Ухвала

від 17.10.2024 по справі 203/3466/24

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 203/3466/24

Провадження № 1-кп/0203/835/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2024 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

у складі головуючої судді - ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

при секретарі ОСОБА_4 ,

за участю прокурора ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №22024101110000482 від 21.06.2024 за обвинуваченням:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Нікополь, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, раніше не судимого, фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 заявив клопотання щодо продовження обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, без визначення розміру застави, посилаючись на те, що на даний час є необхідність у продовженні запобіжного заходу, оскільки є достатньо підстав вважати, що останній може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 2, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Так, наявність ризику переховування від суду обґрунтовується тим, що ОСОБА_7 , обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк п`ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна, а тому, усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання, в разі застосування запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою, останній може переховуватися від суду з метою уникнення покарання, а від так встановлена наявність достатніх підстав для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з метою забезпечення безперешкодного, повного та всебічного судового розгляду даного кримінального провадження, що повністю підтверджує наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, обґрунтовується тим, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення із застосуванням стільникового (мобільного) телефону, за допомогою якого він через Інтернет-мессенджер Telegram передавав представнику країни-окупанта інформацію про місцезнаходження та пересування техніки та військовослужбовців Збройних сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань. У разі незастосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, існує реальна ймовірність того, що ОСОБА_7 вживатиме заходів по видаленню інформації з облікового запису в Інтернет-мессенджері Telegram переписки та медіа файлів, задля уникнення кримінальної відповідальності.

Наявність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовується тим, що серед оточення ОСОБА_7 , є невстановлені учасники злочину, яких він може повідомити про факт виявлення їх злочинної діяльності та обставини, які стали відомі йому в ході проведення досудового розслідування, що унеможливить притягнення до кримінальної відповідальності всіх винних осіб, а тому обвинувачений може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовується тим, що ОСОБА_7 , може вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити правопорушення у якому обвинувачується.

Також, прокурор зазначає, що обвинувачений протягом тривалого часу здійснював фото та відео зйомку об`єктів критичної інфраструктури м. Дніпра, в тому числі військових об`єктів, а також збирав та фіксував інформацію щодо наявності там блок постів, спостережних пунктів, укріплень, в`їзду та виїзду автомобілів, наявних входів та виходів з території, перебування там військовослужбовців Збройних сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань. Від свої намірів не відмовлявся, планував і в подальшому діяти на користь держави-агресора, ОСОБА_7 має сталі проросійські погляди. Вказане свідчить про подальші наміри діяти на шкоду України. Крім того, до затримання ОСОБА_7 тривалий час ніде не працював, отримував кошти лише від своєї злочинної діяльності, інших джерел доходу не мав, що, в свою чергу, вказує на наявність ризику продовження ним протиправної діяльності, вчинення нових злочинів.

Інші більш м`які запобіжні заходи застосовані до ОСОБА_7 , не забезпечать його належної процесуальної поведінки, призведуть до продовження злочинної діяльності, нададуть змогу переховуватись від суду.

Захисник ОСОБА_6 подала клопотання про зміну запобіжного заходу на більш м`який запобіжний захід. В обґрунтування клопотання зазначила, що підстави для продовження тримання під вартою обвинуваченого відсутні, ризики не доведені. Клопотання прокурора не містить обґрунтованих посилань на те, що ризики не зменшились. Зазначила, що обвинувачений має постійне місце проживання, міцні соціальні зв`язки, має матір, яка їм опікується та підтримує з ним зв`язок, а також те, що її підзахисний вину визнає та співпрацює зі слідством та надає свідчення, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності. Просила відмовити у задоволенні клопотання прокурора та змінити ОСОБА_7 обраний запобіжний захід на більш м`який, не пов`язаний з позбавленням волі.

Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав заперечення захисника проти продовження строку тримання під вартою.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього документи відносно обвинуваченого, колегія суддів приходить до висновку що клопотання прокурора щодо продовження обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

22.03.2024 слідчим за погодженням з прокурором на підставі ст. ст. 276 - 278 КПК України повідомлено про підозру ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.

22.03.2024 ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду ОСОБА_8 справа №760/6899/24 1-кс/760/3416/24, щодо підозрюваного ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 20 травня 2024 року включно.

17 травня 2024 року слідчим суддею Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_9 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на тридцять діб по 15 червня 2024 року.

У подальшому, слідчим суддею Солом`янського районного суду м. Києва продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою продовжено в межах досудового розслідування, до 21.07.2024 року.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 18 липня 2024 року продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят діб, тобто до 15 вересня 2024 року.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 23 серпня 2024 року продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят діб, тобто до 21 жовтня 2024 року. Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 25.09.2024 ухвалу суду залишено без змін.

Закінчити судовий розгляд до спливу строку тримання під вартою обвинуваченого є неможливим, оскільки не досліджено докази у справі.

Оцінюючи обґрунтування сторони обвинувачення на підтвердження продовження існування наведених ризиків, суд приходить до висновку, що враховані при застосуванні та продовженні до обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою передбачені п.п.1,4,5 ч.1 ст.177 КПК України ризики: можливого переховування обвинуваченого від суду; перешкоджання кримінальному провадженню; продовженню злочинної діяльності продовжують існувати, оскільки ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачене покарання на строк п`ятнадцять років або довічне позбавлення волі, з конфіскацією майна.

Крім того, наявний ризик передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик знищення, сховання або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, зокрема, інформації з телефону.

Таким чином, суд вважає доведеною наявність ризиків, передбачених п. п. 1,2,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України щодо обвинуваченого.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

З урахуванням сукупності встановлених обставин, зокрема, характеру обвинувачення, тяжкості покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання винуватим, а також тієї обставини, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину у період дії воєнного стану в Україні, суд приходить до переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не буде достатнім, щоб забезпечити його належну процесуальну поведінку та запобігти вказаним ризикам.

Колегія суддів не вбачає підстав для зміни обвинуваченому обраного запобіжного заходу на більш м`який, а тому вважає, що клопотання захисника обвинуваченого не підлягає задоволенню.

Оцінку дослідженим доказам та висновок щодо доведеності вини обвинуваченого буде судом наданий при постановленні остаточного рішення у справі.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає необхідним задовольнити клопотання прокурора та продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 строком на 60 днів.

На підставі ч. 4 ст. 183 КПК України суд не визначає розмір застави у даному кримінальному провадженні.

Керуючись, ст. ст. 177, 178, 183,199, 376, 615 КПК України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу відмовити.

Клопотання прокурора ОСОБА_5 про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 строку тримання під вартою задовольнити.

Продовжити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, строк тримання під вартою на 60 днів, тобто до 15 грудня 2024 року

Визначити строк дії ухвали до 15 грудня 2024 року.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення, а обвинуваченим - з дня вручення йому копії ухвали.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3