Постанова

від 10.10.2024 по справі 7/191-04

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2024 року Справа № 7/191-04

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючий суддя Тимошенко О.М., суддя Миханюк М.В. , суддя Крейбух О.Г.

секретар судового засідання Кушнірук Р.В.

за участю представників:

від апелянта: Корякін Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця Корякіна Дмитра Вадимовича на ухвалу Господарського суду Вінницької області, постановлену 30.07.2024 суддею Яремчуком Ю.О. у м. Вінниця (повний текст ухвали складено 05.08.2024) у справі № 7/191-04

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські національні напої" (правонаступник - фізична особа-підприємець Корякін Дмитро Вадимович)

до Державного підприємства "Чечельницький спиртовий завод"

про стягнення 90938 грн

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Вінницької області перебувала справа за позовом ТзОВ "Українські національні напої" до ДП "Чечельницький спиртовий завод" про стягнення 90938 грн.

17.08.2004 місцевим господарським судом було винесено рішення у даній справі. 30.08.2004 на виконання відповідного рішення суду було видано наказ.

11.08.2023 до Господарського суду Вінницької області від ФОП Корякіна Д.В. надійшла заява б/н від 11.08.2023 про заміну сторони стягувача під час примусового виконання рішення Господарського суду Вінницької області від 17.08.2004 у справі № 7/191-04 згідно наказу Господарського суду Вінницької області від 30.08.2004, ТзОВ "Українські національні напої" на його правонаступника - ФОП Корякіна Д.В та про поновлення строку пред`явлення до виконання наказу суду від 30.08.2004 у справі № 7/191-04.

Ухвалою суду першої інстанції від 21.08.2023 задоволено заяву ФОП Корякіна Д.В. б/н від 11.08.2023 року про заміну сторони виконавчого провадження та про поновлення строку пред`явлення до виконання наказу суду від 30.08.2004 року у справі № 7/191-04. Замінено сторону у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення Господарського суду Вінницької області від 17.08.2004 по справі № 7/191-04, на виконання якого було видано наказ Господарського суду Вінницької області від 30.08.2004 року у справі № 7/191-04 - ТзОВ "Українські національні напої" на його правонаступника - ФОП Корякіна Д.В. Поновлено строк для пред`явлення до виконання наказу Господарського суду Вінницької області від 30.08.2004 у справі № 7/191-04, виданого на виконання рішення Господарського суду Вінницької області від 17.08.2004 у справі № 7/191-04.

20.06.2024 до Господарського суду Вінницької області надійшла скарга ОСОБА_1 на дії заступника начальника Управління начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Калинчука С.І.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 30.07.2024 у справі № 7/191-04 у задоволенні зазначеної скарги відмовлено.

Не погодившись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив останню скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким визнати неправомірною бездіяльність заступника начальника Управління - начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Калинчука С.І. у виконавчому провадженні щодо примусового виконання рішення Господарського суду Вінницької області у справі № 7/191-04; зобов`язати останнього усунути порушення (поновити порушене право заявника) шляхом продовження примусового виконання рішення Господарського суду Вінницької області у справі № 7/191-04.

Скаржник зазначає, що ухвала суду є несправедливою, незаконною і необґрунтованою. ОСОБА_1 вважає невірними висновки суду першої інстанції про обумовленість законом неможливості проведення виконавцем виконавчих дій у разі включення особи боржника - державного підприємства до переліку об`єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації, та необхідності зупинення виконання таких дій на період відповідного включення. Також скаржник вважає не обґрунтованим висновок про відсутність у державного виконавця підстав для застосування положень ч. 5 ст. 35 Закону України "Про виконавче провадження".

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.09.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ФОП Корякіна Д.В. на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 30.07.2024 у справі № 7/191-04; призначено скаргу до розгляду в судовому засіданні.

Учасники провадження правом подання відзиву не скористались.

В судовому засіданні скаржник вимоги апеляційної скарги підтримав, просив останню задоволити.

Відповідач та орган ДВС явку уповноважених представників не забезпечили, про час та дату засідання учасників провадження було належним чином повідомлено судом.

Відповідно до норм ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка у судове засідання сторін, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, оскільки визначальним є не явка представників, а достатність матеріалів справи для ухвалення рішення у справі.

Відповідно до ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, проаналізувавши наявні докази, заслухавши скаржника у судовому засіданні, а також перевіривши додержання судом першої інстанції норм процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд зазначає таке.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Господарського суду Вінницької області від 17.08.2004 у справі № 7/191-04 стягнуто з ДП "Чечельницький спиртовий завод" на користь ТзОВ "Українські національні напої" 90938 грн боргу; 909, 38 грн відшкодування витрат на держмито; 118 грн. відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. 30.08.2004 на виконання вищевказаного рішення Господарським судом Вінницької області було видано відповідний наказ.

У зв`язку з невиконанням ДП "Чечельницький спиртовий завод", у тому числі і вищевказаного судового рішення, 29.03.2005 ТзОВ "Українські національні напої" звернулося до суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство, із вимогою порушити справу про банкрутство ДП "Чечельницький спиртовий завод", визнати ТзОВ "Українські національні напої" кредитором з грошовими вимогами у сумі 355892, 97 грн. У вказаній заяві товариство вказало про те, що наказ Господарського суду Вінницької області від 30.08.2004 у справі № 7/191-04 направлено для примусового виконання у відділ ДВС Чечельницького районного управління юстиції. На підставі постанови державного виконавця від 02.03.2005 про закінчення виконавчого провадження у справі № 7/191-04, наказ повернуто кредитору без виконання.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 19.04.2005 у справі № 5/75-05 порушено провадження у справі про банкрутство ДП "Чечельницький спиртовий завод", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника.

Ухвалою підготовчого засідання від 17.05.2005 у справі № 5/75-05 визнано вимоги кредитора ТзОВ "Українські національні напої" до боржника в сумі 355892, 97 грн, у зв`язку з невиконанням у тому числі і рішення Господарського суду Вінницької області від 23.09.2004 у справі № 7/193-04.

Згодом, ТзОВ "Українські національні напої" звернулося до суду із заявою від 15.06.2005 про збільшення позовних вимог у справі про банкрутство та включенням до реєстру кредиторів суми основного боргу - 133577, 54 грн., інформаційні послуги - 2124 грн., державне мито - 5026, 66 грн. У відповідній заяві товариство вказало про те, що на час подання заяви, боржник мав перед кредитором безспірні борги, які не були включені кредитором в позовну заяву про порушення провадження про банкрутство, а саме: у тому числі згідно рішення суду від 23.09.2004 у справі № 7/193-04, державне мито - 165, 25 грн, інформаційні послуги - 118 грн.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 28.07.2005 у справі № 5/75-05 визнано вимоги та затверджено реєстр вимог кредиторів боржника, у тому числі ТзОВ "Українські національні напої" з сумою вимог 489470, 51 грн.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 18.05.2022 у справі № 5/75-05 закрито провадження у справі про банкрутство ДП "Чечельницький спиртовий завод", оскільки органом приватизації прийнято рішення (наказ) про приватизацію єдиного майнового комплексу ДП "Чечельницький спиртовий завод", шляхом продажу на аукціоні з умовами та останнє повністю належить державі. Припинено дію мораторію, введеного ухвалою Господарського суду Вінницької області від 19.04.2005 у справі № 5/75-05.

Як зазначено вище, ухвалою Господарського суду Вінницької області від 21.08.2023 у справі № 7/191-04, замінено сторону у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення Господарського суду Вінницької області від 17.08.2004 у справі № 7/191-04, на виконання якого було видано наказ Господарського суду Вінницької області від 30.08.2004 року по справі № 7/191-04 - ТзОВ "Українські національні напої" на його правонаступника - ФОП Корякіна Д.В.

Постановою в. о. заступника начальника Управління - начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Мельник Т.П. від 05.09.2023 відкрито виконавче провадження № 72682669 з примусового виконання наказу Господарського суду Вінницької області від 30.08.2004 у справі № 7/191-04.

Постановою державного виконавця Мельник Т.П. від 05.09.2023 у виконавчому провадженні № 72682669 зупинено вчинення виконавчих дій, оскільки Наказом Фонду державного майна України від 01.06.2021 № 943 "Про внесення змін до наказу Фонду державного майна України від 06.01.2021 № 5 "Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2021 році (із змінами)", єдиний майновий комплекс ДП "Чечельницький спиртовий завод", який включено до переліку об`єктів малої приватизації, передано для проведення приватизації до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях.

Судами встановлено, що 22.05.2024 ФОП Корякін Д.В. звернувся з клопотанням до заступника начальника Управління - начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Калинчука С.І. про продовження примусового виконання рішення Господарського суду Вінницької області у справі № 7/191-04.

У відповідь на вказане клопотання орган ДВС листом від 17.06.2024 повідомив скаржника про відсутність підстав для застосування положень ч. 5 ст. 35 Закону України "Про виконавче провадження".

Зважаючи на вказане, ФОП Корякін Д.В. вважає відповідну бездіяльність державного виконавця неправомірною та такою, що підлягає усуненню шляхом поновлення порушеного права.

Апеляційний господарський суд зазначає, що в силу ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ч. 1 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження", під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Пунктом 12 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення єдиного майнового комплексу боржника - державного або комунального підприємства, пакета акцій (часток) у розмірі більше 50 відсотків статутного капіталу боржника - господарського товариства до переліку об`єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації.

В силу ч. 2 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про обставини, зазначені в частині першій цієї статті, зупиняє вчинення виконавчих дій, про що виносить відповідну постанову.

Згідно п. 12 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення єдиного майнового комплексу боржника - державного або комунального підприємства, пакета акцій (часток) у розмірі більше 50 відсотків статутного капіталу боржника - господарського товариства до переліку об`єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації.

Судом зазначається, що Перелік об`єктів малої приватизації державної власності, що підлягають приватизації, затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Фонду державного майна України (ч. 3 ст.11 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна").

Наказом Фонду державного майна України № 1 від 04.01.2022 "Про затвердження об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2022 році" затверджено перелік об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2022 році згідно із додатками.

Додатком № 1 до наказу Фонду державного майна України від 04.01.2022 затверджено перелік об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації до якого, серед іншого, включено ДП "Чечельницький спиртовий завод".

Згідно ч. 1 ст. 10 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", порядок приватизації державного і комунального майна передбачає, зокрема: формування та затвердження переліків об`єктів, що підлягають приватизації; опублікування переліку об`єктів, що підлягають приватизації, в офіційних друкованих виданнях державних органів приватизації, на офіційному веб-сайті ФДМ України, на офіційних сайтах місцевих рад та в електронній торговій системі; прийняття рішення про приватизацію; прийняття місцевою радою рішення про приватизацію об`єкта комунальної власності; опублікування інформації про прийняття рішення про приватизацію об`єкта та у випадках, передбачених цим Законом, інформації про вивчення попиту для визначення стартової ціни; проведення інвентаризації та оцінки відповідно до законодавства; проведення у випадках, передбачених законом, аудиту, екологічного аудиту об`єкта приватизації; перетворення державного або комунального підприємства в господарське товариство у процесі приватизації у випадках, передбачених цим Законом; затвердження плану розміщення акцій акціонерних товариств, створених у процесі приватизації, у випадках, передбачених цим Законом, та його виконання; затвердження у випадках, передбачених цим Законом, умов продажу об`єктів приватизації, розроблених аукціонною комісією; опублікування інформації про умови продажу, в тому числі стартову ціну об`єкта приватизації; проведення аукціону, укладення договору купівлі-продажу; укладення договору купівлі-продажу в разі приватизації об`єкта шляхом викупу; опублікування інформації про результати приватизації; прийняття рішення про завершення приватизації.

Апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що на законодавчому рівні чітко обумовлено неможливість проведення виконавцем виконавчих дій у разі включення особи боржника - державного підприємства до переліку об`єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації, та необхідність зупинення виконання таких дій на період відповідного включення, а п. 12 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає загальне правило щодо зупинення усіх виконавчих дій без розмежування окремих видів стягнення.

Пунктом 12 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" на виконавця покладено обов`язок зупинити вчинення виконавчих дій саме внаслідок включення державного підприємства до переліку об`єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації. Тобто, зміст зазначеного пункту визначає наявність обмеження щодо можливості виконання рішення суду у випадку належності суб`єкта (боржника) до переліку тих підприємств, щодо яких прийнято рішення про приватизацію, незалежно від виду стягнення у відповідному виконавчому провадженні.

Згідно ч. 2 ст. 10 Закону "Про приватизацію державного і комунального майна", приватизація об`єкта вважається завершеною з моменту його продажу та переходу до покупця права власності або завершення розміщення всіх акцій, передбачених до продажу планом розміщення акцій, і оформлюється наказом відповідного органу приватизації.

Як вірно констатовано судом першої інстанції, ФОП Корякіним Д.В. не оскаржувалась постанова органу ДВС, якою було зупинено вчинення виконавчих дій. При цьому, скаржник вважає, що бездіяльність державного виконавця полягає у непоновленні виконавчого провадження № 72682669 за клопотанням про продовження примусового виконання рішення Господарського суду Вінницької області по справі № 7/191-04.

Колегія суддів відмічає, що сама по собі бездіяльність - це триваюча пасивна поведінка суб`єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов`язаний був і міг вчинити.

Бездіяльність, на відміну від дії, має триваючий характер та існує до часу початку дій, які свідчать про припинення бездіяльності. Триваюче правопорушення передбачає перебування у стані безперервного тривалого невчинення особою певних дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану, за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону.

Судами встановлено, що приватизація єдиного майнового комплексу ДП "Чечельницький спиртовий завод" не завершена, а відтак, у державного виконавця відсутні підстави для застосування положень ч. 5 ст. 35 Закону України "Про виконавче провадження".

Разом з тим, не поновлення виконавчого провадження за зверненням особи не може вважатись бездіяльністю державного виконавця.

Необґрунтовані затримки з виконання чинного судового рішення про стягнення коштів з державного підприємства, яке тривалий час перебуває у процедурі приватизації, внаслідок чого зупинено виконавче провадження, зважаючи на конкретні обставини, можуть бути у певних випадках підставою для задоволення судом скарги на дії виконавця та зобов`язання його поновити виконавче провадження. Однак, невиконання судового рішення не може вважатися настільки тривалим, що надавало б можливість поновлення виконавчих дій.

В силу зазначених обставин, апеляційний господарський суд погоджується із висновком місцевого господарського суду про те, що скаржник не довів наявності порушень своїх прав бездіяльністю державного виконавця під час виконання судового рішення у цій справі, з огляду на що колегія суддів констатує відсутність підстав для задоволення скарги ФОП Корякіна Д.В. на бездіяльність заступника начальника Управління - начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Калинчука С.І. у даній справі.

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 76 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що ухвала Господарського суду Вінницької області від 30.07.2024 у справі № 7/191-04 відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві та підстави для її скасування відсутні.

Викладені в апеляційній скарзі доводи ФОП Корякіна Д.В. суд вважає не обґрунтованими та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а відтак не можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали.

Згідно з положеннями статті 129 ГПК України, судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на апелянта.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця Корякіна Дмитра Вадимовича залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Вінницької області від 30 липня 2024 року у справі № 7/191-04 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу № 7/191-04 повернути Господарському суду Вінницької області.

Повний текст постанови складено "18" жовтня 2024 року.

Головуючий суддя Тимошенко О.М.

Суддя Миханюк М.В.

Суддя Крейбух О.Г.