Ухвала

від 16.10.2024 по справі 2-171/11

МИРГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-171/11

Провадження № 2-зз/541/7/24

У Х В А Л А

16 жовтня 2024 року м.Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючогосудді Дністрян О.М.,

при секретарі Докуніній А.С.,

розглянувши заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Сидоренка Юрія Володимировича про скасування заходів забезпечення позову, -

ВСТАНОВИВ:

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Сидоренко Юрій Володимирович звернувся до суду з заявою про скасування заходів забезпечення позову. Свою заяву мотивував тим, що 10.03.2010р. ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до Октябрського районного суду м. Полтави з позовом до ТОВ «АГРОКАПІТАЛ 3000», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по кредиту, в якому просив стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 суму заборгованості 155.805,10 грн., та судові витрати за розгляд справи судом, та стягнути солідарно з ТОВ «АГРОКАПІТАЛ 3000», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - 200 грн. Разом з позовом позивачем подана заява про забезпечення позову, в якій він просив обмежити відповідача у праві виїзду за межі України та заборонити видачу йому закордонного паспорту та інших проїзних документів для виїзду за кордон до виконання ним своїх зобов`язань перед банком. Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 11.03.2010р. у справі № 2-4018/10 обмежено ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до виконання зобов`язань перед ПАТ КБ «ПриватБанк». Заборонено Відділу у справах громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб ГУМВС України в Полтавській області видачу ОСОБА_1 закордонного паспорту та інших проїзних документів для виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов`язань перед банком. Відповідно до ухвали Октябрського районного суду м. Полтави від 28 липня 2010 року згадану справу було передано за підсудністю до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області. Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 05.08.2011р. позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволені. Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області від 04.01.2012р. рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 05.08.2011р. змінено. Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.04.2012р. рішення апеляційного суду Полтавської області скасоване, рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 05.08.2011р. залишено в силі, отже вказане рішення суду набрало законної сили 23.04.2012 року. На даний час відсутні відкриті виконавчі провадження про стягнення коштів з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приват Банк», тобто його зобов`язання перед банком виконані, отже обставини, які були підставою для забезпечення позову, відсутні. Проте, у Державній прикордонній службі виконується ухвала Октябрського районного суду м. Полтави від 11.03.2010 року, якою суд в порядку забезпечення позову обмежив ОСОБА_1 у праві виїзду за кордон, чим суттєво порушуються його права. Просив скасувати заходи забезпечення позову у справі № 2-171/11, застосовані згідно з ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 11 березня 2010 року у справі № 2-4018/10, у вигляді обмеження громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у праві виїзду за

межі України до виконання зобов`язань перед ПАТ КБ «Приват Банк» та заборони Відділу у справах громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб ГУМВС України в Полтавській області видачі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код № НОМЕР_1 , закордонного паспорту та інших проїзних документів для виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов`язань перед банком.

Від представника відповідача адвоката Сидоренка Ю.В. надійшла заява про розгляд клопотання про скасування заходів забезпечення позову у його відсутність, клопотання підтримує та просить його задовольнити.

Інші учасники справи, сповіщені належним чином про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явились, про причини неявки не повідомили.

Суд, дослідивши подане клопотання та матеріали справи, дійшов наступного.

10.03.2010 р. ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до Октябрського районного суду м. Полтави з позовом до ТОВ «АГРОКАПІТАЛ 3000», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по кредиту, в якому просив стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 суму заборгованості 155.805,10 грн., та судові витрати за розгляд справи судом, та стягнути солідарно з ТОВ «АГРОКАПІТАЛ 3000», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - 200 грн.

Разом з позовом позивачем подана заява про забезпечення позову, в якій він просив обмежити відповідача у праві виїзду за межі України та заборонити видачу йому закордонного паспорту та інших проїзних документів для виїзду за кордон до виконання ним своїх зобов`язань перед банком.

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 11.03.2010р. у справі № 2-4018/10 обмежено ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до виконання зобов`язань перед ПАТ КБ «ПриватБанк». Заборонено Відділу у справах громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб ГУМВС України в Полтавській області видачу ОСОБА_1 закордонного паспорту та інших проїзних документів для виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов`язань перед банком.

Відповідно до ухвали Октябрського районного суду м. Полтави від 28 липня 2010 року зазначену справу було передано за підсудністю до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області.

Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 05.08.2011р. позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволені, стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Миргород Полтавської області, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,уродженки і жительки АДРЕСА_2 ідентифікаційний код НОМЕР_2 , - солідарно на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» рахунок № 29092829003111, МФО № 305299, код ЄДРПОУ 14360570, заборгованість згідно кредитного договору № МН-09-08, договору поруки № МН-09-08/П від 11.08.2008 року в сумі 155.805 грн.10 коп. (сто п`ятдесят п`ять тисяч вісімсот п`ять грн. 10 коп.) та на рахунок № 64993919400001 з ОСОБА_1 849грн., , ОСОБА_2 849 грн. понесених судових витрат.

Згідно з інформації з «Автоматизованої системи виконавчого провадження» станом на 22.09.2024 на виконанні відсутні відкриті виконавчі провадження відносно ОСОБА_1 .

Як передбачено ст.441 ЦПК України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.

Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею.

Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України

фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.

Суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника.

Системний аналіз наведених процесуальних норм свідчить про те, що обмеження у праві виїзду за межі України є тимчасовим заходом, спрямованим на обмеження фізичної особи боржника у праві вільного перетинання державного кордону України, що має на меті забезпечення виконання зобов`язань, покладених на таку особу відповідним рішенням суду.

При цьому, як застосування такого заходу до фізичної особи боржника, так і його скасування відноситься до компетенції суду.

Відповідно до статті 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України регулює Закон України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України». Статтею 6 зазначеного закону встановлені підстави для тимчасового обмеження права громадян України на виїзд з України. Так, право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадку, зокрема, коли громадянин ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Отже, втручання у право фізичної особи боржника на свободу пересування, яке ґрунтується на ст.441 ЦПК України та ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» може мати легітимну мету тільки у тому випадку, якщо судом буде встановлено факт ухилення такої особи від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.

При цьому, саме по собі невиконання рішення суду не є належною підставою для застосування до боржника фізичної особи обмеження у праві виїзду за межі України, оскільки має бути доведено саме ухилення такої особи від його виконання, тобто вчинення умисних дій.

Разом з тим, суд зауважує, що будь-яке тимчасове обмеження у гарантованих Конституцією України прав особи, яке в момент його застосування мало легітимну мету, не може тривати постійно.

З наведеного слід дійти висновку, що обмеження, накладені у зв`язку з непогашеною заборгованістю, є виправданими тільки в тому випадку, якщо вони спрямовані на досягнення цілі у вигляді стягнення такої заборгованості. Дія таких обмежень не може бути продовжена протягом тривалого періоду без періодичного перегляду їх обґрунтованості. (п.122 і 124 рішення ЄСПЛ у справі «Рінер проти Болгарії»).

Відповідно до ч. 1 ст.158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Згідно з частинами 7, 8 ст.158 ЦПК України, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

В п.10 Постанови Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зазначено, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд

при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування».

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для скасування заходів забезпечення позову, суд враховує, що позов, в рамках забезпечення якого ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 11.03.2010 року вживались заходи забезпечення, було розглянуто по суті, рішення суду набрало законної сили, на даний час відсутні відкриті виконавчі провадження про стягнення коштів з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приват Банк», а отже необхідність у застосуванні заходу забезпечення позову відпала.

За таких підстав клопотання про скасування заходів забезпечення позову підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 158, 258, 260 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Сидоренка Юрія Володимировича про скасування заходів забезпечення позову задовольнити.

Скасувати заходи забезпечення позову, застосовані на підставі ухвали Октябрського районного суду м. Полтави від 11 березня 2010 року у справі № 2-4018/10, у вигляді обмеження громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у праві виїзду за межі України до виконання зобов`язань перед ПАТ КБ «Приват Банк» та заборони Відділу у справах громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб ГУМВС України в Полтавській області видачі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код № НОМЕР_1 , закордонного паспорту та інших проїзних документів для виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов`язань перед банком.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: О. М. Дністрян