Ухвала

від 21.10.2024 по справі 754/14814/24

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 2/754/6731/24

2/754/6731/24 Справа № 754/14814/24

У Х В А Л А

про відкриття провадження

"21" жовтня 2024 р. м. Київ

Деснянський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Коваленко І.І. перевірив матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Печерського районного суду м. Києва, Держави України в особі Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

УСТАНОВИВ:

10 вересня 2024 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку направив до Київського апеляційного суду цей позов з клопотанням про визначення підсудності його розгляду.

27 вересня 2024 року Київський апеляційний суд постановив ухвалу, якою визначив Деснянський районний суд м. Києва для забезпечення розгляду цієї позовної заяви.

Позивач зазначив, що у зв`язку із прийняттям незаконної ухвали Печерського районного суду м. Києва від 04.02.2022 у справі № 757/3345/22-к про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР, йому було завдано майнової шкоди у розмірі 29,90 грн та моральної шкоди у розмірі 1000 092,00 грн.

Позовна заява надійшла до Деснянського районного суду м. Києва 08.10.2024, і 18.10.2024 передана на розгляд головуючому судді Коваленко І.І. відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Згідно зі статтею 186 ЦПК України, до відкриття провадження у справі суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 186 ЦПК України, чи підсудна справа даному суду, чи немає інших підстав для повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в цивільній справі, встановлених цим Кодексом.

Предметом спору у цій справі є відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої позивачу ухваленим суддею Печерського районного суду міста Києва процесуальними рішеннями, а саме, незгода з процесуальними рішеннями у справі № 757/3345/22-к, яким у задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, відмовлено.

Згідно з частинами першою, одинадцятою статті 49 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» суддю не може бути притягнуто до відповідальності за ухвалене ним судове рішення, за винятком вчинення злочину або дисциплінарного проступку. За шкоду, завдану судом, відповідає держава на підставах та в порядку, встановлених законом.

Законом встановлено імунітет суду і він не може бути відповідачем у цивільній справі. Наявність імунітету, за своєю суттю, є засобом, який гарантує належне функціонування системи правосуддя і дозволяє судам виконувати свою судову функцію незалежно та неупереджено.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважив, що питання імунітету суддів вже зустрічається при розгляді однієї зі справ, і в ній Суд дійшов висновку, що такий імунітет мав законну мету, оскільки був засобом забезпечення належного здійснення правосуддя. Суд також постановив, що з огляду на обставини тієї справи таке обмеження було пропорційним (рішення від 12 березня 2009 року у справі «Плахтєєв та Плахтєєва проти України» (Plakhteyev and Plakhteyeva v. Ukraine)).

Позовні вимоги про визнання незаконними пов`язаних з розглядом судової справи дій/бездіяльності суду (судді чи посадових осіб суду), а також вимоги про зобов`язання суду (судді) до вчинення певних процесуальних дій не можуть розглядатися за правилами будь-якого судочинства.

Позовні вимоги про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними діями чи бездіяльністю суду, можуть бути предметом розгляду у випадках, передбачених статтею 1176 ЦК України.

У разі надходження позовної заяви з вимогами про визнання незаконними пов`язаних з розглядом судової справи дій/бездіяльності суду (судді чи посадових осіб суду), про зобов`язання суду (судді) до вчинення певних процесуальних дій або про відшкодування завданої незаконними діями чи бездіяльністю суду (судді) шкоди з підстав, не передбачених статтею 1176 ЦК України, суд відмовляє у відкритті провадження у справі (пункт 1 частини першої статті 186 ЦПК України).

Аналогічний правовий висновок викладений у пункта 25- 27 постанови Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2019 року у справі № 454/3208/16-ц (провадження № 14-500цс19).

Відповідачем за позовом про відшкодування шкоди, завданої у процесі здійснення правосуддя, може бути держава, а не суди (судді). Суд не наділений повноваженнями представляти державу у суді за позовом про відшкодування шкоди, завданої під час здійснення правосуддя (пункт 28 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 688/2479/16-ц).

Положення «заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства» (пункт 1 частини першої статті 186, пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України) стосується як позовів, які не підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства, так і тих позовів, які суди взагалі не можуть розглядати (постанова Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 757/43355/16-ц).

Встановивши, що позовна заява містить вимоги до Печерського районного суду м. Києва, які не можуть бути розглянуті в порядку цивільного судочинства, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження в частині цих вимог на підставі пункту 1 частини другої статті 186 ЦПК України (аналогічний висновок викладено в ухвалі Верховного Суду від 04 липня 2024 року у справі № 463/1733/23 (провадження № 61-8797ск24) у подібних правовідносинах у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівського апеляційного суду).

Щодо вимог до держави Україна в особі Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди

У цивільному судочинстві держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями саме у спірних правовідносинах, зокрема, і представляти державу в суді (постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 761/3884/18 (провадження № 14-36цс19), від 21 серпня 2019 року у справі № 761/35803/16-ц (провадження № 14-316цс19), від 18 грудня 2019 року у справі № 688/2479/16-ц (провадження № 14-447цс19), від 06 липня 2021 року у справі № 911/2169/20 (провадження № 12-20гс21)). Водночас незалежно від участі у справі органу, через який вона бере участь у справі, належним відповідачем у справі є саме держава Україна.

Деснянський районний суд м. Києва перевірив позовну заяву в частині вимог до до держави Україна, встановив, що підстави, визначені статтями 185-186 ЦПК України, для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження у справі відсутні. Тому позовну заяву слід прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі в частині вимог до Держави України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Керуючись статтями 19, 186, 187, 260, 261 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі у частині вимог ОСОБА_1 до Печерського районного суду м. Києва, Держави України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Прийняти до розгляду позовну заяву та відкрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Держави України в особі Державної казначейської служби України ( про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Справу розглядати у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін. Явка учасників справи є не обов`язковою.

Підготовче судове засідання призначити на 20 листопада 2024 року о 14-30 годині в приміщенні Деснянського районного суду міста Києва за адресою: місто Київ, проспект Червоної Калини, 5в, зала судових засідань № 18 (2 -й поверх).

Встановити строки для реалізації учасниками справи права на подання заяв по суті:

1.відповідачу для подання відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі

2.позивачу для подання відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву;

3.відповідачу для подання заперечення - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив.

Роз`яснити позивачу, що наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначені у статті 223 ЦПК України, і про право подати заяву про розгляд справи за його відсутності.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою на порталі судової влади України в мережі Інтернет - https://ds.ki.court.gov.ua/sud2603/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала в частині відмови у відкритті провадження у справі може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Інна КОВАЛЕНКО