Постанова
від 08.10.2024 по справі 922/2223/23
СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2024 року м. Харків Справа № 922/2223/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Слободін М.М., суддя Россолов В.В. , суддя Шутенко І.А.

за участю секретаря судового засідання Соляник Н.В.

за участю представників сторін:

позивача - Петрашенко В.П.

відповідача - Карлаш Ю.І.

третьої особи - Томаров І.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Іноземного підприємства "Інтетікс" (вх. 1498 Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 07.05.2024 у справі № 922/2223/23, ухвалене у приміщенні господарського суду Харківської області суддею Байбаком О.І., повне рішення складено 27.05.2024, та на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 22.05.2024 у справі № 922/2223/23, повний текст рішення підписано 28.05.2024,

за позовом Іноземного підприємства "Інтетікс", м. Харків,

до Фізичної особи-підприємця Нарожного Сергія Сергійовича, м. Харків,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Глобаллоджик Україна", м. Київ, про стягнення 244302,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

Іноземне підприємство "Інтетікс" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просило суд стягнути з фізичної особи-підприємця Нарожного Сергія Сергійовича 244302,00 грн збитків у вигляді упущеної вигоди та покласти на останнього сплату судового збору в сумі 3664,53 грн та витрати на правову допомогу адвоката в сумі 79138,00 грн.

Позов обґрунтовує тим, що після припинення укладеного сторонами Договору №020119/177 від 02.01.2019 відповідач всупереч умовам пунктів 6.3, 6.7 та 9.3 цього договору без письмової згоди позивача уклав 07.07.2022 року з третьою особою - ТОВ «Глобаллоджик Україна» Договір про надання послуг № ІТ-06520 від 07.07.2022 та додатки до нього, за яким надавав подібні послуги для компанії Неге Global BV.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 07.05.2024 у справі №922/2223/23 в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалюючи зазначене рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що:

- позивач в обґрунтування позову посилався на те, що він до моменту припинення договірних відносин з відповідачем надавав послуги компанії HERE Global B.V., в т. ч. залучаючи послуги відповідача, однак належних та допустимих доказів зазначених обставин в розумінні ст. ст. 76-78 ГПК України позивачем суду не надано, зокрема, суду не надано ні оригіналу, ні належним чином засвідченої копії договору про надання послуг між позивачем та HERE Global B.V., додатків до нього, які б містили конкретний обсяг робіт або послуг, їх вартість, строк виконання, інші істотні умови, документи що підтверджують належно виконані роботи/послуги, та документи які підтверджують участь відповідача в виконанні умов договору в конкретній частині;

- у п. 9.3. Договору № 020119/177 від 02.01.2019 вказано, що виконавець не має права виконувати роботи, аналогічні роботам, передбаченим в Технічному завданні безпосередньо або через посередників на користь контрагентів позивача, однак позивач на надав суду жодного Технічного завдання, яке було б укладено ним та відповідачем, отже позивачем не доведено того, що при виконанні робіт в рамках договору про надання послуг № IT-06520 від 07.07.2022, укладеного між відповідачем та третьою особою, відповідач дійсно виконував роботи аналогічні роботам, передбаченим в Технічному завданні;

- всі надані позивачем докази дають підстави вважати, що надані відповідачем послуги за договором Договору № 020119/177 від 02.01.2019 обмежувалися лише розробкою програмного забезпечення, разом з цим, за укладеним між відповідачем та третьою особою договором № IT-06520 від 07.07.2022 відповідач надавав інші послуги: повне оброблення інформації та складання спеціалізованих звітів на основі даних, отриманих в результаті тестування ПЗ;

- договір № 020119/177 від 02.01.2019 не містить переліку інформації, доступ до якої обмежено позивачем, та яка не підлягає розголошенню відповідачем. Договір містить лише загальне визначення конфіденційної інформації, при цьому він також не містить відсилки до документу, в якому було б наведено перелік інформації, яку позивач визначає, як конфіденційну, а також доказів, що відповідач отримав таку інформації від позивача в процесі надання послуг, отже доводи відповідача про розголошення відповідачем його конфіденційної інформації є недоведеними;

- суми виплат, здійснені позивачем за належним чином надані відповідачем послуги за останні 6 місяців дії Договору, які покладені в основу розрахунку суми збитків, жодним чином не доводять саме розмір упущеної вигоди позивача від неотримання акцепту пропозиції до HERE Global B.V. і при цьому, немає прямого зв`язку між розміром оплати за послуги розробки програмного забезпечення відповідача, до яких у позивача немає претензій і потенційним замовленням послуг збору та обробки польових даних від компанії HERE Global B.V., яке позивач не отримав;

Третя особа звернулася до Господарського суду Харківської області з клопотанням (вх. № 12320 від 13.05.2024) про відшкодування судових витрат (витрат на правничу допомогу) в якому просила суд стягнути з позивача на свою користь 802689,40 грн витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних із розглядом справи № 922/2223/23 в Господарському суді Харківської області.

Додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 22.05.2024 у справі №922/2223/23 клопотання ТОВ "Глобаллоджик Україна" (вх. № 12320 від 13.05.2024) про відшкодування судових витрат (витрат на правничу допомогу) задоволено частково. Стягнуто з Іноземного підприємства "Інтетікс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобаллоджик Україна" 200000 грн витрат на професійну правничу допомогу. У задоволенні іншої частини клопотання відмовлено.

Ухвалюючи додаткове рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що :

- третя особа була залучена до участі у справі на стороні відповідача, та в процесі розгляду справи займала активну позицію в спорі на стороні відповідача, заперечуючи проти задоволення позовних вимог в повному обсязі надані третьою особою докази на підтвердження витрат на професійну (правничу) допомогу, суд доходить висновку, що наданих доказів достатньо для встановлення факту надання адвокатом професійної правничої допомоги третій особі у даній справі;

- сума заявлених до стягнення витрат є необґрунтовано завищеною, та становить суму яка більше ніж три рази перевищує суму заявлених позовних вимог, що в даному випадку не відповідає я критеріям, встановленим частиною четвертою статті 126 ГПК України, так і засадам добросовісності, розумності та справедливості;

- дослідивши надані позивачем докази в їх сукупності, враховуючи принципи обґрунтованості, співмірності і пропорційності судових витрат, місцевий господарський суд дійшов до висновку про зменшення заявлених третьою особою до стягнення витрат на професійну правничу допомогу до 200 000 грн., оскільки саме така сума вищенаведеним критеріям.

Позивач 13.06.2024, тобто у межах встановленого законом строку, через систему "Електронний суд" подав до Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить: скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 07.05.2024 у справі №922/2223/23 повністю та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Іноземного підприємства "Інтетікс", стягнути з Фізичної особи-підприємця Нарожного Сергія Сергійовича на користь Іноземного підприємства "Інтетікс" 244302,00 грн; стягнути на користь позивача судовий збір та витрати на правову допомогу в суді першої інстанції в сумі 117426 грн та в суді апеляційної інстанції 120000 грн; скасувати рішення (додаткове) Господарського суду Харківської області від 22.05.2024 у справі 922/2223/23 повністю та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобаллоджик Україна" про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу.

Апеляційну скаргу в частині оскарження основного рішення обґрунтовує тим, що:

- відповідач після припинення Договору №020119/177 всупереч умовам пунктів 6.3 та 6.7 цього договору без письмової згоди позивача уклав 07.07.2022 року з третьою особою - ТОВ «Глобаллоджик Україна» Договір про надання послуг № ІТ-06520 від 07.07.2022 та додатки до нього, за яким надавав подібні послуги для компанії Неге Global BV;

- суд першої інстанції залишив поза увагою, що послуги, які відповідач надавав позивачу за договором №020119/177 не є ідентичними послугам, які відповідач надавав третій особі в рамках договору № ІТ- 06520, проте ці послуги є аналогічними, тобто подібними, схожими, що свідчить про порушення відповідачем умов пунктів 6.3 та 6.7 Договору №020119/177, при цьому суд першої інстанції в порушення вимог статей 213 та 637 Цивільного кодексу України не з`ясував дійсний зміст правочинів між позивачем та відповідачем, та між відповідачем та третьою особою і формально поставився до тлумачення змісту договорів;

- наявні в матеріалах справи документи, з урахуванням показів свідка ОСОБА_1 , свідка ОСОБА_2 не залишає жодних сумнівів, що послуги, які надавались відповідачем позивачу та третій особі у цій справі, є аналогічними;

- на виконання ухвали Господарського суду Харківської області від 03.07.2023 третя особа надала суду укладений між нею та відповідачем договір про надання послуг № ІТ-06520 від 07.07.2022 та додатки до нього, проте не надала технічних завдань, чим не виконала ухвалу суду, проте в оскаржуваному рішенні суд критично поставився до того, що саме позивач не надав суду технічні завдання до Договору №020119/177, не звернувши увагу на ненадання їх так само і третьою особою, чим порушив принцип змагальності та рівності учасників процесу;

- місцевий господарський суд безпідставно не залучив до участі у справі як третю особу ОСОБА_3 та не допитав ключового свідка у справі Дідьє Бограна, керівника Неге Global BV .

Апеляційну скаргу в частині оскарження додаткового рішення обґрунтовує тим, що :

- при ухваленні додаткового рішення, суд не дотримався в повній мірі приписів ст. 129 ГПК України і не врахував, що погодинна ставка згідно з Договором про юридичні послуги № 760-11 від 20.07.2011 р. (Загальні Умови) та Договором про юридичні послуги № 760-11-27 від 05.06.2023 р. (Спеціальні Умови), укладеним між ТОВ «ГЛОБАЛЛОДЖИК УКРАЇНА» (Клієнт) та Адвокатським об`єднанням «Юридична фірма «Василь Кісіль і Партнери» (ВКП), яка складає екв. 200 дол. США, значно перевищує рекомендовані гонорари Ради адвокатів Харківської області (0.25 мінімальної заробітної плати);

- із вказаних у заяві про відшкодування судових витрат осіб (адвокат Іларіон Томаров, адвокат Єгор Свідло, адвокат Маргарита Толмач, адвокат Наталія Конотоп,) лише адвокат Іларіон Томаров (який витратив 61 годину 42 хв) приймав участь в судових засіданнях, тобто тільки він безпосередньо надавав правову допомогу в суді, а інші заявлені особи в судовому розгляді участь не брали, разом з цим, згідно з детальним описом робіт, наданим третьою особою, обсяг роботи включає не тільки роботу адвоката, який приймав участь у судовому розгляді, але й інших адвокатів, які не брали участь у судовому розгляді, тому їх робота не може братися до уваги;

- кількість процесуальних документів, складених адвокатом позивача і кількість судових засідань, в яких він взяв участь, є співмірною з кількістю процесуальних документів, складених адвокатом третьої особи та її участю в судових засіданнях, а відтак витрати на правову допомогу позивача та третьої особи не можуть істотно відрізнятися.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.06.2024 сформовано наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Мартюхіна Н.О., суддя Плахов О.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.06.2024 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Мартюхіна Н.О., суддя Плахов О.В.) відкрито апеляційне провадження за вказаною скаргою, повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться "16" липня 2024 р. о 10:15 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань № 104. Встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу до 05.07.2024, а також строк до 09.07.2024 для подання заяв, клопотань, тощо. У вказаній ухвалі також зазначено, що клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження судом не розглядається, оскільки скаргу подано в межах установленого законом строку; щодо інших клопотань, викладених в апеляційній скарзі їх буде розглянуто в ході подальшого провадження у справі.

Іншою ухвалою від 19.06.2024 було витребувано у господарського суду Харківської області матеріали справи №922/2223/23, які на виконання вказаної ухвали надійшли до Східного апеляційного господарського суду 24.06.2024.

У зв`язку із звільненням у відставку головуючого судді Фоміної В.О. відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.07.2024 сформовано наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Слободін М.М.., суддя Шутенко І.А., суддя Гребенюк Н.В.

04.07.2024, тобто в межах визначеного судом строку, відповідач, ФОП Нарожний С.С., подав відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на безпідставність доводів апелянта, просить суд: апеляційну скаргу Іноземного підприємства "Інтетікс" залишити без задоволення, а оскаржуване в цій справі судове рішення господарського суду Харківської області від 07.05.2024 та додаткове судове рішення від 22.05.2024 господарського суду Харківської області залишити без змін; відмовити Іноземному підприємству "Інтетікс" в задоволенні заявлених клопотань щодо залучення третьою особою Here Global BV і допит свідка Дідьє Бограна; вирішити питання про розподіл судових витрат. Також відповідач повідомив суд, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, включно з правничою допомогою, які поніс і очікує понести відповідач у зв`язку з розглядом справи Східним апеляційним господарським судом і які має намір стягнути з позивача у випадку незадоволення його скарги, становить 110000 (сто десять) тисяч гривень; також ФОП Нарожний зазначає, що докази на підтвердження судових витрат, які відповідач зробив і має понести у зв`язку з розглядом цієї справи Східним апеляційним господарським судом, відповідач надасть суду до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Свої заперечення обґрунтовує тим, що:

- місцевий господарський суд правильно встановив, що позивачем не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставині порушення відповідачем умов пункту 6.1 Договору №020119/177, а саме: обставині надання відповідачем після припинення договірних відносин з позивачем аналогічних послуг контрагенту позивача Here Global, оскільки ним не надано відповідного договору між відповідачем та Here Global;

- суд першої інстанції акцентував увагу позивача на положення пункту 9.3 Договору №020119/177, який встановлює виконання аналогічних робіт, передбачених технічним завданням, поряд з цим, позивач не надав суду жодного Технічного завдання, яке було б укладене між ним та відповідачем;

- враховуючи показання свідка ОСОБА_1 , відповідач розробив для позивача спеціальне програмне забезпечення, яке він та інші фахівці використовували на етапі збирання даних, інших послуг позивач відповідачеві не замовляв, разом з цим відповідач надавав для ТОВ "Глобаллоджик Україна" консультаційні послуги, пов`язані із виконанням етапу обробки даних, але жодної комп`ютерної програми відповідач для ТОВ "Глобаллоджик Україна" не розробляв;

- Дідье Богран не подавав суду заяви свідка, що унеможливлює допитати останнього як свідка в господарському процесі, до того ж жодного доказу того, що зазначена особа є керівником Here Global позивач не надав;

- позивач не надав жодного доказу, що він мав договірні відносини між Here Global та не обґрунтував, яким чином рішення у даній справі у спорі про стягнення збитків може на права та обов`язки стороннього замовника, яким є Here Global;

05.07.2024, тобто в межах визначеного судом строку, третя особа, ТОВ "Глобаллоджик Україна", подала відзив на апеляційну скаргу, в якому, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, просить: відмовити Іноземному підприємству "Інтетікс" в задоволенні апеляційної скарги повністю, а рішення господарського суду Харківської області від 07.05.2024 та додаткове рішення від 22.05.2024 залишити без змін; відмовити Іноземному підприємству "Інтетікс" в задоволенні заявлених клопотань. Також у відзиві на апеляційну скаргу третя особа повідомляє суд, що попередній (орієнтовний) розмір витрат ТОВ "Глобаллоджик Україна" на правову допомогу в зв`язку з представництвом під час розгляду справи у Східному апеляційному господарському суді складає 500000,00 грн.

Свої заперечення обґрунтовує тим, що:

- пункт 1.1.3 договору № 020119/177 про розробку програмного забезпечення від 02.01.2019 р. містить загальну сферу робіт, а визначення «аналогічних робіт» з пункту 9.3 Договору слід базувати лише на «Роботах, передбачених в Технічному завданні», а не на загальному описі з пункту 1.1.3.;

- положення договору №020119/177, який розробляв позивач, зокрема в пунктах 9.1 та 9.3, на порушення яких вказує позивач, містять нечіткі та неоднозначно зрозумілі умови, а тому мають трактуватися проти того, хто їх написав за принципом contra preferentum ;

- стаття 1 договору №020119/177 містить загальні положення про категорії інформації, яка може потрапити в набір даних, що вважатимуться конфіденційною інформацією або комерційною таємницею, тоді як вона жодним чином не конкретизує , як відповідач мав відрізняти носії інформації із конфіденційною інформацією або комерційною таємницею від тих, які її не містять;

У зв`язку із відпусткою судді Шутенко І.А. відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.07.2024 сформовано наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Слободін М.М.., суддя Тихий П.В., суддя Гребенюк Н.В.

У зв`язку із відпусткою судді Тихого П.В. відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.08.2024 сформовано наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Слободін М.М.., суддя Россолов В.В., суддя Гребенюк Н.В.

У зв`язку із відпусткою судді Гребенюк Н.В. відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.10.2024 сформовано наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Слободін М.М.., суддя Россолов В.В., суддя Шутенко І.А.

В судове засідання 08.10.2024 з`явився представник позивача, який підтримав вимоги та доводи апеляційної скарги, а також представники відповідача та третьої особи, які проти вимог та доводів апеляційної скарги заперечували з підстав, наведених у відзивах на апеляційну скаргу.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як свідчать матеріали справи та було правильно встановлено місцевим господарським судом, 02 січня 2019 року між позивачем (Замовник) та відповідачем (Виконавець) було укладено договір №020119/177 про розробку програмного забезпечення (далі Договір №020119/177), за умовами пункту 2.1 якого Виконавець зобов`язується надати послуги з розроблення, постачання та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп`ютерних систем у відповідності до положень та вимог наданого Замовником Технічного завдання (Додаток 1 до даного Договору), а Замовник зобов`язується прийняти роботи/послуги та оплатити їх вартість в розмірі та порядку, передбаченому положеннями цього Договору.

Як встановлено пунктом 1.1.3 Договору №020119/177, Роботи/послуги означає вчинення Виконавцем дій, пов`язаних з розробкою Програмного забезпечення, включаючи комп`ютерні програми та/або її частини, Програмної документації, проведенням досліджень, обслуговуванням, технічною підтримкою, тощо, наданням послуг з тестування програмного забезпечення, оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, які Виконавець може виконувати протягом терміну дії цього Договору самостійно та/або у колективі авторів, відповідно до Технічного завдання Замовника (Додаток 1 до даного Договору).

Згідно з пунктом 1.1.4 Договору №020119/177 технічне завдання означає технічні й функціональні вимоги щодо Розробки, Технології, детальні інструкції щодо виконання Виконавцем Робіт, передбачених положеннями цього Договору, які надаються Замовником у письмовій формі та є невід`ємним додатком до цього Договору.

Відповідно до пункту п. 1.1.6 Договору №020119/177 Програмне забезпечення означає всі або будь-які версії та/або фрагменти, елементи, складові частини, включаючи, але не обмежуючись, процедурами, процесами, формулами, вихідними та/або об`єктними кодами, даними комп`ютерних програм, Розроблених Виконавцем за цим Договором на підставі наданого Замовником Технічного завдання (Додаток 1 до даного Договору), й описаних у відповідній програмній (окрім користувальницької) документації.

Згідно з пунктом 1.1.9 Договору №020119/177 Комерційна таємниця є інформація, яка є секретною в тому розумінні, що вона в цілому чи в певній формі та сукупності її складових є невідомою та не є легкодоступною для осіб, які звичайно мають справу з видом інформації, до якого вона належить, у зв`язку з цим має комерційну цінність та була предметом адекватних існуючим обставинам заходів щодо збереження її секретності, вжитих особою, яка законно контролює цю інформацію. Комерційною таємницею можуть бути відомості технічного, організаційного, комерційного, виробничого та іншого характеру, за винятком тих, які відповідно до закону не можуть бути віднесені до комерційної таємниці.

За умовами пункту 1.1.10 Договору №020119/177 Конфіденційна інформація означає, наукову, комерційну, фінансову, технічну інформацію, що стосується предмету цього Договору.

Відповідно до пункту 7.1 Договору №020119/177 прийманняпередача виконаних Робіт здійснюється за актом приймання передачі.

Згідно з пунктом 8.1. Договору№020119/177 ціна Договору складається із суми всіх виплат, здійснених Замовником на користь Виконавця за цим Договором протягом усього строку його дії. Вартість Робіт визначається у відповідному Технічному завданні.

Відповідно до пункту п. 9.1. Договору №020119/177 сторона, яка одержує Конфіденційну інформацію, зобов`язана:

- дотримуватися щодо неї суворої конфіденційності, за винятком випадків, коли її розкриття прямо передбачено чинним законодавством України, причому в такому разі, зобов`язання дотримання конфіденційності й обмеження на використання такої інформації покладається на Сторону, яка розкрила таку інформацію;

- докладати для збереження таємниці такі ж зусилля, які вона докладає для збереження таємниці власної Конфіденційної інформації;

- повертати всі копії, записи, пакети, діаграми, носії комп`ютерної інформації та інші матеріали, які містять яку-небудь частку Конфіденційної інформації, Стороні, яка повідомила відразу після найбільш ранньої з подальших подій:

(а) вимоги такої Сторони;

(b) припинення використання Конфіденційної інформації за призначенням;

(c) розірвання Договору;

- не використовувати Конфіденційну інформацію для цілей, не пов`язаних із виконанням її зобов`язань за цим Договором.

Пунктом 9.2 Договору №020119/177, що жодна зі Сторін не має права розголошувати Конфіденційну інформацію другої Сторони, за винятком співробітників та/або довірених осіб Сторони, які мають потребу в доступі до такої інформації для виконання положень цього Договору.

Згідно з пунктом 9.3 Договору №020119/177 умови про непередання Конфіденційної інформації зберігають свою силу протягом строку дії цього Договору та протягом двох років з моменту припинення дії цього Договору незалежно від підстав такого припинення.

Протягом зазначеного строку, Виконавець не має права прямо, або опосередковано, використовувати Конфіденційну інформацію та/або виконувати Роботи, аналогічні Роботам, передбаченим в Технічному завданні (Додаток 1 до даного договору) безпосередньо на користь Контрагентів Замовника (що перелічені у Додатку 2 до даного договору) або через посередників.

Відповідно до пункту10.1 Договору №020119/177 за невиконання та/або неналежне виконання своїх обов`язків за цим Договором Сторони несуть відповідальність, визначену Договором та чинним законодавством України.

Пунктом 10.3 Договору №020119/177 встановлено, що у випадку порушення Виконавцем вимог п. п. 6.3. - 6.5., статті 9 цього Договору, Виконавець відшкодовує завдані збитки та упущену вигоду в повному обсязі, але не менше суми виплат, здійснених Замовником на користь Виконавця за останні шість місяців.

Згідно з п. 6.3. Договору №020119/177 виконавець приймає на себе зобов`язання не укладати Договори про надання послуг/виконання робіт у сфері інформатизації з Контрагентами Замовника протягом дії цього Договору та 2 років після його припинення, без попередньої письмової згоди на це Замовника. Перелік Контрагентів визначається Додатком 2, що є невід`ємною частиною цього Договору.

Відповідно до пункту 10.5 Договору №020119/177 сторона, що порушила свої зобов`язання за цим Договором відшкодовує іншій Стороні збитки, завдані таким порушенням, в повному обсязі, включаючи упущену вигоду.

Додаток 2 до Договору (в редакції доданій позивачем до позовної заяви) містить перелік Контрагентів, до яких входить компанія HERE Global B.V.

З матеріалів справи вбачається, що даний договір був припинений відповідачем в односторонньому порядку 31 травня 2022 року.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач в обґрунтування позову посилається на те, що протягом дії Договору відповідач виконував Роботи - Розробка програмного забезпечення: BPO-0101 (HERE Global B.V.), проте після припинення відносин з позивачем, приблизно з 1 червня 2022 року, відповідач уклав договір на розробку програмного забезпечення з третьою особою, та почав виконувати роботи, аналогічні Роботам, на користь компанії HERE Global B.V. через посередника, а саме третю особу, чим порушив п. 9.3 Договору.

З посиланням на зазначені обставини позивач стверджує, що у нього виникло право вимагати від відповідача відшкодування збитків завданих внаслідок порушення відповідачем умови п. 9.3 Договору.

Так, позивач зазначає, що 21 квітня 2022 року до нього з листом звернулася компанія HERE Global B.V. з метою отримання цінової пропозиції для проекту збору зображень для HERE на території 5 країн Іспанії, Італії, Польщі, Німеччини та Франції (Роботи).

В травні 2022 року позивач готує пропозицію компанія HERE Global B.V. Суть робіт, які позивач надає цій компанії, полягає в розробці програмного забезпечення, зборі та оцифруванні анонімізованих зображень, координат та знаків обмеження швидкості на дорогах європейських країн для зручності водіїв. Збір даних здійснюється двома камерами на автомобілі (спереду і ззаду), що дозволяє збирати дані по обох напрямках руху за один проїзд. Для виконання цієї роботи позивач мав залучити водіїв на власних авто, які б встановлювали камери для оцифрування європейських доріг. Витрати на залучення водіїв включаються у вартість послуг.

31 травня 2022 року відповідач повідомляє позивача про припинення Договору про розроблення програмного забезпечення.

Разом з тим, 28.05.22, перед тим, як припинити договір з позивачем, відповідач направляє лист клієнту Here Global BV, а саме його керівнику ОСОБА_4 (Didier Beaugrand), в якому повідомляє, що його останній робочий день 31 травня 2022 року та що він був змушений прийняти важке рішення про припинення співпраці з позивачем у зв`язку зі змінами в керівництві компанії.

У вищенаведеному листі і клієнту відповідач стверджує, що близько півроку тому в організації позивача відбулася зміна керівництва, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 змінили попередніх керівників, з якими клієнт працював раніше. Відповідач повідомляє що він не згоден з тим, як нове керівництво веде бізнес, у зв`язку з цим він та деякі його колеги не змогли більше продовжувати працювати в компанії позивача. Відповідач повідомляє пану Дідьє Богранд що наразі позивач не має досвідчених співробітників для успішної реалізації проектів у сфері збору даних і що він вважає своїм обов`язком попередити його "як професіонал і тому, що у нас був чудовий досвід співпраці в минулому році". Також відповідач зазначає, що в майбутньому ми знову матимемо задоволення будувати з Вами успішний бізнес і зазначає своєю особисту електронну поштою ІНФОРМАЦІЯ_1

За твердженням позивача, даним листом відповідач завдав збитків позивачу, оскільки ним він свідомо зашкодив його репутації і спонукав клієнта розірвати стосунки з позивачем.

Також позивач зазначає, що вищенаведеним листом відповідач зірвав укладення угоди з HERE Global BV, над якою півроку працювала команда фахівців позивача і що цей документ свідчить про те, що відповідач свідомо планував продовжувати надавати послуги Here Global BV після припинення роботи на позивача, що прямо заборонено умовами Договору.

Крім того, в останній день своєї роботи 31.05.2022 відповідач переслав зі своєї корпоративної поштової скриньки ІНФОРМАЦІЯ_2 на свою особисту поштову скриньку ІНФОРМАЦІЯ_1 листування з клієнтами, в т. ч. з компанією Here Global BV.

Як стверджує позивач, в цьому листуванні була конфіденційна інформація щодо цін і деталей проєктів, звітів, імен і поштових адресів клієнтів та інша конфіденційна інформація позивача та його клієнтів. Це листування з клієнтами включало інформацію по переговорам з компанією Here Global BV по виконанню проєкту у Франції та Німеччині та інших країнах. Позивач стверджує, що всупереч вимог п. 9.1 Договору, вчинив крадіжку комерційної таємниці позивача з метою використати її в своїх корисливих інтересах в майбутньому.

Позивач зазначає, що не будучи обізнаним щодо вищенаведеної протиправної поведінки відповідача, 2 червня 2022 року він надав пропозицію компанія HERE Global B.V.; ретельно проаналізувавши дорожню мережу та ринок кожної країни, позивач надав пропозицію по країнах, що охоплює близько 50 000 км доріг, що включатиме країни на вибір: Польща, Німеччина, Франція, Італія, Іспанія.

Також позивач звертає увагу на те, що в цей час, починаючи з червня 2022 року третя особа в особі відповідача вже починає здійснювати пошук водіїв для виконання Робіт на території Франції та Німеччини; зокрема, відповідач контактує з водіями, які раніше залучались позивачем. На підтвердження зазначених обставин позивач посилається на покази свідка ОСОБА_2 , який проходив співбесіду за допомогою сервісу відеотелефонного зв`язку Google meet. Позивач вказує, що в процесі цієї співбесіди, відповідач заявляє аналогічні вимоги до виконання робіт, які заявлялись позивачем.

Зі змісту заяви свідка ОСОБА_2 від 06.06.2023 вбачається, що останній повідомляє про такі обставини: « 26.10.22 відбулася співбесіда, протягом якої ОСОБА_7 розповів йому про вакансію. Зокрема, він розповів, що компанія орендує в Європі автомобілі, на кожному автомобілі працює команда з двох осіб це водій та штурман або інженер. Робота водія вести автомобіль, робота інженера полягає в тому, щоб слідкувати за роботою двох камер, які встановлюються в автомобілі спереду та ззаду і які знімають дорожні знаки на дорогах і обмеження швидкості. Ці камери видає компанія і проводить навчання. Дані з камер записуються на компьютер, а потім обробляються. Вакансія була відкрита тоді на роботу по дорогам Франції, а потім, як повідомив ОСОБА_7 , можливо будуть і інші країни, такі, як Польща та Східна Європа в наступні сезони. Однак, після цієї співбесіди свідок не влаштувався на роботу в цю компанію».

Як стверджує позивач, він, не будучи обізнаним щодо протиправної поведінки відповідача, 1 липня 2022 року, знов робить повторну пропозицію HERE Global B.V., оскільки жодної відповіді на першу пропозицію він не отримав. При цьому, лише 2 вересня 2022 року представник HERE Global B.V. надає відповідь, що позивачу надається одна з 5 запропонованих країн, а саме: Іспанія, тоді як щодо інших країн відповіді від третьої особи не надходило.

Позивач зазначає, що за наявною в нього інформацією, роботи для HERE Global B.V. по Франції та Німеччині виконала третя особа куди перейшов на роботу відповідач, використавши при цьому конфіденційну інформацію позивача. Лише 14 вересня 2022 року позивач укладає договір по Іспанії.

Вказуючи на наявність протиправної поведінки відповідача, позивач посилається на показання свідка ОСОБА_1 (викладених в заявах свідка від 18.05.2023 та від 17.08.2023).

Так, зі змісту заяв свідка ОСОБА_1 від 18.05.2023 та від 17.08.2023 вбачається, що цей свідок повідомляє про те, що він був штатним працівником на посаді керівника проектів та програм матеріального (нематеріального) виробництва Іноземного підприємства Інтетікс, тоді як відповідач разом з іншими особами виконували проект по збору польових даних та їх наступної анонімізації за замовленням HERE Global B.V. в період з весни по осінь 2021 року.

Також свідок ОСОБА_1 вказує, що ІП Інтетікс надавало замовнику HERE Global B.V. послуги зі збору та ліцензування анонімізованих зображень шляхом зйомки спеціалізованим обладнанням, встановленим в автомобілі, в місцях які були названі замовником. Унікальними знаннями або напрацюваннями ІП Інтетікс були наступні. По-перше, співробітництво з водіями, зокрема, фінансова пропозиція, яка включала винагороду водіїв (фіксована частина за день знімання та преміальна частина при досягненні показників). По-друге, окремо під цей проект було розроблено спеціальне обладнання з інтегрованими компонентами, зокрема двома камерами, встановленими в передній та задній частинах автомобілів. Таким чином дані на відзнятих зображеннях, зокрема дорожні знаки, були видимі в обох напрямках руху, що, в свою чергу, зменшувало витрати на знімання і пришвидшувало виконання проекту. Задля проведення одночасної покадрової зйомки зображень, на ЗД принтері були надруковані т.з. шутери. Комплекс синхронізованих камер в поєднанні з зовнішнім ДжиПіЕс (GPS) приймачем забезпечували збір просторово-орієнтованих даних що зберігались на комп`ютері. Потім відзняті дані за допомогою спеціально розробленого ПЗ водіями переписувались на жорсткі диски і відправлялись в офіс на доопрацювання. В офісі за допомогою ПЗ, розробленого інженерами ІП Інтетікс, дані проходили певну обробку, щоб клієнт отримав їх в потрібному форматі. Також в офісі проходила анонімізація даних (знеособлення обличь та номерних знаків на зображеннях) у відповідності до Загального регламенту про захист даних усіх осіб у межах Європейського Союзу та Європейської економічної зони (GDPR).

Крім того, свідок ОСОБА_1 зазначає, що ФОП Нарожний С.С, та інші надавали послуги з обробки даних, які збиралися водіями. При цьому, ОСОБА_8 , здійснював контактування з водіями, надавав допомогу в навчанні, зніманні, вирішенні технічних проблем, коли апаратура виходила за ладу.

Також свідок ОСОБА_1 пояснив, що він брав безпосередню участь в переговорах Іноземного підприємства Інтетікс з компанією HERE Global B.V. в 2022 році. В квітні 2022 року клієнт звернувся із запитом. 2 червня 2022 року надсилалась пропозиція аналогічна з 2021 роком на 5 країн - Іспанія, Італія, Польща, Німеччина та Франція, проти ІП Інтетікс не було відмовлено в пропозиції і не було погоджено в пропозиції. В вересні 2022 року, замовник запропонував Іспанію, ІП Інтетікс зробили перерахунок вартості і ще одну пропозицію, яку вони прийняли.

Крім того свідок ОСОБА_1 зазначає, що

- ОСОБА_8 разом з іншими брали безпосередню участь в переговорах, та знали про розрахунок ціни для клієнта;

- він не може знайти іншого пояснення чому замовник відмовився надати проект ІП Інтетікс по виконанню робіт по країнам Франція та Німеччина, окрім того, що його конфіденційну інформацію щодо цінової політики було розголошено ОСОБА_8 та ОСОБА_9 компанії ТОВ Глобаллоджик Україна. 31 травня 2022 року ОСОБА_8 припинив договір від 02 січня 2019 року №020119/177 про розробку програмного забезпечення за власною ініціативою.

- ОСОБА_8 почав працювати на ТОВ Глобаллоджик Україна йому стало відомо з соціальної мережі Linkedin; з відгуків водіїв свідок знає про співбесіди з іншими особами, які надавали послуги ІП Інтетікс, що їм телефонував ОСОБА_8 , пропонуючи проекти.

- на його думку, є прямий зв`язок між тим, що замовник HERE Global B.V. не уклав контракт по країнам Франція та Німеччина з ІП Інтетікс та переходом, в т.ч. ФОП Нарожного С.С. на роботу в ТОВ Глобаллоджик Україна, тому що, зокрема, ОСОБА_8 мав доступ до цінової пропозиції. Тому володіючи такою інформацію, ТОВ Глобаллоджик Україна могло запропонувати привабливішу ціну, досвід в т.ч. ОСОБА_8 , допоміг швидко та ефективно організувати аналогічний процес всередині компанії ТОВ Глобаллоджик Україна.

- 28 Травня 2022 року перед своїм уходом з ІП Інтетікс, ОСОБА_8 написав листа представнику компанії Here Global BV, в якому зокрема були хибні твердження про те, що в компанії ІП Інтетікс немає професіоналів, здатних виконувати проекти замовлення знімання у Франції та Німеччині.

- ОСОБА_8 , виконував аналогічні роботи на користь компанії Here Global BV через посередника - компанію ТОВ Глобаллоджик Україна, чим порушив обов`язок протягом 2 років після припинення відносин з ІП Інтетікс, прямо, або опосередковано, не використовувати конфіденційну інформацію ІП Інтетікс про робочі процеси в компанії та/або виконувати аналогічні роботи з програмування безпосередньо на користь компанії Here Global або через посередників.

- перед припиненням свого договору з ІП Інтетікс 27 та 31 травня 2022 ОСОБА_8 переслав зі своєї корпоративної поштової скриньки ІНФОРМАЦІЯ_2 на свою особисту поштову скриньку ІНФОРМАЦІЯ_1 листування з клієнтами ІП Інтетікс, в т.ч. з компанією Here Global BV. В цьому листуванні була конфіденційна інформація ІП Інтетікс щодо цін і деталей проектів, звітів, імен і поштових адресів клієнтів та інша конфіденційна інформація компанії ІП Інтетікс та її клієнтів. Це листування з клієнтами як мінімум охоплювало період з серпня 2021 по травень 2022 року, зокрема, інформацію по переговорам з компанією Here Global BV по виконанню проекту у Франції та Німеччині та інших країнах.

З посиланням на вказані обставини позивач стверджує, що відповідач своїми свідомими діями, використовуючи Конфіденційну інформацію та виконуючи роботи, аналогічні роботам, передбаченим в Технічному завданні (Додаток 1 до Договору) на користь компанії HERE Global B.V. через посередника, спричинив позивачу збитки в сумі вартості робіт по неукладеному договору з замовником Here Global BV, яка складає 359 388 Євро.

При цьому, розрахунок вартості збитків обраховується позивачем шляхом розрахунку вартості 1 Км доріг помножену на кількість кілометрів, що складає вартість збору даних по кожній країні згідно з наданою пропозицією позивача.

Поряд з цим, оскільки згідно з пунктом 10.3 Договору відповідач повинен відшкодувати завдані збитки та упущену вигоду в повному обсязі, але не менше суми виплат, здійснених Замовником на користь Виконавця за останні шість місяців, і при цьому сума виплат, здійснених позивачем на користь відповідача за останні шість місяців його роботи складає 244 301 грн., позивач зазначає, що сума заявленого ним позову обмежується вказаною сумою плюс одна гривня.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, із змістом якої кореспондуються і приписи статті 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлена обов`язковість договору до виконання.

Статтею 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, згідно з частиною другою цієї статті, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з частиною другою статті 224 ГК України збитками слід розуміти витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з пунктом 2 частини другої статті 22 ЦК України упущена вигода входить до складу збитків та визначається як доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене. При цьому саме позивач повинен довести факт протиправної поведінки, спричинення збитків, обґрунтувати їх розмір, довести безпосередній причинний зв`язок між правопорушенням та заподіянням збитків і розмір відшкодування. Особа, яка порушила зобов`язання, доводить відсутність своєї вини. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання (стаття 614 ЦК України). При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання. Тобто, доказуючи наявність упущеної вигоди, кредитор має довести факти вжиття певних заходів щодо одержання таких доходів. Якщо неодержання кредитором очікуваних доходів є наслідком недбалої поведінки самого кредитора, така упущена вигода не підлягатиме відшкодуванню. Отже, підставою для відшкодування упущеної вигоди є протиправні дії, які мали наслідком неотримання позивачем доходу, на який він розраховував.

Зазначена правова позиція відповідає правовій позиції, викладеній у постановах Верховного Суду у справі № 910/422/18, від 10.10.2024 у справі № 922/59/23

Упущена вигода, як рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб`єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення. (Постанова Верховного Суду від 13 грудня 2018 року у справі № 923/700/17).

Верховний Суд у постанові Великої Палати від 11.01.2022 у справі № 904/1448/20 та постанові Касаційного господарського суду від 06.06.2023 у справі № 911/682/21 виснував, що вирішуючи питання щодо стягнення збитків суд повинен встановити відповідний та повний склад правопорушень. Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, необхідна наявність повного складу правопорушення: (1) протиправної поведінки особи; (2) шкоди (збитків); (3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; (4) вини особи, яка заподіяла збитки; протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Під шкодою слід розуміти, зокрема, зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом. Причинний зв`язок, як елемент складу цивільного правопорушення, виражає зв`язок протиправної поведінки і шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода - наслідком. Також деліктна відповідальність за загальним правилом настає за наявності вини заподіювача шкоди. У разі відсутності хоча б одного з елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Як вже зазначалося, позивач посилається на порушення відповідачем умов укладеного між сторонами договору № 020119/177 від 02.01.2019, в частині, яка забороняє відповідачу прямо, або опосередковано, використовувати Конфіденційну інформацію та/або виконувати Роботи, аналогічні Роботам, передбаченим в Технічному завданні (Додаток 1 до даного договору) безпосередньо на користь Контрагентів Замовника (що перелічені у Додатку 2 до даного договору) або через посередників.

Позивач вказує, що всупереч умов наведеного договору після його припинення відповідач уклав договір на розробку програмного забезпечення з ТОВ Глобаллоджик Україна, та використовуючи конфіденційну інформацію позивача почав виконувати роботи на користь компанії HERE Global B.V. через посередника, тобто роботи аналогічні тим, що раніше виконував в рамках договору № 020119/177 від 02.01.2019 укладеного з позивачем.

З посиланням на наведені обставини, та на положення п. 9.3, 10.3 договору № 020119/177 від 02.01.2019 позивач вважає, що відповідач має сплатити на його користь упущену вигоду в повному обсязі, але не менше суми виплат, здійснених позивачем на користь відповідача за останні шість місяців, тобто в розмірі 244302,00 грн.

Як правильно встановив місцевий господарський суд, умовами пункту 6.3. Договору № 020119/177 від 02.01.2019 передбачено обов`язок відповідача не укладати без згоди позивача певний вид договору з контрагентами Позивача. Цей обов`язок діє протягом двох років після припинення Договору.

Перелік контрагентів визначається в Додатку 2 (в редакції наданій позивачем), серед них HERE Global B.V.

Позивач обґрунтовує позов тим, що він до моменту припинення договірних відносин з відповідачем надавав послуги компанії HERE Global B.V., в т. ч. залучаючи послуги Відповідача.

Однак, належних та допустимих доказів зазначених обставин в розумінні ст. ст. 76-78 ГПК України позивачем суду не надано. Зокрема, суду не надано ані оригіналу, ані належним чином засвідченої копії договору про надання послуг між позивачем та HERE Global B.V., додатків до нього, з яких би можна було б встановити конкретний обсяг робіт або послуг, їх вартість, строк виконання, інші істотні умови, документи що підтверджують належно виконані роботи/послуги, та документи, щоі підтверджують участь відповідача в виконанні умов договору в конкретній частині.

На підтвердження факту наявності договірних відносин з HERE Global B.V. позивачем надано як доказ паперові копії електронного листування, зміст яких стосується можливої майбутньої співпраці в липні 2022,

Проте таке ймовірне співробітництво може мати місце лише після того, як відповідач припинив договірні відносини з позивачем.

Поряд з цим, зі змісту вказаного електронного листування не вбачається наявність існуючих чи минулих договірних відносин між позивачем та з HERE Global B.V.

Апелянт зазначає, що місцевий господарський суд безпідставно не залучив до участі у справі як третю особу Неге Global BV та не допитав ключового свідка у справі Дідьє Бограна, керівника Неге Global BV.

При цьому, позивач в апеляційній скарзі просив залучити HERE Global B.V. адреса: Kennedyplein 222-226, 5611, ZT Eindhoven, Netherlands, управляючий директор Франк ван Хаарен, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача, та в порядку ст. 90 ГПК, поставити запитання HERE Global B.V. (перелік запитань наведено у скарзі), а також доручити Центральному органу Королівства Нідерландів De Officier van Justitie (Public Prosecutor at the District Court of The Hague), Arrondissementsparket Den Haag, Afdeling executie, t.a.v. Ms. J. Booister, Postbus 20302, 2500 EH Den Haag, the Netherlands, telephone: +31 (0)88 699 1300, E-mail: ІНФОРМАЦІЯ_3 , вчинити процесуальну дію - провести допит свідка ОСОБА_10 ( ОСОБА_11 ), адреса місця роботи: HERE Global BV, Kennedyplein 222-226, 5611, ZT Eindhoven, Netherlands, телефон: НОМЕР_1 , електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_4 , якому поставити запитання (перелік запитань наведено у скарзі).

Проте колегія суддів не вбачає правових підстав для залучення до участі у справі як третьої особи Неге Global BV, зважаючи на таке.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Верховний Суд в ухвалах від 13.05.2024 у справі №921/2/21 (921/744/21)), від 12.04.2024 у справі №912/605/23, від 12.03.2024 зазначив, що при вирішенні питання про залучення третіх осіб та наявності юридичного інтересу, суд має з`ясувати, чи буде у зв`язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу буде наділено новими правами або покладено на неї нові обов`язки, або змінено її наявні права та/або обов`язки, або позбавлено прав та/ або обов`язків у майбутньому.

Разом з цим, позивач не надав жодного доказу, що він мав договірні відносини між Here Global та не обґрунтував, яким чином рішення у даній справі у спорі про стягнення збитків може вплинути на права та обов`язки Here Global, який є стороннім замовником відповідача.

Щодо допиту ОСОБА_12 колегія суддів зазначає, що оскільки ОСОБА_12 не подавав суду заяви свідка, то, враховуючи положення статей 87-90 ГПК України, це унеможливлює допитати останнього як свідка в господарському процесі.

Вказана правова позиція відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 13.09.2023 у справі 910/4771/22.

Враховуючи відсутність правових підстав для залучення до участі у справі як третьої особи Here Global та допиту свідка ОСОБА_12 , колегія суддів також не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача про судове доручення в порядку міжнародної правової допомоги: доручення Центральному органу Королівства Нідерландів De Officier van Justitie (Public Prosecutor at the District Court of The Hague), Arrondissementsparket Den Haag, Afdeling executie, t.a.v. Ms. J. Booister, Postbus 20302, 2500 EH Den Haag, the Netherlands, telephone: +31 (0)88 699 1300, E-mail: ІНФОРМАЦІЯ_3 , вчинити процесуальну дію - провести допит свідка ОСОБА_10 ( ОСОБА_11 ), адреса місця роботи: HERE Global BV, Kennedyplein 222-226, 5611, ZT Eindhoven, Netherlands, телефон: НОМЕР_1 , електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_4 , якому поставити запитання (перелік запитань наведено у скарзі).

Щодо показань свідка ОСОБА_1 колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про те, що заява даного свідка щодо вказаних вище обставин не може вважатися належним та допустимим доказом в розумінні статей 76 77 ГПК України замовлення HERE Global B.V. послуг із розробки програмного забезпечення, оскільки прийняття позивачем такого замовлення та укладання відповідного договору має бути засвідчено лише договором, укладеним у встановленій законом формі, та документами, які підтверджують його виконання.

Окрім цього, умовами пункту 9.3. Договору № 020119/177, на порушення якого відповідачем вказує позивач, встановлено, що виконавець не має права виконувати роботи, аналогічні роботам, передбаченим в Технічному завданні безпосередньо або через посередників на користь контрагентів позивача.

Проте, як було правильно встановлено місцевим господарським судом, позивач на надав суду жодного Технічного завдання, яке було б укладено ним та відповідачем.

Відповідно, позивачем не доведено того, що при виконанні робіт в рамках договору про надання послуг № IT-06520 від 07.07.2022, укладеного між відповідачем та третьою особою, відповідач дійсно виконував роботи, які є аналогічними роботам, передбаченим у Технічному завданні по договору № 020119/177.

Окрім того, відповідно до ст. 180 ГК зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

В даному випадку, зміст понять послуг, які виконувалися відповідачем на користь третьої особи по договору № IT-06520 від 07.07.2022, та робіт та послуг, які виконувалися відповідачем на користь позивача, слід тлумачити відповідно до змісту наведених договорів, враховуючи їх конкретні умови та визначення.

Згідно з п. 1.1. договору № IT-06520 від 07.07.2022 укладеного між відповідачем та третьою особою, передбачено, що з метою забезпечення процесу господарської діяльності Замовника (третьої особи), налагодження інформаційно - консультаційної підтримки господарської діяльності Замовника, за цим Договором Замовник доручає, а Виконавець (відповідач) бере на себе зобов`язання протягом строку дії цього Договору, надавати наступні послуги (надалі Послуги):

a) Консультаційні послуги у сфері інформатизації щодо розробки детальних технічних завдань, розробки та тестування програмного забезпечення згідно технічних завдань, підтримки та супроводження існуючого програмного забезпечення, аналізу програмного забезпечення на предмет можливої оптимізації алгоритмів та структур даних, дослідження характеристик роботи програм під навантаженням, розробки технічної документації до програмного забезпечення, надання індивідуальних консультацій з питань інформатизації та розробки програмного забезпечення;

b) Послуги з розробки та тестування програмного забезпечення, в тому числі розроблення індивідуального програмного забезпечення (на замовлення) та адаптування пакетів програм до специфічних потреб користувачів, розроблення веб-сторінок.

Пунктом 1.2. договору передбачено, що опис Послуг може погоджуватися Сторонами шляхом укладення відповідного додатку до цього Договору або шляхом описання таких Послуг у Актах наданих послуг.

Разом з тим, відповідно до п. 1.1.3 договору № 020119/177 від 02.01.2019, що був укладений між позивачем та відповідачем, наведено визначення терміну Роботи/послуги, а саме: вчинення Виконавцем дій, пов`язаних із розробкою Програмного забезпечення включаючи комп`ютерні програми та/або її частини, Програмної документації, проведенням досліджень, обслуговуванням, технічною підтримкою, тощо, наданням послуг з тестування програмного забезпечення, оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації та інших послуг, які Виконавець може виконувати відповідно до Технічного завдання замовника

Таким чином, в пункті 1.1.3 наведеного договору наявне посилання на Технічне завдання в якому безпосередньо наведено конкретні послуги, що будуть надаватись виконавцем.

Виконавець зобов`язується надавати послуги відповідно до вимог, вказаних у Технічному завданні, що підтверджується визначенням терміну "Технічне завдання" в пункті 1.1.4, а також у пунктах 2.1 та 2.2 Договору.

У доданих Позивачем до позовної заяви актах приймання-передачі вказано лише про послуги з розробки програмного забезпечення.

При цьому пункти 2 кожного із вкзаних актів містять ідентичні положення, що всі Роботи виконані у повній відповідності з Технічним завданням, з належною якістю, у погоджені Сторонами терміни, та приймаються Замовником у повному обсязі

В матеріалах справи також містяться платіжні доручення на оплату послуг відповідача (додатки 6 11 до позовної заяви), в яких позивач вказував одне і те саме призначення: оплата за розробку програмного забезпечення.

Це свідчить про те, що позивач замовив у відповідача лише одну послугу розробку програмного забезпечення, яка повністю відповідає змісту Технічного завдання, а потім прийняв та сплатив за неї.

Отже, всі надані позивачем докази дають підстави вважати, що надані відповідачем послуги обмежувалися лише розробкою програмного забезпечення.

Зі змісту п. 1.1.3 Договору № 020119/177 від 02.01.2019 вбачається, що позивач відокремлює розробку програмного забезпечення від інших робіт та послуг, які Виконавець може виконувати відповідно до Технічного завдання (розробка програмної документації, проведення досліджень, обслуговування, технічна підтримка, надання послуг з тестування програмного забезпечення, оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації).

В пунктах 1.1.3 Договору № 020119/177 від 02.01.2019 позивач визначив перелік робіт та послуг через кому, тим самим розмежовуючи їх за схемою: [Робота 1], [Робота 2], [Робота 3] і так далі.

Як правильно зазначив місцевий господарський суд,використана в п. 1.1.3 наведеного Договору пунктуація свідчить про те, що наведені у цьому пункті роботи та послуги є окремими одна від одної.

Позивач не має права обмежувати відповідача в наданні будь-якій іншій стороні таких послуг:

· розробка програмної документації;

· проведення досліджень;

· обслуговування та технічна підтримка;

· надання послуг з тестування програмного забезпечення;

· оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації;

· надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації.

Наявні докази підтверджують, що ці послуги не були зазначені в актах приймання-передачі, а отже і у Технічному завданні, отже в даному випадку відсутні підстави вважати, що відповідач надавав їх позивачу.

За Договором № 020119/177 від 02.01.2019 програмне забезпечення це комп`ютерні програми, що розробляються Виконавцем.

За змістом п.1.1.6 наведеного договору, програмним забезпеченням є всі або будь-які версії та/або фрагменти, елементи, складові частини, включаючи, але не обмежуючись, процедурами, процесами, формулами, вихідним та/або об`єктними кодами, даними комп`ютерних програм, розроблених Виконавцем за цим договором на підставі наданого Замовником Технічного завдання, й описаних у відповідній (окрім користувальницької) документації.

При цьому слід зазначити, що Договір, текст якого розроблявся позивачем, містить нечіткі та неоднозначно зрозумілі умови аналогічності послуг, які заборонено відповідачу надавати контрагентам позивача, а тому вони мають трактуватися проти того, хто їх написав за принципом contra preferentum.

Так, Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у справі №753/11000/14-ц від 18 квітня 2018 року застосував принцип Contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав).

Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, має нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови. При цьому це правило застосовується не тільки у випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою.

Це правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які «не були індивідуально узгоджені» (no individually negotiated), але також щодо умов, які хоча й були індивідуально узгоджені, проте були включені в договір «під переважним впливом однієї зі сторін» (under the diminant sinfluence of the party).

Відповідно до ст. 1 Закону України Про авторське право і суміжні права комп`ютерна програма це набір інструкцій у вигляді слів, цифр, кодів, схем, символів чи у будь-якому іншому вигляді, виражених у формі, придатній для зчитування комп`ютером, які приводять його у дію для досягнення певної мети або результату (це поняття охоплює як операційну систему, так і прикладну програму, виражені у вихідному або об`єктному кодах). Наведене визначення узгоджується з п. 1.1.6 Договору № 020119/177 від 02.01.2019.

Отже, стосовно даного спору розробка програмного забезпечення це написання комп`ютерних програм, передбачених Технічним завданням.

З наявних в матеріалах справи доказів, в тому числі договору № 020119/177, Відповідач надавав третій особі такі види послуг:

фотозйомка доріг; збір та обробка фотографій з прив`язкою до геолокацій;

збір, обробка, впорядкування та розміщення інформації на веб-вузлах, надання рекомендацій щодо оптимізації наповнення спеціалізованих звітів;

консультування з приводу покращення форми спеціалізованих звітів.

З аналізу змісту вказаних послуг вбачається, що вони за своєю сутністю не є розробкою програмного забезпечення, про ще цілком правильно зазначив господарський суд першої інстанції.

Крім того, колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про те, що обробка результатів, надання рекомендацій та консультування щодо використання методів обробки інформації, отриманої в результаті тестування Програмного забезпечення не є аналогічним до тестування Програмного забезпечення, і, відповідно, тестування Програмного забезпечення не є аналогічним до розробки програмного забезпечення.

Зазначене в свою чергу свідчить, що роботи та послуги, визначенні у Договорі № 020119/177 від 02.01.2019, не можуть вважатися аналогічними послугам, які Відповідач надавав третій особі в рамках договору № IT-06520 від 07.07.2022, як про це зазначає позивач.

До того ж, додатками від 31.12.2023 до договору № IT-06520 від 07.07.2022, що укладений між відповідачем та третьою особою, сторони погодили опис Послуг, що надаватиметься за Договором згідно з Технічним Завдання № 03166 від 10.08.2022 року до Контракту № 1-04/2011 від 01 квітня 2011 року, а саме: збір та обробка даних (фотографії із прив`язаною геолокацією) для навігаційного продукту кінцевого замовника; оброблення даних, а саме фотозйомка доріг у 7 країнах східної частини ЕС за для оцінювання повноти і коректності даних навігаційного продукту нашого клієнта. Кінцевим замовником та споживачем Послуг (Кінцевий клієнт Замовника) є компанія: HERE Global B.V.

Згідно з актом наданих послуг № 2212-04223 від 31.12.2022 третя особа та відповідач узгодили, що в рамках договору відповідач виконав наступні роботи: повне оброблення інформації та складання спеціалізованих звітів на основі даних, отриманих в результаті тестування ПЗ.

У тексті Звіту підповідача про надані послуги за період з 01.10.2022 р. по 31.12.2022 р. наступне: За період з 01.10.2022 р. по 31.12.2022 р. мною було виконано наступні задачі та надано послуги: На проекті: 11010282 - Консультування з приводу покращення форми спеціалізованих звітів; Надання рекомендацій щодо оптимізування наповнення форми звітів, щодо тестування ПЗ; Консультування щодо використання існуючих методів обробки інформації, отриманої в результаті тестування ПЗ; Збір, групування та аналіз даних тестування ПЗ; Впорядкування інформації отриманої в результаті тестування ПЗ для подальшого аналізу та обробки; Обробка результатів тестування ПЗ. На проекті: 11010610 - Консультування з приводу покращення форми спеціалізованих звітів; Надання рекомендацій, щодо оптимізування наповнення форми звітів, щодо тестування ПЗ; Консультування щодо використання існуючих методів обробки інформації, отриманої в результаті тестування ПЗ.

У актах приймання-передачі за договором № 020119/177 від 02.01.2019 укладеним між позивачем та відповідачем, зазначається лише послуга з розробки програмного забезпечення. Пункти 2 кожного із зазначених актів містять ідентичні положення, що всі Роботи виконані у повній відповідності з Технічним завданням, з належною якістю, у погоджені Сторонами терміни, та приймаються Замовником у повному обсязі.

Технічного завдання, за яким би відповідач надавав послуги позивачу, останнім суду не надано.

Таким чином, в даному випадку також відсутні підстави вважати, що роботи та послуги, визначенні у додатках, звіті та актах наданих послуг за договором № 2212-04223 від 31.12.2022 є аналогічними з роботами/послугами які вказані в приймання-передачі за договором № 020119/177 від 02.01.2019.

Колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду щодо того, що показання свідка ОСОБА_1 не можуть вважатися належним та допустими доказом надання відповідачем третій особі послуг, аналогічних тим, що він надавав позивачеві.

Так, статтею 87 ГПК України передбачено, що показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб. На підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах. Законом можуть бути визначені інші обставини, які не можуть встановлюватися на підставі показань свідків. Показання свідка, що ґрунтуються на повідомленнях інших осіб, не беруться судом до уваги.

Отже, показання свідка мають сприяти встановленню об`єктивної істини в справі та забезпечити повноту та всебічність її розгляду. Свідком може бути будь-яка особа, яка володіє інформацією, що допомагає встановити факти, які становлять предмет спору.

Не можуть бути показаннями свідка припущення, що стосуються можливих причин, з яких виникли події, причино-наслідкових зав`язків між ними, міркування стосовно мотиву, мети, з якою діяла особа тощо, оскільки такі припущення не ґрунтуються на об`єктивних фактах та виходять за рамки правової природи показань свідка.

Свідок не може свідчити про ті обставини, які відбувались поза його присутності, а також свідку заборонено звертатись до інших джерел походження інформації, оскільки у такому випадку ГПКУ передбачає застосування інших засобів доказування: письмових, речових і електронних доказів або висновків експертів щодо розміру збитків, причино-наслідкового зв`язку між діяннями та наслідками тощо.

Свідок ОСОБА_1 вказує на існування договірних відносин між позивачем та HERE Global B.V., та ролі відповідача в виконанні відповідних замовлень HERE Global B.V., порядку виконання останнім робіт за договором № 020119/177 від 02.01.2019.

Проте частиною 2 статті 87 ГПК України передбачено, що на підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах. В розумінні вказаного положення закону, наведені свідком обставини повинні відображаються (обліковуються) у відповідних документах, тобто доводитися документально.

Однак, відповідних документів (зокрема технічного завдання за договором № 020119/177 від 02.01.2019, договору між позивачем та HERE Global B.V., документів які підтверджують його виконання, обставин безпосереднього виконання відповідачем замовлень HERE Global B.V.) позивачем суду не надано, у зв`язку з чим самі по собі показання свідка ОСОБА_1 н мають достатньої доказової сили.

Також слід зазначити, що свідок ОСОБА_1 стверджує, що з 10.07.2019 р. по 31.01.2023 перебував на посаді керівника проектів gозивача та був обізнаний про те, що відповідач виконував проект по збору та обробці польових даних та їх подальшої анонімізації за замовленням компанії HERE Global BV в період з весни по осінь 2021 р.

Проте, враховуючи вимоги частини 1 статті 77 ГПК України, обставина має бути доведена іншим засобом доказування: письмовими доказами, до яких можуть належати договори, технічні завдання, звіти, акти, рахунки та інші документи. Позивач не надав суду відповідних доказів.

Крім того, свідок ОСОБА_1 зазначає, що він не може знайти іншого пояснення, чому компанія HERE Global BV відмовилась співпрацювати із позивачем, окрім того, що нашу конфіденційну інформацію було розголошено (відповідачем на користь третьої особи), проте таке показання свідка носить характер припущення.

В заяві свідка ОСОБА_1 останнім вказано, що відповідач пропонував послуги іншим особам, які надавали послуги позивачу. Джерелом походження інформації зазначено з відгуків водіїв, проте, як правильно зазначив місцевий господарський суд, така інформація ґрунтується на повідомленні інших осіб, що суперечить вимогам ч.1 ст. 83 ГПКУ. До того ж , ОСОБА_1 не наводить індивідуалізації осіб, які надали йому цю інформацію, та обставин, за яких інформація була йому повідомлена.

В заяві свідка ОСОБА_1 вказав таке: на мою думку є прямий зв`язок між тим, що замовник HERE Global BV не уклав контракт … з [Позивачем] та переходом … [Відповідача] на роботу в [Глобаллоджик], оскільки … [Відповідач] [мав] доступ до цінової пропозиції та … [міг] запропонувати привабливішу ціну, проте дане твердження стосується я не факту а припущенням та особистої оцінки ОСОБА_1 причинно-наслідкового зв`язку між подіями.

Також в заяві свідка ОСОБА_1 зазначає: 28.05.2022 р. … Відповідач написав листа представнику компанії HERE Global BV, в якому були хибні твердження про те, що в компанії Позивача відсутні професіонали… Це, в свою чергу, могло мати негативний вплив на рішення клієнта ….Проте це твердження також не стосується фактів, а суб`єктивним оціночним судженням ОСОБА_1 , а також його припущенням щодо причинно-наслідкового зв`язку між подіями.

Також є лише припущенням ОСОБА_1 йогоотвердження в заяві свідка: Я вважаю, що [Відповідач] … [виконував] аналогічні роботи на користь компанії HERE Global BV через [Глобаллоджик] … тим самим [порушив] обов`язок … не використовувати конфіденційну інформацію … та/або виконувати аналогічні роботи … на користь компанії HERE Global BV.

Свідок ОСОБА_1 вказує: мною було встановлено, що … 27.05.2022 р. та 31.05.2022 р. [Відповідач] переслав зі своєї корпоративної поштової скриньки … на свою особисту … листування з клієнтами [Позивача], у тому числі із компанією HERE Global BV. В цьому листуванні була конфіденційна інформація … . Листування … охоплювало період з серпня 2021 р. по травень 2022 р., зокрема інформацію по переговорам із компанією HERE Global BV…. Проте , враховуючи вимоги частини 1 статті 77 ГПК України, дана обставина має бути доведена іншим засобом доказування, а саме- електронними доказами, листуванням, а не показаннями свідка.

Крім того, свідок ОСОБА_1 стверджує, що неправдиві твердження [Відповідача] завдали шкоди діловій репутації Позивача та спричинили йому матеріальну шкоду., проте, таке твердження носить характер припущення та є оціночним суб`єктивним твердженням.

Також є суб`єктивним оціночним судженням і твердження ОСОБА_1 про те, що метою листа Відповідача від 28.05.2022 р. було завдати матеріальної шкоди компанії Позивача і перешкодити укладанню нового проекту з компанією HERE Global BV.

Отже, заява свідка ОСОБА_1 від 18.05.2023 та від 17.08.2023 не може вважатися належним та допустим доказом існування наведених в ній обставин , оскільки здебільшого містить суб`єктивну оцінку свідка та його припущення щодо існування таких обставин, а частина зазначених в ній обставин в силу вимоги частини 1 статті 77 ГПК України може бути підтверджена лише документально.

Заява свідка ОСОБА_2 від 06.06.2023, на яку також посилається позивач, не спростовує висновків, викладених в рішенні.

Позивач в апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції залишив поза увагою, що послуги, які відповідач надавав позивачу за договором №020119/177 не є ідентичними послугам, які відповідач надавав третій особі в рамках договору № ІТ- 06520, проте ці послуги є аналогічними, тобто подібними, схожими.

Однак колегія суддів вважає такі твердження позивача безпідставними, оскільки, як вже зазначалося, в матеріалах справи відсутні Технічні завдання, що унеможливлює встановити порушення відповідачем пункту 9.3. Договору № 020119/177, згідно з яким виконавець не має права виконувати роботи, аналогічні роботам, передбаченим в Технічному завданні безпосередньо або через посередників на користь контрагентів позивача.

Апелянт зазначає, що на виконання ухвали Господарського суду Харківської області від 03.07.2023 третя особа надала суду укладений між нею та відповідачем договір про надання послуг № ІТ-06520 від 07.07.2022 та додатки до нього, проте не надала Технічних завдань, чим не виконала ухвалу суду, проте в оскаржуваному рішенні суд критично поставився до того, що саме позивач не надав суду Технічні завдання до Договору №020119/177, не звернувши увагу на ненадання їх так само і третьою особою, чим порушив принцип змагальності та рівності учасників процесу.

Однак колегія суддів не може погодитися із таким твердженням, оскільки саме позивач посилався на порушення відповідачем пункту 9.3 Договору № 020119/177, що потребувало з`ясування змісту відповідних Технічних завдань на предмет аналогічності наданих позивачу послуг тим послугам, що відповідач надавав третій особі. При цьому, враховуючи положення статті частини 1 статті 77 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тобто тягар доведення своїх вимог покладено на відповідну особу.

Щодо твердження позивача про розголошення відповідачем його конфіденційної інформації слід зазначити про таке.

Так у позовній заяві позивач стверджує, що відповідач та третя особа використовують конфіденційну інформацію позивача та його контрагентів, зокрема щодо правовідносин з HERE Global B.V.

Проте для захисту майнового інтересу щодо захисту конфіденційної інформації відповідній особі слід конкретизувати об`єкт такого захисту

Так, у п. 1.1.10 договору № 020119/177 від 02.01.2019 надано визначення конфіденційної інформації та зазначено, що нею є наукова, комерційна, фінансова, технічна інформація, що стосується предмета Договору.

Однак, як правильно зазначив суд першої інстанції, обов`язок не розголошувати конфіденційну інформацію має бути зрозумілим та конкретним сторони мають розуміти, які саме відомості є конфіденційною інформацією.

Разом з цим, з наданих позивачем доказів не вбачається наявності жодного переліку та опису даних, які позивач вважає власною Конфіденційною інформацією і доказів, що саме цю інформацію він передав відповідачу, а відповідач розголосив іншій особі.

В даному ж випадку, договір № 020119/177 від 02.01.2019 не містить переліку інформації, доступ до якої обмежено позивачем, та яка не підлягає розголошенню відповідачем. Договір містить лише загальне визначення конфіденційної інформації, при цьому він також не містить відсилки до документу, в якому було б наведено перелік інформації, яку позивач визначає, як конфіденційну, а також доказів, що відповідач отримав таку інформації від позивача в процесі надання послуг.

Поряд з цим, позивач не повідомляє, право на яку саме конфіденційну інформацію він захищає в цій справі, не вказав підставу виникнення у нього права на захист конкретної інформації як власної конфіденційної та не довів, що саме цю конфіденційну інформацію він передав відповідача під час дії названого вище договору.

Так само позивач не довів характер і зміст інформації, до якої мав доступ відповідач, а саме, чи віднесена вона до конфіденційної інформації; не довів фактів незаконного використання та/або розповсюдження інформації відповідачем, в т.ч. передачі конкретної конфіденційної інформації від відповідача до третьої особи, а саме: яка інформація передавалась чи розкривалась третій особі, коли та якими способами інформація передавалась, та не зазначив доказів, які можуть підтвердити ці обставини.

Таким чином, доводи відповідача про розголошення відповідачем його конфіденційної інформації є також недоведеними.

Поряд з цим, наявність в Договорі № 020119/177 нечітких та неоднозначно зрозумілих положень щодо поняття «конфіденційна інформація» мають читатися проти того, хто їх написав за принципом Contra proferentem, про який вже зазначалося вище.

Окрім того, як вже зазначалося, відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками зокрема є 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Отже збитки це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов`язане з утиском його інтересів як учасника певних суспільних відносин і яке виражається у понесених ним витратах, втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати.

Упущена вигода, як рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб`єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення. (Постанова Верховного Суду від 13 грудня 2018 року у справі № 923/700/17).

Відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди пов`язує можливість отримання доходу (майнових вигод) особою, право якої порушено, саме із звичайними обставинами, тобто звичайними умовами цивільного обороту. При визначенні розміру упущеної вигоди першочергове значення має врахування критерію звичайних обставин (умов цивільного обороту), за яких кредитор мав достатні очікування на отримання відповідного доходу в разі належного виконання боржником своїх обов`язків.

Збитки у вигляді упущеної вигоди підлягають відшкодуванню у разі: 1) коли заявлений кредитором не отриманий дохід (майнова вигода) був у межах припущення сторін на момент виникнення зобов`язань; 2) втрата доходу є ймовірним результатом порушення зобов`язання іншим контрагентом (боржником); 3) дохід не є абстрактним і може бути доведеним із розумним рівнем впевненості.

Таким чином, вимоги про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди мають бути належним чином обґрунтовані, підтверджені конкретними підрахунками і доказами про реальну можливість отримання позивачем відповідних доходів, але не отриманих через винні дії відповідача (зазначений правовий висновок викладений у постанові Касаційного цивільного суду від 07.11.2018 у справі № 127/16524/16).

Частиною 4 статті 623 Цивільного кодексу України на кредитора покладений обов`язок довести розмір збитків, заподіяних йому порушенням зобов`язання (ч .4 ст. 623 ЦКУ).

Кредитор повинен не лише точно підрахувати розмір збитків, але й підтвердити їх документально з урахуванням норм інституту доказового права.

При визначенні розміру упущеної вигоди мають враховуватися тільки ті точні дані, які безспірно підтверджують реальну можливість отримання грошових сум або інших цінностей, якби зобов`язання було виконано боржником належним чином

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду, від 07.07.2022 у справі № 910/1801/21, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2490/18, від 06.12.2019 у справі № 908/2486/18, від 25.06.2019 у справі № 910/422/18, від 30.09.2021 у справі № 922/3928/20).

У постанові від 30.09.2021 р. у справі № 922/3928/20 Касаційний господарський суд зазначив, що відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди має свою специфіку, обумовлену низкою факторів, що зумовлено, зокрема, особливістю правової природи категорії збитків у вигляді упущеної вигоди.

Позивач повинен довести, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток (аналогічний висновок сформовано у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 750/8676/15).

При визначенні розміру упущеної вигоди першочергове значення має врахування критерію звичайних обставин (умов цивільного обороту), за яких кредитор мав достатні очікування на отримання відповідного доходу в разі належного виконання боржником своїх обов`язків.

В даному спорі позивач в позовній заяві зазначає, що він має гарантоване право на відшкодування збитків у відповідному розмірі. Однак, законодавство України не містить норми, яка б звільняла особу яка заявила вимоги про стягнення збитків від обов`язку доведення їх наявності та розміру.

Таким чином, заявлена позивачем сума збитків у розмірі 244302 грн. має бути доведена в загальному порядку.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що сума збитків обраховується позивачем шляхом розрахунку вартості 1 Км доріг, помножену на кількість кілометрів, що складає вартість збору даних по кожній країні згідно з наданою пропозицією позивача.

Поряд з цим, оскільки згідно з п. 10.3 Договору, відповідач повинен відшкодувати завдані збитки та упущену вигоду в повному обсязі, але не менше суми виплат, здійснених Замовником на користь Виконавця за останні шість місяців, і при цьому сума виплат, здійснених позивачем на користь відповідача за останні шість місяців його роботи складає 244 301 грн., позивач вказує, що сума заявленого ним позову обмежується вказаною сумою плюс одна гривня.

Однак, як правильно зазначив місцевий господарський суд, суми виплат, здійснені позивачем за належним чином надані Відповідачем послуги за останні 6 місяців дії Договору, жодним чином не доводять конкретного розміру упущеної вигоди позивача від неотримання акцепту пропозиції до HERE Global B.V.

При цьому, розміром оплати за послуги розробки програмного забезпечення відповідача, до яких у позивача немає претензій не перебуває у прямому причинно-наслідковому зв`язку із потенційним замовленням послуг збору та обробки польових даних від компанії HERE Global B.V., яке позивач не отримав і які носять імовірний характер..

Також, як правильно встановив господарський суд першої інстанції, із позовної заяви вбачається, що позивач знав, що він не веде перемовини щодо укладення контракту на ексклюзивних умовах. HERE Global B.V. обирав серед декількох постачальників послуг, отже кінцеве рішення стосовно кожного з них було прийнято в звичайних обставинах таких відносин.

Однак, в даному спорі позивачем не надано доказів того, що HERE Global B.V. повідомило про обрання саме того надавача послуг, який працює із Відповідачем, що простовує твердження позивача про причинно-наслідковий зв`язок між фактом припинення співпраці відповідача з позивачем та фактом неотримання позивачем замовлення від компанії HERE Global B.V.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Отже тягар доведення обставин, на які посилається сторона в обґрунтування своїх вимог та заперечень, лежить саме на неї.

Разом з цим, довести зазначені обставини сторона має доказами, наділеними такими обов`язковими ознаками, як: допустимість, относимість, достовірність та імовірність.

Так, відповідно до статі 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини справи, які входять до предмету доказування.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України визначене поняття «допустимість доказів», яке полягає в тому, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Як вказано у статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

Проте позивачем, який звернувся із позовом про стягнення із відповідача 244302,00 грн. збитків у вигляді упущеної вигоди, не доведено належними, допустимими, достовірними та досить вірогідними доказами факту вчинення відповідачем порушення умов Договору №020119/177, яке могло б слугувати підставою для відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди, розміру збитків, а також причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача та наявністю у позивача збитків (упущеної вигоди).

Отже колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про відсутність достатніх правових підстав для задоволення позову, у зв`язку з чим рішення господарського суду першої інстанції підлягає залишенню без змін як законне та обґрунтоване.

Щодо ухваленого місцевим господарським судом додаткового рішення колегія суддів зазначає про таке.

Згідно з ч.1, 2 ст.124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У письмових поясненнях від 18.07.2023 (перша заява по суті справи) третя особа заявляла про відшкодування судових витрат вказавши попередній (орієнтовний) розрахунок таких витрат у розмірі 500 000 грн.

Крім того, в судовому засіданні 07.05.2024 представник третьої особи заявив клопотання про розподіл понесених нею витрат на підставі доказів поданих протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

В подальшому клопотання (вх. № 12320 від 13.05.2024) про відшкодування судових витрат (витрат на правничу допомогу) та додані до нього документи подано третьою особою в межах строку, визначеного ч. 8 ст. 129 ГПК України. У вказаній заяві третя особа просила суд першої інстанції стягнути з позивача на свою користь 802689,40 грн. витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних із розглядом справи № 922/2223/23 в Господарському суді Харківської області.

1) Договір про юридичні послуги № 760-11 від 20.07.2011 р. (Загальні Умови) та Договір про юридичні послуги № 760-11-27 від 05.06.2023 р. (Спеціальні Умови) укладений між третьою особою (Клієнт) та Адвокатським об`єднанням Юридична фірма Василь Кісіль і Партнери (ВКП).

2) рахунок № 1955 від 28.08.2023 р. на оплату за представництво інтересів третьої особи у справі 922/2223/23 в сумі 186 061,03 грн з ПДВ, з яких ПДВ становить 31 010,17 грн.;

3) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатами у період з червня 2023 року по серпень 2023 року;

4) акт приймання виконаної роботи з юридичного обслуговування ТОВ Глобаллоджик Україна від 28.08.2023;

5) платіжну інструкцію № 143291 від 13.09.2023 р., якою підтверджується перерахування коштів у сумі 186 061,03 грн з ПДВ на рахунок АО ЮФ Василь Кісіль і Партнери як оплати згідно з актом б/н від 28.08.2023;

6) рахунок № 2232 від 10.11.2023 р. на оплату за представництво інтересів третьої особи у справі 922/2223/23 в сумі 92 540,45 грн з ПДВ, з яких ПДВ становить 15 423,41 грн;

7) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатами та помічником адвоката за жовтень 2023 року;

8) акт приймання виконаної роботи з юридичного обслуговування ТОВ Глобаллоджик Україна від 10.11.2023;

9) платіжну інструкцію № 145317 від 05.12.2023 р., якою підтверджується перерахування коштів у сумі 92 540,45 грн з ПДВ на рахунок АО ЮФ Василь Кісіль і Партнери як оплати згідно з актом б/н від 10.11.2023;

10) рахункок № 2456 від 11.01.2024 р. на оплату за представництво інтересів третьої особи у справі 922/2223/23 по договору № 760-11-27 від 05.06.2023 в сумі 29 395,28 грн з ПДВ, з яких ПДВ становить 4 899,21 грн;

11) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатами за період з грудня 2023 року по січень 2024 року;

12) акт приймання виконаної роботи з юридичного обслуговування ТОВ Глобаллоджик Україна від 11.01.2024;

13) платіжну інструкцію № 146738 від 25.01.2024 р., якою підтверджується перерахування коштів у сумі 29 395,28 грн з ПДВ на рахунок АО ЮФ Василь Кісіль і Партнери як оплати згідно з актом б/н від 11.01.2024;

14) рахунок № 2643 від 05.03.2024 р. на оплату за представництво інтересів третьої особи у справі 922/2223/23 по договору № 760-11-27 від 05.06.2023 в сумі 96872,82 грн з ПДВ, з яких ПДВ становить 16 145,47 грн;

15) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатами за період з лютого 2024 року по березень 2024 року;

16) акт приймання виконаної роботи з юридичного обслуговування ТОВ Глобаллоджик Україна від 05.03.2024;

17) платіжну інструкцію № 148641 від 25.03.2024 р., якою підтверджується перерахування коштів у сумі 96 872,82 грн з ПДВ на рахунок АО ЮФ Василь Кісіль і Партнери як оплати згідно з актом б/н від 05.03.2024;

18) рахунок № 2747 від 08.04.2024 р. на оплату за представництво інтересів третьої особи у справі 922/2223/23 по договору № 760-11-27 від 05.06.2023 в сумі 105344,11 грн з ПДВ, з яких ПДВ становить 17 557,35 грн (Додаток № 19);

19) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатами за період з березня 2024 року по квітень 2024 року;

20) акт приймання виконаної роботи з юридичного обслуговування ТОВ Глобаллоджик Україна від 08.04.2024;

21) платіжну інструкцію № 149383 від 16.04.2024 р., якою підтверджується перерахування коштів у сумі 105344,11 грн з ПДВ на рахунок АО ЮФ Василь Кісіль і Партнери як оплати згідно з актом б/н від 08.04.2024;

22) рахунок № 2826 від 08.05.2024 р. на оплату за представництво інтересів Третьої особи у справі 922/2223/23 по договору № 760-11-27 від 05.06.2023 в сумі 292475,71 грн з ПДВ, з яких ПДВ становить 48 745,95 грн (Додаток № 23);

23) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатами за період з квітня 2024 року по травень 2024 року.

24) платіжну інструкцію № 149984 від 10.05.2024 р., якою підтверджується перерахування коштів у сумі 292 475,71 грн з ПДВ на рахунок АО ЮФ Василь Кісіль і Партнери як оплати згідно з рахунком № 2826 від 08.05.2024 р. та акту від 08.05.2024 р.

Посилаючись на вищенаведені документи, третя особа стверджує, що в зв`язку з розглядом справи вона понесла витрати на професійну правничу допомогу в загальній сумі 802689,40 грн.; ці витрати складають вартість виконаних адвокатами та юристами робіт (наданих послуг) у період з червня 2023 року по травень 2024 року.

При цьому, третя особа зазначає, що загальна кількість годин, витрачених адвокатами та юристами ВКП 87 год 54 хв, протягом яких представники третьої особи вивчили та проаналізували всі процесуальні документи та докази, які подавали позивач та відповідач, заяви та клопотання позивача та відповідача, а також документи, надані клієнтом у справі, провели дослідження законодавства України та наявної судової практики щодо відшкодування упущеної вигоди у випадку недотримання умов цивільного договору, підготували заяви, клопотання, письмові пояснення які стосуються розгляду справи.

Також третя особа вказує, що дана справа має важливе значення для неї, оскільки позивач безпідставно заявляв про використання його конфіденційної інформації третьою особою, що може негативно вплинути на ділову репутацію третьої особи та ставить під сумнів добросовісність ведення бізнесу великої ІТ-компанії, відомої серед споживачів ІТ-послуг та ІТ-продуктів як в Україні, так і закордоном. Третя особа зазначає, що Медіа звертались до позивача та відповідача за коментарем щодо обставин справи, тож оскільки справа набула розголосу вона протягом року розгляду справи несе репутаційні ризики.

Позивач в заяві (вх. № 12604 від 14.05.2024) просив суд відмовити третій особі в задоволенні клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, з огляду на завищення витрат, їх непропорційність щодо суми позову, складності розгляду справи та інших критеріїв, які мають істотне значення у вирішенні відповідного питання, а також з огляду на необґрунтоване включення до суми витрат надання певних послуг.

Згідно з ч. 1, 3 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом п. 1 ч. 2 статті 126, ч. 8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до ч. 4, 5, 6 ст.126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 підтвердила свій висновок, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44).

В цілому нормами процесуального законодавства (ч. 4 ст. 126 та ч. 5 ст. 129 ГПК України) передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

В постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 30.08.23 у справі № 911/3586/21 викладено висновок про те, що критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема, наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.

Як свідчать матеріали справи, між третьою особою, Клієнтом, та Адвокатським об`єднанням Юридична фірма Василь Кісіль і Партнери, ВКП, було укладено .Договір про юридичні послуги № 760-11 від 20.07.2011 (Загальні Умови) та Договір про юридичні послуги № 760-11-27 від 05.06.2023 (Спеціальні Умови).

Відповідно до п. 2.1 Загальних Умов, згідно з цим Договором ВКП надасть Клієнту Послуги щодо Проекту та/або згідно з інструкціями Клієнта, які надаються час від часу та прийняті до виконання ВКП, а Клієнт оплатить Гонорари та відшкодує ВКП Витрати.

Відповідно до п. 3.1 Загальних Умов, гонорар розраховується шляхом множення кількості годин, витрачених адвокатами/юристами на надання Послуг, на відповідні ставки.

Відповідно до п. 4 Спеціальних Умов, ВКП надаватиме Клієнту послуги щодо представництва інтересів Клієнта у справі № 922/2223/23, що включає в тому числі, але не виключно: підготовку правової позиції; підготовку та подачу процесуальних документів (заяв, пояснень, заперечень, клопотань тощо), участь у судових засіданнях, ознайомлення з матеріалами справи та вчинення інших дій, необхідних для захисту інтересів Клієнта.

Відповідно до п. 5 Спеціальних умов, послуги ВКП Клієнт оплачує за погодинними змішаними ставками адвокатів ВКП, що становлять 200 доларів США, незалежно від посади адвокатів, та фактичною ставкою залучених юристів.

Відповідно до п. 6 Спеціальних умов, Сторони погодили, що Вартість послуг буде визначена відповідно до погодинних ставок адвокатів/юристів ВКП. Рахунок виставлятиметься у гривнях відповідно до курсу гривні до долара США, визначеного НБУ на дату виставлення рахунку. ПДВ буде нараховано додатково до вказаної суми.

Згідно зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у п. п. 130-131 постанови від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21).

Колегія суддів зазначає, що факт надання послуг, наведених у детальних описах робіт (наданих послуг), виконаних адвокатами при розгляді даної справи в суді першої інстанції підтверджується матеріалами справи.

Разом з цим, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України (зокрема - чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору), може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, не є обов`язковими для суду у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 у справі № 904/4507/18.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи складність справи, кількість складених представниками третьої особи процесуальних документів, час, витрачений на їх складання та на участь в судових засіданнях, зважаючи на критерії розумності, співмірності та реальності понесених стороною витрат на правничу допомогу, колегія суддів дійшла висновку, що заявлена до відшкодування сума витрат на правничу допомогу не є співмірною вищенаведеним критеріям, у зв`язку з чим підлягає зменшенню.

При цьому, колегія суддів погоджується із доводом позивача в апеляційній скарзі про те, що погодинна ставка згідно з Договором про юридичні послуги № 760-11 від 20.07.2011 р. (Загальні Умови) та Договором про юридичні послуги № 760-11-27 від 05.06.2023 р. (Спеціальні Умови), яка складає екв. 200 дол. США, значно перевищує рекомендовані гонорари Ради адвокатів Харківської області (0.25 мінімальної заробітної плати ).

Отже, з урахуванням матеріалів справи, а також наведених вище норм чинного законодавства та практики Верховного Суду щодо їх застосування, колегія суддів зазначає, що оскаржуване додаткове рішення місцевого господарського суду підлягає зміні із викладенням пункту 3 резолютивної частини додаткового рішення в наступній редакції:

Стягнути з Іноземного підприємства "Інтетікс" (адреса: 61072, м. Харків, пр.-т Науки, буд. 43-А; код ЄДРПОУ: 33290063) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобаллоджик Україна" (адреса: 03038, м. Київ, вул. Миколи Грінченка, 2/1; код ЄДРПОУ 34423473) 100 000 грн витрат на професійну правничу допомогу..

З огляду на те, що апеляційна скарга на основне рішення залишається без задоволення, відповідно до статті 129 ГПК України судовий збір за її подання покладається на скаржника.

Керуючись статтями 129, 270, 271, 275, 276, 281 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Іноземного підприємства "Інтетікс" на рішення господарського суду Харківської області від 07.05.2024 та на додаткове рішення господарського суду Харківської області від 22.05.2024 у справі № 922/2223/23 задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 07.05.2024 у справі № 922/2223/23 залишити без змін.

Додаткове рішення господарського суду Харківської області від 22.05.2024 у справі № 922/2223/23 змінити, виклавши пункт 3 резолютивної частини додаткового рішення в наступній редакції:

Стягнути з Іноземного підприємства "Інтетікс" (адреса: 61072, м. Харків, пр.-т Науки, буд. 43-А; код ЄДРПОУ: 33290063) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобаллоджик Україна" (адреса: 03038, м. Київ, вул. Миколи Грінченка, 2/1; код ЄДРПОУ 34423473) 100 000 грн витрат на професійну правничу допомогу..

В іншій частині додаткове рішення залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Порядок і строки її оскарження визначені у статтях 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 18.10.2024

Головуючий суддя М.М. Слободін

Суддя В.В. Россолов

Суддя І.А. Шутенко

СудСхідний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення08.10.2024
Оприлюднено21.10.2024
Номер документу122405645
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань підряду

Судовий реєстр по справі —922/2223/23

Ухвала від 14.11.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Колос І.Б.

Судовий наказ від 01.11.2024

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Слободін Михайло Миколайович

Судовий наказ від 01.11.2024

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Слободін Михайло Миколайович

Постанова від 22.10.2024

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Слободін Михайло Миколайович

Постанова від 22.10.2024

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Слободін Михайло Миколайович

Постанова від 22.10.2024

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Слободін Михайло Миколайович

Постанова від 22.10.2024

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Слободін Михайло Миколайович

Судовий наказ від 18.10.2024

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Слободін Михайло Миколайович

Постанова від 08.10.2024

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Слободін Михайло Миколайович

Ухвала від 15.10.2024

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Слободін Михайло Миколайович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні