Ухвала

від 16.10.2024 по справі 202/10428/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/1894/24 Справа № 202/10428/24 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2024 року м. Дніпро

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

прокурор ОСОБА_6 ,

представника третьої особи, щодо

майна якої вирішується питання про арешт ОСОБА_7

розглянувши увідкритому судовомузасіданні матеріали за апеляційною скаргою прокурора Слобожанської окружної прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 03 жовтня 2024 року про арешт майна у кримінальному провадженні №42023040000000560 ,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 03 жовтня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання слідчого про арешт тимчасово вилученого майна під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: ноутбуку Katana GF 76 s/n K2111N0188575, чорного кольору із зарядним пристроєм із паролем.

Мотивуючи ухвалене рішення, слідчий суддя послався на те, що органом досудового розслідування не доведено, що перелічене у клопотанні тимчасово вилучене майно відповідає вимогам та критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, має доказове значення у даному кримінальному провадженні та набуте протиправним шляхом або отримане внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Не погоджуючисьз цимрішенням слідчогосудді,прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого та накласти арешт на : ноутбук KatanaGF76s/nK2111N0188575,чорного кольоруіз заряднимпристроєм ізпаролем.

Вимоги апеляційної скарги мотивує тим, що органом досудового розслідування проведені негласні слідчі (розшукові) дії, які підтверджують причетність зазначеної у клопотанні групи осіб до вчинення шахрайства, що спростовує висновки слідчого судді про те, що майно не відповідає критеріям ст. 98 КПК України та щодо необхідності врахування того, що ОСОБА_8 не повідомлено про підозру, що є підставою для відмови у накладенні арешту на майно.

Також зазначає, що слідчим суддею не взято до уваги, що діяльність шахрайських call-центрів на території м. Дніпра, була направлена на отримання значних прибутків у вигляді грошових коштів, тобто грошові кошти вилучені у зазначених осіб, можуть бути прибутками від ведення ними незаконної діяльності.

Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт,- ОСОБА_8 , будучи належним чином увідомленим про місце та час розгляду справи, в судове засідання не з`явився, про поважні причини суд не увідомив, що не перешкоджає апеляційному розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора ОСОБА_6 , який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, - адвоката ОСОБА_7 , який заперечував щодо задоволення апеляційної скарги, дослідивши надані матеріали, обговоривши доводи апеляційних скарг, апеляційний суд приходить до таких висновків.

Як вбачається з матеріалів, наданих до суду апеляційної інстанції, у провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження №42023040000000560, відомості про яке 26.10.2023 року внесені до ЄРДР, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, за фактом того, що на території м. Дніпра діє група осіб, які об`єднались спільним злочинним умислом, направленим на вчинення шахрайських дій, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, незаконно зоволодівають належними громадянам Казахстану грошовими коштами у великих у великих розмірах.

23.09.2024 року на підставі ухвали слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 26.08.2024 року ( справа №202/10428/24/24, провадження №1-кс/202/5902/2024) було проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1 , з метою фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання та вилучення речей і документів, які мають значення для кримінального провадження та можуть бути доказами у суді.

Постановою слідчого від 24.09.2024 року виявлені та вилучені 23.09.2024 року в ході проведення обшуку речі, документи та грошові кошти, перелік яких зазначений в ухвалі слідчого про надання дозволу на проведення обшуку, - визнані речовими доказами у кримінальному провадженні №42023040000000560.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

У відповідностідо ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Статею 98 КПК України передбачено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як вбачаєтьсяз ухвалислідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 26.08.2024 року про надання дозволу на обшук ( справа №202/10428/24/24, провадження №1-кс/202/5902/2024) слідчим було доведено наявність достатніх відомостей, що вказують на причетність ОСОБА_8 до вказаного правопорушення та необхідність обшуку за місцем його проживання, де можуть знаходитись речі, предмети та документи, які мають значення для досудового розслідування, такі відомості одержані процесуальним шляхом і містяться в матеріалах клопотання.

Мотивуючи клопотання, слідчий просив накласти арешт на вказані речі та документи з метою забезпечення збереження доказів для подальшого проведення слідчих дій, а саме задля дослідження обставин кримінального провадження, з чим погоджується колегія суддів, оскільки вилучені речі є речовими доказами.

Висновки слідчогосудді проте,що жоднійособі неповідомлено пропідозру,- не може бути підставою для відмови у задоволенні клопотання , оскільки відповідно до ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

До судуапеляційної інстанціїбули наданіматеріали кримінальногопровадження,якими підтвердженодоводи клопотанняпро арештмайна щодообставин,які вказуютьна можливупричетність ОСОБА_8 до кримінального правопорушення, у зв`язку з чим прокурором доведена необхідність арешту речових доказів на вказаній стадії кримінального провадження.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 173 КПК України, у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно.

Колегія суддів вважає, що органом досудового розслідування наведено достатньо підстав, що обґрунтовують необхідність арешту вказаних речей та документів , шляхом заборони розпорядження та користування вказаним майном, оскільки необхідно вжити заходів з метою забезпечення збереження речових доказів та встановлення обставин кримінального правопорушення.

Враховуючи зазначене,колегія суддіввважає,що клопотанняпро арештмайна відповідаєвимогам ст.171КПК Українита міститьправові (законні)підстави для здійснення арешту зазначеного у ньому майна, а тому на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власників майна з метою попередження настання наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

При цьому, будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, колегією суддів не встановлено.

На підставі вищевикладених обставин, які свідчать про необ`єктивність судового розгляду, істотне порушення вимог КПК України, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, з постановленням апеляційним судом нової ухвали про часткове задоволення клопотання слідчого про арешт майна у кримінальному провадженні № 42023040000000560 з мотивів, викладених апеляційним судом, у зв`язку з чим, апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора Слобожанської окружної прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 03 жовтня 2024 року задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Індустріального районногосуду м.Дніпропетровська від03жовтня 2024 рокупро арештмайна укримінальному провадженні№42023040000000560 скасувати.

Постановити новуухвалу,якою клопотанняслідчого пронакладення арештуна майноу кримінальномупровадженні №42023040000000560 задовольнити , танакласти арештна:ноутбук KatanaGF76s/nK2111N0188575,чорного кольоруіз заряднимпристроєм ізпаролем, шляхом накладення заборони розпорядження та користування зазначеним майном.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4