Постанова

від 17.10.2024 по справі 260/1060/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2024 рокуЛьвівСправа № 260/1060/24 пров. № А/857/6290/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого суддіОбрізко І.М.,

суддівІщук Л.П., Шинкар Т.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження у місті Львові апеляційні скарги акціонерного товариства «SOTRA HOLDING AG» та акціонерного товариства «SOTRA HOLDING AG» в особі Голови Ради директорів Петер Котт на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2024 року про повернення позовної заяви, прийняту суддею Маєцька Н.Д. у місті Ужгороді, у справі № 260/1060/24 за адміністративним позовом акціонерного товариства «SOTRA HOLDING AG» до виконавчого комітету Берегівської міської ради Закарпатської області, Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Товариство з обмеженою відповідальністю «Термінал Карпати» про визнання протиправною та скасування реєстрації, визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

акціонерне товариство «SOTRA HOLDING AG» (надалі АТ, позивач) звернулося до суду з позовом до виконавчого комітету Берегівської міської ради Закарпатської області (ВК), Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів)(Управлінн), третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Товариство з обмеженою відповідальністю «Термінал Карпати» (ТОВ), в якому просило визнати протиправною і скасувати реєстрацію в базі даних заяв Державного реєстру речових прав на нерухоме майно судового рішення (ухвали Личаківського районного суду м. Львова від 10.05.2022) про заборону вчинення реєстраційних дій щодо нерухомого майна, розташованого за адресою: Закарпатська область, Берегівський район, селище Батьово, вул. Свободянська, 3, реєстраційний номер РПВН 4596711, проведену державним реєстратором Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) на підставі заяви (рішення суду) №51234338 від 11.05.2022, із зобов`язанням Західного міжрегіональне управління Міністерства юстиції внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про відсутність (припинення) заборони вчинення реєстраційних дій; визнати протиправним і скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Берегівської міської Ради Закарпатської області Пир`євої Вікторії Михайлівни про зупинення державної реєстрації прав №69166327 від 06.09.2023, прийняте щодо заяви акціонерного товариства «SOTRA HOLDING AG» №56859918 від 31.08.2023 про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, розташоване за адресою: Закарпатська область, Берегівський район, селище Батьово, вул. Свободянська, 3.

Ухвалою судді Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2024 позовну заяву повернено позивачу.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що до позовної заяви не долучено документів, які підтверджують, що особа, яка підписала позовну заяву, має право на підписання та подання позовної заяви, суд прийшов до висновку, що позовну заяву слід повернути особі, яка її подала.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, акціонерне товариство «SOTRA HOLDING AG» та акціонерне товариство «SOTRA HOLDING AG» в особі Голови Ради директорів Петер Котт подали апеляційні скарги. Вважають, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм процесуального права, неповним з`ясуванням обставин справи.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що до позовної заяви додано витяг від 21.07.2023 з Торговельного реєстру кантону Аппенцель-Ауссерроден, який засвідчено апостилем та забезпечено нотаріально посвідченим (українським нотаріусом) перекладом українською мовою. Так, суду була надіслана копія вказаного документа, оскільки оригінал позивач залишив у себе він його використовує часто у різних юридичних ситуаціях (постановка на облік у податкових органах України, відкриття в Україні банківського рахунку, реєстрація нерухомого майна на виконання рішення українського суду, звернення до Міністерства юстиції, звернення до судів тощо), тому оригінал цього документу йому потрібен. Зазначає, що міг пред`явити цей оригінал суду для огляду, якщо б суд сумнівався у цілісності / достовірності поданої суду копії; копія документа була посвідчена керівником позивача на кожному аркуші, що робить непотрібним її прошивання в якості єдиного документа, яке справді не робилося за відсутністю потреби; аркуші (не сторінки) цілого документа пронумеровані нотаріусом при посвідченні справжності підпису перекладача, а сам переклад було прошито нотаріусом разом з оригіналом і наявна у суду копія чітко візуально показує послідовність сторінок цього документа. Підписант є єдиним членом Ради директорів, вказаним у торговому реєстрі, відповідно не має і не могло бути нікого іншого, хто міг би виконувати функції Голови Ради, а отже ставити під сумнів статус підписанта суд не повинен був. Інша особа, також з правом одноосібного підпису від імені товариства Рене Гайсслер є лише підписантом, але не членом Ради директорів, що чітко видно з витягу, де напроти його імені така посада не значиться. Наявність окремого статусу підписанта, без формальної посади, не є унікальним досвідом законодавства Швейцарії - український Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань так само передбачає можливість зазначення не лише керівника, але і підписанта, тобто особи, яка має право на вчинення юридичних дій від імені товариства і при цьому не є його формальним керівником. Відтак, оскільки Петер Котт є єдиним членом Ради директорів (що у акціонерному товаристві з незначною кількістю акціонерів допускається згідно швейцарського законодавства) і, відтак, є Головою Ради директорів, а крім того у витягу з реєстру зазначено його право одноосібного підпису від імені товариства.

Просять скасувати ухвалу суду та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду (зі стадії відкриття провадження у справі).

Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції та ТОВ «Термінал Карпати» подали відзив на апеляційні скарги в якому просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін.

Враховуючи, що апеляційну скаргу подано на ухвалу суду про повернення позовної заяви, в силу приписів ч.2 ст.312 КАС України апеляційна скарга розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті, зокрема шляхом визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій (пункт 3 частини першоїстатті 5 КАС).

Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Відповідно до частини 1 статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Водночас юридична особа, незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника (ч. 3 ст. 55 КАС України).

Судом встановлено, що позовна заява акціонерного товариства «SOTRA HOLDING AG» (Швейцарська Конфедерація) підписана головою Ради директорів Петер Котт, на підтвердження повноважень якого до позовної заяви надано копію витягу з Торгового реєстру від 21 липня 2023 з проставленим апостилем та нотаріально засвідчений переклад на українську мову копії Торгового реєстру з проставленим апостилем.

Однак, такі документи надані окремими аркушами (як торгового реєстру з апостилем так і їх перекладу на українську мову), які роз`єднані та без атрибутів, які вказують на цілісність документів, та з них не вбачається відомостей щодо кількості скріплених аркушів, які повинні бути підтверджені підписом посадової особи, яка проставляє апостиль, та що вони скріплені шляхом прошивання стрічкою у спосіб, який унеможливлює їх роз`єднання без пошкодження аркуша.

Крім того, відповідно до перекладу наданої копії витягу з Торгового реєстру від 21 липня 2023 вбачається, що Петер Котт зазначений як член ради директорів акціонерного товариства «SOTRA HOLDING AG», в той же час позовна заява підписана ним як головою Ради Директорів.

Щодо доводів суду про проставляння апостилю, апеляційний суд зазначає наступне.

Апостиль це спеціальний штамп, який проставляється на офіційних документах, що надходять від держав-учасниць Конвенції. Він засвідчує справжність підпису особи під документом і автентичність відбитку печатки або штампа, якими скріплено відповідний документ.

Документи, складені за участю органів державної влади та місцевого самоврядування, або такі, що від них виходять, можуть бути використані на території іншої держави лише після відповідного їх посвідчення, якщо інше не передбачено міжнародними договорами.

На сьогодні найбільш поширеним способом оформлення документів для їх можливого використання за кордоном є проставлення апостиля, запровадженого Гаазькою Конвенцією від 1961.

У Гаазі (Нідерланди) в 1961 була підписана Конвенція, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, до якої приєдналися більше ніж 90 країн (Австрія, Сполучене Королівство Великобританії та Північної Ірландії, Данія, Італія, Іспанія, Греція, Німеччина, Португалія, Південна Корея, США, Франція, Швейцарія, Швеція та інші).

Згідно з положеннями Конвенції документ, на якому проставлено апостиль, не потребує ніякого додаткового оформлення чи засвідчення і може бути використаний в будь-якій іншій державі-учасниці Конвенції.

Згідно зі статтею13Закону України «Про міжнародне приватне право» документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Для вчинення будь-яких нотаріальних дій, у тому числі, і для засвідчення вірності перекладу та вірності копій, документи, які складено за кордоном, повинні прийматися нотаріусами за умови їх легалізації або проставляння апостилю, якщо інше не передбачено міжнародними договорами.

Існує два способи засвідчення: консульська легалізація та проставлення апостилю.

Легалізація документів та/або проставлення апостилю - це процес підтвердження походження документів. Як апостиль, так і легалізація підтверджують справжність підпису особи, що засвідчила документ.

Апостиль ставиться для використання документів в країнах, які підписали Гаазьку конвенцію, яка була прийнята в 1961, згода на обов`язковість якої надана статтею13 Закону України «Про міжнародне приватне право» України від 10 січня 2002 «Про приєднання України до Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів та вступила в силу в Україні» в 2003.

Згідно зі статтею 1 Конвенції ця конвенція поширюється на офіційні документи, які були складені на території однієї з Договірних держав і мають бути представлені на території іншої Договірної держави.

Для цілей цієї Конвенції офіційними документами вважаються: а) документи, які виходять від органу або посадової особи, що діють у сфері судової юрисдикції держави, включаючи документи, які виходять від органів прокуратури, секретаря суду або судового виконавця; в) адміністративні документи; с) нотаріальні акти; б) офіційні свідоцтва, виконані на документах, підписаних особами у їх приватній якості, такі як офіційні свідоцтва про реєстрацію документа або факту, який існував на певну дату, та офіційні і нотаріальні засвідчення підписів.

Отже, відповідно до пункту «б» частини другої статті 1 Конвенції довіреність, видана особою приватного права, є офіційним документом та на неї поширюються вимоги цієї Конвенції.

Статтею 3 Конвенції передбачено, що єдиною формальною процедурою, яка може вимагатися для посвідчення автентичності підпису, якості, в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичності відбитку печатки або штампу, якими скріплений документ, є проставлення апостилю компетентним органом держави, в якій документ був складений.

Згідно з положеннями Конвенції, документ, на якому проставлено апостиль, не потребує ніякого додаткового оформлення чи засвідчення і може бути використаний в будь-якій іншій державі- учасниці Конвенції.

Відповідно до статті 4 Конвенції передбачений в частині першій статті 3 апостиль проставляється на самому документі або на окремому аркуші, що скріпляється з документом; він повинен відповідати зразку, що додається до цієї Конвенції.

Отже, для цілей прийняття документа, складеного в державі Швейцарії та звільнення його від процедури консульської легалізації, він повинен містити апостиль або бути скріпленим апостилем.

Суд апеляційної інстанції встановив, що при зверненні з позовною заявою до суду першої інстанції, представник не дотримав вищезазначених вимог щодо проставлення апостилю на копії витягу з Торгового реєстру від 21 липня 2023 та нотаріально засвідченому перекладі на українську мову копії Торгового реєстру. Документи надані окремими аркушами (як торгового реєстру з апостилем так і їх перекладу на українську мову), роз`єднані та без атрибутів, які вказують на цілісність документів, та з них не вбачається відомостей щодо кількості скріплених аркушів, які повинні бути підтверджені підписом посадової особи, яка проставляє апостиль, та що вони скріплені шляхом прошивання стрічкою у спосіб, який унеможливлює їх роз`єднання без пошкодження аркуша.

Апеляційний суд зауважує, що підписання позовної заяви представником позивача допускається чиннимКАС Україниза умови долучення до матеріалів позовної заяви належних документів, що підтверджують право представника на вчинення такої процесуальної дії.

Щодо підписання позовної заяви головою Ради Директорів Петер Котт, то суд першої інстанції вірно зазначив, що відповідно до перекладу наданої копії витягу з Торгового реєстру від 21 липня 2023 вбачається, що Петер Котт зазначений як член ради директорів акціонерного товариства «SOTRA HOLDING AG».

Відповідно до ч. 9 ст. 59 КАС України довіреності або інші документи, які підтверджують повноваження представника і були посвідчені в інших державах, повинні бути легалізовані в установленому законодавством порядку, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовна заява підписана особою, повноваження якої не підтверджені відповідно до вимог статті 59 КАС України, а, відтак, правомірно повернув таку позивачу.

Апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги позивача не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Апеляційний суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

З врахуванням вищенаведеного, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно дост.316 КАС Україниапеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін.

Апеляційний суд зазначає, що повернення позовної заяви не позбавляє позивача права на звернення до суду після усунення недоліків даної позовної заяви.

Керуючись ст.ст.243, 312,320, 321, 322, 325,328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

постановив:

Апеляційні скарги акціонерного товариства «SOTRA HOLDING AG» та акціонерного товариства «SOTRA HOLDING AG» в особі Голови Ради директорів Петер Котт залишити без задоволення, ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2024 про повернення позовної заяви у справі № 260/1060/24 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя І. М. Обрізко судді Л. П. Іщук Т. І. Шинкар