Ухвала від 16.10.2024 по справі 947/22411/24

Номер провадження: 11-сс/813/1475/24

Справа № 947/22411/24 1-кс/947/12287/24

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМУКРАЇНИ

16.10.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючий суддя ОСОБА_2 ,

судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

підозрюваної ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою прокурора Біляївської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 13.09.2024 року, в кримінальному провадженні №42024160000000133 від 05.07.2024року, стосовно:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилася в м. Москва, Російської Федерації, громадянки України, з вищою освітою, працюючої на посаді начальника четвертого відділу досліджень і розслідувань Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України,розлученої, маючої неповнолітню доньку ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України,

встановив:

СУ ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні№42024160000000133 від 05.07.2024 рокуза підозрою ОСОБА_8 у вчиненнікримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368КК України, скоєного за наступних обставин.

Досудовим розслідуванням встановлено, щоположенням «Про територіальне відділення Антимонопольного комітету України», затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України №32-р від 23.02.2001 року, визначено, що територіальне відділення Антимонопольного комітету України є органом у системі органів Антимонопольного комітету України (далі Комітет), утвореним для реалізації завдань, покладених на Комітет Законом України «Про Антимонопольний комітету України», іншими актами законодавства про захист економічної конкуренції.

Відділення у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України «Про Антимонопольний комітет України», «Про захист економічної конкуренції», «Про захист від недобросовісної конкуренції», іншими нормативно-правовими актами України, цим Положенням, рішенням Комітету, наказами Голови Комітету.

Основними завданнями відділення є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції; контролю за узгодженими діями суб`єктів господарювання та регулювання цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб`єктами природних монополій; сприяння розвитку добросовісної конкуренції.

У сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції відділенням має такі повноваження: розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції; перевіряти суб`єкти господарювання, об`єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; вносити до органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування обов`язкові для розгляду подання щодо анулювання ліцензій, припинення операцій, пов`язаних із зовнішньоекономічною діяльністю суб`єктів господарювання, у разі порушення ними законодавства про захист економічної конкуренції; надавати обов`язкові для розгляду рекомендації органам влади, органам місцевого самоврядування, органам адміністративно-господарського управління та контролю, суб`єктам господарювання, об`єднанням щодо припинення дій або бездіяльності, які містять ознаки порушень законодавства про захист економічної конкуренції, та усунення причин виникнення цих порушень і умов, що їм сприяють; вживати заходів, спрямованих на запобігання порушенням законодавства про захист економічної конкуренції; здійснювати інші повноваження, передбачені законодавством про захист економічної конкуренції.

Досудовим розслідування встановлено, що наказом № 65/45-ВК від 12.06.2023 року ОСОБА_8 призначено на посаду начальника четвертого відділу досліджень і розслідувань Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України.

Положенням «Про четвертий відділ досліджень і розслідувань Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України», затвердженого наказом Голови південного міжобласного територіального відділення АМК України, визначено, що четвертий відділ досліджень і розслідувань є структурним підрозділом Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі Відділення), утвореним для реалізації завдань, покладених на Відділення «Положенням про територіальне відділення Антимонопольного комітету України», іншими актами законодавства про захист економічної конкуренції.

Начальник четвертого відділу досліджень і розслідувань здійснює координацію діяльності відділу.

Відділ у своїй діяльності керується Конституцією України і Законами України, Указами і розпорядженнями Президента України, Постановами Кабінету Міністрів України, наказами і розпорядженнями Антимонопольного комітету України, голови відділення, цим Положенням на принципах законності, гласності, захист прав господарюючих суб`єктів на засадах їх рівності перед Законом та пріоритету прав споживачів.

Діяльність відділу дослідження, виявлення та припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції, про захист від недобросовісної конкуренції.

Четвертий відділ досліджень і розслідувань Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України відповідно до покладених на нього завдань контролює дотримання законодавства про захист економічної конкуренції суб`єктами господарювання, об`єднаннями, органами влади, органами місцевого самоврядування, органами адміністративно-господарського управління та контролю; розглядає заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, про захист від недобросовісної конкуренції в межах підвідомчості і за результатами їх розгляду здійснює заходи передбачені діючим законодавством; за дорученням голові відділення безпосередньо приймає участь у розгляді судових справ у всіх інстанціях, представляє інтереси відділення у всіх судових інстанціях по справам, які розглядалися відділом; взаємодіє з іншими відділами відділення в реалізації покладених на відділення завдань; виконує завдання, покладені на органи Антимонопольного комітету України, відповідно до діючого законодавства; за дорученням голови розглядає інші заяви, звернення, запити тощо і за результатами їх розгляду здійснює заходи передбачені законодавством; за дорученням голови здійснює заходи направлені на виконання доручень Антимонопольного комітету України, які надійшли до Відділення.

Наряду з покладеними завданнями Відділ має право збирати докази

(в тому числі інформацію та копії документів), проводити дії, направлені на всебічне повне і об`єктивне з`ясування дійсних обставин справи/заяви/дослідження ринків; вносити пропозиції голові відділення про заходи щодо припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції, про захист від недобросовісної конкуренції, розгляду справ, заяв, інших звернень, запитів тощо, проведення досліджень ринків, виконання доручень голови відділення або Антимонопольного комітету України та готувати відповідні проекти документів; готувати звернення до Антимонопольного комітету України з пропозиціями про створення тимчасових адміністративних колегій для розгляду окремих справ та надання обов`язкових для розгляду рекомендацій; за дорученням голови відділення безпосередньо приймати участь в розгляді судових справ у всіх інстанціях.

Також Положенням встановлено, що працівники Відділу несуть відповідальність за невиконання чи неналежне виконання покладених на Відділ завдань, порушення спеціальних обмежень щодо державних службовців, відповідно до Законів України «Про державну службу», «Про запобігання корупції» та Кодексу законів про працю України.

Відповідно до посадової інструкції начальника четвертого відділу досліджень і розслідувань Південного міжобласного територіального відділенням Антимонопольного комітету України ОСОБА_8 , встановлено, що остання має обов`язки здійснювати контроль за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції суб`єктами господарювання та підготовки відповідних документів за його результатами; розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції в межах підвідомчості і за результатами їх розгляду здійснення заходів передбачених діючим законодавством; розглядати, за дорученням Голови, інших заяв, звернень, запитів тощо і за результатами їх розгляду здійснення заходів передбачених законодавством; готувати проекти обов`язкових для розгляду суб`єктами господарювання спрямованих на запобігання порушення законодавства про захист економічної конкуренції; здійснювати, за дорученням Голови Відділення, заходи направлені на виконання доручень Антимонопольного комітету України, які надійшли до Відділення.

Також ОСОБА_8 уповноважена безперешкодно входити на підприємства, в установи, організації за службовим посвідченням та мати доступ до документів і інших матеріалів, потрібних для проведення перевірки; вимагати усних або письмових пояснень посадових осіб та громадян; залучати за погодженням з відповідними центральними та місцевими органами влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами й об`єднаннями їх спеціалістів, депутатів місцевих рад для проведення перевірки; взаємодіяти зі структурними підрозділами Відділення, державними органами та органами місцевого самоврядування, органами адміністративно-господарського управління та контролю, підприємствами, установами та організаціями з питань, що належать до його компетенції; одержувати у встановленому законодавством порядку від посадових осіб структурних підрозділів Відділення інформацію та матеріали, необхідні для здійснення покладених на нього завдань.

Наказом № 65/29-ОД від 06.09.2023 року затверджено адміністративну колегію Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, до складу якої включено начальника четвертого відділу досліджень і розслідувань Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України ОСОБА_8 .

Відповідно до Порядку розгляду Антимонопольним комітетом України та його територіальними відділеннями заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 року №5 (в редакції Розпорядження Антимонопольного комітету № 169-р від 29.09.1998 року) встановлено, що справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції у межах компетенції розглядаються органами Антимонопольного комітету України (далі Комітет), зокрема адміністративною колегією територіального відділення Комітету.

Адміністративній колегії територіального відділення Комітету підвідомчі справи про порушення у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем, антиконкурентних узгоджених дій, якщо наслідки порушення мають місце на регіональному ринку; недобросовісної конкуренції, якщо заявник і відповідач знаходяться в одному регіоні.

Відповідно до ст.48 Закону України «Про захист економічної конкуренції» встановлено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про:

-визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції;

-припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції;

-зобов`язання органу влади, органу місцевого самоврядування, органу адміністративно-господарського управління та контролю скасувати або змінити прийняте ним рішення чи розірвати угоди, визнані антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю;

-визнання суб`єкта господарювання таким, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку;

-примусовий поділ суб`єкта господарювання, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку;

-накладення штрафу;

-блокування цінних паперів;

-усунення наслідків порушень законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема усунення чи пом`якшення негативного впливу узгоджених дій, концентрації суб`єктів господарювання на конкуренцію;

-закриття провадження у справі.

Також, відповідно до ст.30 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» встановлено, що органи Антимонопольного комітету України у справах про недобросовісну конкуренцію приймають обов?язкові для виконання рішення про:

-визнання факту недобросовісної конкуренції;

-припинення недобросовісної конкуренції;

-офіційне спростування за рахунок порушника поширених ним неправдивих, неточних або неповних відомостей;

-накладання штрафів;

-закриття провадження у справі.

Штрафи за порушення, передбачені законами України «Про захист економічної конкуренції» і «Про захист від недобросовісної конкуренції», накладаються відповідно до вимог ст.ст. 46-1, 52, 52-1 Закону України«Про захист економічної конкуренції», статті 21 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції».

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про державну службу» встановлено, що ОСОБА_8 зобов`язана:

-дотримуватись Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

-дотримуватись принципів державної служби та правил етичної поведінки;

-забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів;

-сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки;

-виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України;

-додержуватись вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції;

-запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби.

Статтею 22 Закону України «Про запобігання корупції» встановлено, що державним службовцям забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.

Отже, ОСОБА_8 , обіймаючи посаду начальника четвертого відділу досліджень і розслідувань Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, будучи службовою особою органу на яку, відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, покладено обов`язки діяти лише в межах повноважень та способом, які передбачені Конституцією України та Законами України.

Крім того, ОСОБА_8 є суб`єктом відповідальності за корупційні правопорушення, передбаченим статтею 3 Закону України «Про запобігання корупції».

Установлено, що у ОСОБА_8 , після призначення на посаду начальника четвертого відділу досліджень і розслідувань Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України та включення її до складу адміністративної колегії Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, у невстановлений час, при невстановлених обставинах, виник корисливий умисел на одержання від суб`єктів підприємницької діяльності неправомірної вигоди для себе за прийняття рішень в межах компетенції.

В травні 2023 року, за результатами аукціону (ідентифікатор:

SPE001-UA-20230303-51723), проведеного Фондом комунального майна Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області щодо малої приватизації, нежитлової будівлі площею 90,7 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , за результатом якого, ФОП ОСОБА_9 (дружина ОСОБА_10 ) придбано вказане майно, вартістю понад 70 тисяч доларів США. У подальшому, на підставі договору франчайзингу за результатами проведених будівельно-ремонтних робіт, побудований ресторан азіатської кухні «ChinChin», який працює до теперішнього часу.

У зазначеному аукціоні ФОП ОСОБА_10 приймав участь

зі своєю дружиною ФОП ОСОБА_9 . Переможцем визнано ФОП ОСОБА_10 , однак, у зв`язку з форс-мажорними обставинами, ФОП ОСОБА_10 не мав можливості сплатити вартість приватизації, в результаті чого переможцем визнано ФОП ОСОБА_9 , з якою укладено договір про приватизацію.

У квітні 2024 року ОСОБА_10 стало відомо, що на адресу

ФОП ОСОБА_11 з Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України надійшла вимога про надання інформації щодо фінансово-господарських операцій між підприємствами, що підконтрольні ФОП ОСОБА_10 та ФОП ОСОБА_9 .

Будучи особою яка, займає посаду начальника четвертого відділу досліджень і розслідувань Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України в 2024 році більш точний час не встановлено, при невстановлених обставинах у ОСОБА_8 виник злочинний умисел, направлений на особисте протиправне збагачення, який полягав у схилянні фізичної особи-підприємця ОСОБА_10 до надання неправомірної вигоди за зниження розміру штрафних санкцій, відтягування рішення за справою і строку включення компанії до «чорного списку» у прийнятті участі у майбутніх аукціонах, при цьому повідомивши, що у разі відмови надання неправомірної вигоди, вона унеможливить в подальшому шляхом використання свого службового становища укладання таких договорів у майбутньому.

В кінці червня 2024 року на адресу ОСОБА_10 та

ОСОБА_9 надійшли розпорядження Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про початок розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Вивчивши отримані матеріали встановлено, що по відношенню до ФОП ОСОБА_10 та ФОП ОСОБА_9 органи АМКУ вбачають порушення, передбачені пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій.

Під час зустрічі 02.07.2024 року ОСОБА_8 із ОСОБА_10 , яка відбулась за адресою: АДРЕСА_4 , в ресторані грузинської кухні «Suli»остання повідомила про наявні з боку ФОП ОСОБА_10 та ФОП ОСОБА_9 . порушень Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів аукціону, проведеного у 2023 році Фондом комунального майна Ізмаїльської міської ради про малу приватизацію нежитлової будівлі, загальною площею 90,7 кв. м., розташованої в м. Ізмаїлі, вартістю понад 70000 доларів США, та неодноразово наголошувала про намір накладення на їх підприємства штрафних санкцій в сумі понад 1,6 млн. гривень (по 800 тис. грн. кожний).

Також ОСОБА_8 повідомила, що з Ізмаїльської міської ради надійшло відповідне інформування, а також центральним апаратом на адресу Південного міжобласного територіального відділення АМКУ скероване доручення про проведення перевірки, на підставі чого ініційовано розслідування відносно ФОП ОСОБА_10 та ФОП ОСОБА_9 , наголосивши, що поряд зі штрафами, вона має можливість проінформувати про виявлені порушення органи прокуратури, за результатами чого ОСОБА_10 буде вимушений повернути приміщення, яке отримано його дружиною до комунальної власності.

Надалі, ОСОБА_8 повідомила, що має можливість зменшити, за її словами «мінімізувати», розмір штрафних санкцій, закрити справу, відносно ФОП ОСОБА_10 або відтягнути рішення щодо внесення підприємства ОСОБА_10 до «чорного списку» що унеможливить потенційну участь у майбутній торгах, а також не здійснить повідомлення органів прокуратури,за умови надання їй грошових коштів у сумі20000 доларів США.

Розуміючи, що без надання ОСОБА_8 неправомірної вигоди ОСОБА_10 не зможе безперешкодно займатись ресторанним бізнесом, останній вимушено погодився на незаконні умови ОСОБА_8 .

Однак, обміркувавши у подальшому незаконні умови ОСОБА_8 вирішивши для себе не виконувати неправомірні дії щодо надання неправомірної вигоди, ОСОБА_10 звернувся до правоохоронних органів з відповідною заявою про злочин.

Надалі, 17.07.2024 року, ОСОБА_8 у ході чергової зустрічі з ОСОБА_10 в кафе «YourSmile» що розташоване за адресою: АДРЕСА_5 , серед іншого, зазначила, що зниження розміру штрафних санкцій, відтягування рішення за справою, строку включення компанії до «чорного списку», тільки за умови сплати їй неправомірної вигоди,визначивши остаточну суму в розмірі 10000 доларів США, яку необхідно надати не пізніше 18.07.2024 року.

Далі, 18.07.2024 року, приблизно о 16:00 год., ОСОБА_8 , у телефонній розмові з метою конспірації власних протиправних дій, задля складення враження у оточуючих про непричетність її до злочинних дій, надала вказівку ОСОБА_10 передати їй неправомірну вигоду у розмірі 10000 доларів США, через посередника - особи на ім`я « ОСОБА_12 » ( ОСОБА_13 ), що не був заздалегідь обізнаний про злочинні дії ОСОБА_8 , який працює менеджером в ресторані грузинської кухні « ІНФОРМАЦІЯ_3 »за адресою: АДРЕСА_4 .

Прибувши 18.07.2024 року, близько 17:00 год., за адресою:

АДРЕСА_4 , в ресторан грузинської кухні «Suli», ОСОБА_10 зустрівся із особою на ім`я « ОСОБА_12 » (який не був обізнаний про злочинні дії ОСОБА_8 ) та передав йому неправомірну вигоду у розмірі 10000 доларів США.

Отже, начальник четвертого відділу досліджень і розслідувань Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України ОСОБА_8 одержала неправомірну вигоду у розмірі 10000 доларів США(що згідно курсу НБУ станом на 18.07.2024 року становить 414627 грн), що є великим розміром, оскільки у двісті і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, за виконання вищевказаних дій в інтересах ОСОБА_10 .

19.07.2024 року ОСОБА_8 затриманаорганом досудового розслідування в порядку ст.208 КПК України та того ж дня їй повідомлено про підозру за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченогоч.3 ст.368 КК України, за кваліфікуючими ознаками: одержання службовою особою неправомірної вигоди у великому розмірі за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища.

20.07.2024 року ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси частково задоволено клопотання слідчого та до підозрюваної ОСОБА_8 застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком до 16.09.2024 року, із визначенням застави у розмірі 331 (триста тридцять одного) розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в сумі 1002268 (один мільйон дві тисячі двісті шістдесят вісім) грн., з покладенням обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України (а.с.210-211 т.1).

11.09.2024 року слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_14 , за погодженням з прокурором Біляївської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_6 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваній ОСОБА_8 строком на 60 днів.

Клопотання мотивоване продовженням існування ризиків, які обґрунтовують застосування до підозрюваної запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а саме: переховування від органу досудового розслідування та суду; знищення, приховання або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження; незаконного впливу на свідків, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у кримінальному провадженні; а також перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Оскарженою ухвалою слідчого судді відмовлено в задоволенні клопотання слідчого та до підозрюваної ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у видіцілодобового домашнього арешту строком до11.11.2024 року, із забороною цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , за виключенням необхідності залишити житло під час оголошення повітряної тривоги, з покладенням обов`язків, визначених ч.5 ст.194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою; не відлучатися з місця проживання без письмово дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; заборонити спілкування зі свідками у кримінальному правопорушенні; а також здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в України.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді прокурор Біляївської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність та необґрунтованість ухвали, просить скасувати її та постановити нову, якою задовольнити клопотання слідчого.

Прокурор вказує, що слідчим суддею безпідставно відмовлено в задоволенні клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваній ОСОБА_8 , не враховано доведеність продовження існування ризиків, тому менш суворі запобіжні заходи, зокрема домашній арешт, будуть недостатніми для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної.

Іншими учасниками кримінального провадження ухвала слідчого судді оскаржена не була.

Заслухавши суддю-доповідача; пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити; думку підозрюваної та її захисника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги; дослідивши матеріали судового провадження; обговоривши доводи апеляційної скарги; апеляційний суд дійшов до висновку про таке.

Частина перша ст. 404 КПК України (далі КПК) передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст. 2 КПК основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Стаття 370 КПК передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Питання, які слідчий суддя повинен вирішити при розгляді клопотання слідчого про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою та при обранні відносно особи запобіжного заходу у виді домашнього арешту визначені положеннями ст.ст. 177, 178, 181, 183, 197, 199 КПК.

Згідно ч.1 ст.183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимст.177КПК, крім випадків, передбачених ч.6 та ч.7 ст.176 КПК.

Відповідно до вимог п.2 ч.3 ст.197 КПК, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому КПК, та сукупний строк тримання під вартою підозрюваному, під час досудового розслідування у кримінальному проваджені щодо тяжких або особливо тяжких злочинів, не повинен перевищувати дванадцяти місяців.

Відповідно до ст. 181 КПК домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Згідно ч.3, ч.5 ст.199 КПК клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених устатті 184КПК, повинно містити:

1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;

2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені участині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Під час розгляду клопотання слідчого про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, чи відмову в ньому, та застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту щодо підозрюваної ОСОБА_8 слідчий суддя правильно встановив, що наведені у ньому дані, на даній стадії досудового розслідування, вказують на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваною інкримінованого їй злочину та наявність певних ризиків, передбачених ст.177 КПК, а саме ризиків можливого переховування від органу досудового розслідування та суду, а також її впливу на свідків у кримінальному провадженні.

Разом з тим, слідчий суддя визнав, що на даному етапі вже є не доведеним існування ризиків знищення, приховання або спотворення будь-якої із речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Слідчий суддя зазначив, що стороною обвинувачення не було документально не підтверджено існування нових обставин, яким не була надана оцінка слідчим суддею при першочерговому вирішенні питання про застосування запобіжного заходу щодо підозрюваної.

Слідчий суддя також констатував, що прокурором та слідчим не доведено наявністьдостатніх підстав для застосування до підозрюваної запобіжного заходу у виді тримання під вартою та неможливості застосування більш м`якого запобіжного заходу.

При цьому, слідчий суддя з достатньою повнотою мотивував своє рішення про можливість застосування до підозрюваної ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді домашнього арешту, як такого, що забезпечить виконання останньою покладених на неї процесуальних обов`язків, передбачених ст.194 КПК.

Доводи прокурора про існування потреби застосування до підозрюваної запобіжного заходу у виді тримання під вартою та неможливість застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту, апеляційний суд визнає необґрунтованими, з огляду на таке.

Поведінка підозрюваної після застосування відносно неї запобіжного заходу у виді домашнього арешту, зокрема той факт, що органом досудового розслідування та прокурором не було надано доказів щодо порушення підозрюваною умов домашнього арешту, свідчать про відсутність у підозрюваної мети переховуватися від органу досудового розслідування та суду, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Підозрювана ОСОБА_8 особисто з`явилася до суду для розгляду апеляційної скарги прокурора, в якій ставилося питання про застосування найсуворішого запобіжного заходу.

Крім того, колегія суддів враховує, що згідно наданою захисником виписки із медичної карти № НОМЕР_1 МЦ «Есперанто Мед» від 14.10.2024 року, вбачається, що ОСОБА_8 проведено лікування, зокрема хірургічна операція.

З урахуванням наведеного,колегія суддів вважає, що під час апеляційного розгляду прокурор не надав суду доказів реального існування заявлених в клопотанні ризиків, які б вказували на те, що застосований до підозрюваної оскарженою ухвалою запобіжний захід у виді домашнього арешту, не забезпечує на даний час виконання покладених на підозрювану обов`язків.

За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку про непереконливість доводів прокурора щодо існування підстав для застосування до підозрюваноїзапобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Апеляційний суд вважає, що необхідність обмеження права підозрюваної на свободу, передбаченого Конституцією України, кримінальним процесуальним законом України та ст.5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, на даній стадії досудового розслідування, з урахуванням конкретних обставин справи та особи підозрюваної, на даний час прокурором не доведена.

З огляду на встановлені обставини, колегія суддів вважає, що висновок слідчого судді про можливість застосування до підозрюваної запобіжного заходу у виді домашнього арештувідповідає вимогам кримінального процесуального закону та ґрунтується на матеріалах справи.

На думку апеляційного суду, такий запобіжний захід є достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної на даній стадії досудового розслідування та створить умови існування достатнього балансу між обмеженнями, які застосовує держава до особи, якапідозрюється у вчиненні злочину, з її правом на свободу.

Будь-яких порушень норм КПК під час розгляду клопотання слідчим суддею, які могли б стати підставою для скасуванняоскарженої ухвали, не встановлено.

Відповідно до приписів ч.3 ст.407 КПК, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити ухвалу без змін; 2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

З урахуванням встановлених апеляційним судом обставин, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржене рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, оскільки ухвалене відповідно до вимог закону, та винесене на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та оціненими слідчим суддею, а тому апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 376, 404, 405,419, 422, 424, 532 КПК України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу прокурора Біляївської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 13.09.2024 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою та до підозрюваної ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, в кримінальному провадженні №42024160000000133 від 05.07.2024року, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4