Рішення

від 08.10.2024 по справі 161/7518/24

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/7518/24

Провадження № 2/161/2643/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2024 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Кихтюка Р.М.,

секретаря Дмитроци Б.М.,

з участю представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Луцька справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права на предмет іпотеки та стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 звернулася з позовом до ОСОБА_4 про визнання права на предмет іпотеки та стягнення коштів.

Позовні вимоги мотивує тим, що 29.09.2008 р. між ВАТ АБ «УКРГАЗБАНК» та ОСОБА_4 укладено кредитний договір №150/08-К/02 в сумі 80 000,00 доларів США на строк/термін з 29 вересня 2008 р. по 28 вересня 2018 р.

На забезпечення виконання кредитного договору між ВАТ АБ «УКРГАЗБАНК» та ОСОБА_4 , ОСОБА_3 укладено договір іпотеки №150-08/02 (без оформлення заставної) від 29.09.2008 р., посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Троц Ю.Б. за реєстраційним номером №4698, а також договір поруки №1 від 29.09.2008 р., за яким поручитель поручився перед кредитором за виконання позичальником зобов`язань по кредитному договору №150/08-К/02 від 29 вересня 2008 р.

Вказує, що 09.04.2010 р. банк звернувся до ОСОБА_3 , як до поручителя, з вимогою №344/413/2010, в якій зазначалось про наявність у ОСОБА_4 простроченої заборгованості за кредитним договором №150/08-К/02 від 29.09.2008 р. в сумі 6932,88 доларів США. Про вказану вимогу від банку позивач повідомила відповідача і з останнім було досягнуто домовленості про те, що якщо позивач як поручитель виконує зобов`язання відповідача по кредитному договору щодо повернення кредити та сплати процентів, то останній, після повного виконання зобов`язань по кредитному договору відчужує належну йому 1/2 частину вбудованого приміщення магазину площею 113,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 на користь чоловіка позивача ОСОБА_5 , про що між ним та відповідачем укладено попередній договір купівлі-продажу від 14.05.2010 р., посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Троц Ю.Б. за реєстраційним номером №1173.

Оскільки ОСОБА_4 не виконував належним чином своїх зобов`язань по поверненню кредиту та сплаті процентів, то за період з 2010 року по 2014 рік, нею, як поручителем, виконано зобов`язання відповідача по сплаті кредиту та процентів за кредитним договором №150/08-К/02 від 29.09.2008 р., які забезпечувались порукою згідно договору поруки №1 від 29.09.2008 р., та іпотекою за договором іпотеки №150-08/02 від 29.09.2008 р. на загальну суму 91 233,31 доларів США.

В зв`язку з чим вважає, що за умовами п. 4.1. договору поруки, а також згідно ч. 2 ст. 556 ЦК України, до неї, як до поручителя, який виконав зобов`язання, забезпечене порукою, перейшли усі права кредитора за кредитним договором №150/08-К/02 від 29.09.2008 р., в тому числі й ті, що забезпечували його виконання, тобто за договором іпотеки №150-08/02 від 29 вересня 2008 р.

Враховуючи викладене, просить визнати за нею право вимоги за кредитним договором №150/08-К/02 від 29 вересня 2008 року та додатковою угодою №1 від 05.03.2009 р. до нього, укладеним між ВАТ АБ «УКРГАЗБАНК» та ОСОБА_4 та право на предмет іпотеки на 1/2 частину вбудованого приміщення магазину площею 113,3 кв.м., розташованого в АДРЕСА_1 , що належить відповідачу на умовах, передбачених договором іпотеки №150-08/02 від 29 вересня 2008 року, посвідченим приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Троц Ю.Б. за реєстраційним номером №4698 та договору про внесення змін №1 від 23.06.2014р. до нього, укладеними між ВАТ АБ «УКРГАЗБАНК» та ОСОБА_4 , ОСОБА_3 для забезпечення виконання за зобов`язань за кредитним договором №150/08-К/02 від 29 вересня 2008 року та додаткової угоди №1 від 05.03.2009 р. до нього, укладеними між ВАТ АБ «УКРГАЗБАНК» та ОСОБА_4 .

Крім цього, просить стягнути з ОСОБА_4 на її користь 91 233,31 доларів США заборгованості за кредитним договором №150/08-К/02 від 29 вересня 2008 року та додаткової угоди №1 від 05.03.2009 р. до нього, укладеними між ВАТ АБ «УКРГАЗБАНК» та ОСОБА_4 .

В ході розгляду справи, позивач подала заяву про уточнення позовних вимог, згідно яких просила суд визнати за нею право вимоги за кредитним договором №150/08-К/02 від 29 вересня 2008 року та додатковою угодою №1 від 05.03.2009 р. до нього, укладеним між ВАТ АБ «УКРГАЗБАНК» та ОСОБА_4 та право на предмет іпотеки на 1/2 частину вбудованого приміщення магазину площею 113,3 кв.м., розташованого в АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_4 на умовах, передбачених договором іпотеки №150-08/02 від 29 вересня 2008 року, посвідченим приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Троц Ю.Б. за реєстраційним номером №4698 та договором про внесення змін №1 від 23.06.2014р. до нього, укладеними між ВАТ АБ «УКРГАЗБАНК» та ОСОБА_4 , ОСОБА_3 для забезпечення виконання за зобов`язань за вказаним кредитним договором та додаткової угоди до нього. Крім того, стягнути з відповідача 91 233,31 доларів США заборгованості за кредитним договором №150/08-К/02 від 29 вересня 2008 року та додаткової угоди №1 від 05.03.2009 р. до нього, укладеними між ВАТ АБ «УКРГАЗБАНК» та ОСОБА_4 .

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 червня 2024 року залучено до участі у справі як третю особу на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк» (а.с. ).

В судовому засіданні представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у заяві та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві, вказавши, що правовий аналіз положень статті 556 ЦК дає підстави для висновку, що наслідки, передбачені в цій нормі, настають лише в разі повного виконання поручителем забезпеченого порукою кредитного зобов`язання. Цей висновок узгоджується з положенням пункту 3 частини 1 статті 512 ЦК України, яке передбачає подібний спосіб заміни кредитора у зобов`язанні внаслідок виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем).

А відтак, вважає, що є недоведеним факт повного виконання позивачем зобов`язань боржника з повернення кредиту і сплати відсотків за користування ним, оскільки матеріали справи не містять доказів на підтвердження обсягу таких зобов`язань і строків їх виконання, тобто того, що заборгованість боржника (третьої особи) перед банком становила саме сплачену поручителем суму та, відповідно, була ним погашена у повному обсязі.

Крім того, вважає, що строк позовної давності позивачем пропущено, так як початок відліку строку позовної давності слід рахувати з дати повного погашення заборгованості по кредитному договору - 12 травня 2014 року згідно квитанції №5507 2, копія якої долучена до матеріалів позовної заяви і що позивач ОСОБА_3 саме у 2014 році довідалася та повинна була довідатися про порушення її права. У зв`язку з чим, просила суд відмовити в задоволенні позову.

Представник третьої особи подав суду клопотання про слухання справи у його відсутності.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази в справі, суд прийшов до висновку, що позов підставний і підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 29.09.2008 р. між ВАТ АБ «УКРГАЗБАНК» та відповідачем ОСОБА_4 укладено кредитний договір №150/08-К/02, згідно якого банк надав позичальнику кредитні кошти в сумі 80000 доларів США на строк/термін по 28 вересня 2018 р. зі сплатою процентів за користування кредитними коштами, виходячи із 15,0% річних (п. 1.1. кредитного договору), а позичальник зобов`язувався здійснювати повернення кредитних коштів, сплату процентів за використання кредитної лінії та всіх комісійних платежів у передбачені договором строки (п. 3.3.1 кредитного договору) (а.с. ).

В п. 2.1. кредитного договору передбачено, що згідно договору іпотеки №150-08/02 від 29 вересня 2008 р. укладеного одночасно з цим договором між банком, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в забезпечення зобов`язань за дійсним договором банком приймається в іпотеку вбудоване приміщення магазину, площею 113,3 кв.м. у АДРЕСА_1 , згідно договору купівлі-продажу №591 від 16.02.2008 р (а.с. ).

Крім того, на забезпечення виконання кредитного договору між ВАТ АБ «УКРГАЗБАНК» (іпотекодержатель) та ОСОБА_6 , ОСОБА_3 (іпотекодавці) укладено договір іпотеки №150-08/02 (без оформлення заставної) від 29.09.2008 р., посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Троц Ю.Б. за реєстраційним номером №4698 (а.с. ).

Згідно п. 1.1. договору іпотеки зазначено, що дійсний договір забезпечує всі вимоги іпотекодержателя, які випливають з кредитного договору №150/08-К/02 від 29 вересня 2008 р., (а також будь-якими додатковими угодами до нього), укладеного між іпотекодержателем та позичальником ОСОБА_4 , за умовами якого позичальник зобов`язаний іпотекодержателю не пізніше 28 вересня 2018 року повернути кредит у розмірі 80 000,00 доларів США, сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 15,0 % річних та штрафні санкції у розмірі і випадках, передбачених кредитним та цим договорами (а.с. ).

Відповідно до п. 2.1., 2.1.1. договору іпотеки, предметом іпотеки є: нерухоме майно вбудоване приміщення магазину площею 113,3 кв.м. в АДРЕСА_1 , що належить іпотекодавцям на підставі договору купівлі-продажу від 16 лютого 2008 року (а.с. ).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру прав власності на нерухому майно, позивач ОСОБА_3 та відповідач ОСОБА_4 є власниками в рівних частинах по 1/2 частин кожен вбудованого приміщення магазину площею 113,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 16.02.2008 р., посвідченого приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Шум І.О. за реєстраційним номером №591 (а.с. ).

Також, як з`ясовано в судовому засіданні, між ВАТ АБ «УКРГАЗБАНК» (кредитор), ОСОБА_3 (поручитель) та ОСОБА_4 (позичальник) укладено договір поруки №1 від 29.09.2008 р., за яким поручитель поручився перед кредитором за виконання позичальником зобов`язань по кредитному договору №150/08-К/02 від 29 вересня 2008 р. (а.с. ).

Відповідно до п. 1.2. договору поруки, поручитель несе солідарну відповідальність з позичальником перед кредитором за порушення виконання зобов`язань по кредитному договору.

Згідно п. 1.3. договору поруки, поручитель відповідає за повернення заборгованості за кредитним договором в тому ж об`ємі, що і позичальник за сплату кредиту, процентів за користування кредитом, неустойки (штрафи, пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язань в повному об`ємі.

Відповідно до п. 2.1. договору поруки, у випадку невиконання позичальником зобов`язань по кредитному договору, кредитор звертається з письмовою вимогою про виконання зобов`язань по кредитному договору до позичальника та/або поручителя. У разі одержання вимоги кредитора поручитель зобов`язаний повідомити про це позичальника, а в разі пред`явлення до нього позову подати клопотання про залучення позичальника до участі у справі.

З матеріалів справи слідує, що 09.04.2010 р. банк звернувся до ОСОБА_3 , як до поручителя з вимогою № 344/413/2010, в якій зазначалось про наявність у ОСОБА_4 простроченої заборгованості за кредитним договором №150/08-К/02 від 29.09.2008 р. в сумі 6932,88 доларів США (а.с. ).

Водночас, як вбачається з банківської виписки та банківських квитанцій, досліджених в судовому засіданні, позичальник ОСОБА_4 не виконував належним чином своїх зобов`язань по поверненню кредиту та сплаті процентів, а тому в період з 2010 року по 2014 рік позивачем ОСОБА_3 , як поручителем, виконано зобов`язання ОСОБА_4 по сплаті кредиту та процентів за кредитним договором №150/08-К/02 від 29.09.2008 р., які забезпечувались порукою згідно договору поруки №1 від 29.09.2008 р., та іпотекою за договором іпотеки №150-08/02 від 29.09.2008 р. на загальну суму 91 233,31 доларів США, що підтверджується банківською випискою та банківськими квитанціями: № 5507_7 від 18.05.2010 на суму 35 000,00 доларів США; квитанція № 4777_27 від 10.06.2010 на суму 1 200,00 доларів США; квитанція № 5507_15 від 09.07.2010 на суму 1 200,00 доларів США; квитанція № 5507_7 від 10.08.2010 на суму 1 200,00 доларів США; квитанція № 5507_2 від 10.09.2010 на суму 1 179,00 доларів США; квитанція № 5507_6 від 08.10.2010 на суму 1 200,00 доларів США; квитанція № 4777_5 від 11.11.2010 на суму 1 200,00 доларів США; квитанція № 5507_6 від 10.12.2010 на суму 1 200,00 доларів США; квитанція № 5507_13 від 10.01.2011 на суму 1 200,00 доларів США; квитанція № 4777_3 від 11.02.2011 на суму 1 200,00 доларів США; квитанція № 4777_12 від 10.03.2011 на суму 1 200,00 доларів США; квитанція № 4777_17 від 11.04.2011 на суму 1 200,00 доларів США; квитанція № 4777_11 від 11.05.2011 на суму 1 200,00 доларів США; квитанція № 4777_11 від 14.06.2011 на суму 1 200,00 доларів США; квитанція № 4788_4 від 11.07.2011 на суму 1 200,00 доларів США; квитанція № 4788_2 від 11.08.2011 на суму 1 200,00 доларів США; квитанція № 4788_12 від 12.09.2011 на суму 1 200,00 доларів США; квитанція № 4777_15 від 24.10.2011 на суму 1 200,00 доларів США; квитанція № 4777_13 від 11.11.2011 на суму 1 200,00 доларів США; квитанція № 4788_4 від 28.12.2011 на суму 356,00 доларів США; квитанція № 4777_2 від 23.01.2012 на суму 1 200,00 доларів США; квитанція № 4788_3 від 17.02.2012 на суму 1 200,00 доларів США; квитанція № 4788_1 від 13.03.2012 на суму 1 200,00 доларів США; квитанція № 4788_3 від 12.04.2012 на суму 1 200,00 доларів США; квитанція № 4777_7 від 11.05.2012 на суму 1 200,00 доларів США; квитанція № 4788_1 від 12.06.2012 на суму 1 200,00 доларів США; квитанція № 4030_3 від 10.07.2012 на суму 1 200,00 доларів США; квитанція № 4030_1 від 07.08.2012 на суму 1 200,00 доларів США; квитанція № 4030_9 від 10.09.2012 на суму 1 200,00 доларів США; квитанція № 4030_4 від 10.10.2012 на суму 1 200,00 доларів США; квитанція № 4030_1 від 12.11.2012 на суму 1 200,00 доларів США; квитанція № 4030_5 від 11.12.2012 на суму 1 200,00 доларів США; квитанція № 4030_1 від 11.01.2013 на суму 1 200,00 доларів США; квитанція № 4030_3 від 11.02.2013 на суму 1 200,00 доларів США; квитанція № 4030_1 від 11.03.2013 на суму 1 200,00 доларів США; квитанція № 4030_1 від 11.04.2013 на суму 1 200,00 доларів США; квитанція № 8371_3 від 13.05.2013 на суму 1 200,00 доларів США; квитанція № 4777_19 від 07.06.2013 на суму 1 200,00 доларів США; квитанція № 4030_10 від 10.07.2013 на суму 1 200,00 доларів США; квитанція № 8695_1 від 13.08.2013 на суму 1 200,00 доларів США; квитанція № 4030_1 від 11.09.2013 на суму 1 200,00 доларів США; квитанція № 4777_6 від 09.10.2013 на суму 1 200,00 доларів США; квитанція № 4777_1 від 11.11.2013 на суму 1 200,00 доларів США; квитанція № 4777_2 від 10.12.2013 на суму 1 200,00 доларів США; квитанція № 5507_1 від 10.01.2014 на суму 1 200,00 доларів США; квитанція № 4828_4 від 13.02.2014 на суму 1 200,00 доларів США; квитанція № TR.40799.1302.5507 від 11.03.2014 на суму 1 200,00 доларів США; квитанція № TR.40799.2350.8685 від 24.04.2014 на суму 1 200,00 доларів США; квитанція № 5507_2 від 12.05.2014 на суму 698,31 доларів США (а.с. ).

12.04.2024 р. позивач направила відповідачу вимогу про повернення їй вказаної суми коштів (а.с. ), проте позивачу їх не повернув, тобто не виконав зобов`язань перед позивачем за кредитним договором №150/08-К/02 від 29.09.2008 та не визнав прав позивача як іпотекодержателя за договором іпотеки №150-08/02 від 29.09.2008 р., про що також свідчить позов про поділ нерухомого майна в натурі, а саме: приміщення магазину у АДРЕСА_1 (а.с. ).

Надаючи оцінку вказаним обставинам та правовідносинам, які склались між сторонами, суд виходить з наступного.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як слідує з умов кредитного договору №150/08-К/02 від 29.09.2008 р., ОСОБА_4 як позичальник, зобов`язувався повернути ВАТ АБ «УКРГАЗБАНК» отриманий кредит у розмірі 80000,00 доларів США та сплатити проценти за користування кредитом не пізніше 28 вересня 2018 року (а.с. ).

За умовами укладеного між ВАТ АБ «УКРГАЗБАНК» (кредитор), ОСОБА_3 (поручитель) та ОСОБА_4 (позичальник) договору поруки №1 від 29.09.2008 р., поручитель поручився перед кредитором за виконання позичальником зобов`язань по даному кредитному договору і згідно п. 4.1. вказаного договору поруки, в разі виконання зобов`язань перед кредитором поручитель набуває право зворотної вимоги до позичальника в розмірі виконаного зобов`язання.

Отже, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поруки, за яким, на підставі ч. ч. 1, 2 ст. 553 ЦК України поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов`язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно ст. 556 ЦК України, після виконання поручителем зобов`язання, забезпеченого порукою, кредитор повинен вручити йому документи, які підтверджують цей обов`язок боржника. До поручителя, який виконав зобов`язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов`язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання. До кожного з кількох поручителів, які виконали зобов`язання, забезпечене порукою, переходять права кредитора у розмірі частини обов`язку, що виконана ним.

Зміст договору на підставі ст. 628 ЦК України становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Положеннями ч. 1 ст. 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

В постановах Верховного Суду від 08.08.2018 у справі № 910/21214/17, від 02.10.2018 у справі № 910/19394/17, від 07.11.2018 у справі № 910/1772/18, від 07.05.2020 року у справі № 910/5027/19 наведені висновки щодо застосування норм ст.ст. 512, 556 ЦК України, де звертається увага, що перехід до поручителя прав кредитора у зобов`язанні після виконання ним обов`язку боржника відбувається в силу прямої вказівки закону, будь-яких інших дій для переходу такого права вчиняти не потрібно.

Як зазначено в постанові Верховного Суду від 23 квітня 2019 року у справі № 910/7058/18, безпосередньо законом закріплено право поручителя вимагати від боржника відновлення свого майнового стану, який зазнав змін в результаті виконання ним обов`язку за боржника.

Підтвердженням цього є приписи ч. 1 ст. 512 ЦК України, якою встановлено вичерпний перелік підстав заміни кредитора у зобов`язанні, серед яких й виконання обов`язку боржника поручителем.

Таким чином, перехід до поручителя прав кредитора у зобов`язанні після виконання ним обов`язку боржника відбувається в силу прямої вказівки закону, будь-яких інших дій для переходу такого права вчиняти не потрібно.

Обсяг прав кредитора, які переходять до поручителя у такому випадку, повинен відповідати обсягу задоволених ним вимог кредитора за основним зобов`язанням.

Отже, враховуючи те, що позивач, як поручитель, виконала зобов`язання відповідача за кредитним договором №150/08-К/02 від 29.09.2008 р. на загальну суму 91 233,31 доларів США, що підтверджується доданими до позовної заяви копіями банківських квитанцій та дослідженими в судовому засіданні їх оригіналами і які не спростовано стороною відповідача, то суд вважає, що у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 512, ч. 2 ст. 556 ЦК України до позивача перейшли всі права кредитора за кредитним договором №150/08-К/02 від 29.09.2008 р. на загальну суму 91 233,31 доларів США, в тому числі право вимагати від відповідача виконання зобов`язань по поверненню коштів у разі настання строку /терміну визначеного в п. 1.1. кредитного договору, а тому позов про стягнення з відповідача 91 233,31 доларів США підлягає до задоволення.

При цьому суд констатує, що зобов`язання відповідача за вказаним кредитним договором у вказаній сумі не припинились з огляду на положення п. 3 ч. 1 ст. 512, ч. 2 ст. 556 ЦК України, оскільки відповідач своїх зобов`язань по поверненню позивачу 91 233,31 доларів США в строк до 28.09.2018 року не виконав.

Відповідно до Закону України «Про іпотеку» (яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За змістом статті 11 Закону України «Про іпотеку» іпотекодавець (майновий поручитель) несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов`язання в межах вартості предмета іпотеки.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 7 Закону України «Про іпотеку», за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання. Якщо вимога за основним зобов`язанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобов`язання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов`язання.

Припинення іпотеки, можливо лише у випадках, передбачених ст. 17 Закону України «Про іпотеку». До них відносяться: припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її; з інших підстав, передбачених цим Законом.

Згідно ст. 606 ЦК України, зобов`язання припиняється поєднанням боржника і кредитора в одній особі.

Виконання зобов`язань ОСОБА_4 за кредитним договором №150/08-К/02 від 29.09.2008 р. забезпечувалось, крім поруки, договором іпотеки №150-08/02 (без оформлення заставної) від 29.09.2008 р., укладеним між ВАТ АБ «УКРГАЗБАНК» (іпотекодержатель) та ОСОБА_4 , ОСОБА_3 (іпотекодавці).

І згідно п. 2.1.1 договору предметом іпотеки є вбудоване приміщення магазину площею 113,3 кв.м. в АДРЕСА_1 , власниками якого майна є позивач ОСОБА_3 та відповідач ОСОБА_4 в рівних частинах по 1/2 частин кожен (а.с. ).

Згідно п. 7.1. договору іпотеки, дійсний договір набуває юридичної сили з моменту його підписання та нотаріального посвідчення і діє до повного виконання зобов`язань, забезпечених заставою за цим Договором. У випадку продовження строків виконання зобов`язань за кредитним договором (шляхом укладення додаткових угод до нього), застава, передбачена цим договором зберігається до повного виконання вказаних зобов`язань.

Таким чином, суд приходить до висновку, що у відповідності до ч. 2 ст. 556 ЦК України до поручителя, який виконав зобов`язання, забезпечене порукою, переходять не лише всі права кредитора у такому зобов`язанні, а й ті, що забезпечували його виконання, а тому внаслідок виконання позивачем зобов`язань відповідача за кредитним договором №150/08-К/02 від 29.09.2008 р., до позивача перейшли і права кредитора (іпотекодержателя) за договором іпотеки №150-08/02 від 29.09.2008 р.

При цьому, безпосередньо зобов`язання позивача за вказаним договором іпотеки припинились в частині обтяження іпотекою належної їй 1/2 частки вбудованого приміщення магазину площею 113,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 606 ЦК України внаслідок поєднання боржника і кредитора в одній особі.

В свою чергу, зобов`язання відповідача за кредитним договором №150/08-К/02 від 29.09.2008 р. на суму 91 233,31 доларів США не припинились. Адже останній не повернув вказані кошти позивачу, як поручителю, який виконав їх перед банком у вказаній сумі і в зв`язку з цим набув прав кредитора за кредитним договором №150/08-К/02 від 29.09.2008 р. та прав іпотекодержателя за договором іпотеки №150-08/02 від 29.09.2008 р. стосовно решти 1/2 частки вбудованого приміщення магазину площею 113,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , належної ОСОБА_4 .

Відсутність запису про іпотеку у відповідному Державному реєстрі за відсутності однієї з підстав припинення іпотеки, передбачених статтею 17 Закону України «Про іпотеку», не свідчить про припинення іпотеки, адже за висновками, викладеними в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 р. у справі № 922/2416/17, виключення відомостей про право іпотеки з відповідного Державного реєстру, зокрема, на підставі судового рішення не впливає на чинність іпотеки.

Статтею 33 Закону України «Про іпотеку» визначено підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки. Так, у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Оскільки іпотека належної ОСОБА_4 1/2 частки вбудованого приміщення магазину площею 113,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 за договором іпотеки №150-08/02 від 29.09.2008 р. не припинилась, а відповідач не виконав перед позивачем зобов`язань за кредитним договором №150-08/02 від 29.09.2008 р. по поверненню останньому 91 233,31 доларів США, то відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку», позивач, як іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

При цьому, суд погоджується з доводами позивача, що дії відповідача щодо поділу в судовому порядку приміщення магазину площею 113,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 шляхом виділу йому в натурі 1/2 частки в цьому нерухомому майні свідчать про невизнання прав іпотекодержателя за позивачем.

А тому, за таких обставин, суд приходить до висновку, що позовна вимога про визнання за ОСОБА_3 права на предмет іпотеки на 1/2 частину вбудованого приміщення магазину площею 113,3 кв.м., розташованого в АДРЕСА_1 , на умовах, передбачених договором іпотеки №150-08/02 від 29 вересня 2008 року також підлягає до задоволення.

З приводу застосування строків позовної давності, то суд прийшов до наступних висновків.

Згідно ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Відповідно до ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Згідно ч. 1 ст. 254 ЦК України, строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.

Як з`ясовано судом, позивач, як поручитель, виконала зобов`язання відповідача за кредитним договором №150/08-К/02 від 29.09.2008 р. на загальну суму 91 233,31 доларів США, що підтверджується доданими до позовної заяви копіями банківських квитанцій і у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 512, ч. 2 ст. 556 ЦК України до позивача перейшли всі права кредитора за кредитним договором №150/08-К/02 від 29.09.2008 р. на вказану суму, в тому числі право вимагати від відповідача виконання зобов`язань по поверненню коштів у разі настання строку/терміну визначеного в п. 1.1. Кредитного договору, тобто з 28.09.2018 р. і такі зобов`язання відповідача за вказаним кредитним договором у вказаній сумі не припинились. Відповідач своїх зобов`язань по поверненню позивачу 91 233,31 доларів США в строк до 28.09.2018 року не виконав. Тому, саме з наступного дня, тобто з 29.09.2018 р. почав перебіг строк позовної давності звернення з даним позовом, причому 3 річний термін мав би сплисти 29.09.2021р.

Водночас, відповідно до п. 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», з 12.03.2020 до 22.05.2020 на всій території України введено карантин. У подальшому термін дії карантину неодноразово продовжувався відповідними постановами Кабінету Міністрів України та тривав до 30.06.2023 включно і був відмінений Постановою Кабінету Міністрів України № 651 від 27.06.2023 р.

Крім того, згідно п. 19. розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Таким чином, враховуючи законодавчо встановлене продовження строку та зупинення перебігу строку позовної давності, трирічний строк позовної давності щодо вимоги про стягнення з відповідача 91233,31 доларів США та визнання права на предмет іпотеки не пропущено.

Судом також враховуються правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 11.02.2022 р. по справі № 482/1561/20, згідно яких сплив позовної давності до основної та додаткової вимог кредитора про стягнення заборгованості за кредитним договором і про звернення стягнення на предмет іпотеки (зокрема, за наявності рішення суду про відмову у цьому позові з підстави пропущення позовної давності) саме по собі не припиняє основного зобов`язання за кредитним договором, а тому не може вважатися підставою для припинення іпотеки відповідно до абзацу другого частини першої статті 17 Закону України «Про іпотеку». Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду України, викладеними у постановах від 15 травня 2017 року у справі № 6-786цс17, від 05 липня 2017 року у справі № 6-1840цс16, а також Верховного Суду, викладеними у постановах: від 18 липня 2018 року у справі № 537/6072/16 (провадження № 61-35327св18), від 28 січня 2019 року у справі № 639/7920/16-ц (провадження № 61-33814св18)».

Подібні висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 06.07.2022 р. у справі №303/2983/19 та від 03.02.2022 р. у справі № 357/562/20.

Крім того, відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь позивача 15140,00 грн. сплаченого судового збору.

Керуючись ст. ст. 4, 7, 8, 11, 12, 13, 76, 77, 81, 83, 141, 247, 258, 259, 263, 265, 280-282 ЦПК України, ст. ст., 512, 526, 553, 554, 556, 627, 628, 1054, 253, 254, 257 ЦК України, п.п. 12, 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, Законом України «Про іпотеку», суд,

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_3 право вимоги за кредитним договором №150/08-К/02 від 29 вересня 2008 року та додатковою угодою №1 від 05.03.2009 р. до нього, укладеним між відкритим акціонерним товариством акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» та ОСОБА_4 та право предмет іпотеки на 1/2 частину вбудованого приміщення магазину площею 113,3 кв.м., розташованого в АДРЕСА_1 , належну ОСОБА_4 на умовах, передбачених договором іпотеки №150-08/02 від 29 вересня 2008 року, посвідченим приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Троц Ю.Б. за реєстраційним номером №4698 та договору про внесення змін №1 від 23.06.2014р. до нього, укладеними між відкритим акціонерним товариством акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» та ОСОБА_4 , ОСОБА_3 для забезпечення виконання за зобов`язань за кредитним договором №150/08-К/02 від 29 вересня 2008 року та додаткової угоди №1 від 05.03.2009 р. до нього, укладеними між відкритим акціонерним товариством акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» та ОСОБА_4 .

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 91233 (дев`яносто одну тисячу двісті тридцять три) долари США 31 центів заборгованості за кредитним договором №150/08-К/02 від 29 вересня 2008 року та додаткової угоди №1 від 05.03.2009 р. до нього, укладеними між відкритим акціонерним товариством акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» та ОСОБА_4 .

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 15140 (п`ятнадцять тисяч сто сорок) грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасниками справи є:

Позивач ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач ОСОБА_4 , адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Третя особа публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк», юридична адреса: м. Київ, вул. Єреванська, 1, ЄДРПОУ 23697280.

Повний текст рішення складений 17 жовтня 2024 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Р.М. Кихтюк