Рішення

від 17.10.2024 по справі 743/1742/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

17 жовтня 2024 року м. Чернігівсправа № 743/1742/23

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Моцьора В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження господарську справу

за позовом: Головного управління Національної поліції в Чернігівській області

код ЄДРПОУ 40108651, пр-т Перемоги, 74, м. Чернігів, 14000

до відповідача: Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія Оранта

код ЄДРПОУ 00034186, вулиця Здолбунівська, 7Д, корпус Г, м. Київ, 02081

ел. пошта представника: sagal1990@ukr.net

про відшкодування майнової шкоди в розмірі 128 000,00 грн

без повідомлення (виклику) сторін

25.10.2023 Головне управління Національної поліції в Чернігівській області звернулось до Ріпкинського районного суду Чернігівської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в сумі 295 251,07 грн.

Ухвалою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 21.03.2024 залучено в якості співвідповідача Публічне акціонерне товариство Національна акціонерна страхова компанія Оранта та витребувано від Автогосподарства управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області інформацію про підстави перебування у користуванні ГУ Національної поліції в Чернігівській області автомобіля "ВАЗ 210700-20" з реєстраційним номером 250291 з наданням належним чином засвідчених доказів, що підтверджують таку інформацію.

28.03.2024 позивачем подана уточнена позовна заява, у якій позивач просив стягнути з ОСОБА_1 майнову шкоду у розмірі 165 251,07 грн, з ПАТ "НАСК "Оранта" - матеріальну шкоду у розмірі 130 000,00 грн.

Ухвалою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 22.04.2024 клопотання позивача про призначення судової автотоварознавчої експертизи задоволено, призначено судову автотоварознавчу експертизу. Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

28.06.2024 до суду надійшов висновок експерта від 24.06.2024 № 506/24-24.

Ухвалою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 08.07.2024 провадження у справі поновлено, судове засідання призначено на 23.07.2024.

22.07.2024 позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути з ПАТ "НАСК "Оранта" майнову шкоду в сумі 128 600, 00 грн.

23.07.2024 позивачем подано заяву про відмову від позовних вимог до ОСОБА_1 та клопотання про передачу справи до Господарського суду м. Чернігова за підсудністю.

Ухвалою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 23.07.2024 прийнято зменшення позовних вимог позивача до ПАТ "НАСК "Оранта" про відшкодування майнової шкоди; прийнято відмову позивача від позову до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди; провадження в частині позовних вимог позивача до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди закрито; провадження в частині позовних вимог ПАТ "НАСК "Оранта" про відшкодування майнової шкоди у розмірі 128 600,00 грн закрито з одночасною передачею справи №743/1742/23 на розгляд Господарського суду Чернігівської області.

16.08.2024 матеріали справи № 743/1742/23 надійшли до Господарського суду Чернігівської області.

Відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана на розгляд судді Моцьору В.В.

Ухвалою суду від 23.08.2024 прийнято справу №743/1742/23 до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідно до ст.165,166,167,251 ГПК України вказаною ухвалою учасникам справи встановлено строк для надання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, заперечень.

Ухвала суду від 23.08.2024 доставлена до електронного кабінету позивача та відповідача 24.08.2024, про що свідчать довідки Господарського суду Чернігівської області.

30.08.2024, у встановлений судом строк, від відповідача надійшов відзив на позов, який прийнято судом до розгляду та долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

На адресу суду від учасників справи не надходило належно оформленого клопотання про розгляд справи у судовому засіданні, з повідомленням сторін, відповідно до ст. 252 ГПК України.

Позивач не скористався процесуальним правом на подання відповіді на відзив.

Згідно з ч.1,8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно зі ст.248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

03.06.2021 на автодорозі смт. Ріпки - с. Павлівка сталась пригода за участю службового автомобіля ВАЗ 2017 р.н. НОМЕР_1 (на синьому фоні) під керуванням працівника Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області та автомобіля ВАЗ 2121 р.н. НОМЕР_2 під керуванням гр. ОСОБА_1 , внаслідок чого службовий автомобіль зазнав пошкоджень.

Постановою про закриття провадження МВС України НПУ слідчого відділу Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області від 26 вересня 2023 року старшим слідчим СВ Чернігівського РПУ ГУНП в Чернігівській області майором поліції Кондратенко О.М. було визнано винним та постановлено притягнути гр. ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.

На учасника ДТП - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 184439 від 26.09.2023 за ст. 124 КУпАП.

Позивач зазначає, що з метою встановлення збитку від пошкодження службового автомобіля внаслідок ДТП, було направлено лист від 13.02.2023 № 71/124/05/31-2023 до Чернігівського НДЕКЦ МВС України щодо проведення експертної оцінки вартості проведення відновлювального ремонту службового автомобіля ВАЗ-2107, д.н.з. НОМЕР_1 (на синьому фоні).

На звернення було проведено огляд пошкодженого транспортного засобу та надано висновок експертного дослідження від 31.03.2023 року № ЕД-19/125-23/1624-АВ, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля ВАЗ-2107, д.н.з. НОМЕР_1 , станом на момент проведення дослідження, може становити 295 251,07 грн.

Цивільно-правова відповідальність гр. ОСОБА_1 внаслідок експлуатації автомобіля: ВАЗ 2121, тип В1, номерний знак НОМЕР_3 , VIN НОМЕР_4 , рік випуску 1997, місце реєстрації: м. Херсон, Херсонська обл, була застрахована Публічним акціонерним товариством Національна акціонерна страхова компанія Оранта за полисом №20111007 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до умов якого:

- строк дії договору з 02.09.2020 по 01.09.2021 включно;

- страхова сума на одного потерпілого: за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю - 260 000,00грн; за шкоду, заподіяну майну 130 000,00грн;

- розмір франшизи: 1500,00грн;

- страховий платіж: 720,00грн.

Позивач зазначає, що з відзиву по справі йому стало відомо про те, що цивільно-правова відповідальність гр. ОСОБА_1 була застрахована ПАТ НАСК Оранта; 26.02.2024 ним повторно подано ПАТ НАСК «Оранта» заяву про страховий випадок; будь-яких відповідей, листів, документів, платежів від ПАТ «НАСК «Оранта» отримано не було.

Вказані обставини стали підставою для звернення з позовом до суду.

Відповідач у відзиві на позов вважає позовні вимоги необгрунтованими та безпідставними, в обгрунтування заперечень посилається на те, що позивач не звертався до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування протягом 1 (3) року (років). Також зазначає про те, що якщо транспортний засіб визнано фізично знищеним, відшкодування шкоди виплачується у розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до ДТП та витратам з евакуації транспортного засобу з місця ДТП. В такому випадку суд повинен вирішити питання про передачу залишків автомобіля позивача відповідачу.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

За змістом положень ч. 1 ст. 355 Господарського кодексу України об`єкти страхування, види обов`язкового страхування, а також загальні умови здійснення страхування, вимоги до договорів страхування та порядок здійснення державного нагляду за страховою діяльністю визначаються Цивільним кодексом України, цим Кодексом, законом про страхування, іншими законодавчими актами.

Згідно зі ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

За змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина гр. ОСОБА_1 у ДТП встановлена в судовому порядку, а тому шкода, заподіяна внаслідок експлуатації автомобіля ВАЗ 2121, номерний знак НОМЕР_3 , відшкодовується ним як законним володільцем вказаного транспортного засобу.

Як встановлено судом, гр. ОСОБА_1 уклав з Публічним акціонерним товариством Національна акціонерна страхова компанія Оранта договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс) №20111007, строк дії якого встановлено з 02.09.2020 по 01.09.2021 та предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом автомобілем ВАЗ 2121, номерний знак НОМЕР_3 . Даним полісом передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 130 000,00 грн, франшиза 1 500,00 грн.

Таким чином, відповідальність за шкоду, заподіяну майну внаслідок експлуатації автомобіля ВАЗ 2121, номерний знак НОМЕР_3 , була застрахована відповідачем у справі.

Правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, - якщо законом передбачено такий обов`язок.

Так, відповідно до статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

До сфери обов`язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України від 01.07.2004 «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» зі змінами (надалі Закон).

Метою здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності Закон визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону).

Згідно зі статтею 6 Закону страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Згідно з пунктом 22.1 статті 22 Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Тоді як статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Статтею 35 Закону, передбачено, що для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

Пунктом 35.2. статті 35 Закону передбачено, які документи додаються до заяви.

Згідно зі ст. 36 Закону, страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний:

у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його;

у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Таким чином, враховуючи викладене, для отримання страхового відшкодування за договором обов`язкового страхування потерпілий повинен подати страховику за договором обов`язкового страхування заяву на виплату страхового відшкодування у порядку, передбаченому п. 35.1. ст. 35 Закону .

За змістом пункту 37.1.4 статті 37 Закону підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є: неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров`ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

Судом встановлено, що дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої було пошкоджено службовий автомобіль ВАЗ 2017, р.н. НОМЕР_1 (на синьому фоні), сталася 03.06.2021.

Тож, позивач, з метою реалізації свого права на отримання страхового відшкодування за полісом №20111007, повинен був у строк до 03.06.2022 подати страховику за вказаним полісом - Публічному акціонерному товариству Національна акціонерна страхова компанія Оранта заяву на виплату страхового відшкодування.

Доказів подання позивачем заяви на виплату страхового відшкодування за полісом №20111007 протягом одного року з моменту ДТП під час розгляду справи суду надано не було.

Суд зазначає, що обов`язок з виплати страхового відшкодування у страховика за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальної (полісом) виникає за наявності всіх елементів юридичного складу, зокрема: настання страхового випадку - ДТП; подання заяви на виплату страхового відшкодування та інших, передбачених п. 35.2 ст. 35 Закону, документів.

Тобто, заява про виплату страхового відшкодування не є досудовою претензією, а є обов`язковим елементом юридичного складу, за наявності якого у відповідача (страховика за полісом) настає обов`язок з виплати страхового відшкодування.

Аналогічний правовий висновок висловлений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 справа № 910/7449/17.

Позивач зазначає про те, що цивільно-правова відповідальність гр. ОСОБА_1 була застрахована ПАТ НАСК Оранта йому стало відомо з відзиву ОСОБА_1 , поданого в межах даної справи.

У матеріалах справи наявна заява ГУНП в Чернігівській області про страхове відшкодування від 26.02.2024 (т. 1 арк. 185), яка подана з порушенням строку, встановленого ст. 37 Закону, що є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування.

Щодо розміру майнової шкоди в сумі 128 000,00грн, яку заявив позивач у позові, слід зазначити наступне.

Страховик винної у ДТП особи на підставі спеціальної норми статті 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» зобов`язаний відшкодувати потерпілій стороні шкоду в межах ліміту його відповідальності за страховим випадком та суми фактичних витрат, але на основі вартості відновлювального ремонту застрахованого автомобіля з урахуванням коефіцієнта зносу деталей та за мінусом франшизи.

Згідно з п. 33.1 підпункту 33.1.4 ст. 33 Закону у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально.

Визначення розміру збитку у вигляді відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу здійснюється шляхом оцінки майна за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами (ст. 3 Закону України від 12.07.2001 № 2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).

Розмір реальних збитків та розмір збитків у вигляді відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу не завжди можуть співпадати. У випадку не покриття (недостатності) розміру оціненої шкоди фактично понесених витрат страховиком, що виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, обов`язок сплати різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою покладається на особу, яка застрахувала свою цивільно-правову відповідальність (ст. 1194 ЦК України).

З огляду на це, забезпечення наданого ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» страховику права отримати відшкодування у межах фактичних здійснених ним витрат реалізується шляхом покладення на страховика, що застрахував цивільно-правову відповідальність особи, яка заподіла шкоду, обов`язку відшкодувати шкоду у межах страхової суми (ліміту) виходячи з її оціненого розміру та з урахуванням франшизи, та, у випадку недостатності цих сум, покладення обов`язку сплати різниці на заподіювача шкоди.

У матеріалах справи наявний висновок експерта за результатами проведення судової автотоварознавчої експертизи № 506/24-24 від 24.06.2024, яка призначена ухвалою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 22.04.2024 (т. 2, арк. 2-38).

Відповідно до висновку експерта:

Ринкова вартість транспортного засобу ВАЗ р. н. 250291, в пошкодженому стані, після ДТП, яка сталася 03.06.2021, станом на дату ДТП, становить 9 171,00 грн;

Залишкова (утилізаційна) вартість автомобіля марки ВАЗ, моделі 210700-20, державний номерний знак НОМЕР_1 , пошкодженого, після ДТП, що сталася 03.06.2021, станом на момент проведення експертизи, становить 14 467,00 грн;

Вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнту фізичного зносу його складників, завдана власнику автомобіля марки ВАЗ, моделі 210700-20, держаний номерний знак НОМЕР_1 , під час ДТП, що сталася 03.06.2021, становить: з урахуванням ПДВ 20,00% - 128 600,00 грн; без урахування ПДВ 20,00% - 107 716,67 грн;

Вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля марки ВАЗ, моделі 210700-20, держаний номерний знак НОМЕР_1 , під час ДТП, що сталася 03.06.2021, становить 50 400,00 грн;

Вартість автомобіля марки ВАЗ, моделі 210700-20, держаний номерний знак НОМЕР_1 , до ДТП станом на 03.06.2021, з урахуванням пробігу, зносу та інших складових, що впливають на показник вартості, становить 50 400,00 грн.

Згідно з п. 1, 2 ст. 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необгрунтованим. Ремонт вважається економічно необгрунтованим, якщо передбачені згідно з звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Тобто, з висновку випливає, що вартість ремонту автомобіля позивача, як із зносом так і без зносу перевищує вартість автомобіля позивача до ДТП, яка становить 50 400,00 грн, що свідчить про те, що ремонт автомобіля позивача є економічно необгрунтованим, а сам автомобіль фізично знищеним.

Позивач, зявивши до стягнення майнову шкоду в сумі 128 000,00грн, не прийняв до уваги вказані обставини при визначенні суми шкоди.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

За таких обставин, у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Згідно з п.5 ч.1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує питання, зокрема, про розподіл між сторонами судових витрат.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з відмовою в позові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. 129, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя В.В. Моцьор