Рішення

від 10.11.2010 по справі 51/321

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  51/321

10.11.10

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Олсервіс, ЛТД»

до Суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1

про спонукання до виконання мирової угоди та стягнення 370 573, 97 грн.

                                                                                                               Суддя Пригунова А.Б.

Представники сторін:

від позивача: Спасибко А.В.

від відповідача: не з’явились

                                                             ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про зобов’язання Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи підприємця ОСОБА_1 виконати умови мирової угоди від 29.09.2008 р., укладеної між сторонами та затвердженою ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2008 р. у справі № 51/76; про стягнення з Суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Олсервіс, ЛТД» грошових коштів, а саме: основного боргу в сумі 300 000,00 грн., 3 % річних в сумі 6 805, 48 грн., інфляційних нарахувань в сумі 13 500, 00 грн., неустойки в сумі 50 268, 49 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань щодо сплати відповідно до умов вищезазначеної мирової угоди.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.10.2010 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 10.11.2010 р. за участю представників сторін, яких зобов’язано надати суду певні документи.

У даному судовому засіданні представник позивача в поряду ст. 22 ГПК України надав суду заяву про зміну позовних вимог, в якій просить спонукати Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичну особу ОСОБА_1 до виконання мирової угоди від 29.09.2008 р. укладеної між Товариством з обмеженою відповідальністю «Олсервіс, ЛТД»та Суб’єктом підприємницької діяльності –фізичною особою ОСОБА_1, затвердженої ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2008 р. у справі № 51/76 шляхом стягнення грошових коштів в сумі: 300 000, 00 грн.  основного боргу, 6 805,48 грн. 3 % річних,  13 500, 00 грн. інфляційних нарахувань, 50 268, 49 грн. неустойки в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач  вправі  до  прийняття  рішення  по  справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних  вимог,  відмовитись  від  позову  або  зменшити  розмір позовних вимог.

Розглянувши подану заяву, суд вважає, що вона відповідає вимогам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, у зв’язку з чим приймає її до розгляду.

Представник позивача підтримав заявлені вимоги з урахуванням поданої заяви.

Представник відповідача на виклик суду не з’явився, вимоги ухвали суду від 15.10.2010 р. не виконав.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним відзиву на позов і витребуваних судом документів, суд, на підставі ст. 75 ГПК України, приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами без участі вищезазначеного учасника судового процесу.

Судове рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем.

У судовому засіданні 10.11.2010 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача,  Господарський суд міста Києва, ?

 ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2008 р. було задоволено заяву про затвердження мирової угоди, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю «Олсервіс, ЛТД»і Суб’єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_1 та затверджено мирову угоду у справі № 51/76.

Відповідно до п. 1 мирової угоди відповідач в повному обсязі визнає позовні вимоги в розмірі 658 115,08 грн., а саме:

- суму основного боргу в розмірі 364 076, 79 грн.;

- суму інфляційних нарахувань в розмірі 172 143,70 грн., що була нарахована на основну суму боргу протягом часу прострочення виконання зобов’язання;

- суму трьох відсотків річних в розмірі 24 576, 61 грн., що була нарахована на основну суму боргу протягом часу прострочення виконання зобов’язання;

- суму збитків у вигляді неодержаного прибутку в розмірі 90 114,28 грн., що була розрахована із розміру основної суму боргу протягом часу прострочення виконання зобов’язання;

- суму витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн. при поданні позовної заяви.

В пункті 2 мирової угоди зазначено, що загальна сума заборгованості СПД-ФО ОСОБА_1. перед ТОВ «Олсервіс, ЛТД», визначена умовами даної мирової угоди у справі № 51/76, становить 658 115, 08 грн.

Згідно з п. 3. мирової угоди ТОВ «Олсервіс, ЛТД»надає час, а СПД-ФО ОСОБА_1.  зобов’язується погасити визначену умовами даної мирової угоди суму заборгованості у розмірі 658 115, 08 грн. шляхом перерахування цих коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Олсервіс, ЛТД»№ 26009962481347 в КФ ПУМБ, МФО 322755, ЄДРПОУ 216250017, частинами: у розмірі 358 115, 08 грн.  –у строк до 31.12.2008 р., та у розмірі 300 000,00 грн. –у строк до 28.02.2009 р.

Відповідно до п. 6. мирової угоди у випадку порушення строків та розмірів погашення заборгованості, визначених у п. 3. мирової угоди, СПД ФО ОСОБА_1. зобов’язаний сплатити суму простроченої заборгованості з врахуванням неустойки в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, а також з врахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання п.3 мирової угоди, 30.12.2008 р.  відповідач сплатив заборгованість в сумі  358 115, 08 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 74-1000 від 30.12.2008 р.(копія –в матеріалах справи).

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначає, що відповідач порушив умови мирової угоди від 29.09.2008 р. та  не здійснив оплату, передбачену п. 3. мирової угоди у розмірі 300 000,00 грн. ані в строк до 28.02.2009 р., ані станом на день розгляду справи, у зв’язку з чим він просить спонукати Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичну особу ОСОБА_1 до виконання мирової угоди від 29.09.2008 р. укладеної між Товариством з обмеженою відповідальністю «Олсервіс, ЛТД»та Суб’єктом підприємницької діяльності –фізичною особою ОСОБА_1, затвердженої ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2008 р. у справі № 51/76 шляхом стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Олсервіс, ЛТД»грошових коштів в сумі: 300 000, 00 грн.  основного боргу, 6 805,48 грн. 3 % річних,  13 500, 00 грн. інфляційних нарахувань, 50 268, 49 грн. неустойки в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають  задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Кодексу.  Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач заявлених до нього вимог не спростував, відсутність у нього заборгованості станом на день розгляду справи не довів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови мирової угоди від 29.09.2008 р., що затверджена ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2008 р. у справі № 51/76, а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.  

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов‘язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона  доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов‘язань. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов‘язання.

За таких обставин, суд вважає, що вимоги позивача про спонукання Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_1 до виконання мирової угоди від 29.09.2008 р. укладеної між Товариством з обмеженою відповідальністю «Олсервіс, ЛТД»та Суб’єктом підприємницької діяльності –фізичною особою ОСОБА_1, затвердженої ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2008 р. у справі № 51/76 шляхом стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Олсервіс, ЛТД»грошових коштів , зокрема, основного боргу в сумі  300 000, 00 грн.  є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить спонукати Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичну особу ОСОБА_1 до виконання мирової угоди від 29.09.2008 р. укладеної між Товариством з обмеженою відповідальністю «Олсервіс, ЛТД»та Суб’єктом підприємницької діяльності–фізичною особою ОСОБА_1, затвердженої ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2008 р. у справі № 51/76 шляхом стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Олсервіс, ЛТД»грошових коштів, зокрема,  6 805,48 грн. 3 % річних,  13 500, 00 грн. інфляційних нарахувань.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі статтею 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, перевіривши розрахунок 3% річних в сумі 6 805,48 грн. та  інфляційних нарахувань в сумі 13 500, 00 грн., суд встановив, що позовні вимоги в частині  спонукання Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичну особу ОСОБА_1 до виконання мирової угоди від 29.09.2008 р. укладеної між Товариством з обмеженою відповідальністю «Олсервіс, ЛТД»та Суб’єктом підприємницької діяльності–фізичною особою ОСОБА_1, затвердженої ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2008 р. у справі № 51/76 шляхом стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Олсервіс, ЛТД»грошових коштів, зокрема,  6 805,48 грн. 3 % річних,  13 500, 00 грн. інфляційних нарахувань є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить  спонукати Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичну особу ОСОБА_1 до виконання мирової угоди від 29.09.2008 р. укладеної між Товариством з обмеженою відповідальністю «Олсервіс, ЛТД»та Суб’єктом підприємницької діяльності–фізичною особою ОСОБА_1, затвердженої ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2008 р. у справі № 51/76 шляхом стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Олсервіс, ЛТД»грошових коштів, зокрема,  50 268, 49 грн. неустойки в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Відповідно до п. 6. мирової угоди у випадку порушення строків та розмірів погашення заборгованості, визначених у п. 3. мирової угоди, СПД ФО ОСОБА_1. зобов’язаний сплатити суму простроченої заборгованості з врахуванням неустойки в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, а також з врахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми.

Перевіривши правильність розрахунку неустойки, суд встановив, що позивачем застосовано помилку в періоді її розрахунку, зазначивши період з 01.03.2009 р. до 01.12.2009 р.

Таким чином, згідно розрахунку суду, сума неустойки, яка підлягає стягненню з відповідача складає 34 935, 62 грн.  за період з 01.03.2009 р. до 01.09.2009 р.  

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати покладаються на відповідача  (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, ?

     ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги частково задовольнити.

2.          Спонукати Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичну особу ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1)  до виконання мирової угоди від 29.09.2008 р. укладеної між Товариством з обмеженою відповідальністю «Олсервіс, ЛТД»та Суб’єктом підприємницької діяльності –фізичною особою ОСОБА_1, затвердженої ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2008 р. у справі № 51/76 шляхом стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Олсервіс, ЛТД»(04070, м. Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, 25, код 21625017)  грошових коштів в сумі: 300 000, 00 грн.  основного боргу, 6 805,48 грн. 3 % річних,  13 500, 00 грн. інфляційних нарахувань, 34 935, 62 грн. неустойки в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

3.          Стягнути з Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1)  з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Олсервіс, ЛТД»(04070, м. Київ, вул. Набержно-Хрещатицька, 25, код 21625017) 3552 (три тисячі п’ятсот п’ятдесят дві ) грн. 41 коп. державного мита та 226 (двісті двадцять шість) грн. 23 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          В задоволенні решти вимог відмовити.

        5.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

         Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                       Пригунова А.Б.

Дата підписання 12.11.2010 р.