Ухвала

від 16.12.2024 по справі 752/16303/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 752/16303/24

Провадження № 11-кп/824/6302/2024 Доповідач: ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2024 року суддя судової палати у кримінальних справах Київського апеляційного суду ОСОБА_1 , розглянувши апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 28 листопада 2024 року,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 28 листопада 2024 року продовжено обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто по 26 січня 2025 року включно, з визначенням застави в розмірі 600 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 816 800 (один мільйон вісімсот шістнадцять тисяч вісімсот) гривень; продовжено ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 60 днів, тобто по 26 січня 2025 року включно; продовжено обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строк дії покладених на нього обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України, під час дії запобіжного заходу у вигляді застави, строком на 60 днів, тобто по 26 січня 2025 року включно.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, обвинувачений ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати або змінити в частині визначення розміру застави.

Вивчивши подану апеляційну скаргу апеляційний суд приходить до висновку щодо необхідності відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою з наступних підстав.

Стаття 24 КПК України гарантує право на оскарження процесуального рішення. Водночас, вказаною нормою дане право пов`язано з передбаченим цим Кодексом порядком на таке оскарження.

Таким чином, реалізація права апеляційного оскарження рішень суду, ухвалених у кримінальному провадженні, забезпечується в порядку, визначеному КПК України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 392 КПК України в апеляційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили, а саме: 1) вироки, крім випадків, передбачених статтею 394 цього Кодексу; 2) ухвали про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру; 3) інші ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 2 ст. 392 КПК України ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених частиною першою цієї статті, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених цим Кодексом. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою цієї статті.

Положення частини другої статті 392 КПК України щодо унеможливлення окремого апеляційного оскарження ухвали суду про продовження строку тримання під вартою, постановленою під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) згідно з Рішенням Конституційного Суду №4-р/2019 від 13.06.2019, отже ухвали суду про продовження строку тримання під вартою, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, також можуть бути оскарженими в апеляційному порядку.

Порядок перевірки ухвал суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлених під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, передбачений ст. 422-1 КПК України.

Системний аналіз наведених норм свідчить, що апеляційному оскарженню до ухвалення судових рішень, передбачених ч. 1 ст. 392 КПК України, підлягають лише ухвали про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою.

Разом з тим, ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 28 листопада 2024 року продовжено ОСОБА_2 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави.

При цьому, з поданої апеляційної скарги вбачається, що обвинувачений ОСОБА_2 звільнений з-під варти у зв`язку з внесенням застави, та його незгода полягає саме з визначеним судом розміром застави, що не може бути предметом перегляду апеляційним судом, з урахуванням положень абз. 2 ч. 2 ст. 392 КПК України та ст. 422-1 КПК України.

Оскільки апеляційну скаргу подано на рішення в частині визначення розміру застави, яка не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, то відповідно до вимог ч. 4 ст. 399 КПК України необхідно відмовити у відкритті провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого.

У зв`язку з відмовою у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_2 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 28 листопада 2024 року, апеляційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.

Керуючись ст.ст. 399 КПК України, суддя, -

УХВАЛИВ :

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_2 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 28 листопада 2024 року.

Копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження, разом із поданою апеляційною скаргою надіслати особі, яка її подала.

Ухвала може бути оскаржена до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців.

Суддя Київського

апеляційного суду ОСОБА_1