ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(додаткова)
20 листопада 2024 року
м. Київ
справа № 463/8232/21
провадження № 61-2350св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого- Луспеника Д. Д.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Горицвіт К.О.», фізична особа - підприємець ОСОБА_3 ,
особа, яка подала касаційну скаргу, - ОСОБА_4 ,
розглянув заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Шкред Анастасії Олександрівни про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Горицвіт К.О.», фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про визнання договорів недійсними, усунення перешкод у користуванні власністю, стягнення збитків, стягнення моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
У липні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Горицвіт К.О.» (далі - ТОВ «Горицвіт К.О.»), фізичної особи - підприємця (далі - ФОП) ОСОБА_3 про визнання договорів недійсними, усунення перешкод у користуванні власністю, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 15 червня 2023 року, ухваленим у складі судді Жовніра Г. Б., позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з ТОВ «Горицвіт К.О.» на користь ОСОБА_1 збитки у розмірі 8 383,00 грн.
У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Стягнуто з ТОВ «Горицвіт К.О.» на користь ОСОБА_1 судовий збір пропорційно до задоволених вимог у розмірі 2 270,00 грн.
Додатковим рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 02 серпня 2023 року заяву представника позивача - адвоката Шкред А. О. задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Горицвіт К.О.» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу пропорційно до задоволених вимог у розмірі 1 932,00 грн.
Заяву представника ФОП ОСОБА_3 - адвоката Штинди О. В. задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ФОП ОСОБА_3 витрати на правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн.
Постановою Львівського апеляційного суду від 16 січня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Личаківського районного суду м. Львова від 15 червня 2023 року в частині відмови у задоволенні вимог ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні власністю та розподілу судових витрат скасовано та ухвалено у цій частині нове рішення, яким таку вимогу задоволено.
Усунуто ОСОБА_1 перешкоди у користуванні житловим будинком, розташованим на АДРЕСА_1 , шляхом зобов`язання ОСОБА_2 надати повний доступ позивачу до всіх приміщень, на всіх поверхах житлового будинку, розташованого на АДРЕСА_1 , надати дублікати всіх ключів, паролі до сигналізації.
Стягнуто з ОСОБА_2 та ТОВ «Горицвіт К.О.» на користь ОСОБА_1 судовий збір по 908,00 грн з кожного, сплачений за розгляд справи у суді першої інстанції.
В іншій частині рішення Личаківського районного суду м. Львова від 15 червня 2023 року залишено без змін.
Додаткове рішення Личаківського районного суду м. Львова від 02 серпня 2023 року в частині часткового задоволення заяви представника ФОП ОСОБА_3 - адвоката Штинди О. В. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ФОП ОСОБА_3 витрат на правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн скасовано, у задоволенні такої заяви відмовлено повністю.
Додаткове рішення Личаківського районного суду м. Львова від 02 серпня 2023 року в частині вирішення заяви представника позивача ОСОБА_5 про стягнення витрат на правничу допомогу змінено.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у сумі 10 000,00 грн, а саме по 5 000,00 грн з ОСОБА_2 та ТОВ «Горицвіт К.О.».
Постановою Верховного Суду від 23 жовтня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. Постанову Львівського апеляційного суду від 16 січня 2024 року залишено без змін. Касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Львівського апеляційного суду від 16 січня 2024 року закрито.
28 жовтня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Шкред А. О. подала до Верховного Суду заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просила стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції в загальному розмірі 25000 грн, тобто по 12 500,00 грн з кожного.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Таким чином, у випадку, якщо суд при ухваленні судового рішення по суті спору з певних причин не вирішив питання про судові витрати, або відкладення вирішення цього питання було ініційовано стороною у справі, таке питання підлягає вирішенню шляхом ухвалення судом додаткового судового рішення в порядку статті 270 ЦПК України.
Вказаний висновок викладено у постанові (додатковій) Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 447/3950/21 (провадження № 61-11490св23).
Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частина третя статті 270 ЦПК України).
Відповідно до положень частини восьмої статті 141 ЦПК України докази витрат на правничу допомогу подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Суд, вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, зобов`язаний врахувати подані стороною у строк, визначений частиною восьмою статті 141 ЦПК України, докази, надати їм належну оцінку і лише після цього прийняти відповідне судове рішення з цього питання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15).
Ураховуючи, що у відзиві на касаційну скаргу представник ОСОБА_1 - адвокат Шкред А. О. заявляла про витрати на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції, постанова суду касаційної інстанції від 23 жовтня 2024 року оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 25 жовтня 2024 року, а заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу з доказами їх понесення подана 28 жовтня 2024 року, колегія суддів дійшла висновку про те, що заявник не пропустив процесуальний строк, встановлений частиною восьмою статті 141 ЦПК України.
Аналізуючи реальність (дійсність та необхідність), а також обґрунтованість розміру витрат на правничу допомогу, надану позивачу на стадії касаційного перегляду справи, колегія суддів враховує наступне.
Згідно з положеннями статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 3 частини першої статті 133 ЦПК України).
У частині другій статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
У постанові Верховного Суду від 30 жовтня 2023 року у справі № 591/550/20 (провадження № 61-6344св23) вказано, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
У частинах четвертій-шостій статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що за результатами аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по-новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства. При вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
У додатковій постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 лютого 2022 року у справі № 925/1545/20 вказано, що при розподілі судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 грудня 2021 року у справі № 927/237/20).
Витрати на професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено(постанова Верховного Суду, який викладений у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19).
У частині третій статті 12 та частині першій статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У частині восьмій статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
На підтвердження витрат на правничу допомогупредставник ОСОБА_1 - адвокат Шкред А. О. надала:
- договір про надання правничої допомоги від 15 жовтня 2020 року № 15/10/20, укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Шкред А. О.;
- додаткову угоду до вказаного договору від 13 березня 2024 року № 13/03/24;
- акт приймання-передачі надання послуг від 28 жовтня 2024 року, згідно з яким адвокат надав такі послуги: ознайомлення зі змістом касаційної скарги ОСОБА_2 з додатками (53 стр.), пошук судової практики, підготовка відзиву на касаційну скаргу (10 стр.), направлення копії учасникам справи засобами поштового зв`язку, подання відзиву до суду - вартістю 10 000,00 грн (кількість годин - 10; вартість однієї години - 1 000,00 грн); подання заяви про ознайомлення з матеріалами справи, ознайомлення зі змістом касаційної скарги ОСОБА_4 з додатками (37 стр.), підготовка відзиву на касаційну скаргу (7 стр.), направлення копії заяви учасникам справи засобами поштового зв`язку, надання відзиву до суду - вартістю 10 000,00 грн (кількість годин - 10; вартість однієї години - 1 000,00 грн); підготовка детального опису наданих послуг, підготовка заяви про ухвалення додаткового рішення, направлення копії учасникам справи засобами поштового зв`язку, подання заяви до суду - вартістю 5 000,00 грн (кількість годин - 5; вартість однієї години - 1 000,00 грн).
Колегія суддів вважає, що відсутні правові підстави для розподілу в порядку статті 141 ЦПК України витрат на підготовку детального опису наданих послуг, підготовку заяви про ухвалення додаткового рішення, направлення копії учасникам справи засобами поштового зв`язку, подання заяви до суду - вартістю 5 000,00 грн, з огляду на те, що такі витрати не відносяться до безпосередніх витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Подібні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 914/1564/20, а також додаткових постановах Верховного Суду від 05 липня 2022 року у справі № 910/10507/21, від 23 серпня 2022 року у справі № 909/328/18, від 07 лютого 2023 року у справі № 922/4022/20, від 25 липня 2023 року у справі № 914/4092/21, від 30 серпня 2023 року у справі № 911/3586/21, від 06 вересня 2023 року у справі № 914/131/22, від 14 вересня 2023 року у справі № 911/3076/21, від 20 вересня 2023 року у справі № 922/838/22.
У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц вказано, що з аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 та від 06 грудня 2019 року у справі № 910/353/19, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25 травня 2021 року у справі № 910/7586/19, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 січня 2022 року у справі № 757/36628/16-ц.
У заявах, які подані до Верховного Суду, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 посилались на те, що заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу у суді касаційної інстанції є неспівмірним із складністю виконаної роботи та просили відмовити ОСОБА_1 у стягненні витрат на професійну правничу допомогу.
Ураховуючи наведені в заявах ОСОБА_4 та ОСОБА_2 доводи про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, складність справи, суть спору, необхідність надання адвокатом позивача послуг під час розгляду справи в суді касаційної інстанції та їх характер, обсяг виконаної адвокатом роботи, критерій необхідності вчинення процесуальних дій та їх значимість, розгляд справи в суді касаційної інстанції в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, а також необхідність дотримання критерію розумності та справедливості, колегія суддів вважає за необхідне зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, стягуваних з ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , до 10 000,00 грн, тобто по 5 000,00 грн з кожного.
Зазначений розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідає критерію реальності наданих адвокатських послуг, їх обсягу з урахуванням складності справи, необхідних процесуальних дій сторони.
Керуючись статтями 41, 270, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Шкред Анастасії Олександрівни про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції у розмірі 5 000,00 грн (п`ять тисяч гривень 00 копійок).
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції у розмірі 5 000,00 грн (п`ять тисяч гривень 00 копійок).
Додаткова постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Д. Д. Луспеник
Судді: І. Ю. Гулейков
Б. І. Гулько
Г. В. Коломієць
Р. А. Лідовець
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 20.11.2024 |
Оприлюднено | 22.11.2024 |
Номер документу | 123193670 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Коломієць Ганна Василівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні