Ухвала

від 31.01.2025 по справі 480/8900/20

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

31 січня 2025 року м. ПолтаваСправа № 480/8900/20

Полтавський окружний адміністративний суд в складі судді Бойка С.С., розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 подану в порядку ст. 383 КАС України у адміністративній справі за позовом за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області, Сумського окружного адміністративного суду, голови Сумського окружного адміністративного суду Воловика Сергія Володимировича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: Професійна спілка "Справедливість" Управління Державної служби України з питань праці у Сумській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку, визнання протиправним та скасування висновку,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 24 січня 2024 року позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області (вул. Перемоги,4, м. Суми, 40002, код ЄРДПОУ 26270240), Сумського окружного адміністративного суду (вул. Герасима Кондратьєва, буд.159, м. Суми, 40021, код ЄРДПОУ 35907252), голови Сумського окружного адміністративного суду Воловика Сергія Володимировича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: Професійна спілка "Справедливість" Управління Державної служби України з питань праці у Сумській області ( вул.Харківська, буд.6/1, кв.35, м. Суми, 40024) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку, визнання протиправним та скасування висновку - задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області від 23.11.2020 № 57 "Про звільнення ОСОБА_1 з посади керівника апарату Сумського окружного адміністративного суду», зі змінами, внесеними наказом № 58 від 24.11.2020 «Про внесення змін до наказу ТУ ДСА України в Сумській області від 23.11.2020 № 57 "Про звільнення ОСОБА_1 з посади керівника апарату Сумського окружного адміністративного суду». Поновлено ОСОБА_1 на посаді керівника апарату Сумського окружного адміністративного суду з 27.11.2020. Стягнуто з Сумського окружного адміністративного суду на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 27.11.2020 по 24.01.2024 у розмірі 836716,34 грн ( вісімсот тридцять шість тисяч сімсот шістнадцять гривень тридцять чотири копійки). У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Сумського окружного адміністративного суду на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 908,00 грн (дев`ятсот вісім гривень). Допущено рішення суду до негайного виконання в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді керівника апарату Сумського окружного адміністративного суду та стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць у розмірі 22753,72 грн (двадцять дві тисячі сімсот п`ятдесят три гривні сімдесят дві копійки).

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2024 року у справі №480/8900/20 апеляційні скарги ОСОБА_1 , Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області залишено без задоволення, рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.01.2024 по справі №480/8900/20 без змін.

09 грудня 2024 року Полтавським окружним адміністративним судом видані виконавчі листи.

ОСОБА_1 31.07.2024 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з заявою в яких просила:

- визнати протиправною бездіяльність голови Сумського окружного адміністративного суду ОСОБА_2 в частині не виконання негайно виплати за рішенням суду на її користь суми за один місяць, в розмірі 22753,72 грн (двадцять дві тисячі сімсот п`ятдесят три гривні сімдесят дві копійки);

- зобов`язати Сумський окружний адміністративний суд в особі голови суду Воловика С.В. у 10 денний термін з дня прийняття ухвали, виконати судове рішення від 24.01.2024 по справі №440/8900/20 в частині стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць у розмірі 22753,72 грн.

В обґрунтування поданої заяви позивачем вказано, що відповідачем не виконується рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24 січня 2024 року у справі № 480/8900/20 в частині стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць у розмірі 22753,72 грн, яке було судом допущене до негайного виконання.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду 22 січня 2025 року заяву ОСОБА_1 , поданої в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України призначено до розгляду у порядку письмового провадження.

Витребувано від Сумського окружного адміністративного суду, голови Сумського окружного адміністративного суду Воловика Сергія Володимировича усі наявні докази щодо виконання рішення суду, в частині стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць у розмірі 22753,72 грн.

29 січня 2025 року від Сумського окружного адміністративного суду надійшла заява, в якій представник відповідача просить відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про становлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №480/8900/20.

Розглянувши подані документи і матеріали, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Згідно ч.2 ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, обов`язковість судового рішення, яка набрало законної сили, гарантується Конституцією України та процесуальним законодавством, а невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Вищезазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Конституційний Суд України, розглядаючи справу № 1-7/2013 у рішенні від 26.06.2013 року, звернув увагу, що вже неодноразово вказував на те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року №11-рп/2012).

Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі "Горнсбі проти Греції" вказав, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов`язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.

Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі "Піалопулос та інші проти Греції", пункт 68).

Розвиваючи вказане, суд вважає за доцільне вказати, що у пунктах 46, 48, 51, 53, 54 рішення від 15.10.2009 року у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" (заява № 40450/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що від особи, яка домоглася винесення остаточного судового рішення проти держави, не можна вимагати ініціювання окремого провадження з його примусового виконання. Відповідний державний орган, який було належним чином поінформовано про таке судове рішення, повинен вжити всіх необхідних заходів для його дотримання або передати його іншому компетентному органу для виконання. Право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. Відповідно необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Саме на державу покладено обов`язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції. Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади.

Отже, обов`язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.

Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок.

Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

У відповідності до ч. 6 ст. 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

За змістом норм ст. 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

З наведених норм процесуального закону вбачається, що суд наділений повноваженнями визнати протиправними дії чи бездіяльність відповідача у справі у разі невиконання рішення суду.

Суд зазначає, що розглядаючи заяву, подану в порядку статті 383 КАС України, суд не вирішує спір повторно, а лише усуває перешкоди на шляху виконання вже прийнятого раніше рішення.

У рішенні Полтавського окружного адміністративного суду від 24 січня 2024 року суд вказав про допущення рішення суду до негайного виконання в частині стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць у розмірі 22753,72 грн (двадцять дві тисячі сімсот п`ятдесят три гривні сімдесят дві копійки).

Разом з цим, рішення суду в цій частині залишається не виконаним, окрім цього, відповідачем не надано до суду доказів вчинення будь-яких дій, спрямованих на виконання рішення суду від 24.01.2024 в цій частині.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про протиправність бездіяльності Сумського окружного адміністративного суду в частині негайного виконання рішення суду про стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць у розмірі 22753,72 грн.

Таким чином заява підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 248, 249, 256, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Подану в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України заяву ОСОБА_1 в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області, Сумського окружного адміністративного суду, голови Сумського окружного адміністративного суду Воловика Сергія Володимировича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: Професійна спілка "Справедливість" Управління Державної служби України з питань праці у Сумській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку, визнання протиправним та скасування висновку -задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Сумського окружного адміністративного суду в частині негайного виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24 січня 2024 року у справі №480/8900/20 про стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць у розмірі 22753,72 грн.

Зобов`язати Сумський окружний адміністративний суд виконати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24 січня 2024 року у справі №480/8900/20 про стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць у розмірі 22753,72 грн.

Зобов`язати Сумський окружний адміністративний суд протягом десяти календарних днів з дня набрання ухвалою законної сили повідомити Полтавському у окружному адміністративному суду про вжиті на виконання ухвали заходи щодо виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24 січня 2024 року у справі №480/8900/20 в частині стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць у розмірі 22753,72 грн.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.С. Бойко