Постанова

від 09.10.2024 по справі 925/1240/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2024 року

м. Київ

cправа № 925/1240/21

Верховний Суд у складі суддів Касаційного господарського суду:

Огородніка К. М.- головуючого, Жукова С. В., Пєскова В. Г.

за участю секретаря судового засідання Ксензової Г. Є.

за участю ОСОБА_1 та представників: Товариства з обмеженою відповідальністю "Патріот - Ч" - Мухінського В. О.; Адвокатського бюро "Дефініція Кушніра" - Кушніра С. В.; ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Седна - Агро" арбітражного керуючого Левченка В. М. - Кураса С. А.

розглянув у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції касаційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 27.03.2024

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2024

у справі № 925/1240/21

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Патріот - Ч"

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Седна - Агро"

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Черкаської області знаходиться справа №925/1240/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Седна - Агро" (далі - ТОВ "Седна - Агро").

Постановою від 20.05.2022 Господарський суд Черкаської області визнав ТОВ "Седна - Агро" банкрутом, ввів ліквідаційну процедуру та призначив ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Левченка Василя Миколайовича (далі - Ліквідатор ТОВ "Седна - Агро").

Установлені судами обставини справи

У ліквідаційній процедурі ТОВ "Седна - Агро" проведено аукціон з продажу майна банкрута, учасником якого був зареєстрований фізична особа-підприємець (далі - ФОП) ОСОБА_1.

Згідно протоколу проведення електронного аукціону №BRD001-UA-20230711-85898 від 24.07.2023 (далі - Аукціон) його переможцем визначено ФОП ОСОБА_1.

08.08.2023 Ліквідатором ТОВ "Седна - Агро" складено Акт про визнання Аукціону таким, що не відбувся, через відмову переможця аукціону від підписання у встановленому порядку акта про придбання майна на аукціоні від 02.08.2023.

07.08.2023 до місцевого господарського суду від ФОП ОСОБА_1. надійшла скарга на дії (бездіяльність) ліквідатора з вимогами про зобов`язання арбітражного керуючого Левченка В .М., який, як ліквідатор, виконує повноваження керівника (органів управління) продавця ТОВ "Седна-Агро", відступити покупцю - ФОП ОСОБА_1. шляхом укладання договору купівлі-продажу право вимоги дебіторської заборгованості до ТОВ "Агрохолдинг 2012" (код ЄДРПОУ 40028765) та передати документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Ухвалою від 20.10.2023 у справі № 925/1240/21 Господарський суд Черкаської області відмовив у задоволенні скарги ФОП ОСОБА_1.

Постановою від 13.12.2023 Північний апеляційний господарський суд задовольнив частково апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_1., змінив мотивувальну частину ухвали Господарського суду Черкаської області від 20.10.2023 у справі №925/1240/21, виклавши її в редакції цієї постанови, резолютивну частину ухвали залишив без змін.

Підставою для зміни мотивувальну частини ухвали стали висновки суду апеляційної інстанції про те, що місцевий господарський суд, надаючи оцінку вказаним діям, вийшов як за межі доводів поданої скарги, так і взагалі за межі повноважень господарського суду при розгляді скарги на дії (бездіяльність) ліквідатора.

18.12.2023 до місцевого господарського суду від ФОП ОСОБА_1. вдруге надійшла скарга на дії (бездіяльність) ліквідатора від 15.12.2023 (вх.№20998/23) з вимогами:

- визнати неправомірними дії Ліквідатора ТОВ "Седна-Агро" щодо складання 08.08.2023 Акта про визнання Аукціону таким, що не відбувся, надання таких відомостей для їх внесення до відомостей про проведення Аукціону в електронній торговій системі "Прозорро.Продажі" та на веб-сайтах авторизованих електронних майданчиків;

- зобов`язати Ліквідатора ТОВ "Седна-Агро" відступити покупцю ФОП ОСОБА_1. придбане на Аукціоні право вимоги дебіторської заборгованості ТОВ "Агрохолдинг-2012" перед ТОВ "Седна-Агро" та передати документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Ухвалою від 17.01.2024, яка постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2024 у цій справі була залишена без змін, Господарський суд Черкаської області відмовив у задоволенні скарги ФОП ОСОБА_1.

Короткий зміст заявлених вимог та заперечень

13.03.2024 до місцевого господарського суду від ФОП ОСОБА_1. надійшла втретє скарга на дії (бездіяльність) ліквідатора від 12.03.2024 за вх.№ 4469/24, в якій скаржник просив суд визнати неправомірними дії Ліквідатора ТОВ "Седна - Агро" щодо складання 08.08.2023 Акта про визнання Аукціону таким, що не відбувся, надання таких відомостей для їх внесення до відомостей про проведення Аукціону в електронній торговій системі "Прозорро.Продажі" та на веб-сайтах авторизованих електронних майданчиків.

26.03.2024 від Ліквідатора ТОВ "Седна-Агро" до суду через систему «Електронний суд» надійшло заперечення з проханням закрити провадження щодо розгляду поданої скарги на дії (бездіяльність) ліквідатора.

Короткий зміст судових судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою від 27.03.2024 Господарський суд Черкаської області закрив провадження за скаргою ФОП ОСОБА_1. від 12.03.2024 за вх.№ 4469/24.

Закриваючи провадження у справі щодо розгляду скарги на дії (бездіяльність) ліквідатора, суд першої інстанції керувався можливістю застосування аналогії закону, а саме положень пункту 1 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), за приписами якої суд закриває провадження у справі.

При цьому місцевий господарський суд за змістом ухвали зазначає про необхідність закриття такого провадження на підставі вимог пункту 3 частини першої статті 231 ГПК України з посиланням на норму пункту 2 частини першої статті 175 цього Кодексу, оскільки ФОП ОСОБА_1. неодноразово звертався до господарського суду зі скаргами на дії ліквідатора у цій справі, при чому скарга від 12.03.2024 між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що і скарга від 15.12.2023, яка вже була розглянута судом та по якій прийнято рішення, що набрало законної сили.

Постановою від 20.05.2024 Північний апеляційний господарський суд залишив без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1 , а ухвалу Господарського суду Черкаської області від 27.03.2024 у справі № 925/1240/21 - без змін.

У мотивах означеної постанови суд апеляційної інстанції погодився з висновками місцевого господарського суду про наявність підстав для закриття провадження за скаргою ФОП ОСОБА_1. від 12.03.2024 за вх.№4469/24.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

ОСОБА_1 (скаржник) подав до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Черкаської області від 27.03.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2024 у цій справі № 925/1240/21, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Касаційну скаргу мотивував тим, що оскаржувані судові рішення є незаконними з підстав їх ухвалення з неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права (зокрема вимог пункту 3 частини першої статті 231 ГПК України).

Процесуальні порушення, за твердженням скаржника, полягають у неврахуванні судами першої та апеляційної інстанцій факту того, що скаргу на дії (бездіяльність) ліквідатора було подано з інших підстав, які не були раніше предметом судового розгляду.

Також скаржник вказує на те, що судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд в порядку вимог пункту 2 частини першої статті 310 ГПК України , оскільки в постановленні ухвали суду першої інстанції брав участь суддя, якому, на переконання скаржника, було заявлено вмотивований відвід, що безпідставно не задоволено (на що апеляційний суд не звернув уваги).

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

Ліквідатора ТОВ "Седна - Агро" подав відзив, у якому просив касаційну скаргу залишити без задоволення з викладених у відзиві підстав, а оскаржувані судові рішення залишити без змін як законні та обґрунтовані.

За змістом наведених у відзиві доводів стверджує, що суди дійшли правомірного висновку про наявність підстав для закриття провадження з розгляду скарги на дії (бездіяльність) ліквідатора, оскільки правильно встановили, що є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

При цьому вважає, що під час виготовлення ухвали від 27.03.2024 було допущено описку та вказано положення Кодексу: "п.1 ч.1 ст. 231 ГПК України", - замість: "п.3 ч.1 ст. 231 ГПК України", що, однак, не змінює правової підстави закриття провадження згідно наведених в ухвалі мотивів суду.

Також Ліквідатор ТОВ "Седна - Агро" доводить безпідставність доводів про необгрунтовану відмову у задоволенні заявленого скаржником відводу, оскільки підстави такого були розглянуті та відхилені іншим суддею, який не входить до складу суду, що розглядав справу.

Касаційне провадження

21.05.2024 до касаційного суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 .

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №925/1240/21 визначено склад колегії суддів: Огороднік К. М. - головуючий, Картере В. І., Жуков С. В.., що підтверджується витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 21.05.2024.

Ухвалою від 07.06.2024 Верховний Суд, зокрема, відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 27.03.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2024 у справі № 925/1240/21, призначив її до розгляду на 17.07.2024 о 11:45 год.; витребував з Господарського суду Черкаської області та Північного апеляційного господарського суду матеріали справи № 925/1240/21.

17.06.2024 супровідним листом Господарського суду Черкаської області від 11.06.2024 № 925/1240/21/7331/2024 до Верховного Суду надійшли матеріали справи у 2-х томах.

04.07.2024 до касаційного суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про долучення доказів, у якому скаржник просить долучити матеріалів справи постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.07.2024 у справі №320/43018/23 (щодо задоволення адміністративного позову ФОП ОСОБА_1. до Кабінету Міністрів України та визнання протиправним та нечинним абзацу першого пункту 95 Порядку організації та проведення аукціонів з продажу майна боржників у справах про банкрутство (неплатоспроможність), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2019 №865 "Питання функціонування електронної торгової системи з продажу майна боржників у справах про банкрутство (неплатоспроможність)" (далі - Порядок)).

03.07.2024 супровідним листом Господарського суду Черкаської області від 26.06.2024 № 925/1240/21/8038/2024 до Верховного Суду додатково надійшов 15-й том справи.

17.07.2024 судове засідання не відбулось, у зв`язку із перебуванням у відпустці судді-члена колегії та неможливістю автоматизованого розподілу судової справи між суддями, що підтверджено відповідним протоколом. Іншими протоколами від 15.07.2024-19.07.2024, 22.07.2024 - 26.07.2024 підтверджено неможливість автоматизованого розподілу судової справи між суддями у зв`язку із нестачею потрібної кількості суддів.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.07.2024 для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: Огороднік К.М. (головуючий), Пєсков В. Г., Жуков С. В.

Ухвалою від 30.07.2024 Верховний Суд, зокрема, призначив розгляд касаційної скарги у справі на 14.08.2024 о 11:15 год, ухвалив забезпечити участь ТОВ "Патріот - Ч", Адвокатського бюро "Дефініція Кушніра", арбітражного керуючого Левченка В.М. у судовому засіданні 14.08.2024 о 11:15 год. в режимі відеоконференції.

Ухвалою від 14.08.2024 Верховний Суд, серед іншого, відклав розгляд справи на 04.09.2024 о 10:30 год.; витребував з Господарського суду Черкаської області та Північного апеляційного господарського суду матеріали справи № 925/1240/21, які містять скаргу ФОП ОСОБА_1 від 15.12.2023 на дії (бездіяльність) Ліквідатора ТОВ "Седна-Агро".

Ухвалою від 04.09.2024 Верховний Суд, зокрема, відклав розгляд касаційної скарги на 09.10.2024 о 10:45 год.; витребував з Господарського суду Черкаської області та Північного апеляційного господарського суду матеріали справи № 925/1240/21, які містять скаргу ФОП ОСОБА_1 від 15.12.2023 на дії (бездіяльність) Ліквідатора ТОВ "Седна-Агро".

У судовому засіданні 09.10.2024 взяли участь скаржник - ОСОБА_1 та представники ТОВ "Патріот - Ч" - Мухінського В. О., Адвокатського бюро "Дефініція Кушніра" - Кушніра С. В. та Лліквідатора ТОВ "Седна - Агро", які надали пояснення щодо суті вимог та доводів касаційної скарги. Інші учасники справи про банкрутство явку повноважних представників не забезпечили, про час та дату судового засідання були повідомлені належним чином.

Оскільки явка представників сторін у судове засідання з розгляду касаційної скарги не є обов`язковою за законом і не визнавалася такою судом, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності інших учасників судового процесу чи їх повноважних представників.

Ураховуючи наведені обставини, зокрема тривале ненадходження до касаційного суду необхідних матеріалів справи, необхідних для порівняння змісту скарги ФОП ОСОБА_1 на дії (бездіяльність) Ліквідатора ТОВ "Седна-Агро" від 12.03.2024 та поданої раніше скарги від 15.12.2023, перегляд оскаржуваних судових рішень у касаційному порядку здійснено у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для виконання усіх процесуальних дій і забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

Водночас Верховний Суд врахував клопотання ОСОБА_1 про долучення доказів (постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.07.2024 у справі №320/43018/23), однак зауважує, що надання та дослідження нових доказів під час касаційного провадження чинним ГПК України не передбачено.

Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду

Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи в межах підстав оскарження, а також правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, Верховний Суд дійшов таких висновків.

Щодо безумовних підстав для скасування оскаржуваних судових рішень

Оскільки однією з підстав касаційного оскарження є порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, яке є обов`язковою підставою для скасування оскаржуваних судових рішень з направленням справи на новий розгляд, Верховний Суд вважає необхідним спершу перевірити обґрунтованість доводів скаржника в цій частині.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 310 ГПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і судом касаційної інстанції визнано підстави його відводу обґрунтованими, якщо касаційну скаргу обґрунтовано такою підставою.

Скаржник стверджує про наявність підстави для обов`язкового скасування оскаржуваних судових рішень через участь в постановленні ухвали суду першої інстанції судді, якому було заявлено обґрунтований відвід (підстава касаційного оскарження, визначена пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України з посиланням на пункт 2 частини першої статті 310 цього Кодексу).

Перевіривши матеріали справи, Верховний Суд з`ясував, що викладена у заяві позиція ОСОБА_1 щодо обґрунтованості відводу була мотивована тим, що суддею Довганем К. І. при розгляді по суті вперше поданої скарги на дії (бездіяльність) Ліквідатора ТОВ "Седна-Агро" надавалась правова оцінка обґрунтованості такої скарги. Водночас мотивувальна частина ухвали Господарського суду Черкаської області від 20.10.2023 у справі №925/1240/21, постановлена суддею Довганем К. І., була змінена постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2023 з тих підстав, що суд першої інстанції, надаючи оцінку діям ліквідатора, вийшов як за межі доводів поданої скарги, так і взагалі за межі повноважень господарського суду при розгляді скарги на дії (бездіяльність) ліквідатора.

Зазначене, за доводами заяви про відвід, беззаперечно свідчить про наявність обставин, які викликають обґрунтований сумнів у неупередженості та об`єктивності судді Довганя К. І. під час розгляду цієї скарги, що відповідно до пункту 5 частини першої статті 35 ГПК України є підставою для його відводу.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Перевіривши матеріали справи, Верховний Суд з`ясував, що Господарський суд Черкаської області в особі судді Довганя К. І., розглянувши в ухвалі від 20.03.2024 заяву ОСОБА_1 про відвід цьому судді зазначив, що підстави відводу (самовідводу) судді, визначені у статях 35-36 ГПК України відсутні. При цьому суд ухвалив питання про відвід судді у справі № 925/1240/21 передати на розгляд іншому судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, та якого буде визначено у порядку, встановленому частиною першою статті 32 ГПК України.

За результатами розгляду заяви про відвід від цієї справи судді Довганя К. І., ухвалою від 21.03.2024 Господарський суд Черкаської області в особі судді Хабазні Ю. А. відмовив у задоволенні такої заяви.

У наведеній ухвалі суд першої інстанції дійшов висновку, з мотивами якого погоджується й колегія суддів касаційного суду, що наведені заявником доводи, які викладені на обґрунтування заяви про відвід судді Довганя К. І. не можна вважати об`єктивно обґрунтованими, оскільки упевненість ОСОБА_2 в упередженості судді, яка сформувалася у зв`язку з оцінкою ухваленого суддею рішення від 20.10.2023 судом апеляційної інстанції не є ні обставиною, ні доказом. Більш того, заява про відвід не містять зазначення інших фактів, обставин чи доказів, які є підставою для сумнівів у неупередженості судді чи які суд міг би витлумачити як обставини, що вказують на пряму чи побічну його заінтересованість у результаті розгляду конкретного питання у справі чи й справи в цілому.

Тобто, визначена пунктом 5 частини першої статті 35 ГПК України підстава для відводу судді у цій справі не знайшла свого підтвердження.

Зважаючи на те, що стверджувану заявником підставу (пункт 5 частини першої статті 35 ГПК України) для відводу судді місцевого господарського суду, який брав участь у розгляді цієї справи, не можна визнати обґрунтованою, тому відсутні підстави для обов`язкового скасування оскаржуваних судових рішень у порядку вимог пункту 2 частини першої статті 310 ГПК України.

Щодо інших підстав касаційного оскарження

Перевіривши інші підстави касаційного оскарження та доводи скаржника, що стосуються законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, Верховний Суд дійшов таких висновків.

Предметом судового розгляду є скарга на дії (бездіяльність) ліквідатора.

Об`єктом касаційного оскарження є ухвала суду першої інстанції від 27.03.2024, залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2024 у цій справі, про закриття провадження з розгляду скарги на дії (бездіяльність) ліквідатора банкрута на підставі пункту 3 частини першої статті 231 ГПК України.

У контексті зазначеного Верховний Суд враховує, що оскаржувані судові рішення входять до визначеного пунктом 2 частини першої статті 287 ГПК України переліку, тому достатньою підставою їх касаційного оскарження згідно вимог абзацу шостого частини другої цієї статті є порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.

Колегія суддів зауважує, що процедура банкрутства поєднує в собі як розгляд процедурних питань, пов`язаних саме зі здійсненням провадження у справі про банкрутство, так і вирішення спорів, стороною в яких є боржник, які розглядаються у відокремленому позовному провадженні в межах справи про банкрутство.

Згідно з частиною третьою статті 60 КУзПБ у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії (бездіяльність) ліквідатора та здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом.

Частиною шостою статті 61 КУзПБ передбачено, що дії (бездіяльність) ліквідатора можуть бути оскаржені до господарського суду учасниками справи про банкрутство, права яких порушено такими діями (бездіяльністю).

Отже, розгляд господарським судом у справі про банкрутство скарги на дії (бездіяльність) ліквідатора банкрута стосується вирішення по суті специфічних питань, притаманних саме процедурам банкрутства.

Колегія суддів враховує, що розгляд господарським судом скарги на дії (бездіяльність) ліквідатора не здійснюється у позовному провадженні, натомість такий розгляд відбувається у провадженні справи про банкрутство.

Водночас системний аналіз норм КУзПБ та положень процесуального закону дає підстави для висновку про можливість застосування норми пункту 3 частини першої статті 231 ГПК України під час вирішення господарським судом по суті специфічних питань, притаманних процедурам банкрутства, зокрема щодо розгляду заяв про визнання грошових вимог до боржника чи скарг на дії (бездіяльність) ліквідатора.

Так, відповідно до пункту 3 частини першої статті 231 ГПК господарський суд закриває провадження у справі, якщо суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу.

Згідно пункту 2 частини першої статті 175 ГПК суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

На переконання колегії суддів, як було мотивовано вище, зазначена норма процесуального права застосовується не лише для позовного провадження, а й в інших видах судового провадження та стадіях процесу, зокрема у провадженні у справах про банкрутство.

З аналізу наведених норм права вбачається, що передумовою для застосування положень пункту 3 частини першої статті 231 ГПК України з посиланням на норми пункту 2 частини першої статті 175 цього Кодексу є наявність, зокрема, відповідних судових рішень у справі (щодо розгляду позовної заяви чи заяви по суті справи про банкрутство) з тотожним суб`єктним складом, предметом та підставами заявлених вимог.

Таким чином, для закриття провадження у справі на підставі пункту 3 частини першої статті 231 ГПК необхідна наявність одночасно трьох однакових складових - рішення у справі, що набрало законної сили, повинно бути ухвалене щодо тих самих сторін, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду із вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову, як вимоги про захист порушеного або оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу, є спосіб захисту цього права чи інтересу.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тож, правові підстави позову - це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Разом з тим не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права (аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 25.06.2019 у справі № 925/1473/15, Верховним Судом у постановах від 15.10.2020 у справі №922/2575/19 та від 14.01.2021 у справі № 910/6567/20).

У справі, що розглядається, Господарський суд Черкаської області в ході аналізу та встановлення заявлених Ліквідатором ТОВ "Седна-Агро" підстав для закриття провадження у справі на підставі пункту 3 частини першої статті 231 ГПК встановив сторін, предмет і підстави скарг на дії (бездіяльність) ліквідатора від 15.12.2023 вх. № 20998/23 та від 12.03.2024 за вх.№ 4469/24, за результатом чого виснував, що ці скарги за своїм суб`єктним складом, предметом та підставами є тотожними.

Суд апеляційної інстанції за апеляційним переглядом справи погодився в оскаржуваній постанові з такими висновками місцевого господарського суду.

Матеріалами справи підтверджено, що означені скарги на дії (бездіяльність) ліквідатора подані у цій справі № 925/1240/21 про банкрутство ТОВ "Седна - Агро" за участі тих самих осіб - учасників цієї справи.

Також суди встановили, що тотожними є предмети таких скарг, у яких ОСОБА_1 просив суд визнати неправомірними дії Ліквідатора ТОВ "Седна - Агро" щодо складання 08.08.2023 Акта про визнання Аукціону таким, що не відбувся, надання таких відомостей для їх внесення до відомостей про проведення Аукціону в електронній торговій системі "Прозорро.Продажі" та на веб-сайтах авторизованих електронних майданчиків.

Ураховуючи наведене, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що сторони та предмет поданих ОСОБА_1 скарг на дії (бездіяльність) ліквідатора від 15.12.2023 вх. № 20998/23 та від 12.03.2024 за вх.№4469/24 є тотожними.

Однак, Верховний Суд не може погодитися з твердженням попередніх судових інстанцій про тотожність підстав означених скарг.

Так, за встановлених судами обставин, ФОП ОСОБА_1. у своїй скарзі не навів жодних нових підстав для визнання неправомірними дії Ліквідатора ТОВ "Седна - Агро" щодо складання 08.08.2023 Акта про визнання Аукціону таким, що не відбувся, ніж ті, що вже досліджувалися судом при розгляді його скарги від 15.12.2023.

Щодо цього суди з`ясували, що в обох скаргах на дії (бездіяльність) ліквідатора від 15.12.2023 та від 12.03.2024 підставами заявлених вимог скаржник, з посиланням на приписи статей 61, 86 КУзПБ, зазначав, що Ліквідатор ТОВ "Седна - Агро" склав не передбачений законодавством акт про визнання аукціону таким що не відбувся, оскільки ні стаття 61 КУзПБ (що визначає повноваження ліквідатора), ні будь-яка інша не наділяє ліквідатора повноваженнями приймати таке рішення. При цьому скаржник вказував, що пунктом 95 Порядку не зазначено, ким саме аукціон визнається таким, що не відбувся у разі не підписання протоколу та/або акта про придбання майна на аукціоні з переможцем аукціону, з невідомих підстав Левченко В. М. вирішив що це повноваження арбітражного керуючого, а не, наприклад, суду, комітету кредиторів чи оператора авторизованого електронного майданчика.

Втім, Верховний Суд Верховний Суд вважає, що формалізм у процесі є позитивним й необхідним явищем, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу, проте надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду, не сприяє правовій визначеності, належному здійсненню правосуддя, у тому числі виконанні судового рішення та є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини: від 28.10.1998 у справі "Перед де Рада Каваніллес проти Іспанії", від 13.01.2000 у справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії", від 08.03.2017 у справі "ТОВ "Фріда" проти України").

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Згідно прецедентної практики ЄСПЛ, одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного й обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відступ від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. пункт 46 рішення у справі "Устименко проти України", пункти 51, 52 рішення у справі "Рябих проти Росії», пункт 31 рішення у справі "Марушин проти Росії", пункт 61 рішення у справі "Брумареску проти Румунії").

Відповідно до орієнтирів дотримання міжнародних стандартів, наведених ЄСПЛ у рішенні від 11.07.2017 у справі "Морейра Феррейра проти Португалії", відступ від принципу правової визначеності є необхідним і виправданим у разі виявлення суттєвого недоліку попереднього провадження, який може вплинути на результат справи, або у випадках, коли необхідність забезпечення відшкодування, особливо в контексті виконання рішень Суду, в цілому свідчить на користь поновлення провадження (пункт 62 рішення).

У цій справі Верховний Суд обмежений процесуальним законом у праві прийняти та оцінити поданий ОСОБА_1 новий доказ (постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.07.2024 у справі №320/43018/23, якою задоволено адміністративного позов ФОП ОСОБА_1. до Кабінету Міністрів України, визнано протиправним та нечинним абзац перший пункту 95 Порядку), позаяк такого доказу не існувало і на дату розгляду справи місцевим господарським судом.

Водночас колегія суддів зважає на те, що зі змісту поданих ОСОБА_1 скарг на дії (бездіяльність) ліквідатора від 07.08.2023 та від 15.12.2023, судових рішень, ухвалених за результатом розгляду таких скарг, а також письмових пояснень інших учасників справи вбачається, що у наведених скаргах заявник аргументував свою відмову підписувати акт про придбання майна на аукціоні від 04.08.2023 тим, що згідно положень законодавства він не зобов`язаний його підписувати, оскільки при відступленні права вимоги такий акт не складається, а між сторонами укладається договір купівлі-продажу (відступлення) права вимоги.

Заяв чи клопотань щодо зміни підстав поданої скарги від 15.12.2023 матеріали справи не містять.

Натомість, зі змісту скарги від 12.03.2024 вбачається, що ОСОБА_1 доводив, що не підписав акт про придбання майна на аукціоні від 04.08.2023 з тих підстав, що він не відповідає вимогам чинного законодавства та є нікчемним. Окремо скаржник зазначав, що листом ЦМУ МЮ (м. Київ) від 19.01.2024 було повідомлено, що в діях арбітражного керуючого Левченка В. М. виявлено порушення й інших вимог законодавства. При цьому стверджував, що за змістом судових рішень, ухвалених за результатом розгляду скарги на дії (бездіяльність) ліквідатора від 15.12.2023, не досліджувалися і не встановлювалися обставини, зазначені у цій скарзі, а саме: зміст надісланого ОСОБА_1 на електронну пошту ліквідатором акта про придбання майна на аукціоні від 04.08.2023, його відповідність законодавству; дії ліквідатора після одержання від ОСОБА_1 на свою електронну пошту зауваження до акта про придбання майна на аукціоні, їх правомірність; відсутність повноважень у ліквідатора приймати рішення про дискваліфікацію учасника аукціону.

Отже, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний господарський суд, постановляючи оскаржувану ухвалу про закриття провадження, не звернув уваги на те, що ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на дії (бездіяльність) ліквідатора від 12.03.2024, що стосується тих самих учасників справи про банкрутство, з тотожним предметом такої скарги поданій скарзі від 15.12.2023, проте з інших підстав.

З урахуванням викладеного, Верховний Суд вважає, що, в цьому конкретному та винятковому випадку, у суду першої інстанції були відсутні підстави для застосування приписів пункту 3 частини першої статті 231 ГПК України з посиланням на норму пункту 2 частини першої статті 175 цього Кодексу, оскільки підстави скарги на дії (бездіяльність) ліквідатора від 12.03.2024 не є тотожними підставам раніше поданої скарги від 15.12.2023.

Наведене свідчить про обґрунтованість доводів скаржника щодо порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права в цій частині.

Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Оскаржувані судові рішення таким вимогам не відповідають, враховуючи допущене порушення норм процесуального закону.

За таких обставин, Верховний Суд вважає частково обґрунтованими підстави касаційного оскарження та погоджується з тими доводами скаржника, які відповідають висновкам суду, наведеним у мотивувальній частині цієї постанови.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

За змістом пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю і передати справу для продовження розгляду.

Зважаючи на допущене судами порушення норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних судових рішень з направленням матеріалів цієї справи для продовження розгляду до місцевого господарського суду.

Розподіл судових витрат

Оскільки суд касаційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України).

Керуючись статтями 240, 300, 301, 304, 308, 310, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 27.03.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2024 у справі №925/1240/21 скасувати.

3. Справу № 925/1240/21 у скасованій частині направити до Господарського суду Черкаської області для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя К. М. Огороднік

Судді С. В. Жуков

В. Г. Пєсков