Постанова

від 09.10.2024 по справі 201/4082/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2024 року

м. Київ

справа № 201/4082/21

провадження № 61-2379св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Віннер МГ»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Віннер МГ» про розірвання договору, повернення грошових коштів та стягнення моральної шкоди

за касаційними скаргами адвоката Юрченка Ігоря Олексійовича як представника ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 січня 2024 року у складі колегії суддів: Петешенкової М. Ю., Городничої В. С., Лопатіної М. Ю. та додаткову постанову Дніпровського апеляційного суду від 27 березня 2024 року у складі колегії суддів: Петешенкової М. Ю., Городничої В. С., Лопатіної М. Ю.,

ВСТАНОВИВ:

1.Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила розірвати договір купівлі-продажу від 14 грудня 2018 року № ЯСФ-2018-2541, укладений між нею і Товариством з обмеженою відповідальністю «Віннер ЛЦКА» (далі - ТОВ «Віннер ЛЦКА», товариство), яке змінило назву на Товариство з обмеженою відповідальністю «Віннер МГ» (далі - ТОВ «Віннер МГ», товариство), щодо придбання автомобіля «JAGUAR I-PACE» (EV 90kWh 40PS AWD Auto) у комплектації First Edition, VIN номер (номер шасі) НОМЕР_1 ; стягнути з відповідача на її користь кошти, сплачені за автомобіль «JAGUAR I-PACE» (EV 90kWh 40PS AWD Auto) у комплектації First Edition, VIN-номер (номер шасі) НОМЕР_1 , у розмірі 2 817 257,00 грн, моральну шкоду в розмірі 50 000,00 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн.

Як на обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 посилалася на те, що 14 грудня 2018 року між нею і ТОВ «Віннер ЛЦКА» укладено договір купівлі-продажу № ЯСФ-2018-2541, за умовами якого позивач придбала спірний автомобіль вартістю 2 817 257,00 грн.

Незважаючи на те що новий автомобіль має відповідати вимогам щодо якості, він постійно ламався, при цьому поломки були такими, що виключали можливість його використання. Перша поломка відбулась 27 квітня 2020 року через відсутність подачі заряду на акумуляторну батарею, що відповідає за роботу систем у автомобілі, відмову всіх систем транспортного засобу, автомобіль не їхав, а системи не працювали, поломку усунено за рахунок офіційного дилера ТОВ «Аеліта Преміум».

14 травня 2020 року позивач продала автомобіль ТОВ «Автомир-Транс», однак під час експлуатації автомобіля новим власником виникла така сама поломка, яка усунена за рахунок офіційного дилера ТОВ «Аеліта Преміум». Згодом, втретє відбулася та сама поломка, яка за умовами договору та гарантійними умовами, визнана недоліком, який виник з вини виробника товару (продавця, виконавця).

У подальшому в автомобіля була відсутня реакція на ключі та сталася поломка перемикача коробки передач, які також були усунуті за рахунок відповідача ТОВ «Віннер ЛЦКА». За умовами договору та гарантійними умовами, поломки визнані недоліком, який виник саме з вини виробника товару (продавця, виконавця).

За вказаних обставин новий власник автомобіля звернувся до неї з вимогою розірвати договір щодо придбання автомобіля, оскільки автомобіль не відповідав вимогам щодо якості, через що його власник проводить більше часу на станції технічного обслуговування, аніж ним користується, тому 01 квітня 2021 року була здійснена зворотна перереєстрація автомобіля на неї.

Позивач звернулася до відповідача з претензією від 02 квітня 2021 року, в якій просила повернути сплачену за автомобіль грошову суму або замінити автомобіль на аналогічний належної якості. Претензія задоволена не була, у зв`язку із чим, посилаючись на Закон України «Про захист прав споживачів» позивач звернулася з цим позовом.

Зазначені події та обставини спричинили позивачу хвилювання у зв`язку з тим, що дефекти в автомобілі могли вплинути на безпеку руху автомобіля та створити загрозу здоров`ю та насамперед життю людей, вона не може повернутися до нормального способу життя, оскільки постійно перебуває у нервовому стані. Порушення її прав з боку відповідача бентежить її до теперішнього часу. Розмір заподіяної шкоди оцінює в 50 000,00 грн. Разом з цим просила вирішити питання розподілу судових витрат.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська рішенням від 19 серпня 2021 року позов задовольнив частково. Розірвав договір купівлі-продажу № ЯСФ-2018-2541, укладений 14 грудня 2018 року між ОСОБА_1 і ТОВ «Віннер ЛЦКА», щодо придбання автомобіля «JAGUAR I-PACE» (EV 90kWh 40PS AWD Auto) у комплектації First Edition, VIN номер (номер шасі) НОМЕР_1 . Стягнув з ТОВ «Віннер ЛЦКА» на користь ОСОБА_1 кошти, сплачені за автомобіль «JAGUAR I-PACE» (EV 90kWh 40PS AWD Auto) у комплектації First Edition, VIN-номер (номер шасі) НОМЕР_1 , у розмірі 2 817 257,00 грн та моральну шкоду в розмірі 5 000,00 грн. В решті позову відмовив. Стягнув з ТОВ «Віннер ЛЦКА» на користь держави судовий збір у розмірі 4 540,00 грн.

Рішення місцевого суду мотивоване тим, що недоліки автомобіля виключають можливість його подальшого використання за призначенням, враховуючи, що автомобіль є повністю електричним, а поломки пов`язані саме з електрикою та електронікою, існує висока вірогідність чергової поломки, отже, автомобіль має істотні недоліки, що виникли з вини виробника товару (продавця) та свідчать про обґрунтованість вимог про розірвання договору і повернення сплачених за автомобіль коштів з виплатою компенсації в рахунок заподіяної моральної шкоди.

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська додатковим рішення від 27 серпня 2021 року стягнув з ТОВ «Віннер ЛЦКА» на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 14 400,00 грн.

Додаткове рішення суду першої інстанції мотивоване наявністю підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат, пов`язаних з розглядом справи, та понесених витрат на професійну правову допомогу, у відповідному розмірі, підтверджені належними та допустимими доказами.

Короткий зміст рішення апеляційного суду

Дніпровський апеляційний суд постановою від 24 січня 2024 року, з урахуванням ухвали Дніпровського апеляційного суду від 20 лютого 2024 року, апеляційну скаргу ТОВ «Віннер МГ» задовольнив. Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 19 серпня 2021 року та додаткове рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27 серпня 2021 року скасував і ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив. Стягнув з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Віннер МГ» судові витрати в розмірі 6 810,00 грн.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позивач не надала достатніх і переконливих доказів наявності істотного недоліку у придбаному автомобілі, який став би підставою для розірвання договору купівлі-продажу; суд не встановив, що позивачу надано недостовірну інформацію про товар (автомобіль), і внаслідок неотримання такої інформації, з вини відповідача, позивач придбала продукцію, яка не має потрібних споживачеві властивостей та не може використовуватися за призначенням.

Короткий зміст вимог касаційних скарг, відзивів та їх узагальнені аргументи

У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду,адвокат Юрченко І. О. як представник ОСОБА_1 просить скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 січня 2024 року та залишити в силі рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 19 серпня 2021 року і додаткове рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27 серпня 2021 року.

Як на підставу касаційного оскарження судового рішення заявник посилається на те, що апеляційний суд застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 145/474/17, від 05 грудня 2018 року у справі № 346/5603/17, від 03 травня 2018 року у справі № 404/251/17, від 13 січня 2021 року у справі № 264/949/19, від 19 жовтня 2022 року у справі № 463/2001/19, від 07 липня 2021 року у справі № 703/1518/18; відсутній висновок Верховного Суду щодо застосуванням статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів» з урахуванням пункту 1 Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни дорожніх транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства промислової політики України від 29 грудня 2004 року № 721, у розрізі набуття споживачем права на розірвання договору купівлі-продажу дорожнього транспортного засобу та повернення сплачених за нього коштів; суд не дослідив зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Касаційна скарга мотивована порушенням апеляційним судом норм процесуального права і неправильним застосуванням норм матеріального права.

Апеляційний суд, зазначаючи у своєму рішенні про призначення, але непроведення експертизи, не посилався на статтю 109 ЦПК України та не встановив ті чи інші факти в результаті непроведення експертизи.

Всі три поломки, фактом яких позивач обґрунтувала позов, виникли в межах гарантійного строку та пробігу. Суд апеляційної інстанції помилково пов`язав застосування статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів» лише з обставинами, пов`язаними з наявністю чи відсутністю можливості використовувати автомобіль, повністю проігнорувавши інші критерії, за якими недолік також визнається істотним.

Позивач не користується спірним автомобілем, оскільки він зламаний (поломка системи заряду не усунена), автомобіль позивач передала на станцію технічного обслуговування на АДРЕСА_1 , куди і запрошувався експерт для технічного огляду. Про пересування автомобіля після його передання на СТО позивачу нічого не відомо.

Апеляційний суд неповно встановив обставини, на які послався в оскаржуваній постанові, позивач не погоджується з висновком апеляційного суду щодо значення для правильного вирішення спору як власне листа КП «Інформ-Рада-Дніпро» від 23 січня 2024 року № СЦ-23/01-7, так і можливості його використання як доказу, адже він поданий з порушенням норм процесуального права.

У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду, адвокат Юрченко І. О. як представник ОСОБА_1 просить також скасувати додаткову постанову Дніпровського апеляційного суду від 27 березня 2024 року та у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення відмовити.

Як на підставу касаційного оскарження судового рішення заявник посилається на те, що апеляційний суд застосував норми права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 листопада 2023 року у справі № 712/4126/22.

Касаційна скарга мотивована порушенням апеляційним судом норм процесуального права і неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, апеляційний суд не застосував норми статті 109 ЦК України та наслідки непроведення експертизи встановивши ті чи інші факти в результаті її не проведення, однак стягнув витрати на проведення експертизи, хоча підстав для стягення з позивача її вартості не було.

У березні 2024 року до Верховного Суду надійшов відзив ТОВ «Віннер МГ» на касаційну скаргу позивача на постанову по суті вирішеного спору, мотивований законністю й обґрунтованістю рішення апеляційного суду.Протягом гарантійного строку в автомобілі дійсно виникали недоліки. Офіційний дилер ТОВ «Аеліта Преміум», що уповноважений виробником на виконання гарантійної підтримки автомобілів, завжди своєчасно та належним чином реагував на всі заяви позивача щодо виявлення недоліків у роботі автомобіля і безоплатно для позивача усував виявлені недоліки шляхом виконання гарантійного ремонту, крім випадку порушення гарантійної політики. Жодного разу конкретна причина виникнення недоліку не встановлювалася. Позивач як споживач в кожному конкретному випадку повною мірою реалізовував надане йому законом право на безоплатне усунення недоліків автомобіля шляхом виконання гарантійного ремонту, не виявляв свою незгоду/заперечення і не ініціював проведення незалежної експертизи для встановлення конкретних причин виникнення недоліку. Заявлені позивачем і усунені відповідачем недоліки автомобіля не мають всіх необхідних сукупних кваліфікуючих ознак істотного недоліку згідно з пунктом 12 частини першої статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів», тому немає правових підстав стверджувати про наявність в автомобілі істотного недоліку.

У квітні 2024 року до Верховного Суду надійшов відзив ТОВ «Віннер МГ» на касаційну скаргу позивача на додаткову постанову, мотивований законністю й обґрунтованістю рішення апеляційного суду про стягнення вартості експертизи, яка не була проведена з вини позивача. ОСОБА_1 протягом тривалого часу не забезпечила надання об`єкта дослідження судовому експерту, отже, не виконала вимоги суду, що у свою чергу унеможливило виконання експертом судової технічної експертизи. Факт непроведення експертного дослідження безпосередньо та невстановлення наявності або відсутності істотного недоліку автомобіля враховано апеляційним судом.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 21 лютого 2024 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою адвоката Юрченка І. О. як представника ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 січня 2024 року та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 10 квітня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою за касаційною скаргою адвоката адвоката Юрченка І. О. як представника ОСОБА_1 на додаткову постанову Дніпровського апеляційного суду від 27 березня 2024 року.

22 квітня 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 02 жовтня 2024 року справу призначено до розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

14 грудня 2018 року між ТОВ «Віннер ЛЦКА» і ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу № ЯСФ-2018-2541, за умовами якого ОСОБА_1 придбала новий транспортний засіб торговельної марки «JAGUAR I-PACE» (EV 90kWh 40PS AWD Auto) у комплектації First Edition, VIN-номер (номер шасі) НОМЕР_1 , вартістю 2 817 257,00 грн.

29 грудня 2018 року згідно з актом приймання-передачі автомобіля відповідач передав, а представник позивача за довіреністю отримав вказаний автомобіль, відповідно до супровідної документації, а саме гарантійної книжки, що була видана разом з автомобілем, гарантія на який становить 3 роки або 100 000 км, залежно від того, що настає раніше.

27 квітня 2020 року автомобіль зламався, причиною чого стала відсутність подачі заряду на акумуляторну батарею, що відповідає за роботу систем в автомобілі. Проявом цієї поломки є відмова всіх систем транспортного засобу, зокрема автомобіль не їхав, системи не працювали. Офіційний дилер ТОВ «Аеліта Преміум» згідно із замовлення на обслуговування від 27 квітня 2020 року № 14109 прийняв автомобіль на ремонт. Оплату за виконані роботи позивач не здійснювала, платником послуг з ремонту був офіційний дилер.

01 вересня 2020 року в процесі експлуатації автомобіля новим власником - ТОВ «Автомир-Транс», якому ОСОБА_1 14 травня 2020 року продала спірний автомобіль, знову виникла поломка - відсутність подачі заряду на акумуляторну батарею, що відповідає за роботу систем в автомобілі. Характер поломки проявлявся таким самим чином: автомобіль не їхав, системи не працювали. Офіційний дилер ТОВ «Аеліта Преміум» згідно із замовленням на обслуговування від 01 вересня 2020 року № 15274 прийняв автомобіль на ремонт. 11 вересня 2020 року на підставі акта виконаних робіт № 18628 автомобіль повернено власнику відремонтованим. Оплату за виконані роботи позивач не здійснювала, платником послуг з ремонту був офіційний дилер.

27 жовтня 2020 року в автомобілі виникла відсутність подачі заряду на акумуляторну батарею, що відповідає за роботу систем в автомобілі. Прояви поломки ідентичні попереднім: відмова роботи систем, автомобіль не їде. Автомобіль евакуатором безкоштовно було доставлено до офіційного дилера та за замовленням на обслуговування від 27 жовтня 2020 року № 15882 залишено на ремонт, автомобіль був у ремонті 46 днів. 11 грудня 2020 року на підставі акта виконаних робіт № 19195 автомобіль повернено відремонтованим. Платником послуг з ремонту було ТОВ «Вінер Імпортс Україна, ЛТД». За умовами договору та гарантійними умовами, поломка була визнана недоліком, який виник з вини виробника товару (продавця, виконавця).

06 січня 2021 року на ранок після нічної стоянки автомобіль не реагував на ключі, на приборній панелі був напис «Електронний ключ не знайдено», їхати на ньому було неможливо. Автомобіль евакуатором безкоштовно було доставлено до офіційного дилера та за замовленням на обслуговування від 06 січня 2021 року № 16597 залишено на ремонт. 12 січня 2021 року на підставі акта виконаних робіт № 51 відремонтований автомобіль повернено. Платником послуг з ремонту виступило ТОВ «Вінер Імпортс Україна, ЛТД». Згідно з умовами договору, а також гарантійними умовами, поломка визнана недоліком, який виник з вини виробника товару (продавця, виконавця).

04 березня 2021 року зламався перемикач коробки передач, автомобіль не приводився в рух, передачі не вмикалися. Автомобіль безкоштовно було доставлено евакуатором до офіційного дилера та за замовленням на обслуговування від 04 березня 2021 року № 17178 залишено на ремонт. 17 березня 2021 року на підставі акта виконаних робіт № 20043 повернено відремонтований автомобіль. Платником послуг з ремонту виступило ТОВ «Вінер Імпортс Україна, ЛТД», згідно з умовами договору, а також гарантійних умов, поломка була визнана недоліком, який виник з вини виробника товару (продавця, виконавця).

Із часу виникнення третьої поломки ТОВ «Автомир-Транс» почало надсилати позивачу листи із повідомленням про бажання розірвати договір щодо придбання автомобіля, у зв`язку з чим 01 квітня 2021 року була здійснена зворотна перереєстрація автомобіля на позивача.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Верховний Суд, перевіривши правильність застосування судами норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційні скарги підлягають задоволенню частково з огляду на таке.

Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права

Відповідно до статті 2 Закону України «Про захист прав споживачів» законодавство про захист прав споживачів складається з цього Закону, ЦК України, Господарського кодексу України та інших нормативно-правових актів, що містять положення про захист прав споживачів.

Згідно з визначеннями, що містяться у статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів», гарантійний строк - строк, протягом якого виробник (продавець, виконавець або будь-яка третя особа) бере на себе зобов`язання про здійснення безоплатного ремонту або заміни відповідної продукції у зв`язку з введенням її в обіг.

У пункті 12 частини першої статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що істотний недолік - це недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: а) він взагалі не може бути усунутий; б) його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів; в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.

Відповідно до пункту 1 Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни дорожніх транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства промислової політики України від 29 грудня 2004 року № 721, істотний недолік - це такий недолік, що робить неможливим або недопустимим використання дорожнього транспортного засобу відповідно до його призначення, або такий, що може представляти загрозу для життя споживача чи інших людей, або такий, для усунення якого необхідно великі витрати праці й часу та який проявляється неодноразово після усунення.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на належну якість продукції та обслуговування.

Згідно з частиною третьою статті 4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі зобов`язані: перед початком експлуатації товару уважно ознайомитися з правилами експлуатації, викладеними в наданій виробником (продавцем, виконавцем) документації на товар; в разі необхідності роз`яснення умов та правил використання товару - до початку використання товару звернутися за роз`ясненнями до продавця (виробника, виконавця) або до іншої вказаної в експлуатаційній документації особи, що виконує їх функції; користуватися товаром згідно з його цільовим призначенням та дотримуватися умов (вимог, норм, правил), встановлених виробником товару (виконавцем) в експлуатаційній документації; з метою запобігання негативним для споживача наслідкам використання товару - застосовувати передбачені виробником в товарі засоби безпеки з дотриманням передбачених експлуатаційною документацією спеціальних правил, а в разі відсутності таких правил в документації - дотримуватися звичайних розумних заходів безпеки, встановлених для товарів такого роду.

Продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується (стаття 673 ЦК України).

Згідно зі статтею 675 ЦК України строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк), може бути встановлений договором або законом. Гарантія якості товару поширюється на всі комплектуючі вироби, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 7 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що виробник (виконавець) забезпечує належну роботу (застосування, використання) продукції, в тому числі комплектуючих виробів, протягом гарантійного строку, встановленого нормативно-правовими актами, нормативними документами чи договором. Гарантійний строк зазначається в паспорті на продукцію або будь-якому іншому документі, що додається до продукції. При виконанні гарантійного ремонту гарантійний строк збільшується на час перебування продукції в ремонті. Зазначений час обчислюється від дня, коли споживач звернувся з вимогою про усунення недоліків.

Відповідно до частини першої статті 708 ЦК України у разі виявлення покупцем протягом гарантійного або інших строків, встановлених обов`язковими для сторін правилами чи договором, недоліків, не застережених продавцем, або фальсифікації товару покупець має право за своїм вибором: 1) вимагати від продавця або виготовлювача безоплатного усунення недоліків товару або відшкодування витрат, здійснених покупцем чи третьою особою, на їх виправлення; 2) вимагати від продавця або виготовлювача заміни товару на аналогічний товар належної якості або на такий самий товар іншої моделі з відповідним перерахунком у разі різниці в ціні; 3) вимагати від продавця або виготовлювача відповідного зменшення ціни; 4) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.

Положеннями статті 709 ЦК України передбачено, що продавець або виготовлювач (чи уповноважені ними представники) зобов`язані прийняти товар неналежної якості від покупця і задовольнити його вимоги про заміну товару або усунення недоліків. Вимога покупця про безоплатне усунення недоліків товару підлягає задоволенню продавцем або виготовлювачем протягом чотирнадцяти днів або, за домовленістю сторін, в інший строк. На вимогу покупця на час ремонту йому має бути наданий у користування аналогічний товар, незалежно від моделі, з доставкою.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати: пропорційного зменшення ціни; безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов`язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.

Суди встановили, що 14 грудня 2018 року ОСОБА_1 придбала у відповідача спірний автомобіль, який протягом гарантійного строку неодноразово ламався і був відремонтований ТОВ «Вінер Імпортс Україна, ЛТД», яке зазначало, що поломки автомобіля були визнані недоліками, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця).

У частині чотирнадцятій статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що вимоги споживача, передбачені цією статтею, не підлягають задоволенню, якщо продавець, виробник (підприємство, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті) доведуть, що недоліки товару виникли внаслідок порушення споживачем правил користування товаром або його зберігання. Споживач має право брати участь у перевірці якості товару особисто або через свого представника.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив із недоведеності позивачем наявності у спірному автомобілі істотного недоліку, який виник з вини виробника.

Колегія суддів вважає, що такі висновки суду апеляційної інстанції є передчасними та свідчать про неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права.

Так, у постанові Верховного Суду від 22 липня 2020 року у справі № 189/2109/18 міститься висновок про те, що загальними вимогами процесуального права визначено обов`язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, розрахунків, з яких суд виходив при вирішенні позовів, що стосуються, зокрема, грошових вимог (дослідження обґрунтованості, правильності розрахунку, доведеності розміру збитків, наявності доказів, що їх підтверджують). Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо.

У частині першій статті 103 ЦПК України визначено сукупність умов, за яких суд призначає експертизу у справі, зокрема, який для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.

На спростування доводів позивача та наданих на їх обґрунтування доказів щодо істотності недоліків спірного автомобіля відповідач просив призначити експертизу.

Апеляційний суд з метою усунення будь-яких сумнівів у сторін щодо правильного вирішення справи, для з`ясування фактичних обставин, що мають значення для справи, неодноразово призначав судову технічну експертизу для вирішення питання щодо наявності чи відсутності істотних недоліків автомобіля Jaguar I-Pace, VIN: НОМЕР_1 , яка проведена не була.

Відповідно до частини першої статті 109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Зазначеною нормою процесуального закону встановлено спеціальну процесуальну санкцію для осіб, які ухиляються від участі в експертизі. Важливим у такому випадку є встановлення ухилення осіб як умисних дій, внаслідок чого неможливо проведення експертизи для з`ясування відповіді на питання, яке має значення, наслідком чого може бути визнання судом факту, для з`ясування якого була призначена експертиза, або відмова у його визнанні.

Однак, суд апеляційної інстанції не врахував норми статті 109 ЦПК України та не встановив наявність у позивача умисних дій щодо ухилення її від надання спірного автомобіля для проведення призначеної судом експертизи, враховуючи те, що вона повідомляла про місце перебування автомобіля, не зазначив у мотивувальній частині постанови про визнання чи відмову у визнанні такого факту, для з`ясування якого він і призначав експертизу.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що апеляційний суд, ухвалюючи нове рішення, не встановив усіх фактичних обставин справи, тобто всупереч нормам частини п`ятої статті 12 ЦПК України не сприяв всебічному та повному з`ясуванню обставин справи.

На стадії касаційного розгляду справи суд касаційної інстанції не має процесуальної можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій, з огляду на норми статті 400 ЦПК України.

Не може залишатися без змін і додаткова постанова апеляційного суду, адже в ній вирішено питання щодо судових витрат, понесених сторонами у справі, які напряму залежать від вирішення спору по суті заявлених вимог.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази; або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Ураховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги слід задовольнити частково, постанову та додаткову постанову суду апеляційної інстанції скасувати, справу направити на новий розгляд до апеляційного суду.

Керуючись статтями 400, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги адвоката Юрченка Ігоря Олексійовича як представника ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 січня 2024 року та додаткову постанову Дніпровського апеляційного суду від 27 березня 2024 року скасувати, справу направити на новий розгляд до апеляційного суду.

Постанова Верховного Суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

В. М. Коротун

М. Ю. Тітов