Окрема думка

від 09.10.2024 по справі 201/4082/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ОКРЕМА ДУМКА

09 жовтня 2024 року м. Київ

справа № 201/4082/21

провадження № 61-2379св24

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська рішенням від 19 серпня 2021 року позов задовольнив частково.

Розірвав договір купівлі-продажу № ЯСФ-2018-2541, укладений 14 грудня 2018 року між ОСОБА_1 і ТОВ «Віннер ЛЦКА», щодо придбання автомобіля «JAGUAR I-PACE» (EV 90kWh 40PS AWD Auto) у комплектації First Edition, VIN номер (номер шасі) НОМЕР_1 . Стягнув з ТОВ «Віннер ЛЦКА» на користь ОСОБА_1 кошти, сплачені за автомобіль «JAGUAR I-PACE» (EV 90kWh 40PS AWD Auto) у комплектації First Edition, VIN-номер (номер шасі) НОМЕР_1 , у розмірі 2 817 257,00 грн та моральну шкоду в розмірі 5 000,00 грн. В решті позову відмовив. Стягнув з ТОВ «Віннер ЛЦКА» на користь держави судовий збір у розмірі 4 540,00 грн.

Рішення місцевого суду мотивоване тим, що недоліки автомобіля виключають можливість його подальшого використання за призначенням, враховуючи, що автомобіль є повністю електричним, а поломки пов`язані саме з електрикою та електронікою, існує висока вірогідність чергової поломки, отже, автомобіль має істотні недоліки, що виникли з вини виробника товару (продавця) та свідчать про обґрунтованість вимог про розірвання договору і повернення сплачених за автомобіль коштів з виплатою компенсації в рахунок заподіяної моральної шкоди.

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська додатковим рішення від 27 серпня 2021 року стягнув із ТОВ «Віннер ЛЦКА» на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 14 400,00 грн.

Дніпровський апеляційний суд постановою від 24 січня 2024 року, з урахуванням ухвали Дніпровського апеляційного суду від 20 лютого 2024 року, апеляційну скаргу ТОВ «Віннер МГ» задовольнив. Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 19 серпня 2021 року та додаткове рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27 серпня 2021 року скасував і ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив. Стягнув з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Віннер МГ» судові витрати в розмірі 6 810,00 грн.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позивач не надала достатніх і переконливих доказів наявності істотного недоліку у придбаному автомобілі, який став би підставою для розірвання договору купівлі-продажу; суд не встановив, що позивачу надано недостовірну інформацію про товар (автомобіль), і внаслідок неотримання такої інформації, з вини відповідача, позивач придбала продукцію, яка не має потрібних споживачеві властивостей та не може використовуватися за призначенням.

Верховний Суд у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановою від 09 жовтня 2024 року за наслідками розгляду касаційних скарг адвоката Юрченка І. О., як представника ОСОБА_1 , постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 січня 2024 року та додаткову постанову Дніпровського апеляційного суду від 27 березня 2024 року скасував, справу направив на новий розгляд до апеляційного суду.

Верховний Суд, скасовуючи постанову апеляційного суду та направляючи справу на новий апеляційний розгляд, виходив із того, що суд апеляційної інстанції не врахував норми статті 109 ЦПК України та не встановив наявність у позивача умисних дій щодо ухилення її від надання спірного автомобіля для проведення призначеної судом експертизи, враховуючи те, що вона повідомляла про місце перебування автомобіля, не зазначив у мотивувальній частині постанови про визнання чи відмову у визнанні такого факту, для з`ясування якого він і призначав експертизу.

З огляду на викладене колегія суддів вважала, що апеляційний суд, ухвалюючи нове рішення, не встановив усіх фактичних обставин справи, тобто всупереч нормам частини п`ятої статті 12 ЦПК України не сприяв всебічному та повному з`ясуванню обставин справи.

Однак з висновками колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду повністю погодитися не можемо з таких підстав.

Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 6 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виробник, виконавець) зобов`язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію. Продавець (виробник, виконавець) на вимогу споживача зобов`язаний надати йому документи, які підтверджують належну якість продукції.

Згідно із частиною першою статті 7 Закону України «Про захист прав споживачів», виробник (виконавець) забезпечує належну роботу (застосування, використання) продукції, в тому числі комплектуючих виробів, протягом гарантійного строку, встановленого нормативно-правовими актами, нормативними документами чи договором.

За змістом частини чотирнадцятої статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів», вимоги споживача, передбачені цією статтею, не підлягають задоволенню, якщо продавець, виробник (підприємство, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті) доведуть, що недоліки товару виникли внаслідок порушення споживачем правил користування товаром або його зберігання. Споживач має право брати участь у перевірці якості товару особисто або через свого представника.

Відповідно до частини першої та другої статті 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети.

Згідно зі статтею 678 ЦК України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.

Статтею 708 ЦК України передбачено, що у разі придбання ним товару неналежної якості протягом гарантійного та інших строків, визначених обов`язковими для сторін правилами чи договором, при виявленні недоліків, не застережених продавцем, або фальсифікації товару за своїм вибором вимагати від продавця або виробника заміни товару на аналогічний товар належної якості або на такий самий товар іншої моделі з відповідним перерахунком різниці в ціні.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів», у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов`язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: 1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.

Частиною третьою статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті, пред`являються на вибір споживача продавцеві за місцем купівлі товару, виробникові або підприємству, що задовольняє ці вимоги за місцезнаходженням споживача. Споживач має право пред`явити одну з вимог, передбачених частиною першою цієї статті, а в разі її невиконання заявити іншу вимогу, передбачену частиною першою цієї статті.

Істотний недолік - це недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: а) він взагалі не може бути усунутий; б) його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів; в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором (пункт 12 статті 1 Закону).

Саме на споживача покладається обов`язок довести наявність істотного дефекту продукції, а тягар доказування причин виникнення недоліку товару покладений на продавця.

Відповідно до частини другої статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Аналіз наведених правових норм свідчить про те, що для застосування встановлених законом санкцій за порушення умови договору про якість товару необхідно, довести той факт, що товар є справді неналежної якості, має недоліки чи фальсифікований, тобто, виявлення цього факту слугує достатньою правовою підставою для покладення на продавця (виробника) відповідальності.

Під час розгляду цієї справи апеляційний суд установив, що ОСОБА_1 використовувала автомобіль нетривалий час та після першої поломки, яка сталася 27 квітня 2020 року, відчужила його на користь ТОВ «Автомир-Транс». Суд зазначив, що, починаючи з 14 травня 2020 року, автомобіль перебував у власності ТОВ «Автомир-Транс», що само по собі виключає можливість стверджувати про наявність у придбаного позивачем автомобіля недоліку або істотного недоліку, який виник з вини виробника (продавця), та робить неможливим його подальше використання за призначенням.

У частині першій статті 103 ЦПК України визначено сукупність умов, за яких суд призначає експертизу у справі, зокрема, який для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.

На спростування доводів позивача та наданих на їх обґрунтування доказів щодо істотності недоліків спірного автомобіля відповідач просив призначити експертизу.

Апеляційний суд, з метою усунення будь-яких сумнівів у сторін щодо правильного вирішення справи, для з`ясування фактичних обставин, що мають значення для справи, за клопотання відповідача неодноразово призначав судову технічну експертизу для вирішення питання щодо наявності чи відсутності істотних недоліків автомобіля Jaguar I-Pace, VIN: НОМЕР_1 , яка проведена не була.

При цьому, суд вживав заходи як для збирання матеріалів, необхідних для проведення судової технічної експертизи на вимогу експерта, так і можливості проведення огляду автомобіля за місцем його перебування в м. Дніпро, у зв`язку із неможливістю транспортування автомобіля в інше місце через технічно несправний стан.

Водночас ОСОБА_1 протягом тривалого часу не забезпечила надання об`єкта дослідження судовому експерту, отже не виконала вимоги суду, що, в свою чергу, унеможливило виконання експертом судової технічної експертизи, яка фактично залишена без виконання, та позбавило суд можливості з`ясувати фактичні обставин, що мають значення та встановити наявність або відсутність недоліку автомобіля Jaguar I-Pace, VIN: НОМЕР_1 , та чи є такий недолік істотним, який виник з вини виробника (продавця).

Обов`язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог та заперечень. Зокрема, сторона має довести ті обставини, на які вона посилається, і саме, такі належним чином вчинені дії позивача, за загальним правилом, є підставою для задоволення його позову. Натомість відсутність належного спростування іншою стороною обставин, на які посилається сторона без належного їх доведення, а сама по собі не є підставою для задоволення позову, оскільки суперечить загальним принципам доказування у цивільних справах, встановлених процесуальним законом.

Суд апеляційної інстанції вжив усі можливі заходи для проведення експертизи, яка призначалась за клопотанням відповідача, (в той час як законом саме на позивачку покладається обов`язок довести наявність істотного дефекту продукції, а тягар доказування причин виникнення недоліку товару покладений на продавця), проте вона не проведена саме з вини позивачки.

Встановивши, що позивач не довела, що в автомобілі Jaguar I-Pace в розумінні статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» наявний істотний недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару, апеляційний суд обґрунтовано відмовив в задоволенні позову, тому, вважаєм, що колегії суддів належало прийняти постанову про залишення без змін постанови Дніпровського апеляційного суду від 24 січня 2024 року.

СуддіМ. Є. Червинська М. Ю. Тітов