Ухвала

від 10.10.2024 по справі 463/8232/21

ЛИЧАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №463/8232/21

Провадження №6/463/150/24

УХВАЛА

судового засідання

10 жовтня 2024 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Жовнір Г.Б.

з участю секретаря судового засідання - Косопуд М.В.

заявника - ОСОБА_1

заінтересованої особи - ОСОБА_2

розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження особи у праві виїзду за межі України, -

встановив:

заявник звернулась до суду із заявою про скасування тимчасового обмеження особи у праві виїзду за межі України як керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОРИЦВІТ К.О." без вилучення паспортного документа, шляхом заборони перетинати державний кордон України до виконання своїх зобов`язань, покладених на неї згідно зведеного виконавчого провадження ЗВІ №75204627.

Заяву мотивує тим, що заборона виїзду за кордон фактично унеможливлює виконання танцювальним колективом народного художнього колективу України ансамблю танцю « ІНФОРМАЦІЯ_1 » імені Зенона Колобича Львівського Національного медичного університету імені Данила Галицького договірних зобов`язань щодо закордонних гастролей, де вона працює балетмейстером та художнім керівником, а відтак порушує не лише її конституційні права та свободи, а й інших громадян України - артистів колективу «Горицвіт». А це, насамперед, діти. Попри це виникає також і загроза заподіяння шкоди репутації нашої держави на міжнародному рівні. Майже кожен місяць вона перебуває у короткочасних відрядженнях. Цей факт безумовно свідчить про те, що вона не ухиляється від виконання боргових зобов`язань, у тому числі шляхом виїзду за кордон та неповернення в Україну.

Окрім цього, вважає, що приватний виконавець у своєму зверненні до суду не навела жодних доказів того, що вона як директор ТОВ «Горицвіт К.О.» ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на підприємство. На протязі вже понад чотирьох років підприємство не отримує жодних прибутків. Вона як директор не має змоги виконати зобов`язання підприємства, що не має жодного майна і коштів. Про ці обставини поставила до відома приватного виконавця листом від 04.06.2024р., що не було враховано при ухваленні рішення про обмеження виїзду її за кордон. Вважає, що виконавцем не встановлено та не доведено факт саме умисного ухилення від виконання зобов`язань, а вона не мала можливості довести суду, що нею було вжито всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Заявник в судовому засіданні подану заяву підтримала в повному обсязі, надала аналогічні пояснення.

Приватний виконавець в судовому засіданні проти заяви заперечила, вважає таку необґрунтованою.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про безпідставність поданої заяви виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Шелінської Ю.А. перебуває зведене виконавче провадження ЗВП №75204627, яке включає:

виконавче провадження ВП №75168883 з примусового виконання виконавчого листа №463/8232/21 виданого 14.02.2024 року Личаківським районним судом м. Львова про стягнення з ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Горицвіт К.О." на користь ОСОБА_3 судовий збір по 908 гривень з кожного, сплачений за розгляд справи у суді першої інстанції;

виконавче провадження ВП №75168772 з примусового виконання виконавчого листа №463/8232/21 виданого 14.02.2024 року Личаківським районним судом м. Львова про стягнення на користь ОСОБА_3 витрати на правничу допомогу у сумі 10000 гривень 00 копійок, а саме по 5000 гривень з ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Горицвіт К.О.";

виконавче провадження ВП №75168573 з примусового виконання виконавчого листа №463/8232/21 виданого 14.02.2024 року Личаківським районним судом м. Львова про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Горицвіт К.О." на користь ОСОБА_3 збитки у розмірі 8383 гривні та судовий збір пропорційно до задоволених вимог у розмірі 2270 гривень.

Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 23 вересня 2024 року тимчасово обмежено ОСОБА_1 як керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОРИЦВІТ К.О.", у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа шляхом заборони перетинати державний кордон України до виконання своїх зобов`язань, покладених на неї згідно зведеного виконавчого провадження ЗВІ №75204627.

Відповідно до положень частин 3 та 5 статті 441 Цивільного процесуального кодексу України, суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.

Суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника.

В ході розгляду подання приватного виконавця суд погодився з доводами останньої. Зокрема матеріалами подання підтверджено, що судове рішення не виконано. Не дивлячись на те, що приватним виконавцем вжито передбачених чинним законодавством заходів примусового виконання рішень, зокрема, винесено постанови про арешт коштів боржника, перевірено майновий стан та наявність транспортних засобів, боржник ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї рішенням суду. Про об`єктивні причини, які перешкоджають керівнику підприємства-боржника сплатити вказану заборгованість, виконавця не повідомлено. Таким чином, враховуючи тривалий час невиконання виконавчих документів, суму заборгованості, доведений факт ухилення від виконання грошових зобов`язань у виконавчих провадженнях, суд прийшов до висновку про задоволення подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника-юридичної особи.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України «ухилення від виконання зобов`язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи)», яке вжите у п.5 ч.1 ст.6 Закону №3857-ХІІ та у п.18 ч.3 ст.11 Закону №606-ХІV, позначає з об`єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов`язків. У зв`язку з цим і здійснюється примусове виконання. Особа, яка має невиконані зобов`язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.

Суд не приймає до уваги доводи заявниці щодо відсутність коштів у підприємства та вважає їх безпідставними, оскільки відсутність коштів, не дає право боржнику не виконати рішення суду та не являються поважною причиною.

Також не має правового значення і участь ОСОБА_1 у танцювальному колективом народного художнього колективу України ансамблю танцю « ІНФОРМАЦІЯ_1 » імені Зенона Колобича Львівського Національного медичного університету імені Данила Галицького, у зв`язку із чим їй необхідно виїжджати закордон, а тому в цій частині доводи заявниці є також безпідставними.

Слід зазначати, що практика Європейського суду з прав людини підтверджує: стадія виконання судового рішення є частиною правосуддя (рішення у справах «Півень проти України» від 29.06.2004, «Горнсбі проти Греції» від 19.03.1997).

«Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною, як за законодавством, так і на практиці», - зазначив Європейський суд з прав людини , розглядаючи справу «Фуклев проти України».

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/201); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення КСУ від 25.04.2012 №11-рп/2012).

Суд також враховує, що заявниця, заперечуючи факт ухилення від виконання зобов`язань, не зазначає які конкретні заходи вчиняються нею з метою виконання рішення суду, тим самим допускаючи бездіяльність.

Таким чином, враховуючи вищенаведені обставини, суд вважає, що заява ОСОБА_1 є безпідставною та належним чином не мотивованою, мотиви подання приватного виконавця не спростовує, а тому відсутні підстави для скасування тимчасового обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України.

Керуючись ст.ст.267, 441 ЦПК України, суд -

постановив:

відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження особи у праві виїзду за межі України в межах зведеного виконавчого провадження ЗВП №75204627.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного суду. Учасник справи якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду згідност.354 ЦПК України.

Суддя: Жовнір Г. Б.