Ухвала

від 16.10.2024 по справі 260/10589/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

16 жовтня 2024 року

м. Київ

справа №260/10589/23

адміністративне провадження №Зі/990/135/24

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Мартинюк Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_1 - Карповича Андрія Петровича про відвід колегії суддів Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду у складі головуючого судді Загороднюка Андрія Григоровича, судді Білак Мирослави Вікторівни, судді Кашпур Ольги Валеріївни від участі у розгляді справи №260/10589/23 за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про визнання дії та бездіяльності протиправними,

ВСТАНОВИВ:

15 липня 2024 року до Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2024 року у справі №260/10589/23.

За наслідками автоматизованого розподілу касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Загороднюку А.Г., суддям Білак М.В., Кашпур О.В.

Ухвалою від 7 серпня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (судді: Загороднюк А.Г., Білак М.В., Кашпур О.В.) відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

15 жовтня 2024 року до Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду надійшла заява від представника ОСОБА_1 - Карповича Андрія Петровича про відвід колегії суддів Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду у складі головуючого судді Загороднюка Андрія Григоровича, судді Білак Мирослави Вікторівни, судді Кашпур Ольги Валеріївни від участі у розгляді зазначеної справи.

Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15 жовтня 2024 року заяву представника ОСОБА_1 - Карповича Андрія Петровича від 15 жовтня 2024 року про відвід колегії суддів Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду у складі головуючого судді Загороднюка Андрія Григоровича, судді Білак Мирослави Вікторівни, судді Кашпур Ольги Валеріївни від участі у розгляді справи № 260/10589/23 визнано необґрунтованою, передано вказану заяву на автоматизований розподіл для визначення у встановленому КАС України порядку судді, який вирішуватиме питання про відвід за цією заявою.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 жовтня 2024 року заяву представника ОСОБА_1 - Карповича Андрія Петровича про відвід колегії суддів Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду у складі головуючого судді Загороднюка Андрія Григоровича, судді Білак Мирослави Вікторівни, судді Кашпур Ольги Валеріївни передано на розгляд судді Мартинюк Н.М.

Відповідно до частини восьмої статті 40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження.

За текстом частин одинадцятої, дванадцятої статті 40 КАС України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Представник позивачки свою заяву про відвід мотивує тим, що 11 вересня 2024 року через підсистему «Електронний Суд» ним було подано до Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду заяву про його участь та участь позивачки - ОСОБА_1 у судових засіданнях в режимі відеоконференції. Між тим, станом на 15 жовтня 2024 року судового рішення за результатами розгляду заяви про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції від 11 вересня 2024 року не ухвалено, що, на думку представника позивачки, свідчить про зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення та його оприлюдненням.

У зв`язку з викладеним заявник стверджує, що колегія суддів позбавляє позивачку у праві на публічний розгляд справи та доступ до правосуддя.

Вирішуючи питання про наявність підстав для відводу колегії суддів Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду у складі головуючого судді Загороднюка Андрія Григоровича, судді Білак Мирослави Вікторівни, судді Кашпур Ольги Валеріївни у цій справі, Суд виходить з такого.

Підстави для відводу судді встановлені статтями 36 та 37 КАС України.

Зокрема, положення статті 36 КАС України передбачають випадки, коли суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), а саме:

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, яка встановлює недопустимість повторної участі суддів в розгляді адміністративної справи.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Метою запровадження інституту відводу судді (суддів) є гарантування безсторонності суду, зокрема, запобігання упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У зв`язку із цим Верховний Суд звертає увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручання, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово «неупереджений» передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.

Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції «неупередженість» («безсторонність») судді», а тому під час з`ясування основних критеріїв неупередженості суд вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (зокрема, справи «Білух проти України», заява №33949/02) обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:

1) «об`єктивним критерієм», який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність; вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;

2) «суб`єктивним критерієм», який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

Таким чином, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.

Особа, яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді справи. Водночас відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Наведені доводи заявника щодо позбавлення позивачки у праві на публічний розгляд справи та доступі до правосуддя через нерозгляд заяви про участь позивачки та її представника у судових засіданнях в режимі відеоконференції, поданої представником позивачки 11 вересня 2024 року, не підтверджені жодними доказами, тому є власним та суб`єктивним припущенням заявника.

Таким чином, наведені у заяві мотиви не можуть слугувати підставою для відведення колегії суддів, оскільки ґрунтуються виключно на припущеннях та оціночних судженнях учасника процесу та не є чинником, що може свідчити про упередженість та необ`єктивність судді.

Отже, такі доводи заявника не можуть бути визнані обґрунтованими підставами для відводу та не можуть свідчити про необ`єктивність колегії суддів під час розгляду цієї справи.

У той же час Верховний Суд наголошує, що не можуть бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Здійснивши аналіз усіх доводів та аргументів, що містяться в заяві про відвід, Суд дійшов висновку, що вона не містить обставин, визначених статтями 36, 37 КАС України, за наявності яких колегія суддів підлягає відводу.

З урахуванням зазначеного, заява представника ОСОБА_1 - Карповича Андрія Петровича про відвід колегії суддів Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду у складі головуючого судді Загороднюка Андрія Григоровича, судді Білак Мирослави Вікторівни, судді Кашпур Ольги Валеріївни задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 36, 39, 40 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - Карповича Андрія Петровича про відвід колегії суддів Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду у складі головуючого судді Загороднюка Андрія Григоровича, судді Білак Мирослави Вікторівни, судді Кашпур Ольги Валеріївни від участі у розгляді справи №260/10589/23 за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про визнання дії та бездіяльності протиправними.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й не може бути оскаржена.

……………………………

Н.М. Мартинюк,

Суддя Верховного Суду