Ухвала

від 16.10.2024 по справі 5011-64/9740-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaУХВАЛА

м. Київ

16.10.2024Справа №5011-64/9740-2012за заявою: Антимонопольного комітету України

про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу та видачу дублікату виконавчого документа у справі

за позовом Антимонопольного комітету України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поштовий каталог"

про зобов`язання вчинити дії та стягнення 340 000,00 грн

Суддя Зеленіна Н.І.

Секретар судового засідання Швець В.М.

Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання.

ВСТАНОВИВ:

Антимонопольний комітет України звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поштовий каталог" про зобов`язання вчинити дії, стягнення штрафу за поширення інформації, що вводить в оману в сумі 170000,00 грн. та 40800,00 грн. пені за прострочення сплати штрафу.

Рішенням суду від 12.10.2012 позов задоволено, зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Поштовий каталог" припинити поширювати недостовірну інформацію, яка згідно із пунктом 1 рішення Антимонопольного комітету України від 05.03.2012 року № 152-р по справі № 27-26.4/30-11 визнана такою, що вводить в оману споживачів, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Поштовий каталог" на користь Антимонопольного комітету України штраф за поширення інформації, що вводить в оману в сумі 170000,00 грн. та 170000,00 грн. пені за прострочення сплати штрафу, та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Поштовий каталог" в дохід Державного бюджету України судовий збір в сумі 6800,00 грн.

На виконання зазначеного рішення 05.11.2012 судом видано відповідні накази.

Антимонопольний комітет України листом від 13.12.2012 №300-29/01-12959 звернувся до відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві з заявою про відкриття виконавчого провадження на підставі наказу Господарського суду міста Києва від 05.11.2012 №5011-64/9740-2012 про зобов`язання ТОВ "Поштовий каталог" припинити поширювати недостовірну інформацію, яка згідно із пунктом 1 рішення Антимонопольного комітету України від 05.03.2012 №152-р по справі №27-26.4/30-11 визнана такою, що вводить в оману споживачів.

Головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві винесено 11.01.2013 постанову про відкриття виконавчого провадження №35937669.

24.02.2014 державним виконавцем органу державної виконавчої служби Печерського районного юстиції винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №35937669.

10.04.2014 Антимонопольний комітет України звернувся до Господарського суду міста Києва зі скаргою на дії Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.04.2014 скаргу Антимонопольного комітету України на дії Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві задоволено; визнано недійсною Постанову Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції міста Києва про закінчення виконавчого провадження № 35937669 від 24.02.2014; зобов`язано надіслати наказ Господарського суду м. Києва від 05.11.2012 № 5011-64/9740-2012 на адресу Антимонопольного комітету України (03680, м. Київ, вул. Урицького, 45, код ЄДРПОУ 00032767).

Антимонопольний комітет листом від 25.09.2014 "300-29/09-8707 звернувся до відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві із заявою про відновлення виконавчого провадження.

Старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві 27.10.2014 винесено постанову про відновлення виконавчого провадження №35937669.

В подальшому Антимонопольний комітет України звернувся до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) із листом від 15.03.2024 №300-29.1/02-2573е щодо забезпечення виконання судових рішень, стягувачем за якими є Антимонопольний комітет України.

Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) за результатом розгляду вказаного листа Антимонопольного комітету України листом від 10.04.2024 №18105/3.2-24/вх.17670/3-24 надало інформацію, згідно якої виконавче провадження №35937669 закінчене на підставі п. 11 ч. 1 статті 49 Закону України "Про виконавче провадження".

20.08.2024 через діловодство суду від представника Антимонопольного комітету України надійшла заява про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа та видачу дублікату наказу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.08.2024 призначено до розгляду заяву Антимонопольного комітету України на 04.09.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.09.2024 витребувано у Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) матеріали виконавчого провадження №35937669 та відкладено розгляд заяви Антимонопольного комітету України про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу та видачу дублікату виконавчого документа у справі на 16.10.2024.

Через діловодство суду 09.10.2024 від Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) надійшов лист, в якому зазначено, що виконавче провадження №35937669 завершено та знищено за строками зберігання.

В судовому засіданні представник Антимонопольного комітету України підтримав подану заяву від 20.08.2024 та просив задовольнити її в повному обсязі; представник відповідача у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Розглянувши заяву Антимонопольного комітету України від 20.08.2024, надавши оцінку доводам заявника та наявним в матеріалах справи документам, суд дійшов висновку, що заява про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу та видачу дублікату виконавчого документа у справі №5011-64/9740-2012 є обґрунтованою та підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до статті 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

За приписами статті 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно зі статтею 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина 1 статті 237 Господарського процесуального кодексу України).

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012) невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 №11-рп/2012).

За мотивувальною частиною рішення Конституційного Суду України №16-рп/2009 від 30.06.2009 виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави.

Виходячи з того, що згідно зі статтею 1 Конституції України Україна є правовою державою, обов`язковість виконання судових рішень є обов`язковою гарантією, дотримання якої є визначальним для утвердження авторитету України.

За приписами статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 по справі "Шмалько проти України" зазначено, що для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина "судового розгляду". У рішенні від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії, передбаченої параграфом 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Відповідно до змісту рішення від 20.07.2004 Європейського суду з прав людини "Шмалько проти України" право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Отже, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

З Автоматизованої системи виконавчого провадження вбачається, що державним виконавцем Кондратюк Лідією Петрівною відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві 11.01.2013 відкрито виконавче провадження №35937669 на виконання наказу Господарського суду міста Києва від 05.11.2012 у справі №5011-64/9740-2012 про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Поштовий каталог" припинити поширювати недостовірну інформацію, яка згідно із пунктом 1 рішення Антимонопольного комітету України від 05.03.2012 №152-р по справі №27-26.4/30-11 визнана такою, що вводить в оману споживачів.

В подальшому державним виконавцем Петрухно Сергієм Олександровичем відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції 29.09.2016 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №35937669 на підставі пункту 11 частини 1 статті 49, статі 50 Закону України "Про виконавче провадження, оскільки боржником рішення суду не виконано, державним виконавцем винесено та направлено подання до правоохоронних органів про притягнення боржника до кримінальної відповідальності.

З вказаної постанови про закінчення виконавчого провадження №35937669 від 29.09.2016 вбачається, що її копія мала бути направлена сторонам та органу чи посадовій особі, що видав виконавчий документ.

Однак, матеріали справи не містять копії постанови державного виконавця Петрухно С.О. відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції від 29.09.2016 про закінчення виконавчого провадження №35937669.

Окрім того за доводами заявника на адресу Антимонопольного комітету України ні вказана постанова, ні оригінал наказу Господарського суду міста Києва від 05.11.2012 у справі №5011-64/9740-2012 не надходили.

Згідно листа Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) від 09.10.2024 виконавче провадження №35937669 завершено та знищено за строками зберігання.

З вищенаведеного слідує, що оригінал наказу Господарського суду міста Києва від 05.11.2012 у справі №5011-64/9740-2012 на сьогодні є втраченим.

В матеріалах справи відсутні докази отримання заявником постанови від 29.09.2016 про закінчення виконавчого провадження №35937669.

Відповідно до частини першої статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21.04.1999, після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов`язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п`яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення Якщо рішення не виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом. При цьому на боржника повторно накладається штраф у порядку, встановленому статтею 89 цього Закону (частина друга статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21.04.1999).

У разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав (частина третя статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21.04.1999).

У разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника-фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону (частина перша та друга статті 89 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21.04.1999).

Пунктом 11 частини 1 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21.04.1999 визначено, виконавче провадження підлягає закінченню у разі повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 75 цього Закону.

Згідно з частиною 1 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016 виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони (частина п`ята статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02.06.2016).

Частиною 6 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02.06.2016 встановлено, що стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.

Згідно частин 1, 2 статті 329 Господарського процесуального кодексу України, у разі пропуску строку для пред`явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, і розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Відповідно до частини другої вказаної статті заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Враховуючи вищенаведені вимоги законодавства України судом встановлено, що Антимонопольний комітет України своєчасно у встановлений на той час Законом строк звернувся до відповідного підрозділу Державної виконавчої служби, надавши наказ Господарського суду міста Києва від 05.11.2012 у справі №5011-64/9740-2012 на підставі якого відкрите виконавче провадження №35937669.

Разом з цим рішення суду та наказ Господарського суду міста Києва від 05.11.2012 у справі №5011-64/9740-2012 не виконані, виконавче провадження закінчене з незалежних від заявника причин.

Крім того, стягувач не був повідомлений належним чином про закінчення виконавчого провадження №35937669 та не отримував відповідної постанови державного виконавця, у зв`язку з чим був позбавлений права оскаржити постанову про закінчення виконавчого провадження у встановленому Законом порядку.

З огляду на обставини, що зумовили пропуск строку для повторного пред`явлення наказу Господарського суду міста Києва від 05.11.2012 у справі №5011-64/9740-2012 до виконання, суд вважає причини пропуску строку поважними та вважає за можливе поновити пропущений строк для повторного пред`явлення наказу Господарського суду міста Києва від 05.11.2012 у справі №5011-64/9740-2012 до виконання.

Відповідно до пункту 19.4 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Суд зазначає, що видача дубліката наказу не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов`язань, оскільки дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, що узгоджується з позицією викладеною в постанові постанова Верховного Суду від 16.08.2024 у справі № 908/2995/19.

За таких обставин суд дійшов висновку про поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу Господарського суду міста Києва від 05.11.2012 у справі №5011-64/9740-2012 до виконання та вважає за необхідне видати заявнику дублікат наказу Господарського суду міста Києва від 05.11.2012 у справі №5011-64/9740-2012.

Керуючись статтею 329, пунктом 19.4 частини 1 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України, статтею 12 Закону України "Про виконавче провадження", Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Заяву Антимонопольного комітету України про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу та видачу дублікату виконавчого документа у справі №5011-64/9740-2012 задовольнити повністю.

2. Видати Антимонопольному комітету України дублікат наказу Господарського суду міста Києва від 05.11.2012 у справі №5011-64/9740-2012 про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Поштовий каталог" припинити поширювати недостовірну інформацію, яка згідно із пунктом 1 рішення Антимонопольного комітету України від 05.03.2012 №152-р по справі №27-26.4/30-11 визнана такою, що вводить в оману споживачів.

3. Поновити Антимонопольному комітету України пропущений строк для пред`явлення наказу Господарського суду міста Києва від 05.11.2012 у справі №5011-64/9740-2012 до виконання.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.І. Зеленіна