Ухвала

від 23.04.2014 по справі 5011-64/9740-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 5011-64/9740-2012 23.04.14

За скаргою Антимонопольного комітету України

на дії Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління

юстиції у місті Києві

у справі № 5011-64/9740-2012

за позовом Антимонопольного комітету України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поштовий каталог"

про зобов'язання вчинити дії та стягнення 340 000,00 грн.

Суддя Зеленіна Н.І.

При секретарі судового засідання Пархоменко Ю.Л.

Представники сторін:

від стягувача -Новицький М.З., за дов. № 300-122/01-1677 від 28.02.2014 від боржника -не з'явився від ВДВС -не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Антимонопольний комітет України звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поштовий каталог" про зобов'язання вчинити дії, стягнення штрафу за поширення інформації, що вводить в оману в сумі 170000,00 грн. та 40800,00 грн. пені за прострочення сплати штрафу.

Рішенням суду від 12.10.2012 р. позов задоволено, зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Поштовий каталог" припинити поширювати недостовірну інформацію, яка згідно із пунктом 1 рішення Антимонопольного комітету України від 05.03.2012 року № 152-р по справі № 27-26.4/30-11 визнана такою, що вводить в оману споживачів, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Поштовий каталог" на користь Антимонопольного комітету України штраф за поширення інформації, що вводить в оману в сумі 170000,00 грн. та 170000,00 грн. пені за прострочення сплати штрафу, та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Поштовий каталог" в дохід Державного бюджету України судовий збір в сумі 6800,00 грн.

На виконання зазначеного рішення 05.11.2012 р. судом видано відповідні накази.

10.04.2014 р. Антимонопольний комітет України звернувся до господарського суду міста Києва зі скаргою на дії Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві.

Ухвалою суду від 11.04.2014 р. скаргу призначено до розгляду на 23.04.2014 р.

У судове засідання 23.04.2014 р. з'явився представник стягувача, надав усні пояснення по суті скарги та просив задовольнити останню, з підстав зазначених у скарзі.

Представники боржника та ВДВС у судове засідання 23.04.2014 р. не з'явилися, про поважні причини неявки суд не повідомили, про час і місце проведення судового засідання повідомлялися, заяв та клопотань до початку судового засідання не подавали.

Розглянувши подану заяву, суд встановив наступне.

Скарга мотивована тим, що думку позивача (стягувача, заявника) державним виконавцем ВДВС Печерського районного управління юстиції у місті Києві не було вжито всіх регламентованих ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» заходів з виконання наказу господарського суду м. Києва від 05.11.20212 р. № 5011-64/9740-2012, а підстави винесення постанови про закінчення виконавчого провадження ВП № 35937669 від 24.02.2014 р. - є незаконними.

24.02.2014 р. державним виконавцем Трухановським Олександром Дмитровичем органу державної виконавчої служби Печерського районного юстиції винесено Постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 35937669, згідно якої виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду м. Києва від 05.11.20212 р. № 5011-64/9740-2012 - закінчено на підставі п. 11 ч. 1 ст. 49 та 50 Закону України «Про виконавче провадження».

31.03.2014 р. на адресу Антимонопольного комітету України надійшла постанова ВДВС Печерського РУЮ від 24.02.2014 р. ВП № 35937669 про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду м. Києва від 05.11.20212 р. № 5011-64/9740-2012, вищевказана постанова була відправлена на адресу Антимонопольного комітету України супровідним листом від 24.02.2014 р. № 296/2 з якого вбачається що вищевказаний наказ повернуто до Господарського суду м. Києва.

У своїй скарзі до суду, скаржник просить визнати незаконною постанову ВДВС Печерського районного управління юстиції міста Києва від 24.02.2014 р. ВП № 35937669 про закінчення виконавчого провадження а також просить суд надіслати на його адресу наказ господарського суду м. Києва від 05.11.20212 р. № 5011-64/9740-2012.

Заявник обґрунтовує скаргу тим, що державним виконавцем не вжито всіх регламентованих ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» заходів з виконання наказу господарського суду м. Києва від 05.11.20212 р. № 5011-64/9740-2012.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до пунктів 4, 11, 12, 13, 15, 16 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право:

- безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати такі приміщення і сховища;

- викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що знаходяться у виконавчому провадженні, а в разі неявки боржника без поважних причин виносити постанову про його привід через органи внутрішніх справ;

- залучати у встановленому порядку до провадження виконавчих дій понятих, працівників органів внутрішніх справ, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання;

- накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом;

- у процесі виконання рішень за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі необхідності примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників органів внутрішніх справ, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке за законом можливо звернути стягнення;

- вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або від боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог державного виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження;

- у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

Згідно з ч. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі відсутності відомостей про місце проживання, перебування чи місцезнаходження боржника - фізичної особи, а також дитини за виконавчими документам про відібрання дитини державний виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника або дитини. У разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника державний виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов'язковою для виконання органами внутрішніх справ.

Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» розшук боржника - фізичної особи, дитини, розшук транспортних засобів боржника здійснюють органи внутрішніх справ, а розшук боржника - юридичної особи та іншого майна боржника організовує державний виконавець. Розшук оголошується відповідно за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання, перебування, місцезнаходженням боржника чи місцезнаходженням його майна, або за місцем проживання (місцезнаходженням) стягувача.

Як вбачається з наданих до суду матеріалів державним виконавцем не вчинено всіх передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів примусового виконання наказу Господарського суду м. Києва від 05.11.2012 р. № 5011-64/9740-2012, зокрема не вжито заходів примусового виконання рішень передбачених ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», а саме державний виконавець: не викликав керівника ТОВ "Поштовий каталог" Нямцу Наталію для надання пояснень за фактами невиконання наказу Господарського суду м. Києва від 05.11.2012 р. № 5011-64/9740-2012; не виніс постанову про привід керівника ТОВ "Поштовий каталог" Нямцу Наталію через органи внутрішніх справи; не оголосив розшук ТОВ "Поштовий каталог" та його керівників.

Представниками боржника та ВДВС не надано жодних доказів на спростування обставин викладених заявником у скарзі.

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 75 цього Закону.

Згідно з ч. 3 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Суд зазначає, що у випадку відмови правоохоронними органами у порушенні кримінального провадження чи притягнення до будь-якої іншої відповідальності посадових осіб ТОВ "Поштовий каталог" за поданням ВДВС Печерського РУЮ у Комітету відсутня можливість повторного звернення до ВДВС Печерського РУЮ з заявою про відкриття виконавчого провадження по виконанню рішення господарського суду міста Києва від 12.10.2012 у справі № 5011-64/9740-2012, оскільки наказ господарського суду міста Києва від 05.11.2012 № 5011-64/9740-2012 повернуто ВДВС Печерського РУЮ до господарського суду міста Києва.

Статтею 121 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до п. 9.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи викладене, суд вважає скаргу Антимонопольного комітету України на дії Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 121 2 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Антимонопольного комітету України на дії Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві - задовольнити.

2. Визнати недійсною Постанову Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції міста Києва про закінчення виконавчого провадження № 35937669 від 24.02.2014 р.

3. Надіслати наказ Господарського суду м. Києва від 05.11.2012 р. № 5011-64/9740-2012 на адресу Антимонопольного комітету України (03680, м. Київ, вул. Урицького, 45, код ЄДРПОУ 00032767).

Суддя Зеленіна Н.І.