Ухвала

від 17.10.2024 по справі 918/713/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"17" жовтня 2024 р.м.РівнеСправа №918/713/23

Господарський суд Рівненської області у складі головуючої судді Бережнюк В.В., перевіривши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАРТ БІЗНЕС-ПЛЮС" (21000, місто Вінниця, вул.Скалецького Р., будинок 7, офіс 401А, код ЄДРПОУ 40230453 ) про визнання грошових вимог до боржника у сумі 4 812 283,65 грн. у справі про банкрутство Дочірнього підприємства "Оптіма-770-Р" Товариство з обмеженою відповідальністю "Севен Севенті Петроліум" (вул. Соборна 442 Д, Рівне, 33024, код ЄДРПОУ 30460899)

Секретар судового засідання Лиманський А.Ю.

Представники присутні у засіданні 02.10.2024

арбітражний керуючий Чепелюк О.О.

від Головного управління ДПС у Рівненській області Гоч Н.М.

від ТОВ "ПАФІС" Андрієвський А.О.

від ТОВ "СТАРТ БІЗНЕС-ПЛЮС" Шаблій В.І.

Після оголошеної перерви 17.10.2024 учасники справи не з`явилися.

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Рівненській області (далі Податковий орган) у липні 2023 року звернулось до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Дочірнього підприємства "Оптіма-770-Р" Товариства з обмеженою відповідальністю "Севен Севенті Петроліум" (далі Боржник), в якій просило визнати його грошові вимоги до Боржника у розмірі 7313833,97 грн, у тому числі ІІ черга заборгованість з основного платежу з ЄСВ у сумі 10454,26 грн, ІІІ черга заборгованість з основного платежу з податків у сумі 6787375,24 грн, VI черга штрафні санкції в сумі 39635,49 грн, та пеня в сумі 476368,98 грн, а також І черга витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство, витрати на оплату судового збору в сумі 26840,00 грн та витрати на авансування винагороди арбітражного керуючого в сумі 60300,00 грн. Заяву мотивовано відсутністю реальних шляхів погашення Боржником податкового боргу.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 10.10.2023 відмовлено у відкритті провадження у справі про банкрутство Боржника за заявою Податкового органу, заяву арбітражного керуючого Чепелюка О.О. про участь у справі про банкрутство залишено без розгляду.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.02.2024 зазначену ухвалу скасовано, матеріали справи направлено до господарського суду першої інстанції на стадію підготовчого засідання.

Постановою Верховного Суду від 16 травня 2024 року постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.02.2024 у справі №918/713/23 залишено без змін.

Ухвалою від 06.06.2024 прийнято заяву Головного управління ДПС у Рівненській області про відкриття провадження у справі про банкрутство Дочірнього підприємства "Оптіма-770-Р" Товариство з обмеженою відповідальністю "Севен Севенті Петроліум" до розгляду. Підготовче засідання призначено на 25 червня 2024 р. на 10:10 год.

Ухвалою від 25.06.2024, зокрема, відкрито провадження у справі № 918/713/23 про банкрутство Дочірнього підприємства "Оптіма-770-Р" Товариство з обмеженою відповідальністю "Севен Севенті Петроліум". Визнано вимоги ініціюючого кредитора Головного управління ДПС у Рівненській області у розмірі 8 866 447 грн 34 коп. Включити до витрат, пов`язаних з провадженням у справі про банкрутство Дочірнього підприємства "Оптіма-770-Р" Товариство з обмеженою відповідальністю "Севен Севенті Петроліум" витрати Головного управління ДПС у Рівненській області по сплаті судового збору за подання даної заяви у розмірі 26840,00 грн. та витрати на авансування винагороди арбітражному керуючому кредитора у розмірі 60 300,00 грн. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто сімдесят календарних днів, до 11 грудня 2024 року (включно). Розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Чепелюка Олександра Олександровича. Оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Дочірнього підприємства "Оптіма-770-Р" Товариство з обмеженою відповідальністю "Севен Севенті Петроліум" на офіційному веб-порталі судової влади України. Встановлено строк подання розпорядником майна до господарського суду відомостей про результати розгляду вимог кредиторів до 15.08.2024. Встановлено строк проведення розпорядником майна інвентаризації майна боржника до 23.08.2024. Встановлено дату складання розпорядником майна реєстру вимог кредиторів та подання його на затвердження до господарського суду - 15.08.2024. Проведення попереднього засідання суду призначено на "27" серпня 2024 р. на 11:00 год.

Офіційне оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Дочірнього підприємства "Оптіма-770-Р" Товариство з обмеженою відповідальністю "Севен Севенті Петроліум" на офіційному веб-порталі судової влади України, номер публікації 73501, 25.06.2024 о 15:56 год.

29.07.2024 року до канцелярії Господарського суду Рівненської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАРТ БІЗНЕС-ПЛЮС" надійшла заява від 24.07.2024 року (надіслана поштовим зв`язком 25.07.2024), відповідно до якої просить суд визнати кредиторські вимоги у справі № 918/713/23 до Дочірнього підприємства "Оптіма-770-Р" Товариство з обмеженою відповідальністю "Севен Севенті Петроліум" у сумі 4 812 283,65 грн. та внести їх до реєстру вимог кредиторів.

26.07.2024 року до Господарського суду Рівненської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАФІС" надійшла заява від 25.07.2024 року, відповідно до якої просить суд визнати кредиторські вимоги у справі № 918/713/23 до Дочірнього підприємства "Оптіма-770-Р" Товариство з обмеженою відповідальністю "Севен Севенті Петроліум" у сумі 5822763,82 грн. та внести їх до реєстру вимог кредиторів.

Ухвалою від 26.07.2024 призначено розгляд заяви у судовому засіданні на "27" серпня 2024 р. на 11:00 год.

Ухвалою від 29.07.2024 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАРТ БІЗНЕС-ПЛЮС" від 24.07.2024 про грошові вимоги - залишено без руху. Встановлено заявнику спосіб усунення недоліків заяви шляхом подання до суду: доказів сплати судового збору на рахунок Господарського суду Рівненської області у розмірі 6 056,00грн.; документів, що підтверджують грошові вимоги до боржника. Встановлено заявнику строк для усунення недоліків позовної заяви - протягом десяти днів з дня вручення копії даної ухвали про залишення позовної заяви без руху.

02 серпня 2024 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАРТ БІЗНЕС-ПЛЮС" надійшла заява про усунення недоліків та подані визначені ухвалою від 29.07.2024 докази.

Ухвалою від 14.08.2024 призначено розгляд заяви у судовому засіданні на "27" серпня 2024 р. на 11:00 год.

06 серпня 2024 року від арбітражного керуючого Чепелюка Олександра Олександровича надійшов Звіт щодо розгляду грошових вимог кредиторів, заставних вимог та заборгованості із виплати заробітної плати. Також надійшло повідомлення про результати розгляду заяви ТОВ "Пафіс" про грошові вимоги до боржника.

07 серпня 2024 року від представника боржника Дочірнього підприємства "Оптіма-770-Р" Товариство з обмеженою відповідальністю "Севен Севенті Петроліум" надійшли повідомлення про розгляд грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАРТ БІЗНЕС-ПЛЮС" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАФІС".

15 серпня 2024 року від арбітражного керуючого Чепелюка Олександра Олександровича надійшли додаткові пояснення у справі.

Також 15 серпня 2024 року від арбітражного керуючого Чепелюка Олександра Олександровича надійшло клопотання про витребування доказів у керівника боржника.

27 серпня 2024 року від арбітражного керуючого Чепелюка Олександра Олександровича надійшло повідомлення про результати розгляду заяви ТОВ "СТАРТ БІЗНЕС-ПЛЮС".

27 серпня 2024 року від ТОВ "СТАРТ БІЗНЕС-ПЛЮС" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.

Ухвалою від 27.08.2024 року розгляд справи відкладено на "11" вересня 2024 р. на 11:30 год. Також задоволено клопотання арбітражного керуючого Чепелюка Олександра Олександровича про витребування доказів у керівника боржника.

09 вересня 2024 року від ТОВ "СТАРТ БІЗНЕС-ПЛЮС" надійшли письмові доповнення до заяви про визнання грошових вимог.

11 вересня 2024 року від ТОВ "ПАФІС" надійшли додаткові пояснення.

Ухвалою від 11.09.2024 розгляд справи відкладено на 02 жовтня 2024 р. на 10:30 год.

11 вересня 2024 року від Дочірнього підприємства "Оптіма-770-Р" Товариство з обмеженою відповідальністю "Севен Севенті Петроліум" надійшла заява про те, що боржником було виконано вимоги щодо надання доказів арбітражному керуючому.

13 вересня 2024 року від арбітражного керуючого Чепелюка Олександра Олександровича надійшло клопотання про витребування доказів.

У судовому засіданні 02 жовтня 2024 року від арбітражного керуючого Чепелюка Олександра Олександровича надійшло усне клопотання про залишення без розгляду клопотання про витребування доказів, оскільки станом на 02.10.2024 такі докази надані у повному обсязі.

Суд, без виходу до нарадчої кімнати, ухвалив залишити без розгляду клопотання арбітражного керуючого Чепелюка Олександра Олександровича про витребування доказів (про що оголошено протокольну ухвалу від 02.10.2024).

Суд розглянув заяви з грошовими вимогами до боржника.

Присутні учасники у судовому засіданні надали пояснення щодо суті заяв.

У засіданні 02.10.2024 оголошено перерву до 17 жовтня 2024 року на 11:00 год.

17 жовтня 2024 року представники учасників справи до суду не прибули. Явка учасників не визнавалася обов`язковою. Від арбітражного керуючого, представників ТОВ "СТАРТ БІЗНЕС-ПЛЮС" та ТОВ "ПАФІС" надійшли заяви про проведення засідання 17.10.2024 без їх участі.

Частиною 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За змістом статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства, боржник - юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов`язання, строк виконання яких настав; грошове зобов`язання (борг) - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загально-обов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви; кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Згідно з абз. 1 та абз. 3 ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Офіційне оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Дочірнього підприємства "Оптіма-770-Р" Товариство з обмеженою відповідальністю "Севен Севенті Петроліум" здійснено на офіційному веб-порталі судової влади України, номер публікації 73501, 25.06.2024 о 15:56 год.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАФІС" про визнання кредиторських вимог, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАФІС" звернулося до суду в строк встановлений ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства з грошовими вимогами до боржника.

Заява ТОВ "Пафіс" мотивована тим, що 19.09.2014 року між ТОВ "ПАФІС" та Дочірнього підприємства "Оптіма-770-Р" Товариство з обмеженою відповідальністю "Севен Севенті Петроліум" був укладений Договір про надання поворотної фінансової допомоги № 3/19/09-1.

Відповідно до п.п. 1.1. Договору, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, ТОВ "ПАФІС" надає Дочірнє підприємство "Оптіма-770-Р" Товариство з обмеженою відповідальністю "Севен Севенті Петроліум" поворотну фінансову допомогу, а останній зобов`язується повернути фінансову допомогу у визначений цим Договором термін.

Відповідно до п.1.2. Договору, Користування фінансовою допомогою є безоплатним.

На виконання умов Договору, ТОВ "ПАФІС" у період з 19.09.2014 року по 31.08.2017 року надав ДП "ОПТІМА-770-Р" поворотну фінансову допомогу у загальній сумі 11 773 639,44 грн. шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ДП "ОПТІМА-770-Р". А саме: 19.09.2014 перераховано 763 009,93 грн.; 14.11.2014 - 13 065,52 грн.; 22.12.2014 - 763 009,92 грн.; 19.02.2015 - 150 394,13 грн.; 02.03.2015 - 328 971,92 грн.; 16.04.2015 - 150 350,00 грн.; 12.08.2016 - 675 987,00 грн.; 07.12.2016 - 617 523,17 грн.; 05.01.2017 - 948 893,92 грн.; 13.01.2017 - 73 906,41 грн.; 18.01.2017 - 300 000,00 грн.; 18.01.2017 - 300 000,00 грн.; 18.01.2017 - 300 000,00 грн.; 19.01.2017 - 367 250,27 грн.; 19.01.2017 - 300 000,00 грн.; 24.01.2017 - 259 687,62 грн.; 15.03.2017 61 940,12 грн.; 16.03.2017 - 1 152 358,02 грн.; 27.03.2017 - 51 870,00 грн.; 12.04.2017 - 18 238,35 грн.; 28.04.2017 - 3 316 920,00 грн.; 07.06.2017 - 88 176,31 грн.; 14.06.2017 - 38 704,00 грн.; 21.06.2017 - 70 092,16 грн.; 23.06.2017 - 8 912,50 грн.; 04.07.2017 - 380,40 грн.; 05.07.2017 - 267018,65 грн.; 07.07.2017 - 23 433,09 грн.; 10.07.2017 - 5 980,41 грн.; 10.07.2017 - 2 704,28 грн.; 13.07.2017 - 1 051,34 грн.; 31.08.2017 - 2 389,00 грн.; 31.08.2017 - 104 376,93 грн.; 31.08.2017 - 247044,07 грн.

Згідно п. 4.1. Договору Сторони визначили, що термін користування фінансовою допомогою визначається з моменту перерахування згідно п. 3.2 Договору грошових коштів Підприємством - до 31 грудня 2017 р. В подальшому, шляхом укладання Додаткових угод до Договору, ТОВ "ПАФІС" та ДП "ОПТІМА-770-Р" дійшли згоди про пролонгацію терміну користування наданою поворотною фінансовою допомогою за Договором про надання поворотної фінансової допомоги №3/19/09-1 - до 10.12.2024 р.

Станом на дату подання даної заяви, боржник здійснив часткове погашення заборгованості із отриманої від ТОВ "ПАФІС" поворотної фінансової допомоги у загальній сумі 5 950 875,62 грн.

Заборгованість ДП "ОПТІМА-770-Р" перед ТОВ "ПАФІС" за Договором про надання поворотної фінансової допомоги №3/19/09-1 від 19.09.2014 року, про яку заявляє ТОВ "ПАФІС" становить 5 822 763,82 грн.

06 серпня 2024 року від арбітражного керуючого Чепелюка Олександра Олександровича надійшло повідомлення про результати розгляду заяви ТОВ "Пафіс" про грошові вимоги до боржника, у якому вказує, що вимоги заявника належить визнати частково.

08 серпня 2024 року від представника боржника Дочірнього підприємства "Оптіма-770-Р" Товариство з обмеженою відповідальністю "Севен Севенті Петроліум" надійшло повідомлення про розгляд грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Пафіс", у якому повністю визнає наявний борг перед кредитором.

У судовому засіданні 02.10.2024 арбітражний керуючий усно пояснив, що заяву ТОВ "Пафіс" про грошові вимоги до боржника, належить визнати частково на загальну суму 4 618 535,80 грн. У іншій частині 1 204 228,02 грн. слід відхилити, оскільки із банківської виписки вбачається, що ТОВ "Пафіс" було здійснено ряд операцій із перерахування коштів на користь ДП "Оптіма-770-Р", а саме: грошові кошти в розмірі 1 152 358,02 грн із призначенням платежу: "Оплата за нафтопродукти згідно дог 4/05/11-1 від 05.11.15" ; грошові кошти в сумі 51 870,00 грн із призначенням: "Оплата згідно договору 4/05/11-1 від 05.11.15". Отже, вбачається, що оплата коштів 1 204 228,02 грн. здійснена на виконання іншого договору.

Натомість представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Пафіс" подав додаткові пояснення, згідно яких вказує, що при поданні до Господарського суду Рівненської області заяви про визнання грошових вимог було подано фотокопії банківських виписок, які підтверджують факт перерахування грошових коштів на користь ДП "ОПТІМА-770-Р", а саме: від 16.03.2017 року на суму 1 152 358,02 грн.; від 27.03.2017 року на суму 51 870,00 грн.; від 28.04.2017 року на суму 3316 920,00 грн. Зазначені банківські виписки дійсно містили інформацію про призначення платежів, відмінні від "Оплата по дог 3/19/09-1 від 19.09.14. ". Проте ТОВ "Пафіс" при поданні до Господарського суду Рівненської області заяви про визнання грошових вимог було помилково не додано фотокопії листа №28/04-1 від 28.04.2017 року, згідно якого ТОВ "Пафіс" повідомило ДП "ОПТІМА-770-Р", що при перерахуванні поворотної фінансової допомоги на розрахунковий рахунок ДП "ОПТІМА-770-Р" ТОВ "Севен Севенті Петроліум" за Договором про надання поворотної фінансової допомоги № 3/19/09-1 від 19.09.2014 р. було допущено помилку у призначенні платежу в наступних платіжних дорученнях: № 275 від 16.03.2017 р. на суму 1 152 358,02 грн.; № 335 від 27.03.2017 р. на суму 51 870.00 грн. ; № 528 від 28.04.2017 р. на суму 3 316 920,00 грн. Даним листом ТОВ "Пафіс" повідомило ДП "ОПТІМА-770-Р" про необхідність вважати вірним у вищезазначених платіжних доручення призначення платежу "Оплата по договору 3/19/09-1 від 19.09.14р. Без ПДВ.". Лист №28/04-1 від 28.04.2017 року був отриманий ДП "ОПТІМА-770-Р" 04.05.2017 року. ТОВ "Пафіс" додає до даних додаткових пояснень фотокопію Листа №28/04-1 від 28.04.2017 року.

Статтею 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

У свою чергу докази відповідно до ст. ст. 76-79 ГПК України повинні бути належними на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення;

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У ч. 1 ст. 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

На підтвердження укладення договору позики та його умов, згідно із ч. 2 ст. 1047 ЦК України, може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Крім того, ч. 1 ст. 1049 ЦК України встановлено, що за договором позики позичальник зобов`язаний повернути суму позики у строк та в порядку, що передбачені договором.

Письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.

Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов`язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Отже статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Відповідно до п. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Так, в поданій заяві ТОВ "Пафіс" зазначає, що боржнику було надано фінансову допомогу саме за Договором про надання поворотної фінансової допомоги №3/19/09-1 від 19.09.2014 року, що підтверджується у тому числі листом №28/04-1 від 28.04.2017 року, згідно якого ТОВ "Пафіс" повідомило ДП "ОПТІМА-770-Р", що при перерахуванні поворотної фінансової допомоги на розрахунковий рахунок ДП "ОПТІМА-770-Р" ТОВ "Севен Севенті Петроліум" за Договором про надання поворотної фінансової допомоги № 3/19/09-1 від 19.09.2014 р. було допущено помилку у призначенні платежу в наступних платіжних дорученнях: № 275 від 16.03.2017 р. на суму 1 152 358,02 грн.; № 335 від 27.03.2017 р. на суму 51 870.00 грн. ; № 528 від 28.04.2017 р. на суму 3 316 920,00 грн. Даним листом ТОВ "Пафіс" повідомило ДП "ОПТІМА-770-Р" про необхідність вважати вірним у вищезазначених платіжних доручення призначення платежу "Оплата по договору 3/19/09-1 від 19.09.14р. Без ПДВ.". Лист №28/04-1 від 28.04.2017 року був отриманий ДП "ОПТІМА-770-Р" 04.05.2017 року, про що наявна відмітка на листі з підписом та печаткою ДП "ОПТІМА-770-Р".

Суд зазначає, що загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків, на час виникнення спірних правовідносин були врегульовані Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, яка затверджена постановою Правління НБУ від 21.01.2004 за №22.

Згідно з пунктом 3.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженоюпостановою Правління НБУ від 21.01.2004 тза №22, реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками.

Пунктом 1.7 зазначеної Інструкції передбачено, що кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі розрахункових документів стягувачів згідно з главами 5 та 12 цієї Інструкції.

Згідно з пунктом 1.8 даної Інструкції Платники та стягувачі оформляють доручення/розпорядження про списання коштів з рахунків на відповідних бланках розрахункових документів, форма та порядок оформлення яких визначаються цією Інструкцією.

Із системного правового аналізу наведених норм вбачається, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику, особі, що здійснює відповідний платіж. У даній справі таке право визначення призначення платежу належало ТОВ "Пафіс".

Водночас, відповідно до пункту 2.29 зазначеної Інструкції, платник має право в будь-який час до списання платежу з рахунку відкликати з банку, що його обслуговує, платіжні доручення в порядку, визначеному внутрішніми правилами цього банку. Платіжні доручення відкликаються лише в повній сумі.

Тобто до списання грошових коштів з рахунку платник наділений правом змінити реквізит "Призначення платежу" шляхом відкликання платіжного доручення.

Згідно зістаттею 5 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні"суб`єктами правових відносин, що виникають при здійсненні переказу коштів, є учасники, користувачі (платники, отримувачі) платіжних систем. Відносини між суб`єктами переказу регулюються на підставі договорів, укладених між ними з урахуванням вимог законодавства України.

Разом із цим, переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі (пункт 30.1статті 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", що діяв в момент виникнення спірних правовідносин).

Тобто, з моменту перерахування грошових коштів на рахунок отримувача обов`язок банку з виконання доручення платника вважається виконаним.

Отже, внесення змін до призначення платежу такого платіжного доручення є неможливим, а питання уточнення інформації, вказаної у реквізиті "Призначення платежу" виконаного платіжного доручення вирішується сторонами у порядку, узгодженому між ними, без участі банку. Зазначене підтверджується листом Національного Банку України від 09.06.2011 №25-111/1438-7141 "Про заміну інформації у реквізиті "Призначення платежу", яким встановлено, що після списання коштів з рахунку платника питання щодо уточнення інформації, зазначеної у реквізиті "Призначення платежу", вирішується між сторонами без участі банку.

Положення ст.5 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" передбачають, що відносини між суб`єктами переказу регулюються на підставі договорів, укладених між ними з урахуванням вимог законодавства України. Тобто, після перерахування грошових коштів платником на рахунок отримувача (незалежно від призначення платежу у платіжному дорученні) доручення платника вважається банком виконаним, і подальша зміна волевиявлення у розпорядженні коштами між кредитором та боржником, без участі банку, є господарськими правовідносинами та повинно визначатись цивільно-правовими угодами, укладеними між сторонами договору про надання поворотної фінансової допомоги.

Отже, на думку суду, ТОВ "Пафіс" та боржник зобов`язані були оформити правовідносини щодо помилкового перерахування вищевказаних грошових коштів за іншим призначенням платежу шляхом укладення відповідної цивільно-правової угоди між сторонами до договору про надання поворотної фінансової допомоги №3/19/09-1 від 19.09.2014 року.

Близька за змістом є правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.06.2024 за № 910/15023/21.

Натомість в матеріалах заяви кредитора відсутнє документальне підтвердження укладання угоди (додаткової угоди) між ТОВ "Пафіс" та ДП "ОПТІМА-770-Р" про узгодження (погодження) сторонами призначення платежу згідно платіжних доручень № 275 від 16.03.2017 р. на суму 1152358,02 грн.; № 335 від 27.03.2017 р. на суму 51 870.00 грн. та в зв`язку з допущеної технічної помилки у призначення платежу під час перерахування кредитором боржнику фінансової допомоги за договором.

Разом з тим, складений ТОВ "Пафіс" лист №28/04-1 від 28.04.2017 про зміну призначення платежу отриманий боржником, про що свідчить підпис та печатка боржника. Боржник визнає отримання цих коштів у якості фінансової допомоги, про що зазначає у повідомленні про розгляд вимог ТОВ "Пафіс".

Однак, суд звертає увагу, що однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними.

Так, у пункті 10.28 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.09.2022 у справі № 910/16579/20, в пункті 76.1 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.11.2021 у справі № 910/8482/18(910/4866/21) та в постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 07.10.2020 у справі № 450/2286/16-ц, від 04.08.2021 у справі № 185/446/18 зазначено, що добросовісність - це відповідність дій учасників цивільних правовідносин певному стандарту поведінки, який характеризується чесністю, відкритістю, повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, що відповідатиме зазначеним критеріям та уявленням про честь і совість.

Формулювання "зловживання правом" необхідно розуміти як суперечність, оскільки якщо особа користується власним правом, то його дія дозволена, а якщо вона не дозволена, то саме тому відбувається вихід за межі свого права та дію без права. Сутність зловживання правом полягає у вчиненні уповноваженою особою дій, які складають зміст відповідного суб`єктивного цивільного права, недобросовісно, в тому числі всупереч меті такого права.

Тож учасники цивільних відносин при здійсненні своїх прав зобов`язані діяти добросовісно, утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб; не допускаються дії, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. На цих засадах мають ґрунтуватися і договірні відносини.

Суд наголошує, що свобода договору, здійснення цивільних прав передбачена статтями 6,13, 627 ЦК України, полягає у праві сторін вільно вирішувати питання при укладенні договору, при виборі контрагентів та при погодженні умов договору, не є безмежною.

Отже, закріплений Цивільним кодексом України принцип свободи договору має співвідноситися із принципами справедливості, добросовісності та розумності.

Значення принципів справедливості та добросовісності поширюється на сферу виконання зобов`язань та на сферу користування правами. Тобто, такі засади здійснення судочинства виступають тою межею між припустимим використанням права (як формою правомірного поводження) та зловживанням правами (як формою недозволеного використання прав).

Порушення вимог принципу справедливості, добросовісності і розумності має бути пов`язаним із негативними наслідками (відмова у захисті права, визнання правочину недійсним, визнання недійсними окремих умов договору тощо).

А тому суд має всі підстави сумніватися в тому, що боржнику було надано фінансову допомогу згідно платіжних дорученнях: № 275 від 16.03.2017 р. на суму 1 152 358,02 грн. та № 335 від 27.03.2017 р. на суму 51 870,00 грн. саме за Договором про надання поворотної фінансової допомоги №3/19/09-1 від 19.09.2014 року, позаяк ТОВ "Пафіс" та боржник не оформили правовідносини щодо помилкового перерахування вищевказаних грошових коштів за іншим призначенням платежу шляхом укладення відповідної цивільно-правової угоди між сторонами до договору про надання поворотної фінансової допомоги №3/19/09-1 від 19.09.2014 року.

Отже лист №28/04-1 від 28.04.2017 року, згідно якого ТОВ "Пафіс" повідомило ДП "ОПТІМА-770-Р", що при перерахуванні поворотної фінансової допомоги було допущено помилку у призначенні платежу, не може бути прийняти судом у якості належного доказу.

На думку суду, такі дії ТОВ "Пафіс" щодо зміни призначення платежів виконаних платіжних доручень є недобросовісною (суперечливою) поведінкою щодо належного виконання зобов`язань за договором про надання поворотної фінансової допомоги №3/19/09-1 від 19.09.2014 року.

Враховуючи вищевикладене, суд робить висновок, що заявником не надано належних доказів на підтвердження господарської операції з надання поворотної фінансової допомоги за договором про надання поворотної фінансової допомоги №3/19/09-1 від 19.09.2014 року згідно платіжних доручень: № 275 від 16.03.2017 р. на суму 1 152 358,02 грн. та № 335 від 27.03.2017 р. на суму 51 870,00 грн., всього 1 204 228,02 грн.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що документально підтверджена заборгованість ДП "ОПТІМА-770-Р" перед ТОВ "Пафіс" за договором про надання поворотної фінансової допомоги №3/19/09-1 від 19.09.2014 року складає 4 618 535,80 грн.

Отже, підлягають визнанню грошові вимоги ТОВ "ПАФІС" до ДП "ОПТІМА-770-Р" за Договором про надання поворотної фінансової допомоги №3/19/09-1 від 19.09.2014 року, в сумі 4618 535,80 грн. (четверта черга). У іншій частині 1 204 228,02 грн. вимоги належить відхилити.

ТОВ "ПАФІС" понесено витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство в розмірі 6 056,00 грн. судового збору.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАРТ БІЗНЕС-ПЛЮС" про визнання кредиторських вимог, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "СТАРТ БІЗНЕС-ПЛЮС" подало заяву від 24.07.2024 року (надіслана поштовим зв`язком 25.07.2024), отже звернулося до суду в строк встановлений ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства з грошовими вимогами до боржника.

Заява ТОВ "СТАРТ БІЗНЕС-ПЛЮС" мотивована тим, що 30.07.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "СТАРТ БІЗНЕС-ПЛЮС", як Позикодавцем, та Дочірнім підприємством "Оптіма-770-Р" Товариство з обмеженою відповідальністю "Севен Севенті Петроліум" , як Позичальником, укладено Генеральний договір № ГД-СБП-О про надання безпроцентної позики.

Згідно п. 1.1 Генеральний договір визначає загальний порядок надання Позикодавцем на умовах терміновості та зворотності безпроцентної позики Позичальнику, а також встановлює права та обов`язки, відповідальність сторін та інші умови, які визначаються сторонами обов`язковими для відносин, які виникли на підставі даного Генерального договору та окремих Договорів безпроцентної позики, укладених в межах даного Генерального договору.

Відповідно до п. 1.3 Генерального договору в Договорі безпроцентної позики, укладеному, сторонами в межах даного Генерального договору, в обов`язковому порядку зазначається розмір позики, строк її надання Позикодавцем, строк її повернення Позичальником, а також інші умови, які не обумовлені умовами даного Генерального договору, але визначені сторонами, як суттєві для конкретного договору. Договори про поворотну фінансову допомогу, що укладені в межах цього Генерального договору, є його невід`ємною частиною.

Згідно п. 1.4 Генерального договору Сторони дійшли згоди, що позика, надана у межах цього Генерального договору, є цільовою і має використовуватися виключно для здійснення оплат земельного податку, орендної плати та інших платежів, пов`язаних зі сплатою за оренду земельних ділянок розташованих під АЗС, АГЗС, нафтобаз та інших об`єктів інфраструктури.

У відповідності до п. 1.6 Генерального договору позика, надається в безготівковій формі перерахуванням на поточний рахунок або рахунки, вказані позичальником у письмовому повідомленні або у інший визначений Позикодавцем спосіб, який би забезпечував як цільове використання позичених коштів за призначенням відповідно до предмету договору так і дозволяв позикодавцю здійснювати постійний контроль за цільовим використанням коштів, що надаються в позику.

Відповідно до п. 1.7 Генерального договору строк надання позики за даним Генеральним договором: : з "30" липня 2018 р. по "31" грудня 2023 р.

На підставі п. 1.9 Генерального договору усі зобов`язання, що виникають з даного Генерального договору та з будь-яких Договорів про поворотну фінансову допомогу, укладених сторонами в його межах, вважаються зобов`язаннями за цим Генеральним договором.

На виконання вимог Генерального договору між ТОВ "СТАРТ БІЗНЕС-ПЛЮС", як Позикодавцем, та Дочірнім підприємством "Оптіма-770-Р" Товариство з обмеженою відповідальністю "Севен Севенті Петроліум", як Позичальником, в межах граничного строку надання безпроцентної позики та ліміту, визначених умовами цього Генерального договору, у період 2017-2023 рр. було укладено 100 (сто) Договорів безпроцентної позики на загальну суму 5718198,57 грн., за якими Позичальник повністю виконав покладені на нього обов`язки з надання фінансової допомоги, що підтверджується Банківськими виписками та Платіжними інструкціями.

Відповідно до пункту 1.1. Договорів безпроцентної позики, що були укладені у рамках Генерального договору, Позикодавець надає Позичальнику цільову грошову позику в розміри встановленому Договором.

У пункті 2.1. Договорів Позичальник і Позикодавець погоджували конкретну суму позики.

Також, Позичальник і Позикодавець погодили у пунктах 4. 1, 5.1. і 5.3. Договорів, що:

- строк повернення позики після отримання вимоги Позикодавця про повернення коштів становить 6 (шість) календарних місяців;

- Позичальник зобов`язаний повернути суму позики (або неповернену її частину в разі дострокового погашення позики) в останній день строку, встановленого в п. 4.1.;

- сума позики підлягає поверненню шляхом її перерахування на поточний рахунок Позикодавця;

- днем повернення позики (її частини) вважається дата зарахування суми позики (її частини) на поточний рахунок Позикодавця.

01.01.2024 p. між TOB "СТАРТ БІЗНЕС-ПЛЮС" та Дочірнім підприємством "Оптіма-770-Р" Товариство з обмеженою відповідальністю "Севен Севенті Петроліум" укладено Угоду про пролонгацію заборгованості, відповідно до умов якої сторони дійшли згоди про пролонгацію строку повернення заборгованості у розмірі 4 812 283,65 грн. за всіма Договорами безпроцентної позики, укладеними у межах дії Генерального договору № ГД-СБП-Щ про надання безпроцентної позики, між ТОВ "СТАРТ БІЗНЕС-ПЛЮС" та Дочірнім підприємством "Оптіма-770-Р" Товариство з обмеженою відповідальністю "Севен Севенті Петроліум" до 31.12.2024 р.

Таким чином, заявник вважає, що заборгованість боржника перед кредитором за всіма Договорами безпроцентної позики, укладеними в межах дії Генерального договору № ГД-СБП-Щ про надання безпроцентної позики від 30.07.2018 р., між ТОВ "СТАРТ БІЗНЕС-ПЛЮС" та Дочірнім підприємством "Оптіма-770-Р" Товариство з обмеженою відповідальністю "Севен Севенті Петроліум", склала суму 4 812 283,65 грн., що підтверджується Актом звірки взаєморозрахунків станом на 30.06.2024 р.

07 серпня 2024 року від представника боржника Дочірнього підприємства "Оптіма-770-Р" Товариство з обмеженою відповідальністю "Севен Севенті Петроліум" надійшло повідомлення про розгляд грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАРТ БІЗНЕС-ПЛЮС", у якому повністю визнає наявний борг перед кредитором.

27 серпня 2024 року від арбітражного керуючого Чепелюка Олександра Олександровича надійшло повідомлення про результати розгляду заяви ТОВ "СТАРТ БІЗНЕС-ПЛЮС" про грошові вимоги до боржника. Вказує, що вимоги заявника не підтверджені належними доказами.

У судовому засіданні 02.10.2024 усно арбітражний керуючий Олександр Чепелюк повідомив, що отримав усі підтверджуючі докази щодо вимог заявника ТОВ "СТАРТ БІЗНЕС-ПЛЮС", тому за результатами вивчення документів вказав, що визнає повністю грошові вимоги ТОВ "Старт Бізнес-Плюс" до ДП "Оптіма-770-Р".

Статтею 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

У свою чергу докази відповідно до ст. ст. 76-79 ГПК України повинні бути належними на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення;

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У ч. 1 ст. 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

На підтвердження укладення договору позики та його умов, згідно із ч. 2 ст. 1047 ЦК України, може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Крім того, ч. 1 ст. 1049 ЦК України встановлено, що за договором позики позичальник зобов`язаний повернути суму позики у строк та в порядку, що передбачені договором.

Письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.

Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов`язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Отже статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Відповідно до п. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що документально підтверджена заборгованість ДП "ОПТІМА-770-Р" перед ТОВ "СТАРТ БІЗНЕС-ПЛЮС" за Генеральним договором № ГД-СБП-О про надання безпроцентної позики від 30.07.2018 року складає 4812283,65 грн.

Отже, грошові вимоги ТОВ "СТАРТ БІЗНЕС-ПЛЮС" до ДП "ОПТІМА-770-Р" підлягають визнанню повністю у сумі 4 812 283,65 грн. (четверта черга).

ТОВ "СТАРТ БІЗНЕС-ПЛЮС" понесено витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство в розмірі 6 056,00 грн. судового збору.

Враховуючи вищевикладене у сукупності, є всі необхідні підстави для завершення попереднього засідання.

Протягом десяти днів з дня постановлення ухвали за результатами попереднього засідання господарського суду розпорядник майна письмово повідомляє кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів, уповноважену особу працівників боржника та уповноважену особу засновників (учасників, акціонерів) боржника про місце і час проведення зборів кредиторів та організовує їх проведення (частина першастатті 48 Кодексу України з процедур банкрутства).

Враховуючи те, що всі грошові вимоги конкурсних кредиторів розглянуті господарським судом, суд вважає за необхідне зобов`язати розпорядника майна організувати та провести перші загальні збори кредиторів, встановити дату проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів, а також дату проведення підсумкового судового засідання у справі на якому буде постановлено ухвалу про санацію боржника чи постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство, чи ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду.

Керуючись ст.ст. 216, 232-235 ГПК України, ст. 45, 47, 64 Кодексу України з процедур банкрутства, суд -

УХВАЛИВ:

1. Визнати частково грошові вимоги кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАФІС" до боржника Дочірнього підприємства "Оптіма-770-Р" Товариство з обмеженою відповідальністю "Севен Севенті Петроліум":

- 6 056,00 грн. (судовий збір за подання заяви) - перша черга;

- 4 618 535,80 грн. - четверта черга.

У іншій частині в сумі 1 204 228,02 грн. грошові вимоги відхилити.

2. Визнати грошові вимоги кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАРТ БІЗНЕС-ПЛЮС" до боржника Дочірнього підприємства "Оптіма-770-Р" Товариство з обмеженою відповідальністю "Севен Севенті Петроліум":

- 6 056,00 грн. (судовий збір за подання заяви) - перша черга;

- 4 812 283,65 грн. - четверта черга.

3. Зобов`язати розпорядника майна включити визнані вимоги кредиторів до реєстру вимог кредиторів у відповідності до вимог Кодексу України з процедур банкрутства.

4. Зобов`язати розпорядника майна в десятиденний строк з дня винесення ухвали відповідно до ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутства організувати та провести збори кредиторів та комітету кредиторів, визначивши час та місце проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів.

5. Зобов`язати розпорядника майна надати суду протокол зборів кредиторів боржника, на яких обрати комітет кредиторів, прийняти рішення щодо звернення до господарського суду з клопотанням про введення наступної процедури у справі про банкрутство, а також надати протокол зборів комітету кредиторів, на яких вирішити питання щодо призначення арбітражного керуючого для здійснення наступної процедури у справі про банкрутство боржника.

6. Завершити попереднє засідання по справі №918/713/23.

7. Призначити підсумкове засідання суду на "21" листопада 2024 р. на 10:00 год. Засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Рівненської області за адресою: м. Рівне, вул. Давидюка Тараса, 26-А, в залі судових засідань № 09.

8. Копію ухвали направити кредиторам, боржнику, розпоряднику майна.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її оголошення (прийняття) - 17.10.2024.

Дана ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-256, пп. 17.5 п. 17 ч. 1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням особливостей Кодексу України з процедур банкрутства.

Суддя Бережнюк В.В.