Рішення

від 28.08.2024 по справі 369/11467/16-а

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/11467/16-а

Провадження № 2-а/369/4/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.08.2024 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Фінагеєвої І. О.,

при секретарі Херенковій К. К.,

за участю:

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Кудли І.А,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в порядку загального позовного провадження адміністративну справу № 369/11467/16а за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради, Кам`янець-Подільського міського голови Сімашкевича Михайла Євстафійовича, заступника начальника-завідувача відділу юридичного управління Кам`янець-Подільської міської ради Лазарєвої Олени Павлівни, треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: юридичне управління Кам`янець-Подільської міської ради, Кам`янець-Подільська міська рада, про визнання протиправним і скасування розпорядження, визнання протиправними дій, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, посилається на те, що 08 листопада 2016 року міський голова Кам`янець-Подільської міської ради Хмельницької області видав розпорядження № 350-к «Про звільнення ОСОБА_2 . Позивач вважає вказане розпорядження незаконним, оскільки з його змістом його ОСОБА_2 відповідальна службова особа не ознайомила належним чином. Підставою для видачі оспорюваного розпорядження стала службова записка в.о. начальника юридичного управління ОСОБА_3 від 08 листопада 2016 року № 1398/01-16, лист виконавчого комітету від 12 жовтня 2016 року № К/1484-0201 та лист Кам`янець-Подільської центральної районної лікарні від 08 листопада 2016 року № 01-06/867. Пояснення від позивача службові особи не відібрали, порушення трудової дисципліни позивачем не вчинялися. Позивач зауважує, що не зобов`язаний був виходити на роботу після 26 грудня 2011 року в зв`язку зі звільненням з посади директора ДПСК розпорядженням міського голови м. Кам`янець-Подільський № 593-к від 26 грудня 2011 року. Скасування розпорядження міського голови м.Кам`янець-Подільський № 349-к від 08 листопада 2016 року, розпорядження від 26 грудня 2011 року № 593-к та розпорядження від 28 грудня 2011 року № 605-к не відновлюють у часі обов`язок виходу на роботу в січні 2012 року та будь-яку дисциплінарну відповідальність позивача за 2011-2012 роки. Позивач вважає, що прогулу у вигляді невиходу на роботу без поважних причин не було і не могло бути. Позивач переконаний, що дисциплінарне стягнення накладено на нього на підставі неправдивих відомостей, указаних у доповідній записці начальника юридичного управління, після спливу шести місяців з дати вчиненого, на думку відповідачів, проступку, факт прогулу не зафіксований, у табелі обліку робочого часу не відображений, письмові пояснення у нього не відібрані, розрахунок в день звільнення не проведений.

Таким чином, позивач, з урахуванням прийнятих судом до розгляду заяв про зміну позовних вимог, заміну відповідачів, залишення частини позовних вимог без розгляду, ухвали суду про об?єднання позовів, остаточно просить суд:

1.визнати протиправними дії заступника начальника-завідувача відділу юридичного управління Кам`янець-Подільської міської ради ОСОБА_3 щодо вчинення (зазначення) правового висновку, який не відповідає дійсності, шляхом складення та подання на розгляд Кам`янець-Подільського міського голови службової записки від08листопада 2016 року №1398/01-16, яка містить неправдиві дані, а саме про обов`язковість виходу ОСОБА_1 на роботу після 06 січня 2012 року та про вчинення ним прогулу без поважних причин 10 січня 2012 року;

2.визнати протиправними дії Кам`янець-Подільського міського голови Сімашкевича М. Є. щодо підписання розпорядження від 08 листопада 2016 року № 350-к «Про звільнення ОСОБА_1 »;

3.визнати протиправним та скасувати розпорядження Кам`янець-Подільського міського голови Сімашкевича М. Є. від 08 листопада 2016 року №350-к «Про звільнення ОСОБА_1 »;

4.винести постанову суду про поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді директора Департаменту правового супроводу та контролю Кам`янець-Подільської міської ради, нарахування і виплату (стягнення) заробітної плати за час вимушеного прогулу з 10 січня 2012 по дату винесення постанови суду;

5.зобов`язати Кам`янець-Подільського міського голову винести розпорядження про поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді директора Департаменту правового супроводу та контролю Кам`янець-Подільської міської ради;

6.стягнути з Виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради на користь ОСОБА_1 середньомісячну заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 10 січня 2012 року по дату винесення судового рішення.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 листопада 2018 року позов задоволено частково:

-визнано протиправним і скасовано розпорядження Кам`янець-Подільського міського голови Сімашкевича М. Є. від08листопада 2016 року №350-к «Про звільнення ОСОБА_1 »;

-поновлено ОСОБА_1 на роботі на посаді директора Департаменту правового супроводу та контролю Кам`янець-Подільської міської ради з 10 січня 2012 року;

-зобов`язано Кам`янець-Подільського міського голову Хмельницької області винести розпорядження про поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді директора Департаменту правового супроводу та контролю Кам`янець-Подільської міської ради;

-стягнуто з Виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради Хмельницької області на користь ОСОБА_1 середньомісячну заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 10 січня 2012 року по 14 листопада 2018 року в сумі 371891,52 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2019 року рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 листопада 2018 року змінено шляхом стягнення з виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради Хмельницької області на користь ОСОБА_1 середньомісячної заробітної плати за час вимушеного прогулу за період з 10 січня 2012 року по 14листопада 2018 року в сумі 627003,47 грн. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року скасовано рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 листопада 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2019 року, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою від 15 квітня 2021 року Києво-Святошинський районний суд Київської області справу прийняв до свого розгляду, призначив підготовче судове засідання.

Згідно з розпорядженням керівника апарату Києво-Святошинського районного суду Київської області щодо повторного автоматичного розподілу справи №712 від 23 жовтня 2021 року на підставі рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 21 липня 2021 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді ОСОБА_4 та застосування до нього дисциплінарного стягнення у виді внесення подання Вищій раді правосуддя про звільнення з посади судді; відсторонення судді ОСОБА_4 від здійснення правосуддя, дану справу передано для розгляду судді Фінагеєвій І. О.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 жовтня 2021 року справа прийнята до розгляду, призначене підготовче судове засідання.

У листопаді 2022 року суд отримав письмові пояснення ОСОБА_1 , в обґрунтування яких останній продовжує наполягати на тому, що його звільнення розпорядженням міського голови є незаконним, вважає, що поновлення на роботі має відбутися з 10 січня 2012 року. Позивач зауважує, що відповідачу було відомо про тимчасову непрацездатність позивача в грудні 2011 року вже 20 грудня 2011 року та офіційно з лютого 2012 року. Позивач наполягає на тому, що розрахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу підлягає обчисленню, починаючи з 10 січня 2012 року і по час фактичного розрахунку. Також позивач вважає за необхідне застосувати коефіцієнт підвищення тарифних ставок і посадових окладів у розрахунковий період для обчислення суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Загальний розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу на переконання заявника має складати 2489552,35 грн. Станом на час подання пояснень позивач не поновлений на роботі та триває порушення його трудових прав.

Ухвалою від 30 січня 2023 року Києво-Святошинський районний суд Київської області закрив підготовче провадження, справу призначив до розгляду.

У вересні 2023 року позивач надав до суду додаткові пояснення щодо розрахунку середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, в яких наполягав на застосуванні під час розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу коефіцієнтів, які сформувалися до 12 грудня 2020 року.

У жовтні 2023 року ОСОБА_1 надав до суду додаткові пояснення щодо необхідності захисту права та інтересу на фактичне поновлення на роботі виходом за межі позовних вимог, в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що спосіб судового захисту має бути ефективним та сприяти реальному поновленню порушеного права позивача. Позивач вважає, що лише виконання судового рішення в частині поновлення його на роботі не здійснить належне поновлення його прав та інтересів, оскільки з Положення про департамент правового супроводу та контролю Кам`янець-Подільської міської ради, яке затверджене рішенням Кам`янець-Подільської міської ради від 23 грудня 2020 року № 48/3 відсутнє визначення повноважень Департаменту (п. 2.2 Положення). Позивач наголошує на тому, що у разі поновлення на роботі йому мають бути забезпечені такі умови праці, за яких він може здійснювати повноваження у тому ж порядку, що і до незаконного звільнення. Оскільки в Положенні відсутнє визначення повноважень Департаменту, то поновлення на роботі не буде ефективним в розумінні трудового законодавства. За таких підстав позивач просить суд зобов`язати Кам`янець-Подільського міського голову прийняти розпорядження про поновлення ОСОБА_2 на роботі та забезпечити йому фактичний допуск до роботи та умови, за яких він може виконувати посадові повноваження в порядку, який існував до незаконного звільнення.

В судовому засіданні позивач позов підтримав та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідачів в судовому засіданні позов в частині поновлення на роботі позивача визнав, водночас заперечував проти задоволення позовної вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі, заявленому позивачем.

Треті особи в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце слухання справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, заслухавши доводи сторін, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов такого висновку.

Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Частиною третьою статті 6 КАС України передбачено, що звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставіКонституції Українигарантується.

Згідно частинипершої тадругої статті9КАС Українирозгляд івирішення справв адміністративнихсудах здійснюютьсяна засадахзмагальності сторінта свободив наданніними судусвоїх доказіві удоведенні передсудом їхпереконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Судом встановлено, що з 17 березня 2011 року ОСОБА_1 працював на посаді директора Департаменту правового супроводу та контролю Кам`янець-Подільської міської ради.

Розпорядженням першого заступника Кам`янець-Подільського міського голови від26грудня 2011 року №593-к на підставі постанови прокурора від 14 грудня 2011 року про порушення дисциплінарного провадження відносно позивача, службової записки керуючого справами ОСОБА_5 , відповідно до пункту 20 частини четвертої статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» і пункту 2 статті 20 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування в Україні» припинено службу в органах місцевого самоврядування ОСОБА_1 з 26 грудня 2011 року за порушення посадовою особою місцевого самоврядування Присяги, передбаченої статтею 11 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування».

Розпорядженням міського голови від 28 грудня 2011 року № 605-к доповнено розпорядження від 26 грудня 2011 року №593-к шляхом викладення його преамбули у наступній редакції: «У зв`язку із систематичними порушеннями законодавства про службу в органах місцевого самоврядування директором Департаменту правового супроводу та контролю ОСОБА_1 , на підставі акту про проведення службового розслідування від23грудня 2011 року, наданого за підсумками службового розслідування комісією, створеною розпорядженням міського голови від 21 грудня 2011 року №868-р «Про проведення службового розслідування щодо додержання законодавства про службу в органах місцевого самоврядування директором Департаменту правового супроводу та контролю ОСОБА_1 », постанови про порушення дисциплінарного провадження прокурором м. Кам`янця-Подільського, старшим радником юстиції ОСОБА_6 від 14 грудня 2011 року, службової записки керуючого справами ОСОБА_5 , відповідно до пункту 20 частини четвертої статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», пункту 2 статті 20 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування в Україні», статті 24 Закону України «Про відпустки».

На підставі розпорядження від 26 грудня 2011 року №593-к до трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 внесено запис про припинення служби в органах місцевого самоврядування. Відповідно до книги № 2 обліку руху трудових книжок і вкладишів до них трудова книжка повернута ОСОБА_1 05 березня 2012 року.

Згідно листка непрацездатності від 29 грудня 2011 року серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 був звільнений від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю з 19 грудня по 28 грудня 2011 року.

Розпорядженням Кам`янець-Подільського міського голови від 09 вересня 2014 року №238-к ОСОБА_3 , заступника директора Департаменту - начальника відділу правового супроводу та контролю Департаменту правового супроводу та контролю, з 09 вересня 2014 року переведено на посаду заступника начальника управління завідувача відділу правового супроводу юридичного управління. У цей же день, 09 вересня 2014 року Кам`янець-Подільським міським головою затверджено посадову інструкцію заступника начальника управління завідувача відділу правового супроводу юридичного управління Кам`янець-Подільської міської ради.

03 жовтня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Кам`янець-Подільського міського голови із заявою про скасування розпорядження від 26 грудня 2011 року № 593-к з мотивів його невідповідності чинному законодавству: відсутністю порушення Присяги та звільненням у період тимчасової непрацездатності. До заяви позивач додав завірену ним особисто копію лицьового боку листка непрацездатності серії АВХ № 375833, яким підтверджено звільнення його від роботи з 19 по 28 грудня 2011 року.

Листом від 12 жовтня 2016 року № К/1484-02-01 за підписом міського голови ОСОБА_1 повідомлено про те, що для розгляду по суті заяви від 03 жовтня 2016 року, вжиття заходів щодо скасування розпорядження від 26 грудня 2011 року №593-к та поновлення на займаній посаді йому необхідно повідомити про причини неявки на роботу з 29 грудня 2011року, а також надати оригінал або належним чином засвідчену (нотаріально або за місцем видачі) копію повного листка непрацездатності серії АВХ № 375833 від 19 грудня 2011 року.

На запит міського голови адміністрація Кам`янець-Подільської центральної районної лікарні листом від 08 листопада 2016 року № 01-06/867 підтвердила видачу на ім`я ОСОБА_1 листків непрацездатності серії АВХ № 375833 від 19 грудня 2011 року і серії АВХ № 375920 від 29 грудня 2011 року та повідомила, що у період з 06 січня 2012 року по 12 січня 2012 року лікарняні листки ОСОБА_1 цією медичною установою не видавались.

Службовою запискою від 08 листопада 2016 року № 1398/01-16 в.о. начальник юридичного управління Кам`янець-Подільської міської ради ОСОБА_3 повідомила Кам`янець-Подільського міського голову про те, що звільнення ОСОБА_1 26 грудня 2011 відбулося у період його тимчасової непрацездатності (сумарно тривала з 19 грудня 2011 року до 06 січня 2012 року включно), що не допускається згідно з частиною четвертою статті 40 КЗпП. Після закінчення періоду перебування на лікарняному ОСОБА_1 мав би вийти на роботу, проте 10 січня 2012 року у перший робочий день після 06 січня 2012 року, на робочому місці не з`явився, про причини свого невиходу на роботу не повідомив, на лікарняному не перебував, пояснень стосовно свого невиходу на роботу не надав. У зв`язку з цим ОСОБА_3 запропонувала міському голові ОСОБА_7 скасувати розпорядження від 26 грудня 2011 року №593-к і похідне від нього розпорядження від 28 грудня 2011 року №605-к та винести розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з 10 січня 2012 року за прогул.

Розпорядженням Кам`янець-Подільського міського голови від 08 листопада 2016 року №349-к скасовані розпорядження міського голови від 26 грудня 2011 року №593-к і від28грудня 2011 №605-к.

Розпорядженням Кам`янець-Подільського міського голови від 08 листопада 2016 року №350-к відповідно до пункту 20 частини четвертої статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП, на підставі службової записки в.о. начальника юридичного управління ОСОБА_3 від 08 листопада 2016 року №1398/01-16, листа виконавчого комітету від 12 жовтня 2016 року № К/1484-0201, листа Кам`янець-Подільської центральної районної лікарні від 08 листопада 2016 року № 01-06/867 звільнено директора Департаменту правового супроводу та контролю ОСОБА_1 із займаної посади 10 січня 2012 року за прогул.

Із січня 2012 року на розгляді в судах різних інстанцій перебувала справа № 2а-222/12 за позовом ОСОБА_1 до міського голови міста Кам`янець-Подільський Сімашкевича М. Є., першого заступника міського голови ОСОБА_8 , Виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради, прокуратури міста Кам`янець-Подільський про скасування постанови про порушення дисциплінарного провадження від 14 грудня 2011 року, визнання протиправними дій першого заступника міського голови міста Кам`янець-Подільський щодо підписання розпорядження від 26 грудня 2011 року № 539-к, визнання незаконним і скасування розпорядження від 26 грудня 2011 року № 539-к, поновлення на посаді директора Департаменту правового супроводу та контролю Кам`янець-Подільської міської ради з 26 грудня 2011 року, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09 листопада 2016 року у справі № 2а-222/12 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково: скасовано постанову прокурора міста Кам`янець-Подільський від 14 грудня 2011 року про порушення дисциплінарного провадження відносно ОСОБА_1 ; стягнуто з Кам`янець-Подільської міської ради на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 1 615,86 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено з посиланням на те, що хоча при звільненні позивача з посади за порушення Присяги були допущені порушення чинного на той момент законодавства, однак, ураховуючи прийняття міським головою розпорядження від 08 листопада 2016 року № 349-к про скасування розпорядження від 26 грудня 2011 року № 593-к та прийняття розпорядження від 08 листопада 2016 року №350-к, яким ОСОБА_1 звільнено з посади за прогул, на момент розгляду справи відсутні підстави для скасування розпорядження від 26 грудня 2011 року №539-к, поновлення позивача на займаній посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2017 року, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 25 липня 2018 року, у справі № 2а-222/12 скасовано постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09 листопада 2016 року в частині відмови у задоволенні вимоги про визнання протиправними дій першого заступника Кам`янець-Подільського міського голови ГоршуноваГ. І. щодо підписання розпорядження від 26 грудня 2011 року № 593-к та прийнято в цій частині нову постанову про задоволення позову. В іншій частин постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Згідно з положеннями статті 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.

Для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітко визначену та дієву можливість оскаржити подію, яка, на її думку, порушує її права йохоронювані законом інтереси.

Під час ухвалення рішення на суд покладено обов`язок вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.

Відповідно дочастини першоїстатті72КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина першастатті 73 КАС України).

Згідно частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Відповідно до частин першої та третьої статті 20 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, служба в органах місцевого самоврядування припиняється на підставі і в порядку, визначених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», цим та іншими законами України, а також у разі: порушення посадовою особою місцевого самоврядування Присяги, передбаченої статтею 11 цього Закону; порушення умов реалізації права на службу в органах місцевого самоврядування (стаття 5 цього Закону); виявлення або виникнення обставин, що перешкоджають перебуванню на службі, чи недотримання вимог, пов`язаних із проходженням служби в органах місцевого самоврядування (стаття 12 цього Закону); досягнення посадовою особою місцевого самоврядування граничного віку перебування на службі в органах місцевого самоврядування (стаття 18 цього Закону).

Посадові особи місцевого самоврядування, крім посадових осіб, зазначених у частині другій цієї статті, яких притягнуто до відповідальності за корупційні правопорушення, підлягають звільненню з посади у порядку, визначеному Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Як встановлено судом, на підставі оскаржуваного розпорядження від 08 листопада 2016 року № 350-к ОСОБА_1 звільнено з посади директора Департаменту правового супроводу та контролю з 10 січня 2012 року за прогул (пункт 4 частини першої статті 40 КЗпП України).

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках, зокрема, прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Згідно з частиною першою статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2)звільнення.

Аналіз вищезазначених норм дає підстави для висновку про те, що звільнення з роботи є формою дисциплінарної відповідальності працівника.

За правилами статті 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Приписи статті 149 КЗпП України визначають, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівнику під розписку.

За змістом пункту 22 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» № 9 від 06 листопада 1992 року у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з`ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 ст. 40, пунктом 1 статті 41 КЗпП, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 1471, 148, 149 КЗпП правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Кам`янець-Подільський міський голова вважав, що дисциплінарний проступок у вигляді прогулу ОСОБА_1 вчинив 10 січня 2012 року, оскільки не вийшов на роботу без поважних причин.

Розпорядженням першого заступника міського голови від 26 грудня 2011 року № 593-к припинено службу в органах місцевого самоврядування ОСОБА_1 . Міський голова розпорядженням від 28 грудня 2011 року № 605-к доповнив розпорядження від 26 грудня 2011року № 593-к та виклав преамбулу останнього в іншій редакції.

При цьому, розпорядженням Кам`янець-Подільського міського голови від 08 листопада 2016 року № 349-к скасовані розпорядження від 26 грудня 2011 року № 593-к «Про припинення служби в органах місцевого самоврядування ОСОБА_1 » та від 28 грудня 2011 року № 605-к «Про доповнення розпорядження міського голови від 28 грудня 2011 року №593-к».

Суд вважає, що не може вважатися прогулом невихід ОСОБА_1 на роботу у період з 26грудня 2011 року до 08 листопада 2016 року (у тому числі 10 січня 2012 року), оскільки у цей період трудові правовідносини фактично були припинені за ініціативою роботодавця.

Накладення дисциплінарного стягнення 08 листопада 2016 року за дисциплінарний проступок, вчинений, на переконання міського голови, 10 січня 2012 року, безумовно відбувалося поза межами встановленого граничного шестимісячного строку, передбаченого частиною другою статті 148 КЗпП України.

Доводи Кам`янець-Подільського міського голови про те, що останній вперше дізнався про перебування ОСОБА_1 у грудні 2011 року на лікарняному після отримання листа останнього від 10 жовтня 2016 року, суд не бере до уваги, оскільки вказані документи навправлялися разом з ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 лютого 2012 року про відкриття провадження у справі №2-а-222/12.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає обґрунтованими доводи позову про те, що звільнення ОСОБА_1 відбувалося без наявних на те правових підстав, наслідком чого, в силу положень частини першої статті 235 КЗпП України, ОСОБА_1 має бути поновлений на роботі на посаді директора Департаменту правового супроводу та контролю Кам`янець-Подільської міської ради, у тому числі шляхом зобов`язання Кам`янець-Подільського міського голови Хмельницької області винести розпорядження про поновлення ОСОБА_1 на роботі.

Відповідно до частини другої статті 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

В зв`язку з тим, що суд встановив незаконність звільнення ОСОБА_1 з роботи на підставі розпорядження від 08 листопада 2016 року № 350-к з 10 січня 2012 року, підлягає обчисленню середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 10 січня 2012 року до дати ухвалення рішення у справі.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 Порядку обчислення середньої заробітної плати у всіх інших випадках середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата.

Пунктом 8 Порядку № 100 закріплено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Тобто, при обчисленні розміру середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку слід використовувати формулу, за якою обрахуванню підлягає період затримки за робочі дні виходячи із середньоденного заробітку, обчисленого відповідно до положень Порядку.

Для визначення суми середньоденного заробітку суд керується первинними документами, які містять відповідну інформацію, зокрема, за змістом довідки відділу бухгалтерського обліку Кам`янець-Подільської міської ради від 20 лютого 2017 року № 49, заробітна плата ОСОБА_1 в листопаді 2011 року склала 2137,42 грн, у грудні 2011 року 4797,48 грн.

Проте, слід врахувати також пункт 10 Порядку № 100, а саме те, що обчислення середньої заробітної плати у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення.

Виходячи з відкоригованої таким чином заробітної плати в розрахунковому періоді за встановленим у пунктах 6, 7 і 8 розділу ІV порядком визначається середньоденний (годинний) заробіток. У випадках коли підвищення тарифних ставок і окладів відбулось у періоді, протягом якого за працівником зберігався середній заробіток, за цим заробітком здійснюються нарахування тільки в частині, що стосується днів збереження середньої заробітної плати з дня підвищення тарифних ставок (окладів).

У постанові від 21 січня 2015 року у справі № 6-203цс14 Верховний Суд України з урахуванням тієї обставини, що за період від часу звільнення позивача до часу поновлення його на роботі підприємство здійснювало підвищення розміру тарифних ставок і посадових окладів, дійшов висновку про те, що при обчисленні середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу в період затримки виконання рішення суду заробітна плата позивача підлягала коригуванню на коефіцієнт підвищення тарифних ставок і посадових окладів.

Обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки (пункт 2 Розділу ІІ Постанови Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Так, розпорядженням першого заступника міського голови від 26 грудня 2011 року № 593-к припинено службу в органах місцевого самоврядування ОСОБА_1 . Водночас, остаточно звільнено позивача було 10 січня 2012 року.

Переглядаючи судові рішення у цій справі Верховний Суд у постанові від 15 жовтня 2020року зазначив, що під час вирішення справи № 2а-222/12 суд не поновлював ОСОБА_1 на посаді, зважаючи на те, що міський голова самостійно виправив допущені ним порушення трудових прав позивача шляхом скасування розпорядження від 26 грудня 2011 року №593-к про звільнення останнього за порушення Присяги. Проте, скасування відповідачем розпорядження від 26 грудня 2011 року №593-к майже через 5 років після його видання та одночасне звільнення позивача з іншої дати та іншої підстави створило невизначеність правового статусу позивача у період з 27 грудня 2011 року до 10 січня 2012 року.

Аналіз матеріалів справи свідчить про те, що позивач припинив виконувати посадові повноваження з вини відповідача саме на підставі прийняття розпорядження 27 грудня 2011 року № 593-к, в період тимчасової непрацездатності позивача. Розпорядженням міського голови від 08 листопада 2016 року №349-к скасовані розпорядження міського голови від 26 грудня 2011 року №593-к і від28грудня 2011 року №605-к, якими було припинено трудові відносини з ОСОБА_1 та змінено дату звільнення на 10 січня 2012 року, тобто на наступний після закінчення періоду тимчасової непрацездатності робочий день. ОСОБА_1 в період з 27 грудня 2011 року до 06 січня 2012 року включно був тимчасово непрацездатний, тобто не виконував посадові обов`язки, а оскільки був застрахованою особою як працівник державного органу, то отримував допомогу у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю.

За змістом абзаців першого та третього частини четвертої статті 34 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, Фонд соціального страхування від нещасних випадків фінансує витрати на медичну та соціальну допомогу, в тому числі на додаткове харчування, придбання ліків, спеціальний медичний, постійний сторонній догляд, побутове обслуговування, протезування, санаторно-курортне лікування, придбання спеціальних засобів пересування тощо, якщо потребу в них визначено висновками МСЕК. Допомога у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю виплачується в розмірі 100 відсотків середнього заробітку (оподатковуваного доходу). При цьому перші п`ять днів тимчасової непрацездатності оплачуються власником або уповноваженим ним органом за рахунок коштів підприємства, установи, організації.

Згідно з доказами в матеріалах справи період тимчасової втрати працездатності ОСОБА_1 розпочався 19 грудня 2011 року та закінчився 06 січня 2012 року. Розпорядженням міського голови від 26 грудня 2011 року, яке було в подальшому скасоване, службу в органах місцевого самоврядування ОСОБА_1 як директора Департаменту правового супроводу контролюю Кам`янець-Подільської міської ради, було припинено, тобто після спливу 5 днів тимчасової втрати працездатності, за які виплачується допомога за рахунок роботодавця. Таким чином, відсутні підстави для нарахування та стягнення з роботодавця будь-яких виплат внаслідок встановлення порушень під час його звільнення з посади, оскільки такі виплати не охоплювалися колом обов`язків роботодавця.

Оскільки трудове законодавство не допускає звільнення працівника в період тимчасової втрати ним працездатності, то таким днем може бути наступний після закінчення цього періоду робочий день, яким була визначена дата 10 січня 2012 року (що не заперечувалось сторонами під час розгляду справи). Таким чином, вказане слід використовувати як для визначення дати поновлення працівника на посаді, так і для проведення розрахунків середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відповідно до довідки № 49 від 20 лютого 2017 року у листопаді 2011 року ОСОБА_1 відпрацював 10 робочих днів, йому виплачено заробітну плату без урахування відпускних- 2137,42 грн; у грудні 2011 року за відпрацьовані 22 робочих дні, виплачено заробітної плати 4797,48 грн. Водночас, суд не може погодитись з обрахунком середньоденного розміру заробітної плати, виконаного відповідачем з огляду на таке.

Відповідно до абзацу 7 пункту 2 Порядку № 100 час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду. З розрахункового періоду також виключається час, за який відсутні дані про нараховану заробітну плату працівника внаслідок проведення бойових дій під час дії воєнного стану.

Так, відповідач у довідці № 49 зазначив, що в грудні 2011 року ОСОБА_1 відпрацював 22 робочих дня. Разом з тим, як встановлено судом, ОСОБА_1 був звільненийвід роботиу зв`язкуз тимчасовоюнепрацездатністю з19грудня 2011року по06січня 2012року. Як зазначалося вище, абзацом 7 пункту 2 Порядку № 100, визначено, що час,протягом якогопрацівник згідноіз законодавствомне працюваві заним незберігався заробітокабо зберігавсячастково,виключається зрозрахункового періоду. На підставі викладеного, суд погоджується з доводами позивача про те, що ним в грудні було відпрацьовано 12 днів. А відтак, середньоденний розмір заробітної плати ОСОБА_1 склав 315,22 грн ((2137,42+4797,48)/(10+12)).

Щодо проведення розрахунку коефіцієнтів підвищення, виходячи з посадових окладів директора Департаменту правового супроводу контролюю Кам`янець-Подільської міської ради, суд зазначає таке.

Як зазначалося вище, відповідно до пункту 10 Порядку № 100 обчислення середньої заробітної плати у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення.

Виходячи з відкоригованої таким чином заробітної плати в розрахунковому періоді за встановленим у пунктах 5, 7 і 8 розділу ІV порядком визначається середньоденний (годинний) заробіток. У випадках коли підвищення тарифних ставок і окладів відбулось у періоді, протягом якого за працівником зберігався середній заробіток, за цим заробітком здійснюються нарахування тільки в частині, що стосується днів збереження середньої заробітної плати з дня підвищення тарифних ставок (окладів).

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, витягів зі штатних розписів та штатних розписів (т. 4 арк. 60-97), посадовий оклад директорів Департаментів Кам`янець-Подільської міської ради складав: у період з 2012 року по 30.11.2015 року 1 608,00 грн. (коефіцієнт 1); з 01.12.2015 року по 25.05.2017 року 2 010,00 грн. (коефіцієнт 1,25); з 26.05.2017 року по 17.05.2018 року 5 800,00 грн. (коефіцієнт 3,6); з 18.05.2018 року по 14.11.2018 року 7 400,00 грн. (коефіцієнт 4,6).

Так, Постановою КМУ № 268 від 09 березня 2006 року «Про упорядкуванняструктури таумов оплатипраці працівниківапарату органіввиконавчої влади,органів прокуратури,судів таінших органів» в редакції від 24 травня 2017 року встановлено посадовий оклад для директорів департаментів ІІ групи міст (до якої віднесено місто Кам`янець-Подільськ) за оплатою праці в розмірі 5800,00 грн, в редакції від 10 травня 2018 року 7400,00 грн, в редакції від 19 червня 2019 року 7900,0 грн, в редакції від 03 червня 2020 року 8400,00 грн.

Отже, , посадовий оклад директора Департаменту правового супроводу та контролю в виконавчому комітеті Кам`янець-Подільської міської ради складав:

-за період з 10 січня 2012 року по 30 листопада 2015 року 308915,60 грн (980 робочих дні * 315,22 грн) за вказаний період коефіцієнт підвищення посадових окладів не застосовувався;

-за період з 01 грудня 2015 року по 25 травня 2017 року, з огляду на встановлення з 01 грудня 2015 року директорам департаментів Кам`янець-Подільськоїміської радипосадового окладув розмірі2010,00грн (щопідтверджується витягамизі штатнихрозписів таштатними розписами,наявними вматеріалах справи)та застосуваннякоефіцієнту 1,25,який розраховуєтьсяшляхом діленнярозміру посадовогоокладу здати підвищенняна посадовийоклад підчас звільнення(2010,00/1608,00=1,25) середнійзаробіток завказаний періодскладав146971,325 грн (373 робочих дня*(315,22*1,25) = 373*394,025 = 146971,325);

-за період з 26 травня 2017 року по 17 травня 2018 року, з огляду на встановлення директорам департаментів Кам`янець-Подільської міської ради посадового окладу в розмірі 5 800,00 грн, застосуванню підлягає коефіцієнт 3,606 (5800,00/1608,00=3,606), а середній заробіток за вказаний період складав 270529,84 грн (238 робочих днів * (315,22 грн * 3,606 ) = 238 * 1136,68 =270529,84);

-за період з 18 травня 2018 року по 24 червня 2019 року, з огляду на встановлення директорам департаментів Кам`янець-Подільської міської ради посадового окладу в розмірі 7 400,00 грн, застосуванню підлягає коефіцієнт 4,6 (7400,00/1608,00=4,6), а середній заробіток за вказаний період складав 397303,29 грн (274 робочих днів * (315,22 грн * 4,6 ) = 274 * 1450,012 =397303,29);

-за період з 25 червня 2019 року по 11 червня 2020 року, з огляду на встановлення директорам департаментів Кам`янець-Подільської міської ради посадового окладу в розмірі 7 900,00 грн, застосуванню підлягає коефіцієнт 4,912 (7900/1608=4,912), а середній заробіток за вказаний період складав 374703,12 грн (242 робочих днів * (315,22 грн * 4,912 ) = 242 * 1548,36 =374703,12);

-за період з 12 червня 2020 року по 28 серпня 2024 року, з огляду на встановлення директорам департаментів Кам`янець-Подільської міської ради посадового окладу в розмірі 8 400,00 грн, застосуванню підлягає коефіцієнт 5,2 (8400/1608=5,2), а середній заробіток за вказаний період складав 1771759,00грн (1081 робочих днів * (315,22 грн * 5,2 ) = 1081 * 1639 =1771759,00);

Таким чином, загальна сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 10 січня 2012 року до 28 серпня 2024 року, яка підлягає стягненню, складає 2 961027,52 грн.

В матеріалах справи міститься довідка Кам`янець-Подільської міської ради від 05 травня 2023 року, за змістом якої виконавчий комітет Кам`янець-Подільської міської ради виплатив ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу на підставі постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09 листопада 2016 року у справі № 2-а-222/2012 у розмірі 1615,86 грн, на підставі постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2019 року у справі № 369/11467-16-а на суму 627003,47, на підставі постанови Київського окружного адміністративного суду від 10 січня 2020 року у справі № 320/2374/19 у розмірі 120626,11 грн. Позивач не заперечував проти вказаних у довідці даних.

З інформації, отриманої з Єдиного державного реєстру судових рішень, вбачається, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2017 року, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 25 липня 2018 року, у справі № 2-а-222/2012 скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове судове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково лише в частині визнання протиправними дій першого заступника Кам`янець-Подільського міського голови Горшунова Г. І. щодо підписання розпорядження № 593-к від 26 грудня 2011 року «Про припинення служби в органах місцевого самоврядування ОСОБА_1 ». Водночас, суд зазначає, що відповідач не позбавлений можливості звернутися до суду із заявою в порядку ст. 380 КАС України про поворот виконання рішення суду, на що, за твердженням позивача, і скористався відповідач. Відповідачем під час розгляду справи не заперечувався факт звернення до суду із заявою про поворот виконання рішення суду. А відтак, суд не вбачає підстав до відрахування із загального розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні сплачених сум відповідачем за скасованими рішеннями судів.

Щодо заяви позивача про вихід за межі позовних вимог з метою реального захисту його прав та зобов`язання Кам`янець-Подільського міського голову винести розпорядження про поновлення позивача на роботі на посаді директора Департаменту правового супроводу та контролю Кам`янець-Подільської міської ради, забезпечення позивачу умов праці та можливість виконання повноважень директора Департаменту правового супроводу та контролю Кам`янець-Подільської міської ради, яку в судовому засіданні підтримав і представник відповідача, суд зазначає наступне.

Верховний Суду неодноразово наголошував на тому, що суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову, зокрема у постановах від 29 травня 2019 року у справі № 2-3632/11, від 15 липня 2019 року у справі № 235/499/17, від 30 жовтня 2019 року у справі № 390/131/18, від 1 квітня 2020 року у справі № 686/24003/18 тощо.

Вихід суду за межі позовних вимог можливий у тому разі, якщо позивач, вказавши у заяві одну конкретну вимогу, не зазначив іншу, яка має послідовний зв`язок із попередньою та випливає із фактичної спірної ситуації, викладеної у позовній заяві. Наприклад, позивач просить визнати протиправними дії, бездіяльність суб`єкта владних повноважень, однак не просить суд зобов`язати його вчинити певні дії чи прийняти рішення; просить визнати протиправним акт індивідуальної дії, однак не просить суд про його скасування тощо.

Отже, суд вправі за своєю ініціативою з метою необхідності захисту прав і охоронюваних законом інтересів фізичних і юридичних осіб вийти за межі заявлених позивачем вимог, однак відповідно до імперативних вимог процесуального законодавства.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 30 січня 2018 року у справі № 804/1457/17, від 11 грудня 2018 року у справі № 802/295/17-а, від 19 лютого 2019 року у справі № 824/399/17-а тощо.

З огляду на тривалість порушеного права позивача неодноразовим поновленням позивача на роботі, що в подальшому було скасовано у судовому порядку в зв`язку з відсутністю реального поновлення на роботі, суд вважає за можливим вийти за межі позовних вимог, зобов`язавши Кам`янець-Подільськогоміського головувинести розпорядженняпро поновленняпозивача нароботі напосаді директораДепартаменту правовогосупроводу таконтролю Кам`янець-Подільськоїміської ради,забезпечити позивачуумов праціта можливістьвиконання повноваженьдиректора Департаментуправового супроводута контролюКам`янець-Подільськоїміської ради.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправними дій заступника начальника - завідувача сектору юридичного управління Кам`янець-Подільської міської ради ОСОБА_3 щодо вчинення (зазначення) правового висновку, який не відповідає дійсності, шляхом складання та подання на розгляд Кам`янець-Подільського міського голови службової записки №1398/01 від 08 листопада 2016 року, суд вважає, що така вимога не підлягає задоволенню.

Так, на думку позивача, діїзаступника начальника - завідувача сектору юридичного управління Кам`янець-Подільської міської ради ОСОБА_3 щодо вчинення (зазначення) правового висновку, який не відповідає дійсності, шляхом складання та подання на розгляд Кам`янець-Подільського міського голови службової записки №1398/01 від 08 листопада 2016 року, яка містить неправдиві дані, а саме: - про обов`язковість виходу на роботу ОСОБА_1 після 06.01.2012; - про вчинення прогулу без поважних причин ОСОБА_1 10 січня 2012 року, є протиправними.

Водночас, зазначена службова записка не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні ст. 2 КАС України, не породжує ніяких правових наслідків, не встановлює не змінює ніяких адміністративних правовідносин та повноважень щодо позивача. Службова записка є лише формою спілкування службової особи в даному випадку зі своїм керівником у зв`язку з виконанням службових обов`язків згідно посадової інструкції (а.с.175 Т. 2). А відтак і дії відповідача - заступника начальника - завідувача сектору юридичного управління Кам`янець-Подільської міської ради ОСОБА_3 щодо її складання не порушують прав позивача.

Згідно вимог ст. ст. 8, 9 Кодексу адміністративного судочинства України усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом. Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

На підставі викладеного, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, суд дійшов висновку про те, що у позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Виконавчогокомітету Кам`янець-Подільськоїміської ради,Кам`янець-Подільськогоміського головиСімашкевича МихайлаЄвстафійовича,заступника начальника-завідувачавідділу юридичногоуправління Кам`янець-Подільськоїміської радиЛазарєвої ОлениПавлівни,треті особи,що незаявляють самостійнихвимог щодопредмету спору:юридичне управлінняКам`янець-Подільськоїміської ради,Кам`янець-Подільськаміська рада,про визнанняпротиправним іскасування розпорядження,визнання протиправнимидій,поновлення нароботі,стягнення середньогозаробітку зачас вимушеногопрогулу задовольнити частково.

Визнати протиправним і скасувати розпорядження Кам`янець-Подільського міського голови Сімашкевича Михайла Євстафійовича № 350-к від 08 листопада 2016 року «Про звільнення ОСОБА_1 ».

Поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді директора Департаменту правового супроводу та контролю Кам`янець-Подільської міської ради з 10 січня 2012 року.

Зобов`язати Кам`янець-Подільського міського голову винести розпорядження про поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді директора Департаменту правового супроводу та контролю Кам`янець-Подільської міської ради, забезпечити ОСОБА_1 умови праці та можливість виконання повноважень директора Департаменту правового супроводу та контролю Кам`янець-Подільської міської ради.

Стягнути з Виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 2961027(двамільйони дев`ятсотшістдесят однутисячу двадцятьсім)грн 52коп.

Допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді директора Департаменту правового супроводу та контролю Кам`янець-Подільської міської ради, стягнення з Виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за 1 місяць.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено удень його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , реєстрація місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Виконавчий комітет Кам`янець-Подільської міської ради, місцезнаходження: майдан Відродження, 1, м. Кам`янець-Подільський, Хмельницька область, Код ЄДРПОУ 04060542.

Відповідач: Кам`янець-Подільський міський голова Хмельницької області Сімашкевич Михайло Євстафійович: майдан Відродження, 1, м. Кам`янець-Подільський, Хмельницька область, ІПН НОМЕР_3 .

Відповідач: Заступник начальника-завідувача відділу юридичного управління Кам`янець-Подільської міської ради Лазарєва Олена Павлівна, місцезнаходження: майдан Відродження, 1, м. Кам`янець-Подільський, Хмельницька область.

Третя особа: Кам`янець-Подільська міська рада, місцезнаходження: майдан Відродження, 1, м. Кам`янець-Подільський, Хмельницька область, Код ЄДРПОУ 26571846.

Третя особа: Юридичне управління Кам`янець-Подільської міської ради, місцезнаходження: майдан Відродження, 1, м. Кам`янець-Подільський, Хмельницька область, Код ЄДРПОУ 37368447.

Суддя: І. О. Фінагеєва