Справа 688/1708/24
№ 1-кп/688/154/24
Вирок
Іменем України
21 жовтня 2024 року м. Шепетівка
Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
представника потерпілої особи - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шепетівка кримінальне провадження №12024244060000079 по обвинуваченню
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ізяслав Хмельницької області, громадянина України, з неповною вищою освітою, неодруженого, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , проживаючого по АДРЕСА_2 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , раніше судимого Ізяславським районним судом Хмельницької області за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з випробуванням з іспитовим строком 1 рік,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186, ч. 2 ст. 309 КК України,
встановив:
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, стаття закону про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення
Молодший сержант ОСОБА_5 , прийнятий 13 вересня 2023 року на військову службу до військової частини НОМЕР_1 на посаду командира 1 аеромобільного відділення 2 аеромобільного взводу 3 аеромобільної роти 1 аеромобільного батальйону, ВОС-1008182Д, в порушення вимог ст.ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, порушуючи правовий режим обігу психотропних речовин в Україні, а саме вимоги ст.ст. 2, 7, 12, 13, 16, 17, 25, 27 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», ст.ст. 1, 2, 3 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» та постанови Кабінету Міністрів України №589 від 03 червня 2009 року, якою затверджено Порядок провадження діяльності, пов`язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та контролю за їх обігом, прийняв рішення про незаконне придбання, без мети збуту, психотропних речовин для особистого вживання.
Так, 31 січня 2024 року близько 14 год 30 хв ОСОБА_5 , перебуваючи на території лісового масиву мікрорайону «Шанхай» у АДРЕСА_1 , знайшов поліетиленовий пакет, у якому містилася особливо небезпечна психотропна речовина - РVР. Після чого діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, порушуючи правовий режим обігу психотропних речовин в Україні, а саме вимоги ст.ст. 2, 7, 12, 13, 16, 17, 25, 27 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», ст.ст. 1, 2, 3 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» та постанови Кабінету Міністрів України №589 від 03 червня 2009 року, якою затверджено Порядок провадження діяльності, пов`язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та контролю за їх обігом, прийняв рішення про незаконне придбання, без мети збуту, психотропних речовин для особистого вживання.
У подальшому, 31 січня 2024 року о 15 год 16 хв ОСОБА_5 , рухаючись узбіччям автомобільної дороги Р-49, сполученням «Шепетівка-Васьковичі» у м. Шепетівка Хмельницької області, був зупинений працівниками Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області. Під час проведення поверхневої перевірки ОСОБА_5 , намагаючись уникнути кримінальної відповідальності, викинув вищевказаний поліетиленовий пакет, у якому містилася особливо небезпечна психотропна речовина - РVР на узбіччя автомобільної дороги.
Після цього, під час огляду, проведеного 31 січня 2024 року в проміжок часу з 16 год 21 хв до 16 год 31 хв, з узбіччя автомобільної дороги Р-49, сполученням «Шепетівка-Васьковичі» у м. Шепетівка Хмельницької області вилучено поліетиленовий згорток, у якому згідно висновку експертизи матеріалів, речовин\ та виробів міститься особливо небезпечна психотропна речовина масою 1,923 г, обіг якої згідно Списку № 2 Таблиці № 1 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого Постановою КМУ № 770 від 06 травня 2000 року заборонено та маса якої становить великий розмір, зазначений у Таблиці 2 невеликих, великих та особливо великих розмірів психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу, затвердженої Наказом МОЗ України № 188 від 01 серпня 2000 року, яку останній зберігав при собі без мети збуту.
Таким чином ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 309 КК України - незаконне придбання та зберігання без мети збуту особливо небезпечної психотропної речовини у великих розмірах.
Крім цього, 15 березня 2024 року о 21 год 26 хв ОСОБА_5 , перебуваючи поблизу приміщення кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 »,яке розташоване по АДРЕСА_3 , помітив на прилавку скарбничку для пожертв, встановлену Шепетівською спілкою ветеранів Афганістану на потреби ЗСУ та прийняв рішення відкрито заволодіти нею.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 о 21 год 27 хв, перебуваючи у вказаному місці, усвідомлюючи, що його злочинні дії будуть викриті свідками, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , керуючись корисливим мотивом, з метою вчинення відкритого викрадення чужого майна та особистого незаконного збагачення розуміючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи повторно, достовірно знаючи, що на території України діє воєнний стан, який введений в в дію Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та затверджений Законом України №2102-ІХ від 24.02.2022, строк дії якого продовжено згідно Указу Президента України №49/2024 від 05.02.2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України № 3429-ІХ від 13.02.2024, наблизився до торгового прилавку кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та відкрито заволодів скарбничкою для пожертв, у якій містилися грошові кошти в сумі 2800 гривень, купюрами по 200 гривень та заховав її до салону автомобіля служби таксі марки «Ореl Vivaro», д.р.н « НОМЕР_2 » та не реагуючи на зауваження ОСОБА_7 , який став очевидцем вчинення ОСОБА_5 злочину, покинув місце події, а викраденими грошовими коштами розпорядився на власний розсуд.
За вказаних обставин ОСОБА_5 своїми неправомірними діями завдав матеріальної шкоди Шепетівській спілці ветеранів Афганістану в розмірі 2800 гривень.
Таким чином ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 186 КК України - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений в умовах воєнного стану.
Показання обвинуваченого та обгрунтування недоцільності дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 ствердив, що в повному обсязі розуміє характер обвинувачення та погоджується з його формулюванням, зазначеним в обвинувальному акті, беззастережно визнає свою вину у вчинені інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 309, ч. 4 ст. 186 КК України та щиро розкаюється у вчиненому, просив його суворо не карати. Вказав, що 31.01.2024 року близько 14 год 30 хв на території лісового масиву мікрорайону «Шанхай» у м. Шепетівка знайшов поліетиленовий пакет, у якому містилася особливо небезпечна психотропна речовина - РVР та з метою власного вживання, поклав її до кишені своєї куртки. Рухаючись узбіччям дороги сполученням «Шепетівка-Васьковичі» у м. Шепетівка Хмельницької області був зупинений працівниками Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області. Очікуючи проведення поверхневої перевірки, у кишені куртки пакетик із психотропною речовиною помістив у пачку з-під цигарок, після чого викинув її на узбіччя дороги. Проте, вказане зафіксував відеореєстратор на службовому автомобілі поліцейських, а тому під час огляду місця події з узбіччя автомобільної дороги вказаний поліетиленовий згорток був вилучений. Щодо грабежу надав показання, що 15.03.2024 року святкував день народження кума. Близько 21 год 26 хв приїхали з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 автомобілем таксі марки «Ореl Vivaro», д.р.н « НОМЕР_2 » на вул. Шептицького в м. Шепетівка до кафе «Art Grill»з`їсти шаурми. Побачив на прилавку кафе скриньку для пожертв ЗСУ. Оскільки є військовослужбовцем, відносить себе до ЗСУ, а тому вирішив скриньку з грошима забрати із собою, сів у автомобіль та поїхав. Гроші, що були в скриньці 2800 грн витратив на власний розсуд. Також зазначив, що він цілком розуміє, що має право на повний судовий розгляд, у якому прокурор має довести усі обставини кримінального правопорушення, і що він при цьому має право мовчати, допитати під час такого розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь, просив не досліджувати докази обвинувачення, оскільки не оспорює фактичних обставин, встановлених стороною обвинувачення.
Захисник ОСОБА_6 зазначив, що обвинувачений ОСОБА_5 правильно розуміє зміст фактичних обставин і їх не оспорює, просив визнати недоцільним їх дослідження, вказуючи на те, що внаслідок розгляду справи, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, не будуть порушені права обвинуваченого.
Прокурор ОСОБА_3 , посилаючись на те, що обвинувачений ОСОБА_5 повністю визнав свою винуватість в інкримінованих йому кримінальних правопорушень, фактичні обставини не оспорює, не заперечив проти визнання недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, представника потерпілої особи, вважає необхідним дослідити лише письмові матеріали, що характеризують особу обвинуваченого, письмові документи про судові витрати та речові докази.
Представник потерпілої особи - Шепетівської спілки ветеранів Афганістану ОСОБА_4 не оспорив фактичних обставин, встановлених стороною обвинувачення, вважав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та достатнім обмежитись його допитом та допитом обвинуваченого, дослідженням письмових матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого, письмові документи про судові витрати та речові докази.
Так, ОСОБА_4 надав показання, що він, як керівник Шепетівської спілки ветеранів Афганістану, з початку війни співпрацює із підприємцями, які допомагають ЗСУ, в тому числі із власником кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що по АДРЕСА_3 . З дозволу власника на прилавку даного кафе встановив скриньку для пожертв на потреби ЗСУ. Очевидцем злочину не був, 15.03.2024 року ввечері від власника кафе дізнався, що скринька була викрадена. Обвинувачений ОСОБА_5 обіцяв відшкодувати заподіяну шкоду, проте цього так і не зробив. У призначенні міри покарання обвинуваченому поклався на розсуд суду.
З`ясувавши думки учасників судового провадження про обсяг та порядок дослідження доказів по справі, враховуючи, що обвинувачений повністю визнав свою вину в інкримінованих діяннях, ніхто з учасників провадження не піддає сумніву й не оспорює фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті, вірно розуміють зміст цих обставин, в суду немає сумнівів у добровільності та істинності позиції учасників процесу, а тому, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав за недоцільне проводити дослідження доказів щодо тих обставин справи, які ніким не оспорюються, обмежившись лише показаннями обвинуваченого, представника потерпілої особи, дослідженням даних, що характеризують особу обвинуваченого, письмових документів про судові витрати та речові докази і вважає доведеним пред`явлене обвинувачення.
Таким чином, дії ОСОБА_5 кваліфіковані правильно за ч. 2 ст. 309 КК України якнезаконне придбання та зберігання без мети збуту особливо небезпечної психотропної речовини у великих розмірах та за ч. 4 ст. 186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений в умовах воєнного стану.
Відомості про особу обвинуваченого, обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання, мотиви призначення покарання
Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Згідно вимог п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення; враховуючи ступінь тяжкості вчиненного кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
Частиною другою ст. 65 КК України визначено, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» висновки з усіх питань, пов`язаних із призначенням покарання, необхідно належним чином мотивувати у вироку. Суди повинні призначати покарання в межах, установлених санкцією статті Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, із урахуванням ступеня тяжкості, обставин цього злочину, його наслідків і даних про особу. Судам належить обговорювати питання про призначення передбаченого законом менш суворого покарання - особам, які вперше вчинили злочини і тим, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, відшкодували завдані збитки тощо.
При призначенні покарання ОСОБА_5 суд враховує тяжкість вчинених ним кримінальних правопорушень, які у відповідності до ст. 12 КК України відноситься за ч. 2 ст. 309 КК України до нетяжкого злочину, а за ч. 4 ст. 186 КК України - до тяжкого злочину.
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_5 неодружений, зареєстрованийпо АДРЕСА_1 , за місцем реєстрації характеризується як такий, на якого скарг не надходило, однак фактично проживає по АДРЕСА_2 , на обліку у лікарів нарколога, психіатра КНП «Ізяславська міська багатопрофільна лікарня» Ізяславської міської ради Хмельницької області не перебуває, проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , за місцем служби характеризувався з негативної сторони, раніше судимий за тяжкий корисливий злочин.
Обставиною, яка згідно ст. 66 КК України пом`якшує покарання ОСОБА_5 є щире каяття.
Обставин, які згідно ч. 1 ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_5 судом не встановлено.
Приймаючи до уваги характер діянь і спосіб їх вчинення, суспільну небезпеку вчинених кримінальних правопорушень, особу винного, який раніше судимий, що на думку суду свідчить про його підвищену небезпеку для суспільства, позицію потерпілого, який у призначенні покарання поклався на розсуд суду, наявність обставини, яка пом`якшує покарання, відсутність обставин, які обтяжують покарання, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 можливе лише в умовах ізоляції від суспільства та йому слід призначити покарання за сукупністю кримінальних правопорушень у виді позбавлення волі в межах санкцій статей, за якими обвинувачується, що буде необхідним та достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
Підстав для застосування при призначенні покарання ОСОБА_5 ст.ст. 69, 75 КК України суд не знаходить, оскільки в судовому засіданні не встановлено обставин, які пом`якшують та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених обвинуваченим кримінальних правопорушень.
ОСОБА_5 вироком Ізяславського районного суду Хмельницької області від 25.04.2024 року, який набрав законної сили 28.05.2024 року, засуджений за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік за злочин, який він вчинив 08.05.2023 року. З урахуванням наведеного, враховуючи те, що ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 309 КК України 31.01.2024 року, а передбачене ч. 4 ст. 186 КК України - 15.03.2024 року, остаточне покарання обвинуваченому ОСОБА_5 з урахуванням часу вчинення кримінальних правопорушень слід призначити у виді позбавлення волі із застосуванням положень ч. 4 ст. 70 КК України.
Таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як обвинуваченим, так й іншими особами. На переконання суду таке покарання повністю відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства й вимогами захисту основоположних прав особи, ступеню тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, даним про особу обвинуваченого та наслідкам, що настали.
Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд
Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.
Процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого згідно ст. 124 КПК України.
Заявлене прокурором у судових дебатах клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим підлягає задоволенню. Суд ухвалює рішення в порядку, визначеному в ст.ст. 368-380 КПК України, який зобов`язує серед іншого вирішити питання про запобіжний захід до набрання вироком законної сили. Беручи до уваги мету застосування заходів забезпечення кримінального провадження, яка передбачає досягнення дієвості провадження (ст. 131 КПК України), з огляду на необхідність попередження ризику переховування ОСОБА_5 від суду під тиском тягаря відбування реального покарання за вироком суду, суд вважає необхідним продовжити такий запобіжний захід обвинуваченому до набрання вироком законної сили, що забезпечить виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків.
Строк відбування покарання обвинуваченому суд вважає правильним рахувати з моменту фактичного затримання.
Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України в строк покарання обвинуваченому слід зарахувати строк його попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі з моменту затримання 11 вересня 2024 року по 21 жовтня 2024 року включно.
Керуючись ст.ст. 373-374 КПК України, суд -
ухвалив:
ОСОБА_5 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 309, ч. 4 ст. 186 КК України та призначити йому покарання:
- за ч.2 ст. 309 КК України у виді 1 (одного) року позбавлення волі;
- за ч. 4 ст. 186 КК України у виді 7 (семи) років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворимпризначити ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання призначеного покарання за цим вироком та за вироком Ізяславського районного суду Хмельницької області від 25 квітня 2024 року призначити ОСОБА_5 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років 6 (шість) місяців.
Строк відбуття покарання ОСОБА_5 рахувати з 11 вересня 2024 року.
Зарахувати ОСОБА_5 у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з моменту затримання 11 вересня 2024 року по 21 жовтня 2024 року включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі у відповідності до ч. 5 ст. 72 КК України.
Обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою продовжити до набрання вироком законної сили.
Речові докази:
- особливо небезпечну психотропну речовину - PVP, масою 1,923 г, що передана на зберігання в кімнату зберігання речових доказів Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області - знищити;
- DVD-R диск із записом з відеореєстратора службового автомобіля Пежо 1157 та DVD-R диск марки «Verbatim» об`ємом пам`яті 4,7 Gb із відеозаписом приміщення кафе «Art Grill», що зберігаються при матеріалах кримінального провадження - залишити при матеріалах кримінального провадження;
- скриньку для пожертв, яку було викрадено по АДРЕСА_4 , що передана на зберігання в кімнату зберігання речових доказів Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області - знищити.
Стягнути з ОСОБА_5 в дохід держави витрати за проведення судової експертизи матеріалів, речовин і виробів № СЕ-19/123-24/1444-НЗПРАП від 08 лютого 2024 року в сумі 1514 (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять) гривень 56 копійок.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. Апеляційна скарга подається через Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області.
Копію вироку, після його проголошення, негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
В умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.
Суддя: ОСОБА_9
Суд | Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області |
Дата ухвалення рішення | 21.10.2024 |
Оприлюднено | 23.10.2024 |
Номер документу | 122438560 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини проти власності Грабіж |
Кримінальне
Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області
Козачук С. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні