Ухвала

від 15.10.2024 по справі 910/5599/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

"15" жовтня 2024 р. Справа№ 910/5599/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Євсікова О.О.

суддів: Корсака В.А.

Алданової С.О.

без виклику учасників справи,

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОК» про виправлення описок в тексті постанови від 03.04.2024 Північного апеляційного господарського суду

у справі №910/5599/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОК"

до Акціонерного товариства "Українська залізниця"

про визнання недійсними рішень та договору,

в с т а н о в и в :

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОК» (далі - ТОВ «ТОК», Товариство) на рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2023 у справі №910/5599/23 (далі - постанова) залишено без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2023 у справі №910/5599/23 залишено без змін. Судові витрати, пов`язані з поданням апеляційної скарги, покладено на скаржника. Справу №910/5599/23 повернуто до Господарського суду міста Києва.

02.09.2024 від ТОВ «ТОК» надійшла заява 5 про виправлення описок в тексті постанови від 03.04.2024 Північного апеляційного господарського суду у справі №910/5599/23, у якій заявник просить винести ухвалу щодо виправлення описки, шляхом виправлення помилково внесеного слова «договором» на належне слово «актом», в абзаці частини «МОТИВУВАННЯ СУДУ» постанови з змістом: «Щодо доводів апеляційної скарги про те, що суд не дослідив надані позивачем 26.10.2023 і оформлені клопотанням від 27.10.2023 докази, колегія суддів зазначає, що, ; про наявність лічильника (апеляційний суд встановив, що у шафі обліку дійсно був лічильник, але не той, який мав там бути згідно з договором, про що свідчить в т.ч. номер цього лічильника); ».

На обґрунтування поданої заяви ТОВ «ТОК» зазначає, що речення «про наявність лічильника (апеляційний суд встановив, що у шафі обліку дійсно був лічильник, але не той, який мав там бути згідно з договором, про що свідчить в т.ч. номер цього лічильника)» він розуміє у такому контексті: «про наявність лічильника номер 12827841 (апеляційний суд встановив, що у шафі обліку дійсно був лічильник номер 12827841, але не той, який мав там бути згідно з договором (лічильник номер 8228386), про що свідчить в т.ч. номер цього лічильника 8228386)».

За твердженням заявника, виправлення описки із заміни слова «Договір» на слово «Акт» слід сприймати у контексті посилання на Акт технічної перевірки засобів обліку №5-1-0338/979 від 27.03.2017.

ТОВ «ТОК» зауважує, що акт про опломбування засобів обліку №5-1-0338/979 від 27.03.2017 втратив чинність з моменту, коли пломбу з номером ЕЕу №51116 було замінено пломбою №R19348116, яка, у свою чергу, була демонтована 19.04.2019 в ході проведення регламентних робіт та опломбування лічильника з номером 8228386 пломбами УЗ143011778 та УЗ143011777, про що мав би свідчити Акт про пломбування засобів обліку №П-0286/8 від 19.04.2019, на який посилається відповідач в позовній заяві (останній абзац арк. 5) у справі №910/1567/23. В матеріалах справи №910/5599/23 текст цього абзацу представлений останнім абзацем на а. с. 24 т. 2.

Заявник зазначає, що суд не може вибірково ставитись до матеріалів позову у справі №910/1567/23, тому відомості з останнього абзацу арк. 5 позовної заяви слід сприймати як констатацію втрати дійсності Акта про опломбування засобів обліку №5-1-0338/979 від 27.03.2017 станом на дату проведення позапланової перевірки від 16.06.2022, а відтак, - виправлення описки із заміни слова «Договір» на слово «Акт» слід сприймати у контексті посилання на Акт технічної перевірки засобів обліку №5-1-0338/979 від 27.03.2017.

ТОВ «ТОК» відзначає, що вказаний акт в матеріалах справи відсутній, тому документами, що підтверджують наявність засобу обліку із заводським номером 8228386 в період з 27.03.2017 до 26.02.2022, є Акт технічної перевірки засобів обліку №5-1-0338/979 від 27.03.2017 та Додаток 11 до договору про розподіл за лютий 2022 року від 28.03.2022.

Далі заявник виснує, що оскільки надані до матеріалів позову у справі №910/5599/23 Додатки 11 до договору про розподіл за квітень та травень 2022 року містять відомості про засіб обліку із заводським номером 12827841, вказані обставини унеможливлюють застосування слова «Договір» у контексті посилання на Акт технічної перевірки засобів обліку №5-1-0338/979 від 27.03.2017, тому що договірні умови регламентуються текстами договорів та додатків до них, які є невід`ємними частинами договорів.

Згідно з ч. ч. 1, 2, 3 ст. 243 ГПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень. Ухвала про внесення виправлень надсилається всім особам, яким видавалося чи надсилалося судове рішення, що містить описки чи арифметичні помилки.

Колегія суддів враховує, що судове рішення повинно бути точним. Помилки у тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який ухвалив рішення або ухвалу.

Отже, законом передбачені випадки, коли недоліки рішення суду можуть бути усунені тим самим судом, що його ухвалив.

Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може утруднити виконання рішення.

Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його невірного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, невірні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо.

Про вирішення питання щодо виправлення допущених в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичної помилки постановляється ухвала. Дані питання вирішуються без повідомлення учасників справи, а за ініціативою суду за їх участю в судовому засіданні, проте неявка не перешкоджає розгляду.

Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні, постанові або ухвалі), суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номеру і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи тощо), які мають технічний характер (тобто виникли при виготовленні тексту рішення). Таким чином, виправлення допущених у рішенні, постанові, ухвалі описок, арифметичних помилок допускається, якщо, при цьому, не зачіпається суть судового рішення (висновки Верховного Суду у постанові від 15.01.2021 у справі №905/2135/19).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.11.2023 у справі №990/222/23 зазначила, що виправленню підлягають лише ті описки, що мають істотний характер. До таких належать, наприклад, написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат і строків, зокрема, у резолютивній частині судового рішення. Таким чином, описка трактується як явна неточність або незрозуміле формулювання. Отже, з метою оперативного та дієвого усунення помилок в судовому рішенні застосовується інструмент виправлення описок і очевидних арифметичних помилок у судовому рішенні, як із власної ініціативи суду, так і за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи, незалежно від набрання судовим рішення законної сили. Таким чином, вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

Розглянувши подану ТОВ «ТОК» заяву, колегія відзначає, що суд встановив факт облаштування на об`єкті ТОВ «ТОК» лічильника 8228386. Так, згідно з Актом про опломбування засобів обліку №5-1-0338/979 від 27.03.2017 на об`єкті Товариства за договором було встановлено лічильник з номером 8228386.

Отже, описка, про наявність якої стверджує ТОВ «ТОК», відсутня.

Відповідно, підстави для задоволення поданої ТОВ «ТОК» заяви про її виправлення - відсутні.

Суд також вважає за необхідне зауважити заявнику, що обставини зміни пломб на цьому лічильнику (про які зазначає ТОВ «ТОК» у заяві) вказують лише на зміну пломб, якими цей лічильник був опломбований, однак не змінюють номер самого лічильника, встановленого за укладеним з енергопостачальною організацією договором. Тобто встановлений згідно з чинним законодавством лічильник 8228386 має той самий номер, який не змінюється під час його опломбування.

Під час розгляду справи ТОВ «ТОК» не надавало доказів встановлення на його об`єкті у визначеному законом порядку іншого лічильника з іншим номером.

Щодо доводів ТОВ «ТОК» у заяві з посиланням на додатки 11 «Звіт про покази засобів обліку» суд зазначає, що такі додатки не є свідченням правомірності встановлення на об`єкті споживання Товариства іншого лічильника, ніж 8228386.

Колегія суддів відзначає, що побудованими заявником логічними ланцюжками він лише викладає власне бачення встановлених у справі обставин з метою викривлення змісту судового рішення на власну користь.

Запропонована заявником редакція тексту постанови апеляційного суду щодо обставин справи має суб`єктивно-стилистічний характер і аж ніяк не підтверджує помилки суду у встановленні обставин справи або текстуальне відтворення їх оцінки судом.

Більше того, саме суд визначає підстави, за яких він дійшов тих чи інших висновків та виснує їх саме таким чином, яким вважає за потрібне. Незгода сторони з висновками суду або інше їх розуміння не є підставою для зміни судового рішення з використанням ст. 243 ГПК України.

Крім того, неточності, про які зазначає заявник, жодним чином не впливають на можливість реалізації судового рішення.

Колегія суддів також відзначає ТОВ «ТОК», що відповідно до п. 11 ч. 3 ст. 2 однією із основних засад господарського судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами.

За змістом ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно з п. 1 ч. 2 цієї ж статті Кодексу залежно від конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Правовідносини суду із кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - ухвалення у розумні строки законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, які беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб.

Процесуальний закон вимагає та забезпечує належну поведінку сторони у господарському суді, що також кореспондує суб`єктивному процесуальному праву суду.

Процесуальні права надано законом тим особам, які беруть участь у процесі для сприяння суду під час розгляду справ, їх правильному вирішенню, і кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не із цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, затягування розгляду, створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто використовує його всупереч основним засадам господарського судочинства, а отже зловживає ним.

Відповідно до ч. 3 ст. 43 ГПК України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Суд також зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (ч. 4 ст. 43 ГПК України).

Відповідно до ст. 132 ГПК України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.

Згідно зі ст. 132 ГПК України заходами процесуального примусу є: 1) попередження; 2) видалення із залу судового засідання; 3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; 4) штраф.

У випадках, зокрема, повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов`язків, повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами суд, з урахуванням конкретних обставин, стягує в дохід державного бюджету з відповідного учасника судового процесу або відповідної іншої особи штраф у сумі від п`яти до п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У випадку невиконання процесуальних обов`язків, зловживання процесуальними правами представником учасника справи суд, з урахуванням конкретних обставин справи може стягнути штраф як з учасника справи, так і з його представника.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 135 ГПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.

Колегія суддів вважає за необхідне зауважити заявнику, що у разі зловживання ним процесуальними правами, зокрема шляхом подання заяв, які спрямовані виключно на затягування судового процесу, до нього будуть застосовані заходи процесуального примусу.

Керуючись ст. ст. 234, 243 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

У Х В А Л И В :

1. У задоволенні заяви 5 Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОК» про виправлення описок в тексті постанови від 03.04.2024 Північного апеляційного господарського суду у справі №910/5599/23 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя О.О. Євсіков

Судді В.А. Корсак

С.О. Алданова