Ухвала

від 07.10.2024 по справі 756/13442/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження Доповідач- Ратнікова В.М.

№ 22-з/824/1459/2024

У Х В А Л А

м. Київ Справа № 756/13442/23

07 жовтня 2024 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Ратнікової В.М.

суддів - Кирилюк Г.М.

- Ящук Т.І.

при секретарі - Уляницькій М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Донченко Катерини Юріївни про ухвалення додаткового судового рішення у справі за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 адвоката Донченко Катерини Юріївни на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 04 березня 2024 року, ухвалене під головуванням судді Луценка О.М., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Петренко Ольга Анатоліївна про встановлення факту смерті, встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності на спадкове майно та визначення частки у спадковому майні,-

в с т а н о в и в:

У жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Київської міської ради, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Петренко Ольга Анатоліївна, в якому просив суд: встановити факт смерті ОСОБА_2 , яка померла в період Другої світової війни під час окупації міста Києва нацистською Німеччиною;

встановити факт прийняття ОСОБА_3 спадщини, яка залишилась після смерті його сестри ОСОБА_2 , яка померла в період Другої світової війни під час окупації міста Києва нацистською Німеччиною;

визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 його тітки ОСОБА_4 , яка після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 її батька ОСОБА_3 , на підставі заяви про прийняття спадщини №675 від 02.04.2007 прийняла спадщину, але не встигла оформити свої спадкові права належним чином на майно в домоволодінні АДРЕСА_1 , а саме: квартиру АДРЕСА_2 (загальна площа 27,2 кв.м., житлова 16,2 кв.м.); житловий будинок «Г» (загальна площа 34,1 кв.м., житлова 25,6 кв.м.); сарай «И» (площа основи 19,7 кв.м.); вбиральню «Ч» (площа основи 2,1 кв.м.);

визначити частку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 в домоволодінні АДРЕСА_1 , яка залишилась після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 2/3.

Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 04 березня 2024 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Петренко Ольга Анатоліївна, про встановлення факту смерті, встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності на спадкове майно та визначення частки у спадковому майні, відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Донченко Катерина Юріївнаподала апеляційну скаргу.

Постановою Київського апеляційного суду від 16 вересня 2024 року апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 адвоката Донченко Катерини Юріївни задоволено частково.

Рішення Оболонського районного суду міста Києва від 04 березня 2024 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.

Позов ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Петренко Ольга Анатоліївна про встановлення факту смерті, встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності на спадкове майно та визначення частки у спадковому майні задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 його тітки ОСОБА_4 на 1/6 частину житлового будинку АДРЕСА_1 .

У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто з Київської міської ради (код ЄДРПОУ 22883141) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) у відшкодування судового збору, сплаченого за подання позовної заяви та апеляційної скарги - 9 906,78 грн.

19 вересня 2024 року адвокат Донченко Катерина Юріївна, яка діє від імені позивачаОСОБА_1 , засобами електронного зв`язку з використанням електронного цифрового підпису направила до Київського апеляційного судузаяву про ухвалення додаткового судового рішення у справі, яким стягнути з Київської міської ради на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 16 000,00 грн.

Зазначає, що в апеляційній скарзі сторона позивача повідомила про попердній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, а також про намір подання відповідних доказів витрат на професійну правничу допомогу у строки, визначені Цивільним процесуальним кодексом України.

Просить розгляд заяви про ухвалення додаткового судового рішення проводити за відсутності сторони позивача.

Заперечення на заяву про ухвалення додаткового судового рішення від сторони відповідача до суду не надходили.

Учасники справи в судове засіданні не з?явились. Про день та час слухання справи судом апеляційної інстанції повідомлялись у встановленому законом порядку.

Відповідно до частини 4 статті 270 ЦПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у відсутностіучасників справи.

Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи заяви, колегія суддів приходить до висновку, що заява представника позивача ОСОБА_1 адвоката Донченко Катерини Юріївни про ухвалення додаткового судового рішення у справі підлягає поверненню заявникові без розгляду з наступних підстав.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

18 жовтня 2023 року введено в дію Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29 червня 2023 року № 3200-IX.

З урахуванням внесених до процесуального закону змін, частиною шостою статті 14 ЦПК України визначено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги», якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відповідно до пунктів 24-27 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, підсистема Електронний суд - це підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.

Інструкція користувача Електронного суду розробляється адміністратором ЄСІТС та розміщується на вебсторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за вебадресою https://wiki.court.gov.ua.

Електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.

До створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються.

Технічні вимоги щодо форм електронних документів та їхніх додатків, обмеження щодо їхнього розміру, формату та інших характеристик встановлюються Інструкцією користувача Електронного суду.

У змісті постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 вересня 2023 року у справі № 204/2321/22(провадження № 14-48цс22) зазначено, що законодавцем допускається подання фізичною особою нарівні з паперовою формою, зокрема, апеляційних скарг в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним кваліфікованим електронним підписом учасника справи та подання такого документу через підсистеми «Електронний суд» та «Електронний кабінет», або з використанням офіційної електронної адреси із засвідченням кваліфікованим електронним підписом.

Звернення фізичної особи до суду через офіційну електронну адресу суду з процесуальним електронним документом, який підписаний електронним цифровим підписом, є належним та правомірним способом безпосереднього звернення до суду, що ототожнюється із безпосереднім зверненням до суду через канцелярію або традиційними засобами поштового зв`язку і має кваліфікуватися саме як безпосереднє звернення до суду.

Наведені висновки не стосуються адвокатів, нотаріусів, приватних виконавців, судових експертів, державних органів та органів місцевого самоврядування, суб`єктів господарювання державного та комунального секторів економіки, які реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку.

З матеріалів справи вбачається, що представництво інтересів позивача ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції здійснювала адвокат - Донченко Катерина Юріївна на підставі ордера серія АН № 1397604 від 15 квітня 2024 року (а.с. 155 том 1).

19 вересня 2024 року адвокат Донченко Катерина Юріївна, яка діє від імені позивачаОСОБА_1 , засобами електронного зв`язку з використанням електронного цифрового підпису направила до Київського апеляційного судузаяву про ухвалення додаткового судового рішення у справі. До неї додано роздруківку результату перевірки електронного цифрового підпису, проте такий підпис вчинено без використання підсистем «Електронний суд» та «Електронний кабінет».

Водночас, ОСОБА_5 а є адвокатом, а отже зобов`язана зареєструвати електронний кабінет в підсистемі Електронний Суд та, у разі подання документів до суду в електронній формі, використовувати вказану підсистему.

Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення з процесуальних питань та наслідки недотримання таких вимог визначені у статті 183 ЦПК України.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 183 ЦПК України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Згідно з частиною другою статті 183 ЦПК України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.

У частині четвертій статті 183 ЦПК України закріплено, що суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Суд повертає заяву (клопотання, заперечення) її заявнику без розгляду також у разі, якщо вона подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

Враховуючи наведене, заява про ухвалення додаткового судового рішення подана адвокатом Донченко Катериною Юріївною, яка діє від імені позивачаОСОБА_1 , підлягає поверненню без розгляду, оскільки подана до суду апеляційної інстанції в електронному вигляді шляхом направлення на офіційну електронну адресу Київського апеляційного суду, а не шляхом формування документа у системі «Електронний суд» чи через засоби поштового зв`язку, що дає підстави стверджувати, що заявник використав спосіб звернення до суду не передбачений чинним процесуальним законодавством.

Водночас, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне роз`яснити заявникові, що він не позбавлений права на звернення до Київського апеляційного суду з відповідними заявами (клопотаннями) у встановлений законом спосіб.

Керуючись ч. 7 ст. 43, ст. 141, ч. 4 ст. 183, ст. 381 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Донченко Катерини Юріївни про ухвалення додаткового судового рішення у справі за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 адвоката Донченко Катерини Юріївни на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 04 березня 2024 року, ухвалене під головуванням судді Луценка О.М., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Петренко Ольга Анатоліївна про встановлення факту смерті, встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності на спадкове майно та визначення частки у спадковому майні повернути без розгляду.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину ухвали зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту ухвали.

Головуючий: Судді: