Ухвала

від 09.10.2024 по справі 910/5708/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

м. Київ

09.10.2024Справа № 910/5708/24

Господарський суд міста Києва у складі: головуючого - судді Лиськова М.О.,

при секретарі судового засідання Осьмаку Ю.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний

дім "Євротрубпласт"

(вул. Промислова, 7, м. Калуш, Івано-Франківська обл., 77306)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліко Лізінг Юкрейн"

(просп. Бажана Миколи, 14, оф.8, м. Київ, 02072)

про стягнення 1 089 351,23 грн.

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліко Лізінг

Юкрейн"

(просп. Бажана Миколи, 14, оф.8, м. Київ, 02072)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Євротрубпласт"

(вул. Промислова, 7, м. Калуш, Івано-Франківська обл., 77306)

про визнання недійсним договору поруки

За участі представників учасників справи згідно протоколу судового засідання

ВСТАНОВИВ:

09.05.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Євротрубпласт" подало до Господарського суду міста Києва позовну заяву із вимогами про стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліко Лізінг Юкрейн" заборгованості у розмірі 1 089 351,23 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва № 910/5708/24 від 13.05.2024 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Євротрубпласт" залишено без руху.

14.05.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Євротрубпласт" надійшли до суду документи на виконання вимог ухвали суду від 13.05.2024.

Ухвалою Господарського суду м. Києва № 910/5708/24 від 27.05.2024 відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

10.06.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліко Лізінг Юкрейн", в якій заявник просить визнати недійсним договір поруки №367-ПР від 09.09.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.2024 прийнято зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліко Лізінг Юкрейн" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Євротрубпласт" про визнання недійсним договору поруки №367-ПР від 09.09.2021 до розгляду з первісним позовом у справі №910/5708/24. Вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом. Призначено підготовче засідання у справі на 10.07.2024.

Протокольною ухвалою суду від 10.07.2024 у зв`язку із неявкою позивача розгляд справи відкладено на 04.09.2024.

Протокольною ухвалою суду судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 25.09.2024. Вчетверте зобов`язано учасників судового процесу виконати вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 18.06.2024 у справі №910/5708/24.

Протокольною ухвалою суду від 25.09.2024у зв`язку із неявкою позивача розгляд справи по суті відкладено на 09.10.2024.

У судове засідання, призначене на 09.10.2024, з`явився представник відповідача за первісним позовом. Представник позивача у судове засідання 09.10.2024 не з`явився, причин неявки суд не повідомив, про дату та час судового засідання був повідомлений належними чином.

Судом враховано, що в силу вимог частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті шостої даної Конвенції (§ 66, § 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до частин першої - четвертої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами пункту 2 частини першої та пункту 3 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов`язані з`явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов`язковою.

Відтак, суд зазначає, що позивач, який подав до відповідного суду позовну заяву, вважається обізнаним про розгляд справи у суді та відповідно зобов`язаний дотримуватись обов`язків, покладених на нього ч. 2 ст. 42 ГПК України.

Відповідно до частини першої статті 120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.

Згідно із статтею 181 ГПК України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд наголошує на тому, що вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов`язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 зі справи «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Статтею 202 ГПК України визначено наслідки неявки в судове засідання учасника справи. Згідно з ч. ч. 1, 3 зазначеної норми неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Водночас у силу ч. 4 ст. 202 ГПК України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Підстави залишення позову без розгляду визначені ст. 226 ГПК України.

Так, за п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Правова позиція щодо застосування пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України викладена в постановах Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 13.09.2019 у справі № 916/3616/15, від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19, від 16.10.2020 у справі № 910/8816/19.

Здійснюючи тлумачення вказаних норм процесуального права, Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17.03.2023 у справі №910/17906/21 сформулював висновок, що залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.

Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання: 1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання; 2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання; 3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності (такі ж висновки містяться у постанові Верховного Суду від 07.03.2024 у справі № 904/11028/15 (904/6582/21).

При цьому зміст ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання або неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов`язковою.

У постанові від 13.03.2019 у справі № 916/3616/15 Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду також зауважив, що наведені положення ст. ст. 202, 226 ГПК України не пов`язують можливість залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з`явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов`язково надаватись судами в разі, якщо позивач не з`явився на виклик суду, однак звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності.

Також, здійснюючи тлумачення п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, Верховний Суд (постанови від 18.03.2021 у справі № 911/802/20, від 12.09.2019 у справі № 910/498/18, від 23.06.2021 у справі № 917/531/19, від 17.05.2023 у справі № 910/23821/15) зазначав, що залишення позову без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України можливе за умови, якщо суд позбавлений можливості вирішити спір по суті з вини позивача, який не подав без поважних причин витребувані згідно з ухвалами суду докази, необхідні для вирішення спору, або його представник не з`явився на виклик у засідання господарського суду чи не повідомив про причини неявки і його нез`явлення перешкоджає вирішенню спору.

При цьому поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об`єктивних, тобто не залежних від позивача, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов`язків, покладених на нього судом (висновки викладені у постанові Верховного Суду від 23.08.2023 у справі № 910/13094/17).

Так, у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 13.09.2019 у справі № 916/3616/15 зазначено таке.

На відміну від пункту 5 частини першої статті 81 Господарського процесуального кодексу України, в редакції, чинній до 15.12.2017, яка як підставу залишення позовної заяви без розгляду передбачала неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, або неявку представника позивача на виклик у засідання господарського суду, якщо його нез`явлення перешкоджає вирішенню спору, наведені положення статей 202, 226 Господарського процесуального кодексу України в чинній редакції не пов`язують можливість залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з`явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов`язково надаватись судами в разі, якщо позивач не з`явився на виклик суду, однак звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності.

У постановах Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19 та від 16.10.2020 у справі № 910/8816/19 викладено таку правову позицію щодо застосування пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

Обов`язковими умовами для застосування передбачених частиною четвертою статті 202, пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.

Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не недійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами статей 202, 226 Господарського процесуального кодексу України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.

Водночас Господарський процесуальний кодекс України встановляє обов`язок учасників справи сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; не приховувати докази.

Поряд з тим, неявка представника позивача у підготовчі судові засідання 10.07.2024, 04.09.2024, у судове засідання з розгляду справи по суті 25.09.2024 та 09.10.2024 та відсутність будь-яких вмотивованих клопотань, неподання пояснень по справі, котрі суд зобов`язував позивача надати ухвалою суду від 18.06.2024, унеможливлює суд з`ясувати чи підтримує на цей час позивач свій позов.

На переконання суду, неподання позивачем до суду заяви про розгляд справи за його відсутності та неповідомлення про неявку і поважність її причини зумовлює залишення позову без розгляду.

Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 у справі №922/2584/18, від 16.08.2018 у справі № 910/2344/17 та від 04.09.2018 у справі №910/14047/17.

Враховуючи неявку, зокрема, уповноваженого представника позивача у підготовчі судові засідання 10.07.2024, 04.09.2024, у судове засідання з розгляду справи по суті 25.09.2024 та 09.10.2024, а також те, що останнім не було виконано вимог ухвали суду від 18.06.2024 та відсутність клопотання про розгляд справи за відсутністю представника позивача та будь-яких обґрунтованих повідомлень з приводу неявки його представника в судові засідання, а також неможливість вирішення справи без участі позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду на підставі ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

За приписами п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

З огляду на викладене, сума судового збору сплачена позивачем поверненню не підлягає.

Керуючись ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226, ст. 232, 233, 240 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Залишити позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Євротрубпласт" про стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліко Лізінг Юкрейн" заборгованості у розмірі 1 089 351,23 грн. без розгляду на підставі п.4 ч.1 ст.226 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили 09.10.2024 та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені статтями 254 - 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено та підписано 21.10.2024

Суддя М.О. Лиськов