Ухвала

від 17.10.2024 по справі 752/16303/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 752/16303/24

Провадження № 11-кп/824/5613/2024 Доповідач: ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2024 року суддя судової палати у кримінальних справах Київського апеляційного суду ОСОБА_1 , розглянувши апеляційні скарги прокурора у кримінальному провадженні - прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_2 на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2024 року, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2024 року задоволено частково клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_2 ; продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_3 до 02 грудня 2024 року включно, з визначенням застави в розмірі 600 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 826 800 грн.; продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_4 до 02 грудня 2024 року включно, з визначенням застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів доходів громадян, що становить 242 240 гривень; застосовано до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний час доби.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, прокурором подано апеляційні скарги, в яких просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову, якою продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_3 до 02 грудня 2024 року включно, з визначенням застави у розмірі 3 633 600 гривень; продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_4 до 02 грудня 2024 року включно, з визначенням застави у розмірі 424 200 гривень.

Вивчивши подані апеляційні скарги апеляційний суд приходить до висновку щодо необхідності відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційними скаргами з наступних підстав.

Стаття 24 КПК України гарантує право на оскарження процесуального рішення. Водночас, вказаною нормою дане право пов`язано з передбаченим цим Кодексом порядком на таке оскарження.

Таким чином, реалізація права апеляційного оскарження рішень суду, ухвалених у кримінальному провадженні, забезпечується в порядку, визначеному КПК України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 392 КПК України в апеляційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили, а саме: 1) вироки, крім випадків, передбачених статтею 394 цього Кодексу; 2) ухвали про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру; 3) інші ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 2 ст. 392 КПК України ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених частиною першою цієї статті, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених цим Кодексом. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою цієї статті.

Положення частини другої статті 392 КПК України щодо унеможливлення окремого апеляційного оскарження ухвали суду про продовження строку тримання під вартою, постановленою під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) згідно з Рішенням Конституційного Суду №4-р/2019 від 13.06.2019, отже ухвали суду про продовження строку тримання під вартою, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, також можуть бути оскарженими в апеляційному порядку.

Порядок перевірки ухвал суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлених під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, передбачений ст. 422-1 КПК України.

Системний аналіз наведених норм свідчить, що апеляційному оскарженню до ухвалення судових рішень, передбачених ч. 1 ст. 392 КПК України, підлягають лише ухвали про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою.

Разом з тим, ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2024 року задоволено частково клопотання прокурора та продовжено строк тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , до 02 грудня 2024 року включно з визначенням кожному з них розміру застави.

При цьому, з поданих апеляційних скарг вбачається незгода прокурора з рішенням Голосіївського районного суду м. Києва в частині визначення обвинуваченим розміру застави, зокрема прокурор просить збільшити визначені місцевим судом розміри застави обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що не може бути предметом перегляду апеляційним судом, з урахуванням положень абз. 2 ч. 2 ст. 392 КПК України та ст. 422-1 КПК України.

Оскільки прокурором апеляційні скарги подано на рішення в частині визначення розміру застави, яка не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, то відповідно до вимог ч. 4 ст. 399 КПК України необхідно відмовити у відкритті провадження за апеляційними скаргами прокурора.

У зв`язку з відмовою у відкритті апеляційного провадження за апеляційними скаргами прокурора на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2024 року, апеляційні скарги необхідно повернути особі, яка їх подала.

Керуючись ст.ст. 399 КПК України, суддя, -

УХВАЛИВ :

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційними скаргами прокурора у кримінальному провадженні - прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_2 на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2024 рокущодо ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження, разом із поданими апеляційними скаргами надіслати особі, яка їх подала.

Ухвала може бути оскаржена до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців.

Суддя Київського

апеляційного суду ОСОБА_1