Ухвала

від 18.10.2024 по справі 367/3144/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

18 жовтня 2024року м. Київ

Унікальний номер справи № 367/3144/17

Головуючий у першій інстанції - Карабаза Н.Ф.

Апеляційне провадження № 22-ц/824/16246/2024

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Левенця Б.Б.

суддів: Борисової О.В., Ратнікової В.М.,

перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 25 червня 2024 року у справі за скаргою ОСОБА_1 до Ірпінського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, третя особа: ОСОБА_2 про скасування постанови від 30 листопада 2016 року, -

в с т а н о в и в :

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 25 червня 2024 року в поновленні строку на оскарження відмовлено. Скаргу ОСОБА_1 до Ірпінського міського ВДВС Головного територіального управління юстиції у Київській області, третя особа: ОСОБА_2 про скасування постанови від 30 листопада 2016 року - залишено без розгляду (т. 2 а.с. 104-107).

Не погодившись з ухвалою районного суду, 02 вересня 2024 року ОСОБА_1 подав безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу (т. 2 а.с. 152-216).

Ухвалою Київського апеляційного суду від 03 вересня 2024 року витребувано з матеріали цивільної справи (т. 2 а.с. 133).

17 вересня 2024 року Київським апеляційним судом отримано матеріали цивільної справи та 18 вересня 2024року передана судді-доповідачу.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 20 вересня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 25 червня 2024 року залишено без руху, надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії даної ухвали (т.2 а.с.137-138).

На виконання ухвали апелянту слід було надіслати на адресу апеляційного суду заяву, в якій вказати інші поважні підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження та надіслати нову редакцію апеляційної скарги з зазначенням відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у скаржника разом зкопіями скарги та доданими письмовими матеріалами відповідно до кількості учасників справи.

15 жовтня 2024 року Київським апеляційним судом отримано заяву ОСОБА_1 про усунення недоліків апеляційної скарги, де вказано інші поважні підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження таз зазначенням відомостей щодо електронного кабінету у особи, яка подає апеляційну скаргу, разом з копіями відповідно до кількості учасників справи(т. 2 а.с.141-172).

На обґрунтування поважності причин пропуску строку зазначав, що після ознайомлення з матеріалами справи на підставі заяви від 05 серпня 2024 року, другий том вказаної справи комплектувався, тому стверджувати, що ухвала Ірпінського міського суду Київської області від 25 червня 2024 року містилась в матеріалах справи та апелянт мав можливість з нею ознайомлюватись неможливо. Посилався на те, що повний текст оскаржуваної ухвали було отримано ним 30 серпня 2024 року, про що в справі є розписка.

Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів заявника щодо наявності поважних причин пропуску встановленого законом строку для звернення до суду з апеляційною скаргою на ухвалу суду, з огляду на таке.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що оскаржувана апелянтом ухвала Ірпінського міського суду Київської області постановлена 25 червня 2024 року (т. 2 а.с. 104-107).

25 червня 2024 року апелянт ОСОБА_1 був присутній у судовому засіданні під час розгляду справи районним судом та при проголошенні оскаржуваної ухвали від 25 червня 2024 року Ірпінським районним судом Київської області, що підтверджується протоколом та звукозаписом судового засідання (т. 2 а.с. 102-103).

З Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що ухвала Ірпінського міського суду Київської області від 25 червня 2024 року надіслана для оприлюднення: 15.07.2024 року, зареєстрована 15.07.2024 року, забезпечено надання загального доступу 16.07.2024 року.

05 серпня 2024 року апелянт подав до районного суду письмову заяву та ознайомився з матеріалами цивільної справи, на підтвердження чого в матеріалах справи міститься розписка про ознайомлення з матеріалами справи (т. 2 а.с.111). При цьому, заяви про видачу копії оскаржуваної ухвали та (або) про відсутність оскаржуваної ухвали (повного тексту) в матеріалах справи станом на день ознайомлення, а саме 05 серпня 2024 року, не зазначав.

29 серпня 2024 року ОСОБА_1 вперше звернувся до районного суду із заявою про видачу копії оскаржуваної ухвали та 30 серпня 2024 року отримав повний текст оскаржуваної ухвали, на підтвердження чого в матеріалах справи містяться розписка про отримання повного тексту оскаржуваної ухвали від 30 серпня 2024 року та цих обставин апелянт не заперечував і в поданій ним апеляційній скарзі (т. 2 а.с. 110, 117).

Враховуючи вищевикладене, присутність ОСОБА_1 при оголошенні вступної та резолютивної частини оскаржуваного судового рішення, свідчать про обізнаність ОСОБА_1 про існування ухваленого судового рішення. При цьому, з доводів клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження та заяви про усунення недоліків не вбачається існування поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції.

Частиною 1 ст. 44 ЦПК України визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку.

Виходячи з п. 4 ч. 1 ст. 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Питання про відмову у відкритті апеляційного провадження вирішується не пізніше п`яти днів з дня надходженняапеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків (ч. 3 ст. 358 ЦПК України).

Норми ЦПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Підстави пропуску строку оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання скарги. Виключно наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження рішення у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку оскарження з поважних причин.

Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду України від 20 травня 2019 року у справі № 0818/4970/2012.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошено право на справедливий судовий розгляд.

Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов`язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.

Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Із практики Європейського Суду з прав людини випливає, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення без доведеності поважності причин не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України.

Необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження «остаточного судового рішення» є порушенням принципу res judicata (правової визначеності), про що неодноразово наголошувалося у прецедентній практиці Європейського суду з прав людини.

Так, у параграфі 41 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Аналогічні висновки викладені Європейським судом з прав людини й у справах «Науменко проти України» від 9 листопада 2004 року, «Полтораченко проти України» від 18 січня 2005 року та «Тімотієвич проти України» від 8 листопада 2005 року.

Норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (PERETYAKA AND SHEREMETYEV v. UKRAINE, № 17160/06 та N 35548/06, § 34, ЄСПЛ, від 21 грудня 2010 року).

Європейський суд з прав людини зауважив, що «право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (VOLOVIK v. UKRAINE, №15123/03, § 53, 55, ЄСПЛ, від 6 грудня 2007 року). Норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

Суд апеляційної інстанції забезпечив право апелянта проте апелянт не навів переконливих обставин, які б свідчили про неможливість в розумний строк отримати копію оскаржуваної ухвали суду та звернутися до суду з апеляційною скаргою у строк, передбачений ст. 354 ЦПК України. Поряд з цим, у матеріалах справи містяться докази присутності в судовому засіданні апелянта 25 червня 2024 року під час проголошення оскаржуваного судового рішення районного суду, його оприлюднення 16 липня 2024 року встановленим порядком, заяви апелянта від 05 серпня 2024 року про ознайомлення з матеріалами справи, у т.ч. з оскаржуваної ухвалою.

Апелянтом не наведені обґрунтовані причини поважності пропуску строку апеляційного оскарження, що не залежали від волі заявника і дійсно були пов`язані з істотними перешкодами та труднощами, що об`єктивно ускладнювали можливість позивача (заявника) своєчасно звернутися до суду у визначений законом строк або аргументи, які б свідчили про дотримання ним такого строку.

Доводи апелянта, що 05 серпня 2024 року другий том вказаної справи комплектувався, а тому неможливо стверджувати що оскаржувана ухвала Ірпінського міського суду Київської області від 25 червня 2024 року містилась в матеріалах справи та апелянт мав можливість з нею ознайомлюватись, є припущеннями, які спростовуються наявними у справі доказами, а тому колегія суддів їх відхилила.

Зважаючи на те, що наведені апелянтом підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані апеляційним судом неповажними, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 358 ЦПК України суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Керуючись ст.ст. 354, ч. 4 ст. 357, ст. 358, ч. 2 ст. 381 ЦПК України, -

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 25 червня 2024 року.

Копію ухвали надіслати учасникам справи, а скаржнику надіслати копію ухвали разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Судді Київського апеляційного суду: Б.Б. Левенець

О.В. Борисова

В.М. Ратнікова