Ухвала

від 15.10.2024 по справі 534/781/24

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 534/781/24 Номер провадження 11-сс/814/623/24Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2024 року м. Полтава

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду в складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

із секретарем судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні провадження за апеляційною скаргою прокурора - начальника Козельщинського відділу Глобинської окружної прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Комсомольського міського суду Полтавської області від 16 серпня 2024 року,

ВСТАНОВИЛА:

Зміст оскарженого судового рішення і встановлені слідчим суддею обставини.

Ухвалою слідчого у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42023172010000045 від 08.11.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 362, ч. 3 ст. 365-2, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, відмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчого СВ ВП № 2 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_7 про арешт майна, а саме: земельну ділянку, кадастровий номер 5324081000:00:009:005, площею (га), 0,0512, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , транспортний засіб (автомобіль марки «CHEVROLET», модель «LACETTI», д.н.з. « НОМЕР_1 » (договір купівлі-продажу укладений в ТСЦ № 534/2024/4709694 від 26.06.2024), власником якого являється підозрювана ОСОБА_8 , з метою позбавлення права відчуження вказаного майна.

Мотивуючи рішення про відмову в задоволенні клопотання, слідчий суддя послався на необґрунтованість підозри, оголошеної ОСОБА_8 28.06.2024, у вчиненні нею кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 362, ч. 3 ст. 365-2, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, в межах кримінального провадження № 42023172010000045 від 08.11.2023, у зв`язку з чим відсутні правові підстави для задоволення клопотання слідчого про арешт майна.

Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи , яка її подала.

В поданій апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого СВ ВП №2 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_7 про арешт майна підозрюваної ОСОБА_8 - задовольнити. Накласти арешт на майно підозрюваної, а саме: земельну ділянку, кадастровий номер 5324081000:00:009:005, площею (га), 0,0512, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , транспортний засіб (автомобіль марки «CHEVROLET», модель «LACETTI», д.н.з. « НОМЕР_1 » (договір купівлі-продажу укладений в ТСЦ № 534/2024/4709694 від 26.06.2024), власником якого являється підозрювана ОСОБА_8 , з метою позбавлення права відчуження вказаного майна.

На обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, що слідчим суддею при прийнятті рішення належним чином не враховані фактичні дані, які знаходяться в матеріалах доданих до клопотання про арешт майна підозрюваної ОСОБА_8 , перш за все у письмових доказах, показаннях свідків, висновках судових експертиз на яких зафіксовано обставини вчинення злочинів.

Вказує, що підставою для арешту майна, як зазначено у клопотанні, є забезпечення конфіскації майна як виду покарання, а тому слідчий суддя невірно застосував до спірних правовідносин ч. 8 ст. 170 КПК України.

Зазначає, що в матеріалах доданих до клопотання міститься детальний розрахунок шкоди, проведений потерпілою особою та висновок судової економічної експертизи, виконаної експертами Полтавського відділення ІСЕ ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса щодо підтвердження розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Крім того вказує, що ухвалюючи оспорюване рішення слідчий суддя при розгляді клопотання про арешт майна, надав оцінку та вирішив по суті господарсько-правовий спір щодо права користування земельними ділянками, який існує між Галещинською та Новогалещинською біофабрикою, ГУ Держгеокадастру у Полтавській області та Козельщинською селищною радою, прийшов висновків щодо чинності правоустановчих документів, наявності речових прав на нерухоме майно за певними суб`єктами господарювання, що явно виходить за межі повноважень слідчого судді, визначених ч. 2 ст. 173 КПК України, а так само суперечить фактичним обставинам справи, численним рішенням господарських судів (справи №910/22140/15, 917/429/17, 917/1132/19, 917/1423/23), та на даний час вказане питання також розглядається у господарському суді Полтавської області по справі 8/570(917/183/24) від 06.02.2024.

Вказує, що поза увагою слідчого судді залишився той факт, що навіть наявність уявного права користування земельною ділянкою жодним чином не дозволяло підозрюваним вчиняти дії щодо позасудового припинення та переходу права власності територіальної громади на земельні ділянки, оскільки вказані питання віднесено виключно до компетенції господарського суду.

Також зазначає, що слідчий суддя прийшов до висновку про необґрунтованість підозри лише з тих підстав, що стороною обвинувачення здійснено виклад фактичних обставин справи після чого надано їх правову оцінку, що явно суперечить наведеній практиці ЄСПЛ щодо обґрунтованої підозри.

Крім того звертає увагу, що слідчим та прокурором при складанні письмового повідомлення про підозру на підставі вказаного кримінального процесуального закону було використано його право сформулювати підозру ОСОБА_8 так, як він вважає за потрібне, а слідчим суддею не встановлено невідповідність підозри вимогам ст. 277 КПК України, при цьому суд, отримавши для розгляду по суті клопотання про арешт майна не вправі вимагати від прокурора сформулювати підозру таким чином, яке суд вбачає за необхідне.

Також вважає, що слідчий суддя, ухвалюючи оспорюване рішення явно вийшов за межі своїх повноважень, передбачених ч. 2 ст. 173 КПК України, оскільки на даній стадії кримінального провадження слідчий суддя не надає оцінку належності та допустимості доказів, що долучені до клопотання, на підтвердження винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки зазначені обставини підлягають встановленню в ході судового розгляду кримінального провадження по суті, а лише оцінює їх достатність для підтвердження того, що підозрюваний може бути причетний до вчинення злочину.

Позиції інших учасників судового провадження.

Учасники до суду апеляційної інстанції не з`явилися, звернулися із заявами про здійснення розгляду без їх участі. Прокурор в заяві підтримав апеляційну скаргу та просив задовольнити з підстав у ній наведених. Захисник підозрюваної ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_9 заперечив проти задоволення апеляційної скарги, вважав рішення слідчого судді законним та обгрунтованим.

Мотиви суду.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

В силу ч. 2 ст. 131 КПК України одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя повинен з`ясувати усі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За правилами ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Статтею 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна, накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); можливість спеціальної конфіскації (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 КПК України); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 КПК України); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

На думку колегії суддів, слідчим суддею при винесенні рішення не враховано наведені положення КПК та практики Європейського Суду.

З поданого клопотання вбачається, що у провадженні ВП №2 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області перебувають матеріали досудового розслідування кримінального провадження №42023172010000045 від 08.11.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 362, ч. 3 ст. 365-2, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.

Глобинська окружна прокуратура здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням указаного кримінального провадження.

Досудовим розслідуванням встановлено наступне.

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Краснодон, Луганської області, зареєстрована та проживає в АДРЕСА_1 , громадянка України, не судима, не одружена, перебуває на посаді державного реєстратора виконавчого комітету Новоселівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, освіта вища, на утриманні неповнолітніх дітей не має, групи інвалідності не має, паспорт громадянина України серія НОМЕР_2 від 11.03.1996 року, вчинила кримінальні правопорушення за наступних обставин.

Розпорядженням Новоселівського сільського голови № 02-07/84 від 25.05.2020, ОСОБА_8 з 26.05.2020 призначено на посаду державного реєстратора відділу центр надання адміністративних послуг виконавчого комітету Новоселівської сільської ради Полтавської області.

Відповідно до п. 1.1. вищевказаного розпорядження (зі змінами, внесеними розпорядженням від 17.08.2020 №120-ОС ОСОБА_8 8 ранг державного службовця поза межами категорії посад в органах місцевого самоврядування.

Згідно з п. 1.1. Посадової інструкції державного реєстратора, затвердженої сільським головою 15.11.2022 (далі Посадова інструкція) та з якою ОСОБА_8 ознайомлена 15.11.2022, державний реєстратор відділу центр надання адміністративних послуг виконавчого комітету Новоселівської сільської ради Полтавської області (далі - державний реєстратор) є посадовою особою місцевого самоврядування, на яку розповсюджується дія Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування».

Відповідно до розділу 2 Посадової інструкції, метою посади державного реєстратора є виконання функцій і повноважень місцевого самоврядування на території Новоселівської територіальної громади з питань забезпечення реалізації державної політики у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Згідно з п. 3.1. Посадової інструкції, державний реєстратор здійснює прийом громадян з питань державної реєстрації та інших реєстраційних дій, відповідно до положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У п. 18 ч. 1 ст. 2 Закону зазначається, що реєстраційна дія - державна реєстрація прав, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, а також інші дії, що здійснюються державним реєстратором у Державному реєстрі прав, крім надання інформації з цього реєстру.

Отже, діяльність державного реєстратора відділу центр надання адміністративних послуг виконавчого комітету Новоселівської сільської ради Полтавської області ОСОБА_8 пов`язана з реалізацією повноважень на вчинення юридично значущих дій, здатних породжувати, змінювати або припиняти правовідносини, з видачею документів, які надають право або звільняють від обов`язків. Тобто, державний реєстратор, яка за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється відповідно до Закону, здійснює функцію представника влади.

Таким чином, ОСОБА_8 є особою, яка за спеціальним повноваженням, наділеним відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», здійснює функцію представника влади та відповідно до ст. 3652 КК України є спеціальним суб`єктом кримінальної відповідальності державним реєстратором.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону та п. 2.2. Посадової інструкції, державний реєстратор:

1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:

відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах;

наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації;

2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення;

3) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником.

4) під час проведення реєстраційних дій обов`язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, а також відомості інших реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них чи у порядку інформаційної взаємодії з Державним реєстром прав, у тому числі відомості, що містять персональні дані особи.

5) відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів таких прав;

6) присвоює за допомогою Державного реєстру прав реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна, у випадках, передбачених цим Законом;

7) виготовляє електронні копії документів, поданих у паперовій формі, та розміщує їх у реєстраційній справі в електронній формі у відповідному розділі Державного реєстру прав (у разі якщо такі копії не були виготовлені під час прийняття документів за заявами у сфері державної реєстрації прав);

8) формує за допомогою Державного реєстру прав документи за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав;

9) формує реєстраційні справи у паперовій формі;

9-1) надає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України "Про виконавче провадження", інформацію органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю;

10) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Згідно із ч. 1 ст. 11 Закону , державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Державний реєстратор здійснює свою діяльність від імені держави, яка наділяє його певною частиною прав і обов`язків.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі по тексту - Закон) державна реєстрація прав проводиться в такому порядку: 1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв; 4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав); 6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав; 7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником; 8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

Згідно з ч.ч. 2-4 ст.18 Закону, перелік документів необхідних для державної реєстрації прав та порядок проведення державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (надалі Порядок).

Державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону, у разі подання заяви уповноваженою на те особою державним реєстратором встановлюється обсяг повноважень такої особи на підставі документа, що підтверджує її повноваження діяти від імені іншої особи.

Для цілей проведення реєстраційних дій документом, що підтверджує повноваження діяти від імені іншої особи, є документ, що підтверджує повноваження законного представника особи, нотаріально посвідчена довіреність (крім проведення реєстраційних дій за заявою уповноваженої особи державного органу, органу місцевого самоврядування), довіреність, видана відповідно до законодавства іноземної держави, або відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про особу, яка уповноважена діяти від імені юридичної особи.

Ч. 2 ст. 22 Закону передбачено, що документи, що подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншим нормативно-правовим актам.

Також, п.п. 3, 4, 5 ч. 1 ст. 24 Закону визначено, що державний реєстратор приймає рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень у разі, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом; подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження, якщо наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями.

Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 24 Закону за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державноий реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.

Відповідно до п. 8 ч.1 ст.27 Закону, державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року.

Окрім цього, ч. 1 ст. 29 Закону передбачено, що державна реєстрація права власності на земельну ділянку, набутого та оформленого в установленому порядку до 1 січня 2013 року, проводиться за умови наявності відповідних відомостей в Державному земельному кадастрі.

Згідно з п. 40 Порядку, державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження» та цим порядком.

Відповідно до п.в ч. 2 ст. 83 Земельного кодексу України, у комунальній власності перебувають землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону.

Згідно до п. 24 Перехідних положень Земельного кодексу України землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель передбачених підпунктами а)-е). Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.

Усупереч вказаним вище нормам законодавства, розуміючи, що державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі державного акту на право приватної власності на землю, державного акту на право власності на землю, державного акту на право власності на земельну ділянку або державного акту на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року, при наявності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами, ОСОБА_8 за попередньою змовою із ліквідатором ДП «Державна Галещинська біологічна фабрика» ОСОБА_10 , який був достовірно обізнаний про відсутність у ДП «Державна Галещинська біологічна фабрика» будь-яких прав на земельні ділянки з кадастровими номерами 5322084900:00:001:0987, 5322084900:00:001:0988, 5322084900:00:001:0989 на території Солоницького старостинського округу Козельщинської селищної ради (колишньої Солоницької сільської ради Козельщинського району) та постановою Східного апеляційного господарського суду у справі 917/429/17 з метою реалізації злочинного умислу спрямованого на протиправне позбавлення Козельщинської селищної ради права комунальної власності на вказані земельні ділянки та отримання неправомірної вигоди для ДП «Державна Галещинська біологічна фабрика» ЄДРПОУ 00482996, у вигляді протиправного набуття права на нерухоме майно, яке на праві комунальної власності належало Козельщинській селищній раді Кременчуцького району Полтавської області, в період часу з 21.09.2023 по 28.09.2023 здійснила незаконну державну реєстрацію переходу права власності та реєстрацію права постійного користування на земельні ділянки загальною площею 293,0000 га, земельні ділянки сільськогосподарського призначення (рілля) із цільовим призначенням для ведення фермерського господарства загальною площею 293,0000 га, а саме: площею 2,0000 га з кадастровим номером 5322084900:00:001:0987, площею 2,0000 га з кадастровим номером 5322084900:00:001:0988, площею 289,0000 га з кадастровим номером 5322084900:00:001:0989, внаслідок чого вказані земельні ділянки протиправно вибули з власності територіальної а ДП «Державна Галещинська біологічна фабрика» протиправно набула права постійного користування цими земельними ділянками без законних на те підстав.

Також державний реєстратор ОСОБА_8 діючи за попередньою змовою із ліквідатором ДП «Державна Галещинська біологічна фабрика» ОСОБА_10 , якому достовірно було відомо, що державний акт на право постійного користування землею ПЛ №001938 від 26.03.2002, зареєстрований у книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №80 не містить кадастрових номерів земельних ділянок, а у ДП «Державна Галещинська біологічна фабрика» в силу постанови Східного апеляційного господарського суду від 06.08.2019 по справі 917/429/17 відсутні законні підстави набуття права постійного користування у зв`язку з чим не можливо встановити, що заявником ДП «Державна Галещинська біологічна фабрика» набуто право власності чи користування на конкретну земельну ділянку.

Таким чином, державний акт на право постійного користування землею ПЛ №001938 від 26.03.2002, зареєстрований у книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №80 виданий Солоницькою сільською радою народних депутатів, не міг слугувати підставою для реєстрації речових прав на земельні ділянки з кадастровими номерами 5322084900:00:001:0987 площею 2,0000 га, 5322084900:00:001:0988, площею 2,0000 га, 5322084900:00:001:0989 площею 289,0000 га за ДП «Державна Галещинська біологічна фабрика» та припинення права комунальної власності на зазначені вище земельні ділянки в силу положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

21.09.2023 відділу державної реєстрації виконавчого комітету Новоселівської сільської ради Полтавської області ліквідатором ДП «Державна Галещинська біологічна фабрика» ОСОБА_10 подано документи в інтересах ДП «Державна Галещинська біологічна фабрика», а саме: державний акт на право постійного користування землею ПЛ №001938 від 26.03.2002, зареєстрований у книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №80 виданий Солоницькою сільською радою народних депутатів; лист ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 15.08.2023 №33-16-0.8-2463/2-23 та витяги з Державного земельного кадастру України.

Державний реєстратор ОСОБА_8 діючи відповідно раніше розробленого злочинного плану, виконуючи вказівки ОСОБА_10 , будучи суб`єктом реєстраційних дій, використовуючи надані ОСОБА_10 вказані вище копії документів, діючи за попередньою змовою, з єдиним умислом спрямованим на протиправне позбавлення потерпілого права власності та отримання ДП «Державна Галещинська біологічна фабрика» права постійного користування земельними ділянками 5322084900:00:001:0987 площею 2,0000 га, 5322084900:00:001:0988, площею 2,0000 га, 5322084900:00:001:0989 площею 289,0000 га, 21.09.2023 склала та видала завідомо неправдиві офіційні документи - заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 57177285, 57177554, 57177843 від 21.09.2023 щодо проведення реєстрації виникнення права постійного користування за ДП «Державна Галещинська біологічна фабрика», 28.09.2023 склала та видала завідомо неправдиві офіційні документи - заяви про виправлення технічної помилки, відомостей у Державному реєстрі прав 57272072, 57272968, 57273311 від 28.09.2023 щодо зміни власника земельних ділянок відповідно до п. 24 Перехідних положень Земельного кодексу України, 31.10.2023 заяви про виправлення технічної помилки відомостей, які містяться у державному реєстрі прав щодо приведення шляхом інформаційної взаємодії у відповідність відомостей у Державному земельному кадастрі до раніше внесених у Державний реєстр прав недостовірних відомостей, куди внесла завідомо недостовірні відомості щодо підстав для проведення державної реєстрації прав .

Далі, діючи з метою реалізації умислу, спрямованого на одержання неправомірної вигоди для ДП «Державна Галещинська біологічна фабрика» ЄДРПОУ 00482996 у вигляді протиправного набуття права постійного користування без законних на те підстав на нерухоме майно земельні ділянки, та протиправного позбавлення Козельщинської територіальної громади права власності на земельні ділянки ОСОБА_8 , перебуваючи у приміщенні службового кабінету відділу центра надання адміністративних послуг виконавчого комітету Новоселівської сільської ради Полтавської області, що за адресою: м. Полтава, вул. Шевченка, 7, каб. 29, будучи державним реєстратором, діючи умисно, за попередньою змовою із ОСОБА_10 усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, зловживаючи повноваженнями, закріпленими ч.3 ст.10, Закону, п. 12 Порядку № 1127 та п. 2.2. Посадової інструкції, у порушення вимог ст.ст.3, 10, 24, 29 Закону, п.12 Порядку № 1127, достовірно знаючи, що подані від імені ОСОБА_10 документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом та не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження та наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями безпідставно прийняла рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 27.09.2023 №№ 69488265, 69488610, 69488856, від 28.09.2023 №№ 69496116, 69497230, 69497883, від 31.10.2023 № 69982230, 69981732, 69982596 та провела державну реєстрацію права постійного користування на земельні ділянки та припинення права комунальної власності Козельщинської селищної ради.

12.10.2023 ліквідатор ДП «Державна Галещинська біологічна фабрика» ОСОБА_10 вчинив розпорядження майном отриманим злочинним шляхом, внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, а саме розпорядження ним (вчинення правочину та перетворення), зокрема звернувся до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області із клопотанням про надання дозволу на виготовлення технічної документації щодо об`єднання земельних ділянок 5322084900:00:001:0987 площею 2,0000 га, 5322084900:00:001:0988, площею 2,0000 га, 5322084900:00:001:0989 площею 289,0000 га., а наказом ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 16.11.2023 №12-сг затверджено таку технічну документацію та об`єднано земельні ділянки 5322084900:00:001:0987 площею 2,0000 га, 5322084900:00:001:0988, площею 2,0000 га, 5322084900:00:001:0989 площею 289,0000 га в одну - кадастровим номером 5322084900:00:001:1164 площею 293 га. загальною вартістю 9 722 268,73 грн, що у понад 7245 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян у 2023 році, та у розумінні примітки до ст. 209 КК України є великими розмірами.

20.11.2023 державний реєстратор ОСОБА_8 діючи відповідно раніше розробленого злочинного плану, виконуючи вказівки ОСОБА_10 , будучи суб`єктом реєстраційних дій, використовуючи надані ОСОБА_10 вказані вище копії документів, діючи за попередньою змовою, з єдиним умислом спрямованим на протиправне позбавлення потерпілого права власності та отримання ДП «Державна Галещинська біологічна фабрика» права постійного користування земельною ділянкою 5322084900:00:001:1164 склала та видала завідомо неправдивий офіційний документ - заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 58100315, куди внесла завідомо недостовірні відомості щодо підстав для проведення державної реєстрації прав .

Далі, діючи з метою реалізації умислу, спрямованого на одержання неправомірної вигоди для ДП «Державна Галещинська біологічна фабрика» ЄДРПОУ 00482996 у вигляді протиправного набуття права постійного користування без законних на те підстав на нерухоме майно земельні ділянки, та протиправного позбавлення Козельщинської територіальної громади права власності на земельні ділянки ОСОБА_8 , перебуваючи у приміщенні службового кабінету відділу центра надання адміністративних послуг виконавчого комітету Новоселівської сільської ради Полтавської області, що за адресою: м. Полтава, вул. Шевченка, 7, каб. 29, будучи державним реєстратором, діючи умисно, за попередньою змовою із ОСОБА_10 усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, зловживаючи повноваженнями, закріпленими ч.3 ст.10, Закону, п. 12 Порядку № 1127 та п. 2.2. Посадової інструкції, у порушення вимог ст.ст.3, 10, 24, 29 Закону, п.12 Порядку № 1127, достовірно знаючи, що подані від імені ОСОБА_10 документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом та не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження та наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями безпідставно прийняла рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 23.11.2023 №70358920 та провела державну реєстрацію права постійного користування на земельні ділянки та припинення права комунальної власності Козельщинської селищної ради.

Вищевказаними протиправними умисними діями ОСОБА_8 та ОСОБА_10 Козельщинській територіальній громаді Кременчуцького району Полтавської області в особі Козельщинської селищної ради Кременчуцького району Полтавської області завдано шкоду на загальну суму 9 722 268,73 грн, що у понад 7245 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян у 2023 році, та у розумінні примітки до ст. 364 КК України є тяжкими наслідками.

Таким чином, за висновками органу досудового розслідування, в результаті вчинених дій, які виразилися у легалізації (відмиванні) майна, одержаного злочинним шляхом, за попередньою змовою групою осіб, у великому розмірі, несанкціонованій зміні інформації, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп`ютерах), автоматизованій системі, вчинені особою, яка має право доступу до неї вчинені повторно за попередньою змовою групою осіб, що заподіяло значну шкоду, складанні, видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей за попередньою змовою групою осіб ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні складу злочинів, передбачених ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 362, ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 3652,ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта ОСОБА_8 , остання являється власником:

- земельної ділянки кадастровий номер 5324081000:00:009:005, площею (га), 0,0512, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ;

- квартири АДРЕСА_4 ;

- транспортного засобу (автомобіль марки «CHEVROLET», модель «LACETTI», д.н.з. « НОМЕР_1 » (договір купівлі-продажу укладений в ТСЦ № 534/2024/4709694 від 26.06.2024).

Необхідність арешту на зазначене майно слідчий мотивував тим, що санкція інкримінованих статей передбачає конфіскацію майна, на підставі цього у огану досудового розслідування виникла необхідність накласти арешт на майно підозрюваної ОСОБА_8 .

Відмовляючи у задоволенні клопотання слідчого, слідчий суддя помилково вдався до оцінки доданих до клопотання доказів з точки зору доведеності чи недоведеності обставин вчинення кримінального правопорушення, встановивши правомірність дій ОСОБА_8 , що є неприпустимим, оскільки таке питання вирішується судом на стадії розгляду справи по суті висунутого обвинувачення.

Поза межами повноважень з розгляду клопотання про арешт майна, слідчий суддя також надав оцінку правильності складення підозри ОСОБА_8 .

Більше того, поза увагою залишилися мотиви клопотання слідчого про накладення арешту на вказане майно, а саме з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fох, Campbell and Hartley v. The United Kingdom), п. 32, Series A, № 182).

Колегія суддів вважає переконливими доводи клопотання слідчого та долучені до нього докази, зокрема показаннях свідків, висновки судових експертиз, на користь того, що ОСОБА_8 може бути причетна до вчинення кримінальних правопорушень, що їй інкримінуються - ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 362, ч. 3 ст. 365-2, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, що свідчить про обгрунтованість підозри в розумінні практики ЄСПЛ.

Крім того, санкція ч. 3 ст. 365-2 КК України передбачає конфіскацію майна, що дає підставу для накладення арешту відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України.

З огляду на викладене, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню.

Керуючись ст. ст. 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів апеляційного суду,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора - начальника Козельщинського відділу Глобинської окружної прокуратури ОСОБА_6 задовольнити, а ухвалу слідчого судді Комсомольського міського суду Полтавської області від 16 серпня 2024 року скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання старшого слідчого СВ ВП № 2 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_7 про накладення арешту на майно ОСОБА_8 у кримінальному провадженні № 42023172010000045.

Накласти арешт на майно, що належить підозрюваній ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з позбавленням права відчуження, а саме:

- земельну ділянку, кадастровий номер 5324081000:00:009:005, площею (га), 0,0512, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ;

- квартиру АДРЕСА_4 ;

- транспортний засіб (автомобіль марки «CHEVROLET», модель «LACETTI», д.н.з. « НОМЕР_1 » (договір купівлі-продажу укладений в ТСЦ № 534/2024/4709694 від 26.06.2024).

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3