Постанова
від 18.10.2024 по справі 350/325/22
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 350/325/22

Провадження № 22-ц/4808/1197/24

Головуючий у 1 інстанції Бейко А. М.

Суддя-доповідач Девляшевський В.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2024 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі:

судді-доповідача Девляшевського В.А.,

суддів: Баркова В.М., Луганської В.М.,

секретаря: Гудяк Х.М.,

з участю: позивача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 ,

представника апелянта - ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції справу за позовом ОСОБА_1 до ДП «Брошнівське лісове господарство» про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за апеляційною скаргою представника Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Брошнівське лісове господарство» на додаткове рішення Рожнятівського районного суду від 28 червня 2024 року,

в с т а н о в и в:

У березні 2022 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ДП «Брошнівське лісове господарство» про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку.

Рішенням Рожнятівськогорайонного судувід 19липня 2023року позовнузаяву ОСОБА_1 до ДП«Брошнівське лісовегосподарство» провизнання протиправнимта скасуваннянаказу,поновлення нароботі тастягнення середньогозаробітку за час вимушеногопрогулу задоволено.Скасовано наказ№18-к«Про звільненняз роботи ОСОБА_1 » виданогоголовою комісіїз припиненняДП «Брошнівськийлісгосп» ОСОБА_4 від 21.02.2022року.Поновлено ОСОБА_1 на посадіпровідного районногомисливствознавця з23.02.2022року.Стягнуто зДП «Брошнівськелісове господарство»на користь ОСОБА_1 середньомісячнийзаробіток зачас вимушеногопрогулу.Рішення вчастині поновленняна роботіі виплатісередньомісячного заробіткуза одинмісяць допущенодо негайноговиконання.

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 09 січня 2024 року апеляційну скаргу представника ДП «Брошнівське лісове господарство» задоволено частково. Рішення Рожнятівського районного суду від 19 липня 2023 року змінено та викладено мотивувальну частину цього рішення в редакції цієї постанови. В решті оскаржуване рішення залишене без змін.

Ухвалою Рожнятівського районного суду від 07 лютого 2024 року замінено боржника у виконавчих листах №350/325/22, виданих Рожнятівським районним судом 29.08.2023 з ДП «Брошнівське лісове господарство» на філію «Брошнівське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України».

В березні 2024 року ОСОБА_1 звернувся в суд з заявою, вимоги якої він збільшив в подальшому, про ухвалення додаткового рішення, яким стягнути з ДП «Брошнівське лісове господарство» в особі правонаступника філія «Брошнівське лісове господарство» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» на його користь середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу за період з 23.02.2022 по 19.07.2023 в розмірі 419023,79 грн.

Обгрунтовував заяву тим, що судом при вирішенні справи не було вирішено питання суми заробітної плати, яка підлягає стягненню за час вимушеного прогулу. Посилаючись на пункт 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100, його середньомісячний заробіток становив 23228,9 грн. Період, за який підлягає стягненню середньомісячний заробіток, заявник вважав з 23.02.2022 по 19.07.2023.

Додатковим рішенням Рожнятівського районного суду від 28 червня 2024 року заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства «Брошнівське лісове господарство» в особі правонаступника - Філія «Брошнівське лісове господарство» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» на користь ОСОБА_1 середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 367308, 21 грн з утриманням із цієї суми установлених законодавством України податків та інших обов`язкових платежів.

Не погоджуючись із даним рішенням, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, представник Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Брошнівське лісове господарство» подав апеляційну скаргу.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що оскільки ОСОБА_1 було звільнено 23 лютого 2024 року, то для розрахунку середньомісячної заробітної плати за час вимушеного прогулу для визначення середньомісячного заробітку належить враховувати виплати за грудень 2021 року та січень 2022 року. Відповідно середньомісячний заробіток за ці місяці становить 13658,54 грн. Натомість суд, першої інстанції необґрунтовано, на думку скаржника, для вказаного розрахунку взяв до уваги останні два повні календарні місяці, що передували його звільненню у вересні та жовтні 2021 року та визначив середньомісячну заробітну плату в розмірі 23228,94 грн.

За таких обставин представник підприємства вважає, що за весь час вимушеного прогулу до стягнення підлягає 215976,02 грн.

Попри це, вказує що підстави для ухвалення додаткового рішення були відсутні, адже в рішенні суду по суті спору від 19.07.2023 зазначено, що відповідач зобов`язаний нарахувати та виплатити позивачеві середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу за відповідний період. В разі обґрунтованості заяви, суд може зобов`язати відповідача здійснити розрахунок та виплату заробітної плати, якщо позивач з таким розрахунком не погодиться.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 покликається на законність та обґрунтованість рішення суду. Натомість, доводи апеляційної скарги вважав такими, що не містять підстав для його скасування.

На його думку, судом надано належну оцінку доказам у справі, які підтверджують факт, що саме для розрахунку середньомісячної заробітної плати має враховуватись вересень та жовтень 2021 року, оскільки це чітко передбачено Порядком. Вважає, що наведений відповідачем у апеляційній скарзі розрахунок середньомісячної заробітної плати також є неповним, оскільки не враховано виплати, які відповідач здійснив за період з липня 2021 по січень 2022 роки включно на виконання рішення Рожнятівського районного суду від 11 жовтня 2023 року у справі №350/993/22. Суд у даній справі вирішив скасувати наказ ДП «Брошнівське лісове господарство» в частині відміни дії п.1.7. наказу від 31.12.2020 №218 про встановлення позивачу надбавки за складність, напруженість у роботі в розмірі 30% посадового окладу.

Також необґрунтованими вважає доводи скаржника щодо відсутності у суду повноважень на винесення додаткового рішення, позаяк у судовому рішенні не було стягнуто у твердій грошовій сумі заробітну плату за час вимушеного прогулу, суд правомірно ухвалив додаткове рішення, визначивши відповідний розмір середнього заробітку.

В судовому засіданні представник апелянта доводи апеляційної скарги підтримав з викладених у ній мотивів.

Позивач та його представник заперечили проти задоволення апеляційної скарги, посилаючись на законність та обгрунтованість судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд дійшов висновку, що скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Згідно зі статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Вирішуючи вимогу позивача про стягнення з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, суд виходив з того, що оскільки ОСОБА_1 було звільнено 23 лютого 2022 року, середня заробітна плата повинна була б обчислюватись виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передували звільненню, тобто січень 2022 року та грудень 2021 року. Однак, у січні 2022 року та листопаді 2021 року позивач перебував на лікарняному по листку з тимчасової непрацездатності, у зв?язку з чим для розрахунку середньомісячної заробітної плати за час вимушеного прогулу застосуванню підлягають вересень та жовтень місяці 2021 року. З урахуванням вищезазначених норм, середньоденна заробітна плата позивача визначається шляхом ділення вказаного загального розміру заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочих днів на загальну кількість робочих днів за цей період та становить 1055,86 грн. Оскільки його звільнення на підставі рішення суду від 19.07.2023 визнано неправомірним, суд прийшов до висновку, що стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу слід обчислювати з наступного дня після його звільнення, а саме з 24.02.2022 по дату ухвалення рішення 19.07.2023. Оскільки судом встановлено роботу позивача та отримання доходу за період з 02.03.2022 по 31.03.2022, зазначений період підлягає виключенню під час розрахунку суми заробітної плати невиплаченої за час вимушеного прогулу за період з 24.02.2022 по 19.07.2024. Відповідно, суд вважав за необхідне зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу в розмірі 367 308,21 грн, з утриманням із цієї суми установлених законодавством України податків та інших обов`язкових платежів.З вказаними висновками колегія погоджується не повністю.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи 23 лютого 2022 року на підставі наказу ДП «Брошнівський лісгосп» від 08.11.2021 № 260, наказу ДП «Брошнівський лісгосп» від 08.02.2022 № 36 та повідомлення про заплановане вивільнення та припинення трудового договору, ОСОБА_1 , провідного районного мисливствознавця, звільнено з роботи у зв`язку з реорганізацією, скороченням чисельності працівників за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України.

Рішенням Рожнятівського районного суду від 19.07.2023 скасовано наказ №18-к «Про звільнення з роботи ОСОБА_1 » від 21.02.2022 року та поновлено його на посаді провідного районного мисливствознавця з 23.02.2022. Також суд ухвалив стягнути з ДП «Брошнівське лісове господарство» на користь ОСОБА_1 середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу.

При цьому суд зазначив, що обов`язок по нарахуванню та виплаті заробітної плати лежить на відповідачеві, тому відповідач зобов`язаний нарахувати та виплатити позивачеві середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 24.02.2022, виключивши при розрахунку період з 02.03.2022 по 31.03.2022, та здійснити її нарахування по дату видання наказу про поновлення Позивача на роботі на виконання рішення суду.

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 09 січня 2024 року змінено мотиви ухваленого судом першої інстанції рішення.

Згідно з частиною другою статті 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Середній заробіток за частиною другою статті 235 КЗпП України за своїм змістом є заробітною платою, право на отримання якої виникло у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою трудову функцію з незалежних від нього причин, оскільки особа поновлюється на роботі з дня звільнення, тобто вважається такою, що весь цей час перебувала в трудових відносинах.

Нормами статті 270 ЦПК України чітко визначені підстави, за наявності яких може бути ухвалено додаткове судове рішення. Зокрема, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У пункті 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» роз`яснено, що додаткове рішення не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні.

Як вбачається зі змісту заяви ОСОБА_1 необхідність в ухваленні додаткового судового рішення виникла через те, що суд при вирішенні справи про поновлення його на роботі не визначив точну суму заробітної плати, яка підлягає стягненню за час вимушеного прогулу.

Відтак, з урахуванням викладеного та аналізу норм статті 270 ЦПК України у суду були підстави для ухвалення додаткового рішення, оскільки суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення. Отже доводи апеляційної скарги в цій частині є необґрунтованими.

Проте, з визначеним судом розміром середнього заробітку, який підлягає стягненню з відповідача, колегія не погоджується, з огляду на таке.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок № 100 (в редакції на час виникнення спірних правовідносин)).

Згідно з пунктом 5 розділу IV Порядку № 100 основною для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час затримки розрахунку, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника.

При обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених у пункті 4 цього Порядку (абзац перший пункту 3).

При обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці та для нарахування матеріальної (грошової) допомоги, крім перелічених вище виплат, також не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов`язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження, вимушеного прогулу тощо) та допомога у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю (абзац другий пункту 4).

Нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати (абзац перший пункту 5).

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період (абзац перший пункту 8).

Якщо у працівника відсутній розрахунковий період, то середня заробітна плата обчислюється відповідно до абзаців третього-п`ятого пункту 4 цього Порядку, а саме з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.

Водночас, якщо в розрахунковому періоді є хоча б один повний відпрацьований день, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за такий робочий день. До таких же висновків прийшов Верховний Суд в постанові від 27 березня 2024 року у справі № 507/1435/22.

Встановлено, що ОСОБА_1 було звільнено 23 лютого 2022 року. Тобто, розрахунковим періодом є січень 2022 року та грудень 2021 року.

Згідно з розрахунковими відомостями позивачу за грудень 2021 року за 22 відпрацьовані дні нараховано 16060 грн, а за січень 2022 за 12 відпрацьованих днів 6593,05 грн заробітної плати (а.с. 20-21 т.2). У січні 2022 року позивач 8 днів перебував на листку тимчасової непрацездатності.

При цьому, колегія виходить з того, що при обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці не враховується допомога у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю. Такий же висновок зроблено Верховним Судом у постанові від 20 січня 2023 року у справі № 761/7133/21 та від 25 липня 2023 року у справі № 683/1255/22.

Отже, у розрахунковому періоді в позивача є відпрацьований повністю місяць грудень 2021 року та 12 днів січня 2022, виплати за які підлягають врахуванню при обчисленні середнього заробітку. Відтак середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 становить 666,27 грн ((6593,05+16060):34 дні).

Вимушений прогул позивача тривав з 24 лютого 2022 року по 19 липня 2023 року (за виключенням періоду з 02.03.2022 по 31.03.2022), тобто 343 робочих дні.

Отже, середній заробіток за час вимушеного прогулу, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 228530,60 грн (343 робочих днів*666,27 грн).

Частиною першою статті 376 ЦПК України визначено, що підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене, оскаржуване рішення належить змінити, зменшивши суму стягнутого з Філії «Брошнівське лісове господарство» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» на користь ОСОБА_1 середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу з 367 308, 21 грн до 228530,60 грн з утриманням із цієї суми установлених законодавством України податків та інших обов`язкових платежів.

Керуючись статтями 374, 376, 381- 384, 389, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Брошнівське лісове господарство» задовольнити частково.

Додаткове рішення Рожнятівського районного суду від 28 червня 2024 року змінити, зменшивши суму стягнутого з Державного підприємства «Брошнівське лісове господарство» в особі правонаступника - Філія «Брошнівське лісове господарство» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» на користь ОСОБА_1 середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу з 367 308, 21 грн до 228530 грн (двісті двадцять вісім тисяч п`ятсот тридцять грн) 60 коп з утриманням із цієї суми установлених законодавством України податків та інших обов`язкових платежів.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного її тексту.

Суддя-доповідач: В.А. Девляшевський

Судді: В.М. Барков

В.М. Луганська

Повний текст постанови складено 18 жовтня 2024 року.

СудІвано-Франківський апеляційний суд
Дата ухвалення рішення18.10.2024
Оприлюднено21.10.2024
Номер документу122398334
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них

Судовий реєстр по справі —350/325/22

Ухвала від 09.12.2024

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Литвиненко Ірина Вікторівна

Постанова від 18.10.2024

Цивільне

Івано-Франківський апеляційний суд

Девляшевський В. А.

Постанова від 18.10.2024

Цивільне

Івано-Франківський апеляційний суд

Девляшевський В. А.

Ухвала від 16.10.2024

Цивільне

Івано-Франківський апеляційний суд

Девляшевський В. А.

Ухвала від 04.09.2024

Цивільне

Івано-Франківський апеляційний суд

Девляшевський В. А.

Ухвала від 09.08.2024

Цивільне

Івано-Франківський апеляційний суд

Девляшевський В. А.

Рішення від 28.06.2024

Цивільне

Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

Бейко А. М.

Ухвала від 16.04.2024

Цивільне

Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

Бейко А. М.

Ухвала від 12.03.2024

Цивільне

Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

Бейко А. М.

Ухвала від 07.02.2024

Цивільне

Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

Бейко А. М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні