Постанова

від 10.10.2024 по справі 480/8900/20

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2024 р.Справа № 480/8900/20Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Курило Л.В.,

Суддів: Мельнікової Л.В. , Бегунца А.О. ,

за участю секретаря судового засідання Колесник О.Е.

позивачки - Недайхліб К.І.

представника відповідача Трегубова О.В.

представника відповідача Підопригори А.М.

представника третьої особи Хижняк З.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.01.2024, головуючий суддя І інстанції: С.С. Бойко, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 26.01.24 року по справі № 480/8900/20

за позовом ОСОБА_1

до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області , Сумського окружного адміністративного суду , Голова Сумського окружного адміністративного суду Воловик С.В., треті особи: Профспілка Справедливість управління Держпраці у Сумській області , Управління Державної служби України з питань праці у Сумській області

про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку, визнання протиправним та скасування висновку,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулась до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області (далі - відповідач -1, ТУ ДСА України в Сумській області), Сумського окружного адміністративного суду (далі - відповідач - 2, СОАС), голови Сумського окружного адміністративного суду ОСОБА_2 (далі - відповідач 3, голова СОАС), треті особи: Професійна спілка "Справедливість" Управління Державної служби України з питань праці у Сумській області, (далі ПС "Справедливість" Управління Держпраці у Сумській області), Управління Державної служби України з питань праці у Сумській області якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ ТУ ДСА України в Сумській області від 23.11.2020 № 57 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади керівника апарату Сумського окружного адміністративного суду», зі змінами, внесеними наказом від 24.11.2020 № 58 «Про внесення змін до наказу ТУ ДСА України в Сумській області від 23.11.2020 № 57 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади керівника апарату Сумського окружного адміністративного суду»;

- поновити ОСОБА_1 на посаді керівника апарату Сумського ОАС з 27.11.2020 року;

- стягнути з Сумського ОАС на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 27.11.2020 до моменту набрання рішенням суду про поновлення на займаній посаді законної сили з розрахунку 1034,26 грн середньоденної заробітної плати;

- визнати протиправним та скасувати висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», затвердженого головою СОАС ОСОБА_2 12.11.2020 відносно ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що, починаючи з 23.11.2015, позивачка обіймала посаду керівника апарату СОАС. Однак, наказом ТУ ДСА України в Сумській області від 23.11.2020 № 57 її притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення згідно з пунктом 7 частини другої статті 65 Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі Закон № 889-VIII) та звільнено із займаної посади за пунктом 4 частини першої та частини п`ятої статті 66 Закону № 889-VIII. Стверджує, що підстави видання вказаного наказу неузгоджені, нечіткі, двозначні та суперечливі. Вказує, що не вчиняла дисциплінарний проступок, оскільки видала вмотивоване розпорядження від 22 вересня 2020 року № 118 про повторний автоматизований розподіл справи № 480/4938/20 на підставі відповідного подання судді ОСОБА_3 , яке разом зі справою було передано до канцелярії Сумського ОАС. Наголошує, що законодавством України не надано право керівнику апарату не погоджуватися з діями судді і фактично вказувати судді як діяти та який процесуальний документ ухвалювати у справі. Разом з цим вказує про відсутність повноважень у керівника апарату щодо повернення справи судді, яка ним передана до канцелярії суду з поданням про здійснення повторного авторозподілу. Також позивачка вважає, що внесення до табеля обліку робочого часу відомостей про перебування судді ОСОБА_4 у нарадчій кімнаті 25 вересня 2020 року та 30 вересня 2020 року здійснено із дотриманням приписів пункту 2.3.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2020 року № 30 та пункту 3.3. Засад використання автоматизованої системи документообігу Сумського окружного адміністративного суду, затверджених рішенням зборів суддів від 28 серпня 2015 року № 11. Зазначає, що спірний наказ є необґрунтованим, безпідставним та таким, що винесений без урахування принципу пропорційності, адже не містить ознак складу дисциплінарного проступку, належної, однозначної кваліфікації проступку, чіткого формулювання суті та обставин допущеного проступку, обґрунтування обрання певного виду стягнення та доказів факту умисних дій, негативних наслідків та ступеню тяжкості проступку, натомість відтворює зміст подання голови Сумського ОАС ОСОБА_2 . Вказує, що відповідачем не надано юридичної оцінки її поясненням від 23 листопада 2020 року № 30378/20, не вказано причин їх відхилення, а також позбавлено її права ознайомитись із матеріалами дисциплінарної справи. Стосовно позовних вимог про визнання протиправним та скасування висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», затвердженого головою Сумського окружного адміністративного суду ОСОБА_2 12.11.2020 вказала, що виставлення оцінок за кожне із завдань здійснено формально, не об`єктивно, без зазначення конкретних зауважень, заперечень чи спростувань досягнутих позивачкою результатів.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду у справі від 05.10.2021 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 10.02.2022 рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05.10.2021 у справі № 480/8900/20 скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про скасування наказів ТУ ДСА України в Сумській області від 23.11.2020 № 57 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади керівника апарату Сумського окружного адміністративного суду», від 24.11.2020 № 58 «Про внесення змін до наказу ТУ ДСА України в Сумській області від 23.11.2020 № 57 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади керівника апарату СОАС» та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу скасовано.

Прийнято постанову, якою позов ОСОБА_1 в цій частині задоволено.

Скасовано наказ ТУ ДСА України в Сумській області від 23.11.2020 року № 57 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади керівника апарату СОАС».

Скасовано наказ ТУ ДСА України в Сумській області від 24.11.2020 № 58 «Про внесення змін до наказу ТУ ДСА України в Сумській області від 23.11.2020 № 57 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади керівника апарату СОАС».

Поновлено ОСОБА_1 на посаді керівника апарату СОАС з 28.11.2020.

Стягнуто з СОАС на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 28.11.2020 до 10.02.2022 у розмірі 277172 грн 59 коп, з відрахуванням обов`язкових платежів.

В іншій частині рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05.10.2021 року у справі № 480/8900/20 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 01.09.2022 року постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 10.02.2022 - скасовано, справу направлено на новий судовий розгляд до Другого апеляційного адміністративного суду.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 09.01.2023 рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05.10.2021 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 07.08.2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05.10.2021 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 09.01.2023 у справі № 480/8900/20 скасовано. Справу направлено на новий розгляд до Полтавського окружного адміністративного суду.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 24.01.2024 позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано наказ Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області від 23.11.2020 № 57 "Про звільнення ОСОБА_1 з посади керівника апарату Сумського окружного адміністративного суду», зі змінами, внесеними наказом № 58 від 24.11.2020 «Про внесення змін до наказу ТУ ДСА України в Сумській області від 23.11.2020 № 57 "Про звільнення ОСОБА_1 з посади керівника апарату Сумського окружного адміністративного суду».

Поновлено ОСОБА_1 на посаді керівника апарату Сумського окружного адміністративного суду з 27.11.2020.

Стягнуто з Сумського окружного адміністративного суду на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 27.11.2020 по 24.01.2024 у розмірі 836716, 34 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Сумського окружного адміністративного суду на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 908 грн.

Допущено рішення суду до негайного виконання в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді керівника апарату Сумського окружного адміністративного суду та стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць у розмірі 22753,72 грн.

Позивачка, подала апеляційну скаргу, в якій, з урахуванням доповнення, просила змінити рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.01.2024 у справі № 480/8900/20, а саме: доповнити мотивувальну частину цього рішення вказівкою про протиправні дії голови Сумського окружного адміністративного суду Воловика С.В., заступника голови суду Прилипчука О.А. щодо їх втручання в діяльність судді ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , доповнити мотивувальну частину рішення вказівкою про невідповідність формування та діяльності дисциплінарної комісії ТУ ДСА в Сумській області, надавши належну правову оцінку наведених позивачкою доказів обставинам справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначила, що у рішенні суду не зазначено, що нормами закону України "Про судоустрій і статус суддів", Положення про АСДС не передбачено обов`язку чи права голови суду або його заступника видавати будь-які розпорядчі акти, складати доповідні записки, проводити моніторинги відносно керівника апарату суду, втручатись у його діяльність чи ставити під сумнів розпорядження, винесені в межах повноважень. Зазначила, що не надано оцінку порядку формування і діяльності дисциплінарної комісії. Крім того, вона не була повідомлена про засідання дисциплінарної комісії.

Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Сумській області, не погоджуючись з вказаним рішенням суду, звернулось з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначив, що позивачкою перевищено службові повноваження, оскільки керівник апарату суду відповідає за загальну організацію функціонування АСДС, в той час як збори суддів відповідають за особливості порядку функціонування системи, зокрема, визначають спеціалізацію суддів, особливості автоматизованого розподілу справ, в тому числі розгляд питання щодо повторного автоматизованого розподілу справи у разі неможливості участі судді у розгляді судових справ. Тобто, саме збори суддів визначають випадки автоматизованого розподілу справи, а у керівника апарату виникає обов`язок перерозподілити справу на підставі рішення зборів суддів. Питання неможливості участі судді у розгляді справи, зокрема, в разі відсутності законодавчо встановленого доступу до державної таємниці належить до повноважень зборів суддів, а не керівника апарату суду.

Позивачка подала відзив на апеляційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області, в якому просила відмовити у її задоволенні у зв`язку з її безпідставністю та необгрунтованістю.

Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Сумській області подало відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в якому заперечувало проти її задоволення.

Професійна спілка "Справедливість" Управління Державної служби України з питань праці у Сумській області подала відзив на апеляційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області, в якій просив залишити її без задоволення.

Сумський окружний адміністративний суд подав відзив на апеляційну скаргу, в якому при розгляді апеляційної скарги покладався на розсуд суду.

Позивачка в судовому засіданні підтримала вимоги апеляційної скарги, просила її задовольнити, а апеляційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області - залишити без задоволення.

Представник Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Представник Сумського окружного адміністративного суду в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 .

Представник Професійної спілки "Справедливість" Управління Державної служби України з питань праці у Сумській області заперечувало проти задоволення апеляційної скарги Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області.

Згідно зі ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг.

При цьому, колегія суддів зазначає, що як вбачається з апеляційної скарги Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області, рішення суду першої інстанції фактично оскаржується ним в частині задоволення позову, а апеляційна скарга ОСОБА_1 стосується тільки мотивувальної частини рішення.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційних скарг, відзивів на них, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що з 23.11.2015 року ОСОБА_1 обіймала посаду керівника апарату Сумського ОАС на підставі наказу ТУ ДСА України в Сумській області від 23 листопада 2015 року № 70 (т.2 а.с.182), що підтверджується записом у трудовій книжці НОМЕР_1 , яка міститься в матеріалах справи (т.4 а.с.207 212).

02 жовтня 2020 року заступником голови Сумського ОАС Прилипчуком О. А. складено доповідну записку на ім`я голови суду ОСОБА_2 (т.2 а.с.9 12, т.2), в якій повідомлено про те, що під час моніторингу КП ДСС встановлено, що 25 вересня 2020 року та 30 вересня 2020 року начальником відділу організаційно-кадрової роботи, кодифікації та статистики Ященко Ю. М. внесено до табелю обліку робочого часу КП ДСС відомості щодо перебування судді ОСОБА_4 у нарадчій кімнаті, у зв`язку з чим суддя не брав участі у розподілі справ 25 вересня 2020 року: № 480/6436/20, № 480/6437/20; 30 липня 2020 року: № 480/6545/20; 01 жовтня 2020 року: № 480/6546/20, однак відповідно до вимог статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), пункту 2.3.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30 (в редакції від 15 вересня 2016 року) (далі Положення № 30), не передбачено внесення до КП ДСС відомостей у разі перебування судді в нарадчій кімнаті та відповідно не передбачено виключення судді при розподілі справ. На пропозицію надати пояснення та провести службове розслідування керівником апарату ОСОБА_1 та начальником відділу організаційно-кадрової роботи, кодифікації та статистики ОСОБА_6 надано пояснення, за змістом яких не зазначено жодної норми, яка б надавала право вносити відомості до КП ДСС про перебування судді в нарадчій кімнаті, станом на дату складання доповідної записки керівник апарату ОСОБА_1 не надала відомостей про проведення службового розслідування. Крім того, на підставі подання судді ОСОБА_3 керівник апарату суду відповідно до пункту 2.3.50 Положення № 30 видала розпорядження від 22 вересня 2020 року № 118 про повторний автоматизований розподіл судової справи № 480/4938/20 у зв`язку з відсутністю у судді ОСОБА_3 доступу до державної таємниці, що унеможливлює його участь у розгляді даної справи. У той же час, відповідно до пункту 15 частини першої статті 4 КАС України питання, пов`язані з процедурою розгляду адміністративної справи, та інші процесуальні питання вирішуються ухвалою, натомість відповідно до матеріалів справи встановлено, що жодним процесуальним рішенням суду у даній справі не встановлено неможливість суду у складі судді Бондаря С. О. розглянути дану справу з дотриманням вимог частини тринадцятої статті 31 КАС України. Виходячи з викладеного, заступником голови суду запропоновано звернутися до ТУ ДСА України в Сумській області про проведення перевірки виявлених фактів та вжиття відповідних заходів для уникнення допущень порушень в майбутньому.

15 жовтня 2020 року головою Сумського ОАС ОСОБА_2 внесено до ТУ ДСА України в Сумській області подання про застосування дисциплінарного стягнення до керівника апарату за вих. № 03-23/25841/20 (т.2 а.с.5 8), в якому зазначено про виявлені порушення щодо повторного автоматизованого розподілу справи № 480/4938/20 та безпідставне внесення начальником відділу організаційно-кадрової роботи, кодифікації та статистики Ященко Ю. М. інформації до КП ДСС про перебування судді ОСОБА_4 у нарадчій кімнаті 25 вересня 2020 року та 30 вересня 2020 року, викладено прохання провести перевірку за вказаними фактами та накласти на керівника апарату Сумського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення.

До подання додано доповідну заступника голови Сумського ОАС (т.2 а.с. 9 12), пояснення керівника апарату ОСОБА_1 (а.с. 14 15, т.2), пояснення начальника відділу організаційно-кадрової роботи, кодифікації та статистики Ященко Ю.М. (т.2 а.с. 13).

Наказом ТУ ДСА України в Сумській області від 22 жовтня 2020 року № 55 Про порушення дисциплінарного провадження (т. 2 а.с.16) у зв`язку з надходженням подання голови Сумського ОАС ОСОБА_2 від 15 жовтня 2020 року № 03-23/25841/20 про застосування дисциплінарного стягнення до керівника апарату суду ОСОБА_1 порушено дисциплінарне провадження відносно керівника апарату Сумського ОАС ОСОБА_1 , Дисциплінарній комісії ТУ ДСА України в Сумській області доручено здійснити дисциплінарне провадження за фактами, викладеними у поданні голови суду ОСОБА_2 , згідно з Порядком здійснення дисциплінарного провадження.

Дисциплінарна комісія ТУ ДСА України в Сумській області (далі Дисциплінарна комісія) створена наказом ТУ ДСА України в Сумській області від 01 липня 2019 року № 23 (т.2 а.с. 183) та затверджена у складі 6 осіб ( ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ) (додаток до наказу від 01 липня 2019 року № 23 (т.2 а.с. 184).

На запит голови дисциплінарної комісії від 22 жовтня 2020 року № 01-1808/20 керівником апарату ОСОБА_1 надано письмові пояснення від 27 жовтня 2020 року за вих. № 27195/20 (т.2 а.с. 21 23) з доданими документами на 50 арк., а на запит від 30 жовтня 2020 року № 01-1845/20 надано пояснення від 03 листопада 2020 року за вих. № 27959/20 (т.2 а.с. 103) з додатками на 19 арк.

Дисциплінарною комісією отримано також пояснення заступника керівника апарату суду ОСОБА_13 (т.2 а.с. 152 153), начальника відділу організаційно-кадрової роботи, кодифікації та статистики Ященко Ю. М., головного спеціаліста з інформаційних технологій суду ОСОБА_14 (т.2 а.с. 144), провідного спеціаліста з інформаційних технологій суду ОСОБА_15 (т.2 а.с. 147), головного спеціаліста відділу документального забезпечення ОСОБА_16 (т.2 а.с. 155).

16 листопада 2020 року Дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ ТУ ДСА України в Сумській області складено подання на ім`я начальника ТУ ДСА України в Сумській області, в якому констатовано, що у діях ОСОБА_1 наявні дисциплінарні проступки, а саме:

- невиконання посадових обов`язків, що полягає, зокрема, у незабезпеченні контролю за роботою начальника відділу організаційно-кадрової роботи, кодифікації та статистики ОСОБА_6 (яка внесла позначку НК до табелю обліку робочого часу на свій розсуд, без законних на те підстав, керівник апарату знала про це, проте не провела жодної перевірки та не вжила жодних заходів, що вказує на факт прийняття нею дій підлеглої особи та факт погодження з такими діями), незабезпеченні контролю за спеціалістами з інформаційних технологій (які здійснюють налаштування Системи, зокрема, вносять дані суддів до КП ДСС без відповідних наказів керівника апарату), незабезпеченні правильного автоматизованого розподілу справ (головний спеціаліст ОСОБА_16 провела повторний авторозподіл справи між окремими суддями, із зазначенням грифу справи державна таємниця), невиконанні доручення заступника голови суду ОСОБА_17 про проведення службового розслідування щодо правомірності внесення начальником відділу ОСОБА_6 інформації до КП ДСС про перебування судді в нарадчій кімнаті;

- перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення, що полягає у виданні невмотивованого розпорядження про повторний авторозподіл справи від 22 вересня 2020 року № 1 на підставі непроцесуального документа (подання судді ОСОБА_3 ), що сприяло неправильному повторному авторозподілу справи (виключно між суддями, які мають допуск та доступ до ДТ) та фактично змінила гриф справи на таємно, що, в свою чергу, призвело до порушення Закону України Про доступ до судових рішень в частині унеможливлення відкритого доступу в ЄДРСР до ухвали судді ОСОБА_5 від 13 жовтня 2020 року по справі № 480/4938/20. (3.6.засади)

Таким чином, Дисциплінарною комісією визначено, що у діях ОСОБА_1 наявні дисциплінарні проступки, передбачені пунктом 5 частини другої статті 65 Закону № 889-VIII, а саме: невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків та пункту 7 частини другої статті 65 Закону № 889-VIII перевищення службових обов`язків, якщо воно не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення.

Відповідно до частини п`ятої статті 66 Закону № 889-VIII у разі вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 7 частини 2 статті 65 Закону № 889-VIII, до цього державного службовця може бути застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади державної служби, відтак Дисциплінарною комісією у поданні рекомендовано застосувати до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади державної служби.

Листом від 16 листопада 2020 року № 01-1923/20 ТУ ДСА України в Сумській області повідомлено голову Сумського ОАС ОСОБА_2 про необхідність внесення відповідно до статей 24, 154 Закону № 889-VIII, статті 69 Закону № 889-VIII подання про накладення на керівника апарату суду ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення (т. 2 а.с. 156).

Також вказаним листом ТУ ДСА України в Сумській області повідомило ОСОБА_1 про необхідність надання письмового пояснення начальнику ТУ ДСА України в Сумській області відповідно до вимог статті 75 Закону № 889-VIII (т.2 а.с. 187).

17 листопада 2020 року за вих. № 03-23/29584/20 головою Сумського ОАС внесено начальнику ТУ ДСА України в Сумській області подання про застосування дисциплінарного стягнення до керівника апарату суду ОСОБА_1 у виді звільнення з посади державної служби (т.2 а.с. 189).

23 листопада 2020 року ОСОБА_1 подала начальнику ТУ ДСА України в Сумській області письмові пояснення від 23 листопада 2020 року № 30378/20 на виконання вимог статті 75 Закону № 889-VIII (вх. № 4224 від 23.11.2020), в яких заперечувала факт вчинення дисциплінарних проступків (т.2 а.с.215 219).

Наказом ТУ ДСА України в Сумській області від 23 листопада 2020 року № 57 "Про звільнення ОСОБА_1 з посади керівника апарату Сумського окружного адміністративного суду" (т. 2 а.с. 190 197) вирішено на підставі пункту 4 частини першої статті 66 та частини п`ятої статті 66 Закону № 889-VIII за вчинення проступку, передбаченого пунктом 7 частини другої статті 65 зазначеного Закону, звільнити ОСОБА_1 з посади керівника апарату Сумського ОАС 23 листопада 2020 року. Підставою наказу зазначено: подання дисциплінарної комісії ТУ ДСА України в Сумській області від 16 листопада 2020 року, подання голови Сумського ОАС ОСОБА_2 від 17 листопада 2020 року № 03-23/29584/20 Про застосування дисциплінарного стягнення до керівника апарату суду ОСОБА_1 , пояснення ОСОБА_1 від 23 листопада 2020 року.

Зазначений наказ надіслано 23 листопада 2020 року на електронну адресу позивачки, про що свідчить протокол про доведення інформації до відома державного службовця від 23 листопада 2020 року із доданою скрінкопією знімку екрана та повідомленням про доставку електронної пошти (т. 2 а.с. 198 200).

Наказом ТУ ДСА України в Сумській області від 24 листопада 2020 року № 58 "Про внесення змін до наказу ТУ ДСА України в Сумській області від 23 листопада 2020 року № 57 Про звільнення ОСОБА_1 з посади керівника апарату Сумського окружного адміністративного суду" (т.2 а.с. 204), у зв`язку з повідомленням голови Сумського ОАС ОСОБА_2 про те, що керівник апарату цього суду ОСОБА_1 з 23 листопада 2020 року перебуває на лікарняному та про те, що вона 23 листопада 2020 року о 14 год. 20 хв. покинула робоче місце з метою відвідування лікарні (лист від 24 листопада 2020 року № 03-23/30518/20) вирішено внести зміни до наказу ТУ ДСА України в Сумській області від 23 листопада 2020 року № 57 Про звільнення ОСОБА_1 з посади керівника апарату Сумського окружного адміністративного суду, доповнивши його пунктом 2 наступного змісту: 2. Застосувати до керівника апарату Сумського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення в перший робочий день її повернення до виконання службових обов`язків.

Цей наказ надіслано 24 листопада 2020 року на електронну адресу позивачки, про що свідчить протокол про доведення інформації до відома державного службовця від 24 листопада 2020 року із доданою скрінкопією знімку екрана та повідомленням про доставку електронної пошти (т. 2 а.с. 205 207).

Листом від 27 листопада 2020 року № 03-23/31011/20 головою Сумського ОАС ОСОБА_2 повідомлено начальника ТУ ДСА України в Сумській області про те, що ОСОБА_1 27 листопада 2020 року приступила до роботи після тимчасової непрацездатності і відповідно до наказу начальника ТУ ДСА України в Сумській області від 23 листопада 2020 року № 57 (зі змінами, внесеними наказом від 24 листопада 2020 року № 58) 27 листопада 2020 року керівника апарату Сумського ОАС ОСОБА_1 звільнено із займаної посади, передано справи та майно, довірене їй у зв`язку з виконанням посадових обов`язків та проведено повний розрахунок (т. 2 а.с. 222).

27 листопада 2020 до трудовій книжці позивачки внесено запис № 21 про звільнення із займаної посади на підставі пункту 4 частини першої статті 66 та частини п`ятої статті 66 Закону № 889-VIII за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 7 частини другої статті 65 зазначеного Закону (підстава наказ ТУ ДСА України в Сумській області від 23 листопада 2020 року № 57, наказ ТУ ДСА України в Сумській області від 24 листопада 2020 року № 58) (т.4 а.с. 211).

Також, 27 грудня 2019 року керівником апарату ОСОБА_1 отримано завдання і ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії Б або В на 2020 рік, затверджені 27 грудня 2019 року головою Сумського ОАС ОСОБА_18 (т.3 а.с. 26), які включали такі завдання:

1) забезпечення проведення аналізу роботи суду за 2019 рік (забезпечення здійснення аналізу роботи структурних підрозділів апарату суду та проведення підсумків роботи апарату суду за 2019 рік, строк виконання - січень);

2) організація ефективної роботи апарату суду (забезпечення своєчасного формування та надання Вищій кваліфікаційній комісії суддів України наявної в суді інформації щодо суддів, їх професійної діяльності для формування суддівського досьє, строк виконання протягом звітного періоду; забезпечення опрацювання, обговорення з працівниками апарату суду та впровадження в роботу суду Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом ДСА України від 20 серпня 2019 року № 814, строк виконання січень);

3) забезпечення управління персоналом (забезпечення добору працівників апарату суду з дотриманням вимог законодавства, забезпечення дотримання працівниками апарату суду виконавської та службової дисципліни, а також заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності, забезпечення встановлення надбавок, доплат та премій працівникам апарату суду відповідно до законодавства, строк виконання протягом звітного періоду).

06 листопада 2020 року керівником апарату суду ОСОБА_1 подано голові Сумського ОАС ОСОБА_2 звіт щодо виконання поставлених завдань і ключових показників (т.3 а.с. 27).

12 листопада 2020 року головою Сумського ОАС складено та підписано результати виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії Б або В за 2020 рік, щодо керівника апарату суду ОСОБА_1 , відповідно до яких в цілому виставлено негативну оцінку службової діяльності державного службовця. За змістом обґрунтування оцінки завдання 1 та 2 виконані своєчасно, але з певними недоліками. При цьому отриманий результат невисокої якості та досягнутий він з невисоким ступенем самостійності. За таких обставин державний службовець отримав по 3 бали за кожне завдання. Завдання 3 виконано частково (порушені вимоги законодавства під час добору працівника, не забезпечено дотримання службової та виконавської дисципліни всіма працівниками апарату суду, не забезпечено щомісячне встановлення надбавок та премій), до виконання завдання державний службовець підійшов формально, у зв`язку з чим за його виконання отримав 1 бал. Отже, всього отримано 7 балів за 3 завдання, тобто середній бал складає 2,33, що відповідає негативній оцінці.

Позивачка, вважаючи протиправними наказ ТУ ДСА України в Сумській області від 23.11.2020 № 57 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади керівника апарату Сумського окружного адміністративного суду» із змінами, внесеними наказом ТУ ДСА України в Сумській області від 24.11.2020 № 58, а також висновок за результатами оцінки її діяльності від 12.11.2020, звернулася до суду із цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 про скасування наказу ТУ ДСА України в Сумській області від 23.11.2020 № 57 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади керівника апарату Сумського окружного адміністративного суду» із змінами, внесеними наказом ТУ ДСА України в Сумській області від 24.11.2020 № 58, суд першої інстанції виходив з того, що враховуючи встановлення дисциплінарною комісією у діях позивачки дисциплінарного проступку, передбаченого п. 5 ч. 2 ст. 65 Закону №889-VIII щодо, зокрема, внесення начальником відділу ОСОБА_6 інформації до КП ДСС про перебування судді в нарадчій кімнаті, дії позивачки щодо видання розпорядження про повторний авторозподіл справи на підставі подання судді ОСОБА_3 фактично відносяться до вчинення дисциплінарного проступку, який полягає у неналежному виконанні позивачкою, як керівником апарату суду, своїх посадових обов`язків, що призвело до незабезпечення правильного автоматизованого розподілу справ. У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4,5,12 та 15 частини другої статті 65 Закону №889-VIII, суб`єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану. Таким чином, суд перщої інстанції дійшов висновку, що оскаржувані накази відповідача про звільнення необґрунтовані та винесені з порушенням вимог чинного законодавства, у зв`язку з чим підлягають скасуванню.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про скасування висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» та «В», затверджений головою Сумського окружного адміністративного суду Воловиком С.В. 12.11.2020 відносно ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що вказаний висновок голови СОАС Воловика С.В. про Результати виконання завдань державним службовцем щодо керівника апарату суду ОСОБА_1 , відповідно до яких виставлено негативну оцінку службової діяльності державного службовця - не затверджено суб`єктом призначення - ТУ ДСА України в Сумській області, з огляду на що, процедура оцінювання ОСОБА_1 , як державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В» за 2020 рік, припинена, а тому висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", затверджений головою Сумського окружного адміністративного суду ОСОБА_2 12.11.2020, не тягне жодних правових наслідків для позивачаки.

Враховуючи те, що рішення суду першої інстанції в частині відмовлених вимог не оскаржується, тому відповідно до ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу в межах доводів та вимог апеляційних скарг.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційних скарг, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених ст. 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1, 6 статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Відносини, що виникають у зв`язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, правовий статус державного службовця врегульовані Законом України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII, у редакції на час спірних правовідносин).

Особливості правового регулювання державної служби в системі правосуддя визначаються законодавством про судоустрій і статус суддів (частина 4 статті 5 Закону № 889-VIII).

Так, частиною 1 статті 150 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII (далі - Закон № 1402- VIII, у редакції на час спірних правовідносин) встановлено, що призначення на посади державних службовців, працівників, які виконують функції з обслуговування, оплата праці та соціальні гарантії працівників апаратів місцевих, апеляційних судів, вищих спеціалізованих судів, апарату Верховного Суду, секретаріатів Вищої ради правосуддя і Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Державної судової адміністрації України регулюються нормами законодавства про державну службу з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 155 Закону № 1402-VIII організаційне забезпечення роботи суду здійснює його апарат, який очолює керівник апарату.

Згідно з частиною 4 статті 155 цього Закону керівника апарату місцевого суду, його заступника призначає за погодженням голови відповідного суду на посаду та звільняє з посади начальник відповідного територіального управління Державної судової адміністрації України, а керівників апаратів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду, Верховного Суду, їх заступників призначає за погодженням голови відповідного суду на посаду та звільняє з посади Голова Державної судової адміністрації України.

Пунктом 3 частини 1 статті 24 Закону № 1402- VIII передбачено, що голова місцевого суду: контролює ефективність діяльності апарату суду, погоджує призначення на посаду керівника апарату суду, заступника керівника апарату суду, а також вносить подання про застосування до керівника апарату суду, його заступника заохочення або накладення дисциплінарного стягнення відповідно до законодавства.

Відповідно до частини першої статті 64 Закону № 889-VIII за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

В силу вимог частини першої статті 65 Закону № 889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 65 Закону № 889-VIII дисциплінарним проступком є невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.

Пунктом 7 частини другої статті 65 Закону № 889-VIII визначено, що дисциплінарним проступком є перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення.

Відповідно до частини першої статті 66 Закону № 889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.

Звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9 -11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону (частина п`ята статті 66 Закону № 889-VIII).

При цьому згідно з частиною третьою статті 66 Закону № 889-VIII у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.

Частиною першою статті 67 Закону № 889-VIII встановлено, що дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.

Відповідно до частин першої, другої статті 73 Закону № 889-VIII з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.

Дисциплінарна справа повинна містити: дату і місце її формування; підстави для відкриття дисциплінарного провадження; характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця; відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень; пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження та/або акт про відмову від надання таких пояснень; пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження (за наявності); належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії у державному органі з висновком про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності; опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.

Згідно з частинами першою, другою статті 74 Закону № 889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.

Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення.

Рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30 затверджено Положення про автоматизовану систему документообігу суду, яке на момент виникнення спірних правовідносин діяло у редакції зі змінами, внесеними згідно з рішенням Ради суддів України від 15 вересня 2016 року № 58 (далі також - Положення про АСДС).

Підпунктом 2.3.1. пункту 2.3. Положення про АСДС передбачено, що розподіл судових справ здійснюється в суді в день їх реєстрації, на підставі інформації, внесеної до автоматизованої системи, уповноваженою особою апарату суду, відповідальною за здійснення автоматизованого розподілу судових справ.

Відповідно до підпункту 2.3.3. пункту 2.3. Положення про АСДС не розподіляються щодо конкретного судді судові справи, що надійшли: за два місяці до закінчення повноважень судді; за чотирнадцять днів, якщо інше не встановлено зборами суддів відповідного суду, до початку відпустки (якщо її тривалість становить не менше чотирнадцяти календарних днів); за три робочих дні до початку відпустки, якщо її тривалість становить менше чотирнадцяти календарних днів; у період відпустки судді; за один робочий день до відрядження (за три робочі дні - якщо тривалість відрядження становить більше семи календарних днів) та в дні перебування судді у відрядженні; під час тимчасової непрацездатності судді; за один робочий день до направлення судді на навчання, підвищення кваліфікації, для участі у семінарських заняттях, діяльності органів суддівського самоврядування, Вищої ради юстиції тощо без відбуття у відрядження (за наявності наказу голови суду); у дні перебування судді на навчанні, підвищенні кваліфікації, участі у семінарських заняттях, діяльності органів суддівського самоврядування, Вищої ради юстиції тощо без відбуття у відрядження (за наявності наказу голови суду); у разі призначення судді членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України - з моменту прийняття рішення про призначення; в інших передбачених законом випадках, у яких суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ.

Якщо інше не встановлено зборами суддів відповідного суду, дні, у які не розподіляються щодо конкретного судді судові справи, не враховуються при розрахунку коефіцієнту навантаження судді на момент автоматизованого розподілу судової справи.

Наведені положення правової норми кореспондуються з приписами пункту 3.3. Засад використання автоматизованої системи документообігу Сумського ОАС, затверджених рішенням зборів суддів Сумського окружного адміністративного суду від 28 травня 2015 року № 11 (далі - Засади АСДС Сумського ОАС № 11).

Підпунктом 2.3.50. пункту 2.3. Положення про АСДС передбачено, що винятково у разі, коли суддя (судді) у передбачених законом випадках не може (не можуть) продовжувати розгляд справи, невирішені судові справи передаються для повторного автоматизованого розподілу за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду (особи, яка виконує його обов`язки), що додається до матеріалів справи.

Пунктом 3.15. Засад АСДС Сумського ОАС № 11 (т.3 а.с.19 - 22), визначено, що у разі припинення повноважень судді щодо здійснення ним правосуддя, звільнення його з посади судді або перебування у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку проводиться повторний автоматичний розподіл справ за письмовим розпорядженням керівника апарату згідно зі статтею 15-1 КАС України не пізніше одного робочого дня з дня виникнення обставин, що унеможливлюють здійснення суддею правосуддя.

Повторний автоматичний розподіл справ, що перебувають у провадженні судді та залишилися нерозглянутими суддею у разі тимчасової непрацездатності головуючого судді, в яких передбачені скорочені строки розгляду справ, а саме, спори, пов`язані з виборчим процесом, та спори, які повинні бути вирішені у строк до 96 годин, здійснюється з дня внесення відомостей до табелю обліку робочого часу про непрацюючого судді у найкоротший термін (негайно) на підставі розпорядження керівника апарату суду. В інших випадках повторний автоматичний розподіл справ незалежно від категорії спору у разі тривалої тимчасової непрацездатності здійснюється виключно на підставі розпорядження керівника апарату суду згідно рішень зборів суддів, що скликаються за ініціативою голови суду по кожному випадку окремо.

Повторний розподіл справ, що перебувають у провадженні судді та залишилися нерозглянутими суддею у разі настання інших обставин, які унеможливлюють його участь у розгляді даних справ (відпустка, відрядження тощо), що може мати наслідком порушення строку розгляду справ, передбаченого відповідним процесуальним законом, визначається аналогічно прийнятому рішенню зборів суду щодо випадків непрацездатності судді.

За приписами статті 18 Закону України «Про державну таємницю» з метою охорони державної таємниці впроваджуються, зокрема, спеціальний порядок допуску та доступу громадян до державної таємниці.

Відповідно до частини другої статті 22 Закону України «Про державну таємницю» допуск до державної таємниці надається дієздатним громадянам України віком від 18 років, які потребують його за умовами своєї службової, виробничої, наукової чи науково-технічної діяльності або навчання, органами Служби безпеки України після проведення їх перевірки. Порядок надання допуску до державної таємниці визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною третьою статті 155 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Керівник апарату суду несе персональну відповідальність за належне організаційне забезпечення суду, суддів та судового процесу, функціонування Єдиної судової інформаційної (автоматизованої) системи, інформує збори суддів про свою діяльність. Збори суддів можуть висловити недовіру керівнику апарату суду, що має наслідком звільнення його з посади.

Відповідно до пункту 2.8. посадової інструкції керівника апарату Сумського ОАС, погодженої 26 вересня 2019 року головою Сумського ОАС та затвердженої 26 вересня 2019 року начальником ТУ ДСА України в Сумській області, керівник апарату забезпечує функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (до початку її функціонування - автоматизованої системи документообігу суду), автоматизованого розподілу справ між суддями.

Припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення врегульовано приписами статті 87 Закону № 889-VIII, частиною першою якої визначено, що Підставами для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є:

1) скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу;

1-1) ліквідація державного органу;

2) встановлення невідповідності державного службовця займаній посаді протягом строку випробування;

3) отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності;

4) вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення.

З аналізу наведених правових норм висновується, що підставою для застосування дисциплінарного стягнення може бути вчинення особою дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Ці обставини, як і характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він учинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків з`ясовуються під час службового розслідування та/або прийняття рішення про накладення дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження. Рішення суб`єкта призначення про накладення дисциплінарного стягнення має ґрунтуватись на матеріалах дисциплінарної справи, що відповідають вимогам частини другої статті 73 Закону № 889-VIII і бути належним чином обґрунтованим.

Адміністративний суд відповідно до вимог частини третьої статті 2 КАС України в порядку судового контролю за рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єктів владних повноважень повинен дослідити, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, розсудливо, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, пропорційно тощо.

Суб`єкт владних повноважень, своєю чергою, повинен довести суду правомірність свого рішення належними, допустимими та достатніми доказами, зокрема, матеріалами дисциплінарної справи, тощо.

Стосовно правової оцінки правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності, то така повинна фокусуватися, насамперед, на такому:

- чи прийнято рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України;

- чи дійсно у діянні особи є склад дисциплінарного проступку;

- чи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення;

- чи відповідає застосований вид стягнення вимогам закону.

Судовим розглядом встановлено, що за результатами розгляду дисциплінарної справи відносно ОСОБА_1 дисциплінарна комісія дійшла висновку про наявність у діях керівника апарату Сумського ОАС ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частини другої статті 65 Закону № 889-VIII, а саме: невиконання посадових обов`язків, що полягає, зокрема, у незабезпеченні контролю за роботою начальника відділу організаційно-кадрової роботи, кодифікації та статистики ОСОБА_6 (яка внесла позначку «НК» до табелю обліку робочого часу на свій розсуд, без законних на те підстав, керівник апарату знала про це, проте не провела жодної перевірки та не вжила жодних заходів, що вказує на факт прийняття нею дій підлеглої особи та факт погодження з такими діями), незабезпеченні контролю за спеціалістами з інформаційних технологій (які здійснюють налаштування Системи, зокрема, вносять дані суддів до КП «ДСС» без відповідних наказів керівника апарату), незабезпеченні правильного автоматизованого розподілу справ (головний спеціаліст ОСОБА_16 провела повторний авторозподіл справи між окремими суддями, із зазначенням грифу справи - державна таємниця), невиконанні доручення заступника голови суду ОСОБА_17 про проведення службового розслідування щодо правомірності внесення начальником відділу ОСОБА_6 інформації до КП ДСС про перебування судді в нарадчій кімнаті.

За результатами розгляду дисциплінарної справи відносно ОСОБА_1 дисциплінарна комісія дійшла висновку про наявність у діях керівника апарату Сумського ОАС ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 7 частини другої статті 65 Закону № 889-VIII, тобто перевищення службових повноважень, яке не містить складу злочину або адміністративного правопорушення.

До такого висновку дисциплінарна комісія дійшла з огляду на видання невмотивованого розпорядження про повторний авторозподіл справи від 22 вересня 2020 року № 118 на підставі непроцесуального документа (подання судді ОСОБА_3 ), що сприяло неправильному повторному авторозподілу справи (виключно між суддями, які мають допуск та доступ до державної таємниці) та фактично змінила гриф справи на «таємно», що, в свою чергу, призвело до порушення Закону України «Про доступ до судових рішень» в частині унеможливлення відкритого доступу в Єдиному державному реєстрі судових рішень до ухвали судді ОСОБА_5 від 13 жовтня 2020 року по справі № 480/4938/20.

Наведене свідчить, що дисциплінарною комісією встановлено вчинення позивачкою двох дисциплінарних проступків, які передбачені пунктами 5 та 7 частини другої статті 65 Закону № 889-VIII.

При цьому, частинами третьою та п`ятою статті 66 цього ж Закону визначено яке саме дисциплінарне стягнення має застосовуватись до кожного з указаних дисциплінарних проступків.

Так, за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень (п.5 ч.2 ст.65 Закону № 889-VIII) суб`єкт призначення або керівник державної служби згідно з частиною третьою статті 66 Закону № 889-VIII такому державному службовцю може оголосити догану.

За перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення (п.7 ч.2 ст.65 Закону № 889-VIII) до державного службовця в силу частини п`ятої статті 66 Закону № 889-VIII застосовується винятковий вид дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади державної служби.

Отже, вчинення державним службовцем того чи іншого дисциплінарного проступку має чітке розмежування щодо застосування суб`єктом призначення виду дисциплінарного стягнення.

У справі, що розглядається, дисциплінарною комісією встановлено сукупність вчинення позивачкою дисциплінарних проступків, один з яких передбачає застосування виняткового дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади державної служби.

Таким чином спірним наказом ТУ ДСА України в Сумській області від 23 листопада 2020 року № 57, враховуючи подання дисциплінарної комісії від 16 листопада 2020 року, подання голови ІНФОРМАЦІЯ_1 від 17 листопада 2020 року та пояснення ОСОБА_1 від 23 листопада 2020 року, на підставі пункту 4 частини першої статті 66 та частини п`ятої статті 66 Закону № 889-VIII за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 7 частини другої статті 65 Закону № 889-VIII, наказано звільнити ОСОБА_1 з посади керівника апарату Сумського ОАС 23 листопада 2020 року.

Спірні правовідносини, зводяться до питання щодо правомірності оскаржуваних наказів, згідно з якими до позивачки застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади керівника апарату Сумського ОАС фактично за перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення за пунктом 4 частини першої статті 87 Закону № 889-VIII, тобто вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення.

При цьому перевищення позивачкою як керівником апарату суду своїх службових повноважень відповідач обґрунтовує невмотивованістю розпорядження про повторний авторозподіл справи від 22 вересня 2020 року № 118, яке видано позивачем.

Разом з цим, під перевищенням службових повноважень необхідно розуміти вчинення державним службовцем таких вчинків (у тому числі прийняття рішення, видання наказу, розпорядження чи доручення), які виходять за межі наданих йому повноважень.

Дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця.

Верховний Суд, зокрема, у постанові від 28 квітня 2022 року у справі № 540/2464/19 розмежував поняття «перевищення службових повноважень», «прийняття необґрунтованого рішення або рішення, що суперечить закону» та «невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків», зазначивши, що наведені діяння є різними видами дисциплінарних проступків з різними правовими наслідками.

При цьому кожне з вказаних діянь містить самостійний склад дисциплінарного правопорушення (є окремим дисциплінарним проступком) і за кожне з цих діянь передбачені різні види дисциплінарних стягнень. Тому правильне встановлення виду дисциплінарного проступку є важливою складовою конституційної гарантії захисту від незаконного звільнення.

Також у постановах від 30 червня 2021 року у справі № 200/10988/19-а, від 10 листопада 2021 року у справі № 540/4057/20, від 22 грудня 2021 року у справі №140/16342/20 Верховний Суд сформував правову позицію, відповідно до якої у розумінні пункту 7 частини другої статті 65 Закону № 889-VIII «перевищення службових повноважень» означає вчинення державним службовцем таких дій або прийняття рішень, які виходять за межі його службових повноважень. Під час дисциплінарного провадження у таких справах дисциплінарна комісія та суб`єкт призначення повинні чітко визначити обсяг повноважень конкретного державного службовця, керуючись положеннями Закону № 889-VIII, інших законів України, положеннями про державний орган та/або його структурний підрозділ, а також посадовою інструкцією державного службовця. Таким чином, саме за вчинення державним службовцем дій, які виходять за межі його повноважень, законодавець у згаданій нормі Закону № 889-VIII передбачив можливість застосування до такої особи найсуворішого виду дисциплінарного стягнення - звільнення.

Отже, перевищення службових повноважень виражається у тому, що державний службовець вчиняє те чи інше діяння, яке не входить до його компетенції. У той же час, невиконання чи неналежне виконання посадових обов`язків полягає у невчиненні чи неналежному вчиненні особою дій у межах наданих їй законом прав та обов`язків. Для того, щоб визначити, чи мало місце перевищення службових повноважень, необхідно з`ясувати компетенцію державного службовця і порівняти її із вчиненими діями (перевищення службових повноважень не може проявлятися у бездіяльності - його об`єктивну сторону характеризує лише вчинення дії).

Як зазначалося вище, підставою для звільнення слугувало видання ОСОБА_1 розпорядження про повторний авторозподіл справи від 22 вересня 2020 року № 118 на підставі подання судді Бондаря С. О.

При цьому відповідач фактично кваліфікував подання судді Бондаря С.О. як непроцесуального документу, маючи на увазі, що вказаний суддя мав постановити ухвалу про самовідвід згідно з приписами статті 36 КАС України.

Натомість кваліфікування процесуальних дій того чи іншого судді Сумського ОАС не відноситься до компетенції ТУ ДСА України у Сумській області.

Варто зазначити, що окремого порядку повторного автоматизованого розподілу справи у разі відсутності у судді допуску до державної таємниці, тобто випадок, коли суддя не може продовжувати розгляд справи, нормами Положення про АСДС, а також приписами Засад АСДС Сумського ОАС № 11 не передбачено, як і не визначено документів, які підтверджують настання такого випадку, на підставі чого керівник апарату суду виносить розпорядження про повторний авторозподіл справи.

При цьому, аналізуючи приписи статті 155 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а також посадові обов`язки позивачки, немає жодних сумнівів у наявності у керівника апарату суду повноважень щодо видання розпорядження про повторний авторозподіл справи, адже саме керівник апарату суду здійснює забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (до початку її функціонування - автоматизованої системи документообігу суду), автоматизованого розподілу справ між суддями та несе персональну за це відповідальність.

Інше питання сумлінність виконання наданих позивачу як керівнику апарату суду повноважень, тобто невиконання або неналежне виконання нею своїх посадових обов`язків.

Враховуючи встановлення дисциплінарною комісією у діях позивачки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частини другої статті 65 Закону №889-VIII щодо, зокрема, внесення начальником відділу ОСОБА_6 інформації до КП ДСС про перебування судді в нарадчій кімнаті, дії позивачки щодо видання розпорядження про повторний авторозподіл справи від 22 вересня 2020 року № 118 на підставі подання судді ОСОБА_3 також фактично відносяться до вчинення дисциплінарного проступку, який полягає у неналежному виконанні позивачкою, як керівником апарату суду, своїх посадових обов`язків, що призвело до незабезпечення правильного автоматизованого розподілу справ.

Як правомірно враховано судом першої інстанції, частиною третьою статті 65 Закону України №889-VIII встановлено, що у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.

Враховуючи те, що Законом України «Про судоустрій і статус суддів» та посадовою інструкцією позивачки, прямо передбачені повноваження керівника апарату суду щодо забезпечення автоматизованого розподілу справ між суддями, тому в її діях відсутнє перевищення службових повноважень та відсутні підстави для застосування до позивачки дисциплінарного стягнення за пунктом 4 частини першої статті 87 Закону № 889-VIII у вигляді звільнення з посади керівника апарату Сумського ОАС за перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржувані накази відповідача про звільнення позивачки є необґрунтованими та винесені з порушенням вимог чинного законодавства, у зв`язку з чим підлягають скасуванню.

Доводи ТУ ДСА України в Сумській області про те, що саме збори суддів визначають випадки автоматизованого розподілу справи, а у керівника апарату виникає обов`язок перерозподілити справу тільки на підставі рішення зборів суддів, колегія суддів вважає необґрунтованими на підставі вищевикладеного нормативно-правового регулювання.

Оскільки позивачку звільнено з посади керівника апарату Сумського окружного адміністративного суду, тому вона підлягає поновленню саме на цій посаді з 27.11.2020.

За приписами частини другої статті 235 Кодексу законів про працю України при ухваленні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

У спірних відносинах застосуванню підлягає вказана норма КЗпП України, оскільки норми спеціального Закону не містять положень які регулювали б це питання.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (далі - Порядок №100).

Відповідно до пункту 2 Порядку №100 середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Пунктом 8 Порядку №100 встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Як убачається з довідки від 23.02.2021 №8 про середньоденну заробітну плату ОСОБА_1 , середньоденна заробітна плата позивачки на день звільнення складала 1034,26 грн (а.с. 146, т.1)

Відповідно до кількості робочих днів, що минули за час вимушеного прогулу позивачки, стягненню на її користь підлягає середній заробіток за час вимушеного прогулу з 27.11.2020 по 24.01.2024 у розмірі 836716,34 грн (809 робочих днів х 1034,26 грн).

Окрім того, оскільки позивачку поновлено на посаді та стягнуто на її користь заробітну плату за час вимушеного прогулу, тому відповідно до пунктів 2, 3 частини першої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць та поновлення на посаді у відносинах публічної служби підлягають до негайного виконання.

Таким чином, рішення суду в частині поновлення позивачки на посаді керівника апарату Сумського окружного адміністративного суду та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць у розмірі 22753,72 грн належить допустити до негайного виконання.

Доводи апеляційних скарг зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права, доводи апеляційних скарг спростовані наведеними вище обставинами та нормативно-правовим обгрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування або зміни рішення суду першої інстанції не вбачається.

Ураховуючи те, що за наслідками апеляційного перегляду цієї справи рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, тому відсутні підстави для перерозподілу судових витрат.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 , Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.01.2024 по справі № 480/8900/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Л.В. КурилоСудді Л.В. Мельнікова А.О. Бегунц Повний текст постанови складено 14.10.2024 року