Ухвала

від 31.10.2024 по справі 756/13442/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

31 жовтня 2024 року

м. Київ

справа № 756/13442/23

провадження № 61-14422ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Сакари Н. Ю. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Донченко Катерини Юріївни, на постанову Київського апеляційного суду від 16 вересня 2024 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Петренко Ольга Анатоліївна, про встановлення факту смерті, встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності на спадкове майно та визначення частки у спадковому майні,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду повторно надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Донченко К. Ю., на постанову Київського апеляційного суду від 16 вересня 2024 року.

Касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки заявником не дотримано вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України.

Касаційна скарга містить докази про сплату заявником 26 жовтня 2024 року судового збору у розмірі 12 219,84 грн, розмір якого необґрунтовано.

Судовий збір за подання касаційної скарги, з урахуванням меж оскарження судових рішень, сплачено не повністю, з огляду на таке.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 2 684,00 грн.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на момент подачі позовної заяви) за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на момент подачі позовної заяви) за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

ОСОБА_1 просить скасувати судове рішення апеляційного суду повністю, ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

Отже, за подання касаційної скарги в частині позовних 3 вимог немайнового характеру (встановлення факту смерті, встановлення факту прийняття спадщини, визначення частки домоволодіння) судовий збір підлягає сплаті в розмірі 6 441,60 грн (2 684,00 х 0,4 х 3 х 200 %).

Проте, враховуючи, що ні касаційна скарга, ні судові рішення першої та апеляційної інстанцій не містять інформації щодо вартості майно в домоволодінні АДРЕСА_1 , а саме: квартиру АДРЕСА_2 ; квартиру АДРЕСА_3 в житловому будинку «Б» (загальна площа 27,2 кв. м, житлова 16,2 кв. м); житловий будинок «Г» (загальна площа 34,1 кв. м, житлова 25,6 кв. м); сарай «И» (площа основи 19,7 кв. м); вбиральню «Ч» (площа основи 2,1 кв. м), на які заявник просить визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом, для визначення ціни позову та відповідно розміру судового збору, суду необхідні відомості щодо вартості спірного майна.

З огляду на вказане вище, заявнику необхідно надати суду докази на підтвердження вартості спірного майна та, у разі необхідності доплатити судовий збір відповідно до положень Закону України «Про судовий збір». За відсутності вказаних відомостей вирішення питання про відкриття касаційного провадження не вбачається можливим, оскільки суд не може встановити точну ціну позову.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві, Печерський район, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.

Також, касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки заявником не дотримано вимог статті 392 ЦПК України.

18 жовтня 2023 року набув чинності Закон України від 29 червня 2023 року № 3200-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами», яким змінено редакцію, зокрема, частини шостої статті 14 ЦПК України.

Відповідно до частини шостої статті 14 ЦПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Якщо реєстрація електронного кабінету у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов`язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України, у касаційній скарзі повинно бути зазначено відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у особи, яка подає касаційну скаргу.

Вказана касаційна скарга подана ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Донченко К. Ю., наявність електронного кабінету якої у скарзі не зазначено. Разом з цим, починаючи з 18 жовтня 2023 року наявність, зокрема, у адвоката, електронного кабінету, за загальним правилом, є обов`язковою.

Отже, з метою усунення недоліків касаційної скарги адвокату необхідно повідомити про наявність у неї електронного кабінету або існування обставин, зазначених в абзаці 3 частини шостої статті 14 ЦПК України.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.

Керуючись статтями 185, 390, 392, 393, 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Донченко Катерини Юріївни, на постанову Київського апеляційного суду від 16 вересня 2024 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали до 28 листопада 2024 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали щодо оформлення касаційної скарги відповідно до вимог статті 392 ЦПК України касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н. Ю. Сакара