Постанова
від 16.10.2024 по справі 910/3627/16
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" жовтня 2024 р. Справа№ 910/3627/16

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Доманської М.Л.

суддів: Остапенка О.М.

Сотнікова С.В.

за участю секретаря судового засідання Сороки П.М.

та представників учасників провадження у даній справі відповідно до протоколу судового засідання від 16.10.2024,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімічні технології"

на рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2016

у справі № 910/3627/16 (суддя Бондарчук В.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ю-бейс»

(процесуального правонаступника Публічного акціонерного товариства "Златобанк", від імені якого діє уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Златобанк" Славінський В.І.)

до: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімічні технології"

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротехпласт"

3) Дочірнього підприємства "Сентекс"

4) Дочірнього підприємства "Інтергласт" фірми "Гласт Гмбх"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:

1) Національний банк України

2) Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.06.2016 у справі № 910/3627/16 (суддя Бондарчук В.В., повний текст рішення складено та підписано - 06.07.2016) позовні вимоги задоволено частково; стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімічні технології", Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротехпласт", Дочірнього підприємства "Сентекс" та Дочірнього підприємства "Інтергласт" фірми "Гласт ГМБХ" на користь Публічного акціонерного товариства "Златобанк" 5 442 466 доларів США 68 центів заборгованості по кредиту, 1 300 067доларів США 05 центів заборгованості за процентами, 54 522 083,99 грн пені, 3 437 005,60 грн 3 % річних, 5 000,00 грн штрафу та 206 700,00 грн судового збору; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Хімічні технології" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове судове рішення, яким у позові відмовити повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.08.2016 у справі № 910/3627/16 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімічні технології" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 21.09.2016.

В подальшому розгляд справи неодноразово відкладався, склад колегії суддів змінювався.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.01.2017 у справі № 910/3627/16 призначено судово-економічну експертизу документів фінансово-кредитних операцій; апеляційне провадження у справі № 910/3627/16 зупинено.

Матеріали справи № 910/3627/16 повернуто з Київського науково-дослідного інституту судових експертиз без виконання, у зв`язку з не проведенням її попередньої оплати.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.05.2017 у справі № 910/3627/16 поновлено провадження у справі; призначено до розгляду на 15.06.2017.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2017 у справі № 910/3627/16 апеляційне провадження у справі № 910/3627/16 зупинено до закінчення розгляду заяви ПАТ "Златобанк" про визнання його кредиторських вимог та затвердження реєстру вимог кредиторів у справі № 922/3715/16 про банкрутство ТОВ "Хімічні технології", зобов`язано сторін повідомити Київський апеляційний господарський суд про результати розгляду заяви ПАТ "Златобанк" про визнання його кредиторських вимог та затвердження реєстру вимог кредиторів у справі № 922/3715/16 про банкрутство ТОВ "Хімічні технології".

Указом Президента України "Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах" від 29.12.2017 №454/2017 ліквідовано Київський апеляційний господарський суд та утворено Північний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Київську, Сумську, Черкаську, Чернігівську області та місто Київ.

Згідно з п. 8 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їх повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

25.06.2018 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про юридичну особу - Північний апеляційний господарський суд, ідентифікаційний код 42262953.

Відповідно до ч. 6 ст. 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Указом Президента України від 28.09.2018 №295/2018 "Про переведення суддів", відповідно до підпункту 7 пункту 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України, пункту 1 частини другої статті 53, частини третьої статті 82 і пункту 40 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів", пункту 11 розділу III "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Вищу раду правосуддя" сформовано склад Північного апеляційного господарського суду шляхом переведення суддів.

Рішенням зборів суддів Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2018 №1 визначено днем початку роботи Північного апеляційного господарського суду 03.10.2018, про що в газеті "Голос України" 03.10.2018 №185 (6940) опубліковано відповідне повідомлення. Відтак, в силу приписів ч. 6 ст. 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Київський апеляційний господарський суд припинив здійснення правосуддя.

Приписами ч. 5 ст. 31 ГПК України передбачено, що у разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено.

Актом прийняття-передачі судових справ від 02.10.2018, на виконання п. 4 розділу ІІІ Плану заходів з ліквідації апеляційних судів, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 20.09.2018 № 475, справу № 910/3627/16 передано до Північного апеляційного господарського суду.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.11.2018 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімічні технології" передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Мальченко А.О., суддів ОСОБА_2., ОСОБА_1.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2018 у справі № 910/3627/16 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімічні технології" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2016 у справі № 910/3627/16 прийнято до провадження Північним апеляційним господарським судом; зобов`язано учасників справи повідомити Північний апеляційний господарський суд про результати розгляду заяви ПАТ "Златобанк" про визнання його кредиторських вимог, затвердження реєстру вимог кредиторів у справі № 922/3715/16 про банкрутство ТОВ "Хімічні технології" та набранням законної сили відповідних судових рішень.

17.07.2023 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від ПАТ "Златобанк" надійшов лист щодо надання інформації про хід справи № 922/3715/16, згідно з яким вбачається, що обставини, які зумовили зупинення провадження у справі усунуті.

Службовою запискою головуючого судді та розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 18.07.2023 у зв`язку з рішенням Вищої ради правосуддя від 13.07.2023 № 708/0/15-23 про звільнення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з посади суддів Північного апеляційного господарського суду у відставку, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/3627/16.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.07.2023 апеляційну скаргу у справі № 910/3627/16 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Мальченко А.О., суддів Кравчука Г.А., Козир Т.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.07.2023 у справі № 910/3627/16 поновлено апеляційне провадження у справі № 910/3627/16; призначено розгляд апеляційної скарги ТОВ "Хімічні технології" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2016 у даній справі на 13.09.2023.

12.09.2023 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (надалі - Фонд) надійшли письмові пояснення, відповідно до яких Фонд просить суд апеляційної інстанції відмовити в повному обсязі у задоволенні апеляційної скарги, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.09.2023 у справі № 910/3627/16 відкладено розгляд апеляційної скарги на 04.10.2023.

04.10.2023 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду та через систему "Електронний суд" від Національного банку України (надалі - НБУ) надійшли письмові пояснення, відповідно до яких НБУ просить суд апеляційної інстанції відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

04.10.2023 на електронну пошту Північного апеляційного господарського суду від ДП "Сентекс" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.10.2023 у справі №910/3627/16 відкладено розгляд апеляційної скарги на 25.10.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.10.2023 у справі № 910/3627/16 відкладено розгляд апеляційної скарги на 29.11.2023.

На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2023 № 09.1-08/4787/23 у зв`язку перебуванням судді Кравчука Г.А., який входить до складу колегії суддів у відрядженні, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/3627/16.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.11.2023 апеляційну скаргу у справі № 910/3627/16 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Мальченко А.О., суддів Агрикової О.В., Козир Т.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2023 апеляційну скаргу ТОВ "Хімічні технології" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2016 у справі № 910/3627/16 прийнято до провадження у складі колегії: головуючого судді Мальченко А.О., суддів Агрикової О.В., Козир Т.П.

Під час розгляду апеляційної скарги ТОВ "Хімічні технології" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2016 у справі № 910/3627/16 судді Мальченко А.О., Козир Т.П. та Агрикова О.В. заявили самовідвід у справі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2023 у справі № 910/3627/16 заяву суддів Мальченко А.О., Козир Т.П., Агрикової О.В. про самовідвід у справі № 910/3627/16 задоволено; передано справу № 910/3627/16 для визначення автоматизованою системою у відповідності до статті 32 Господарського процесуального кодексу України нового складу суду.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-07/947/23 від 04.12.2023 у зв`язку із задоволенням заяви суддів Мальченко А.О., Козир Т.П., Агрикової О.В. про самовідвід у справі № 910/3627/16, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/3627/16.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.12.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімічні технології" передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Остапенко О.М., Поляков Б.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2023 у справі № 910/3627/16 прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімічні технології" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2016 у справі № 910/3627/16 до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Остапенко О.М., Поляков Б.М.; розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімічні технології" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2016 у справі № 910/3627/16 призначено на 24.01.2023.

24.01.2024 через систему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від Дочірнього підприємства "Сентекс" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2024 закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімічні технології" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2016 у справі № 910/3627/16.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.05.2024 у справі №910/3627/16 касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Сентекс" задоволено; ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2024 у справі № 910/3627/16 скасовано; справу № 910/3627/16 направлено до Північного апеляційного господарського суду для продовження розгляду.

24.06.2024 через систему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ю-Бейс" надійшла заява про заміну позивача у справі №910/3627/16 правонаступником.

25.06.2024 через систему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від Публічного акціонерного товариства "Златобанк" надійшла заява про процесуальне правонаступництво.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №910/3627/16 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Доманська М.Л.. судді: Остапенко О.М., Поліщук В.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.08.2024 прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімічні технології" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2016 у справі № 910/3627/16 до свого провадження; розгляд апеляційної скарги призначено на 25.09.2023 об 11 год. 30 хв.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.09.2024 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімічні технології" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2016 у справі № 910/3627/16 відкладено на 16.10.2024 о 12 год. 40 хв. Надано учасникам справи строк до 10.10.2024 на подання письмових пояснень щодо заяв Публічного акціонерного товариства "Златобанк" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ю-Бейс" про процесуальне правонаступництво.

10.10.2024 через систему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшли письмові пояснення щодо заяв Публічного акціонерного товариства "Златобанк" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ю-Бейс" про процесуальне правонаступництво.

У судове засідання 16.10.2024 з`явились представники Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ю-Бейс". Представники інших учасників справи не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені у встановленому законом порядку.

Колегія суддів вирішила за можливе здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представників учасників справи, які не з`явились у судове засідання, з огляду на наступне.

За положеннями статті 129 Конституції України та статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) зобов`язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).

Наведена правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.03.2024 у справі № 916/1577/19, від 09.04.2024 у справі № 873/225/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.10.2024 задоволено заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ю-бейс» та Публічного акціонерного товариства "Златобанк" про заміну позивача у справі № 910/3627/16 процесуальним правонастпуником. Замінено позивача у справі № 910/3627/16, Публічне акціонерне товариство "Златобанк" на його процесуального правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ю-бейс» (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 55, код ЄДРПОУ 42901825).

Представники Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ю-Бейс" просили суд апеляційної інстанції відмовити у задоволенні апеляційної скарги, оскаржуване судове рішення - залишити без змін.

Згідно із ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Апелянт не погоджується з висновком суду першої інстанції відносно того, що односторонні правочини, вчинені Товариством з обмеженою відповідальністю "Хімічні технології", Дочірнім підприємством "ІНТЕРГЛАСТ" фірми "ГЛАСТ ГМБХ" та Дочірнім підприємством "Сентекс" щодо припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог шляхом направлення ПАТ «ЗЛАТОБАНК» відповідних заяв є такими, що не відповідають приписам ст. 601 ЦК України. Крім того, на думку скаржника, судом першої інстанції не вірно стягнуто з відповідачів одночасно пеню і штраф, що є порушенням законодавства.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази у справі, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімічні технології" слід залишити без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2016 у справі № 910/3627/16 слід залишити без змін, з огляду на наступне.

Публічне акціонерне товариство "Златобанк", від імені якого діє уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Златобанк" Славінський В.І. (далі- позивач, Банк) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімічні технології" (далі - відповідач 1, ТОВ "Хімічні технології"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротехпласт" (далі - відповідач 2, ТОВ "Євротехпласт") Дочірнього підприємства "Сентекс" (далі - відповідач 3, ДП "Сентекс"), Дочірнього підприємства "Інтергласт" фірми "ГЛАСТ ГМБХ" (далі - відповідач 4, ДП "Інтергласт" фірми "ГЛАСТ ГМБХ") про стягнення солідарно з ТОВ "Хімічні технології", ТОВ "Євротехпласт", ДП "Сентекс, ДП "Інтергласт" фірми "ГЛАСТ ГМБХ" на користь Банку заборгованості за Кредитним договором від 29.05.2012 № 121/12/KLMV, а саме: заборгованості за основним боргом (кредитом) - 5 442 466,68 доларів США; заборгованості за процентами - 1 300 067,05 доларів США; пені - 91 098 037,80 грн; штраф за неналежне виконання зобов`язання - 5 000,00 грн; 3% річних згідно статті 625 ЦК України - 3 437 005,60 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач 1 не виконав взяті на себе зобов`язання перед позивачем по Кредитному договору від 29.05.2012 № 121/12/KLMV, для забезпечення виконання якого між позивачем, відповідачем 2, відповідачем 3 і відповідачем 4 були укладені договори поруки.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.06.2016 у справі № 910/3627/16 позовні вимоги задоволено частково; стягнуто солідарно з ТОВ "Хімічні технології", ТОВ "Євротехпласт", ДП "Сентекс" та ДП "Інтергласт" фірми "Гласт ГМБХ" на користь ПАТ "Златобанк" 5 442 466,68 доларів США заборгованості по кредиту, 1 300 067,05 доларів США заборгованості за процентами, 54 522 083,99 грн. пені, 3 437 005,60 грн. 3 % річних, 5 000,00 грн. штрафу та 206 700,00 грн. судового збору; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням, ТОВ "Хімічні технології" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове судове рішення, яким у позові відмовити повністю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2024 закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Хімічні технології" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2016 у справі № 910/3627/16.

Суд апеляційної інстанції встановив, що 10.03.2020 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про припинення ТОВ "Хімічні технології" (скаржника).

З огляду на зазначене, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що у зв`язку з припиненням юридичної особи скаржника (ТОВ "Хімічні технології"), відповідно до пункту 6 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України, апеляційне провадження підлягає закриттю.

ДП "Сентекс" 27.02.2024 звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2024 у справі № 910/3627/16.

Скеровуючи справу № 910/3627/16 до Північного апеляційного господарського суду для продовження розгляду, Верховний Суд заначив наступне:

«Як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали апеляційного господарського суду, закриваючи апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Хімічні технології" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2016 у справі № 910/3627/16 у зв`язку із припиненням юридичної особи скаржника, апеляційний суд вчинив відповідну процесуальну дію за аналогією з положеннями пункту 6 частини першої статті 231 ГПК України.

30. Колегія суддів звертає увагу, що суд застосовує аналогію закону і аналогію права тоді, коли на переконання суду певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого наявна прогалина в законодавчому регулюванні.

31. Верховний Суд враховує, що відсутність у процесуальних кодексах положень про процесуальну аналогію не є перешкодою для застосування такої аналогії.

32. Разом з тим колегія суддів звертає увагу на таке. Згідно з частиною другою статті 281 ГПК України процедурні питання, пов`язані з рухом справи, клопотання та заяви учасників справи, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення провадження у справі, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом апеляційної інстанції шляхом постановлення ухвал в порядку, визначеному цим Кодексом для постановлення ухвал суду першої інстанції.

33. Відповідно до статті 264 ГПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо:

1) після відкриття апеляційного провадження особа, яка подала апеляційну скаргу, заявила клопотання про відмову від скарги, за винятком випадків, коли є заперечення інших осіб, які приєдналися до апеляційної скарги;

2) після відкриття апеляційного провадження виявилося, що апеляційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати;

3) після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

34. Про закриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в касаційному порядку.

35. Натомість, підстави для скасування судового рішення повністю або частково із закриттям провадження у справі у відповідній частині визначені у статті 278 ГПК України, згідно з якою:

(1) судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку із залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 226 та 231 цього Кодексу (частина перша статті 278);

(2) якщо судом першої інстанції ухвалено законне і обґрунтоване рішення, смерть фізичної особи - сторони у спорі чи припинення юридичної особи - сторони у спорі, що не допускає правонаступництва, після ухвалення такого рішення не може бути підставою для застосування вимог частини першої цієї статті (частина 3 статті 278).

36. Отже, закриття апеляційного провадження, підстави та порядок якого регламентовано статтею 264 ГПК України, не є тотожним із закриттям провадження у справі, яке визначено статтею 231 названого Кодексу (пункт 35 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2019 у справі № 911/4007/16, пункт 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 10.09.2019 у справі № 910/4896/18).

37. Підсумовуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що у разі припинення юридичної особи - сторони у спорі, що не допускає правонаступництва, після ухвалення судового рішення суд апеляційної інстанції не має права постановляти ухвалу про закриття апеляційного провадження, оскільки така підстава відсутня у переліку, що закріплений у частині першій статті 264 ГПК України.

38. У такому разі, відповідно до частини першої статті 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, та за наслідками розгляду апеляційної скарги ухвалює судове рішення у формі постанови, якою має право:

(1) залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо судом першої інстанції ухвалено законне і обґрунтоване рішення, що передбачено у пункті 1 частини першої статті 275, частині третій статті 278, частині першій статті 281 ГПК України; або

(2) скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково, якщо судом першої інстанції ухвалено рішення, яке не є законним і обґрунтованим, та після ухвалення судового рішення припинено юридичну особу, яка були однією із сторін у справі, і спірні правовідносини не допускають правонаступництва (пункт 6 частини першої статті 231, пункт 4 частини першої статті 275, частини перша та третя статті 278, частина перша статті 281 ГПК України).

39. З огляду на зазначене процесуально-правове регулювання та наявність прямо визначеного порядку дій суду апеляційної інстанції, апеляційний господарський суд, постановивши згідно з пунктом 6 частини першої статті 231 ГПК України ухвалу про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Хімічні технології" з підстави припинення юридичної особи, допустив порушення вищенаведених норм процесуального права».

Суд апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи, заслухавшти пояснення учасників справи, врахувавши висновки, які викладено у постанові Верховного Суду від 13.05.2024 у справі №910/3627/16, дійшов наступних висновків.

29.05.2012 між Публічним акціонерним товариством "ЗЛАТОБАНК" (далі - кредитодавець/банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Хімічні технології" (далі - позичальник/боржник) укладено кредитний договір № 121/12-KLMV, умовами якого передбачено, що кредитодавець надає позичальнику кредит, а позичальник зобов`язується в повному обсязі повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші умови даного кредитного договору.

Кредитодавець надає позичальнику кредитні кошти у наступних валютах: у гривні та/або доларах США у формі відкриття відкличної кредитної лінії, в межах максимального ліміту заборгованості, визначеного цим кредитним договором. Базовою валютою є долар США. Кредит може надаватися траншами у будь-якій валюті, зазначеній в кредитному договорі, відповідно до письмової заяви позичальника. Позичальник має право в будь-який час без повідомлення банку здійснювати погашення поточної заборгованості по кредиту і за умови дотримання умов надання кредитних коштів, встановлених цим кредитним договором, може знову отримувати кредит в межах максимального ліміту за кредитною лінією (абз. 1 п. 1.2. договору).

Кредит надається для поповнення оборотних коштів та ведення господарської діяльності (п. 1.2.1 договору).

Відповідно до п. 1.3. договору максимальний ліміт заборгованості за кредитною лінією становить 5 200 000, 00 доларів США. Максимальний ліміт заборгованості на день надання кредиту в разі його надання траншами розраховується в базовій валюті шляхом складання сум виданих траншів в кожній з валют цього кредитного договору, помножених на офіційний курс гривні до валюти наданих траншів, встановлений Національним банком України на день надання чергового траншу, та поділених на курс гривні до базової валюти, встановлений Національним банком України на день надання чергового траншу.

Згідно з п. 1.4. договору кінцева дата повернення кредиту: не пізніше 27.12.2013 включно.

Пунктом 1.5. договору передбачено, що за користування кредитом позичальником сплачуються проценти у вигляді фіксованої процентної ставки.

Процентна ставка встановлюється у наступних розмірах:

- 18 % річних за користування кредитними коштами в гривні;

- 14 % річних за користування кредитними коштами в доларах США.

Умовами п. 1.6. договору визначено, що разова комісія за обслуговування кредиту сплачується позичальником в національній валюті України та становить 62 341, 50 грн. Комісія сплачується на рахунок комісії протягом 3-х календарних днів з дня укладення цього кредитного договору, але не пізніше останнього числа місяця, в якому укладений цей кредитний договір.

Приписами п. 2.1. договору встановлено, що надання позичальнику кредитних коштів в межах максимального ліміту за кредитною лінією здійснюється банком після набуття чинності цим кредитним договором, у разі дотримання та наявності сукупності наступних умов, зокрема, укладення договорів забезпечення з позичальниками та/або будь-якими третіми особами, а саме:

- договору поруки з Бєсєдіним О.М.;

- договору поруки з ДП "Сентекс";

- договору поруки з ДП "ІНТЕРГЛАСТ" фірми "ГЛАСТ ГМБХ";

- договору поруки з ТОВ «УКРТЕХТРЕЙД»;

- договору поруки з ТОВ "Євротехпласт";

- договору іпотеки нерухомості, власник ДП «Сентекс».

У відповідності до п. 3.4. договору позичальник зобов`язаний, зокрема, сплачувати проценти/комісію у розмірі та в порядку, передбаченому цим кредитним договором, згідно з умовами кредитного договору, повернути кредит у повному обсязі в порядку та в строки, передбачені цим кредитним договором, в тому числі достроково, у разі настання обставин, за яких банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, в тому числі у випадку настання несприятливих обставин/подій.

За несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів та/або за несвоєчасну повну чи часткову сплату/несплату процентів, позичальник сплачує неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення за кожен день прострочення та обчислюється з суми неповерненого кредиту та/або несплачених процентів. Сплата пені не звільняє позичальника від сплати кредиту та/або процентів до моменту фактичного погашення заборгованості (п. 4.1. договору).

Згідно з п. 4.3. договору за кожен випадок невиконання/неналежного виконання зобов`язань за цим кредитним договором, передбачених п. 3.4. (зокрема, але не виключно, ненадання/несвоєчасне надання документів, передбачених цим кредитним договором (баланс, звіт про фінансові результати тощо), позичальник сплачує кредитодавцю штраф у розмірі 5 000, 00 грн.

Також, між Публічним акціонерним товариством "ЗЛАТОБАНК" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Хімічні технології" укладено договори від 07.10.2013 № 1, від 06.11.2013 № 2, від 29.11.2013 № 3, від 06.12.2013 № 4, від 26.12.2013 № 5, від 03.01.2014 № 6, від 07.02.2014 № 7, від 04.03.2014 № 8, від 07.04.2014 № 9, від 30.04.2014 № 10, від 24.06.2014 № 11, від 31.07.2014 № 12, від 20.09.2014 № 13, від 16.09.2014 № 14, від 24.09.2014 № 15, від 30.10.2014 № 16, від 28.11.2014 № 17, від 26.12.2014 № 18, від 29.01.2015 № 19 про внесення змін до кредитного договору від 29.05.2012 № 121/12-KLMV.

Так, відповідно до договору про внесення змін від 24.06.2014 № 11 до кредитного договору від 29.05.2012 № 121/12-KLMV, сторони домовились викласти п. 1.3. кредитного договору від 29.05.2012 № 121/12-KLMV в наступній редакції:

Максимальний ліміт заборгованості за кредитною лінією становить 5 450 000, 00 доларів США. Максимальний ліміт заборгованості на день надання кредиту в разі його надання траншами розраховується в базовій валюті шляхом складання сум виданих траншів в кожній з валют цього кредитного договору, помножених на офіційний курс гривні до валюти наданих траншів, встановлений Національним банком України на день надання чергового траншу, та поділених на курс гривні до базової валюти, встановлений Національним банком України на день надання чергового траншу.

Договором про внесення змін від 29.01.2015 № 19 до кредитного договору від 29.05.2012 № 121/12-KLMV сторони домовились викласти п. 1.4. кредитного договору в наступній редакції: Кінцева дата повернення кредиту: не пізніше 26.02.2015 включно.

Сторони домовились встановити строк сплати нарахованих процентів за період з 01.06.2014 по 31.01.2015 за користування кредитним коштами по кредитному договору від 29.05.2012 № 121/12-KLMV до 07.02.2015 включно.

Так, 29.05.2012 між Публічним акціонерним товариством "ЗЛАТОБАНК" (далі - кредитор/банк) та Дочірнім підприємством "Сентекс" (далі - поручитель) укладено договір поруки № 121/12-KLMV/Р-2, умовами якого передбачено, що поручитель поручається перед кредитором та зобов`язується відповідати за повне та своєчасне виконання боржником своїх боргових зобов`язань перед кредитором за кредитним договором, а саме, кредитний договір від 29.05.2012 № 121/12-KLMV, в повному обсязі таких зобов`язань.

Сторони домовились, що зобов`язання поручителя перед кредитором є безумовними та для їх виконання дотримання ніяких інших умов, крім передбачених цим договором поруки та кредитним договором, не потребується.

Поручитель та боржник відповідають перед банком як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед банком у тому ж обсязі, що і боржник, в такому ж порядку та строки, що і боржник. Банк має право вимагати виконання боргових зобов`язань частково або в повному обсязі як від боржника та поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо. Банк у разі одержання виконання боргових зобов`язань боржником та/або поручителем не в повному обсязі має право вимагати/отримати неодержані/невиконані боргові зобов`язання від боржника та/або поручителя. Боржник та поручитель залишаються зобов`язаним доти, доки боргові зобов`язання не будуть виконані в повному обсязі. Видача боргового документа за цим договором поруки не передбачена (п. 1.2. договору).

Відповідно до п. 2.1. договору порукою за цим договором забезпечуються вимоги кредитора щодо сплати боржником кожного і всіх його боргових зобов`язань за кредитним договором у такому разі, у такій валюті, у такий строк і в такому порядку, як встановлено у кредитному договорі або можуть виникнути на підставі кредитного договору в майбутньому.

Згідно з п. 2.1.1. договору (в редакції договору про внесення змін від 29.01.2015 до договору поруки від 29.05.2012 № 121/12-KLMV/Р-4), боржник зобов`язаний повернути кредиторові суму всіх отриманих боржником кредитних коштів, наданих у формі мультивалютної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості 5 450 000, 00 доларів США не пізніше 26.02.2015 включно, чи в інші строки, встановлені в кредитному договорі.

Боржник зобов`язаний сплатити проценти за користування отриманим ним кредитом в терміни і в порядку, передбачені кредитним договором. Розмір процентів на дату укладення цього договору поруки визначається згідно з кредитним договором в розмірі: 18 % річних за користування кредитними коштами у гривні, 14 % річних за користування кредитними коштами у доларах США, якщо інше не передбачено додатковими угодами/договорами про внесення змін до кредитного договору.

Даний договір поруки набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання боргових зобов`язань та виконання зобов`язань за цим договором поруки. Порука за цим договором припиняється після спливу 3 (трьох) років з настання кінцевої дати повернення кредиту, але не пізніше повного виконання боргових зобов`язань та виконання зобов`язань за цим договором поруки (п.п. 6.1. та 6.2. договору).

29.05.2012 між Публічним акціонерним товариством "ЗЛАТОБАНК" (далі - кредитор/банк) та Дочірнім підприємством "ІНТЕРГЛАСТ" фірми "ГЛАСТ ГМБХ" (далі - поручитель) укладено договір поруки № 121/12-KLMV/Р-3, умовами якого передбачено, що поручитель поручається перед кредитором та зобов`язується відповідати за повне та своєчасне виконання боржником своїх боргових зобов`язань перед кредитором за кредитним договором, а саме, кредитний договір від 29.05.2012 № 121/12-KLMV, в повному обсязі таких зобов`язань.

Згідно з п. 2.1.1. договору (в редакції договору про внесення змін від 29.01.2015 до договору поруки № 121/12-KLMV/Р-3 від 29.05.2012) боржник зобов`язаний повернути кредиторові суму всіх отриманих боржником кредитних коштів, наданих у формі мультивалютної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості 5 450 000, 00 доларів США не пізніше 26.02.2015 включно, чи в інші строки, встановлені в кредитному договорі.

29.05.2012 між Публічним акціонерним товариством "ЗЛАТОБАНК" (далі - кредитор/банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Євротехпласт" (далі - поручитель) укладено договір поруки № 121/12-KLMV/Р-4, умовами якого передбачено, що поручитель поручається перед кредитором та зобов`язується відповідати за повне та своєчасне виконання боржником своїх боргових зобов`язань перед кредитором за кредитним договором, а саме, кредитним договором від 29.05.2012 № 121/12-KLMV, в повному обсязі таких зобов`язань.

Згідно з п. 2.1.1. договору (в редакції договору про внесення змін від 29.01.2015 до договору поруки від 29.05.2012 № 121/12-KLMV/Р-4) боржник зобов`язаний повернути кредиторові суму всіх отриманих боржником кредитних коштів, наданих у формі мультивалютної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості 5 450 000, 00 доларів США не пізніше 26.02.2015 включно, чи в інші строки, встановлені в кредитному договорі.

Позивач повністю виконав свої зобов`язання за кредитним договором, своєчасно та в повному обсязі надавши кредитні кошти Товариству з обмеженою відповідальністю "Хімічні технології" на загальну суму 5 450 000, 00 грн, що підтверджується банківськими виписками по особовим рахункам за період з 29.05.2012 по 29.02.2016.

Згідно з умовами договору відповідач-1 зобов`язаний був виконати свої зобов`язання перед банком та повернути суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитними коштами до 26.02.2015, чого відповідачем не здійснено, у зв`язку з чим станом на 29.02.2016 за відповідачем утворилась заборгованість за тілом кредиту у розмірі 5 442 466, 68 доларів США та по процентами за фактичне користування кредитом у сумі 1 300 067, 05 доларів США.

У зв`язку з невиконанням позичальником своїх зобов`язань щодо повернення кредитних коштів, позивач звернувся до відповідача-1 з листом - попередженням від 03.03.2015 № 201, в якому повідомив Товариство з обмеженою відповідальністю "Хімічні технології" про істотне порушення умов кредитного договору від 29.05.2012 № 121/12-KLMV та необхідність сплатити протягом 5 календарних днів з моменту отримання цього листа-попередження кредитні кошти за договором кредиту у розмірі 5 442 466, 68 доларів США та процентів за фактичне користування кредитом у сумі 525 422, 60 доларів США, який отримано відповідачем 1 - 10.03.2015, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Крім того, позивачем було направлено на адресу відповідача-1 лист-вимогу від 23.03.2015 № 785, в якому позивач вимагав протягом 10-ти календарних днів з моменту відправлення цього листа-вимоги погасити існуючу заборгованість за кредитом та процентами за користування кредитом, який отримано відповідачем-1 27.03.2015, що також підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Враховуючи, що відповідачі-2,3,4 на підставі договорів поруки зобов`язалися відповідати перед позивачем за зобов`язаннями, які були невиконані позичальником (Товариством з обмеженою відповідальністю "Хімічні технології"), позивач звернувся до Дочірнього підприємства "Сентекс" з листом-попередження від 03.03.2015 № 204, в якому повідомив останнього про істотне порушення ТОВ "Хімічні технології" умов кредитного договору від 29.05.2012 № 121/12-KLMV та необхідність сплатити протягом 5 календарних днів з моменту отримання цього листа-попередження кредитні кошти за договором кредиту у розмірі 5 442 466, 68 доларів США та процентів та фактичне користування кредитом у сумі 525 422, 60 доларів США, який отримано відповідачем-3 10.03.2015, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Крім того, позивач одночасно звернувся до відповідачів-2, 3 з листами попередженнями від 03.03.2015 № 202 та від 03.03.2015 № 203, в яких повідомив Товариство з обмеженою відповідальністю "Євротехпласт" та Дочірнє підприємство "ІНТЕРГЛАСТ" фірми "ГЛАСТ ГМБХ" про істотне порушення ТОВ "Хімічні технології" умов кредитного договору від 29.05.2012 № 121/12-KLMV та необхідність сплатити протягом 5 календарних днів з моменту отримання цього листа-попередження кредитні кошти за договором кредиту у розмірі 5 442 466, 68 доларів США та процентів за фактичне користування кредитом у сумі 525 422, 60 доларів США, які отримані відповідачами-2, 3 16.08.2015, що підтверджується поштовими повідомленнями.

Крім того, позивачем було направлено на адреси відповідачів-2,3 листи-вимоги від 23.03.2015 № 783 та від 23.03.2015 № 784, в яких позивач вимагав протягом 10-ти календарних днів з моменту відправлення цього листа-вимоги погасити існуючу заборгованість за кредитом та процентами за користування кредитом, які отримані відповідачами-2,3 26.08.2015, що також підтверджується поштовими повідомленнями.

Відповідачі на зазначені вище вимоги відповіді не надали.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначав, що позичальник неналежним чином виконав свої зобов`язання щодо повернення наданих грошових коштів, зокрема, погашення заборгованості у розмірі 5 442 466, 68 доларів США, а враховуючи те, що відповідачі 2, 3, 4 на підставі договорів поруки зобов`язалися відповідати перед позивачем за зобов`язання, які були невиконані позичальником, у зв`язку з чим у позивача виникло право вимоги щодо стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором від 29.05.2012 № 121/12-KLMV, за тілом кредиту у розмірі 5 442 466, 68 доларів США та заборгованості за процентами у сумі 1 300 067, 05 доларів США.

Крім того, позивач просив стягнути солідарно з відповідачів 91 098 037, 80 грн - пені, яка складається з сум пені за прострочену заборгованість за тілом кредиту, нарахованої за період з 27.01.2015 по 29.02.2016 та за прострочену заборгованість за процентами, нарахованої за період з 03.03.2014 по 29.02.2016; 5 000,00 грн. - штраф за неналежне виконання зобов`язання, передбачений п. 4.3. кредитного договору від 29.05.2012 № 121/12-KLMV та 3 437 005, 60 грн - 3% річних згідно статті 625 ЦК України.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Так, згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Хімічні технології" звернулося до Публічного акціонерного товариства "ЗЛАТОБАНК" із заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог від 22.12.2015 № 346, в якій повідомив, що 08.05.2012 між Публічним акціонерним товариством "ЗЛАТОБАНК" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Хімічні технології" було укладено договір банківського рахунку № 3348-ЮР, відповідно до якого банк відкриває клієнту поточний рахунок у національній та іноземній валюті № 26001300003348, враховуючи те, що банк має перед клієнтом непогашене грошове зобов`язання у сумі 290 023, 96 грн за договором банківського рахунку від 08.05.2012 № 3348-ЮР, відповідач-1 вважає, що наявні всі умови для зарахування зустрічних однорідних вимог, у зв`язку з чим просить банк зарахувати грошові кошти у сумі 290 023, 96 грн, які перебувають на поточному рахунку № НОМЕР_1 на погашення заборгованості за кредитним договором у наступному порядку: 182 718, 09 грн на погашення заборгованості по кредиту, 107 308, 87 грн на погашення заборгованості по сплаті процентів.

Крім того, Дочірнє підприємство "ІНТЕРГЛАСТ" фірми "ГЛАСТ ГМБХ" також звернулося до Публічного акціонерного товариства "ЗЛАТОБАНК" із заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог № 15/21/25-01 від 25.12.2015, відповідно до якого, відповідач-4 повідомив банк, що 17.04.2012 між Публічним акціонерним товариством "ЗЛАТОБАНК" та Дочірнім підприємством "ІНТЕРГЛАСТ" фірми "ГЛАСТ ГМБХ" було укладено договір банківського рахунку № 3273-ЮР, відповідно до якого банк відкриває клієнту поточний рахунок у національній та іноземній валюті № 26002300003273, враховуючи те, що банк має перед клієнтом непогашене грошове зобов`язання у сумі 30 134, 62 грн. за договором банківського рахунку № 3273-ЮР від 17.04.2012, у зв`язку з чим відповідач-4 просив зарахувати грошові кошти у сумі 30 134, 62 грн., які обліковуються на поточному рахунку № НОМЕР_2 на погашення заборгованості за кредитним договором у наступному порядку: 20 491, 54 грн. на погашення заборгованості по кредиту, 9 643, 08 грн. на погашення заборгованості по сплаті процентів.

28.12.2015 Дочірнє підприємство "Сентекс" звернулося до Публічного акціонерного товариства "ЗЛАТОБАНК" із заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог № 15/12/28-01, в якій відповідач-3 зазначив, що 17.04.2012 між Публічним акціонерним товариством "ЗЛАТОБАНК" та Дочірнім підприємством "Сентекс" було укладено договір банківського рахунку № 3276-ЮР, відповідно до якого банк відкриває клієнту поточний рахунок у національній та/або іноземній валюті № 26009300003276, враховуючи те, що банк має перед клієнтом непогашене грошове зобов`язання у сумі 122 834, 64 грн. за договором банківського рахунку № 3276-ЮР від 17.04.2012, у зв`язку з чим відповідач-3 просить банк зарахувати грошові кошти у сумі 122 834, 64 грн., які перебувають на поточному рахунку № НОМЕР_3 на погашення заборгованості за кредитним договором у наступному порядку: 77 385, 82 грн. на погашення заборгованості по кредиту, 45 448, 82 грн. на погашення заборгованості по сплаті процентів.

Відповідно до положень ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов`язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов`язання; у разі поєднання управленої та зобов`язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами, а також згідно частини 2 цієї статті в разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.

Згідно з ч. 3 ст. 203 ГК України господарське зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не визначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

На підставі ч. 1 ст. 601 ЦК України зобов`язання припиняються зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.

Таким чином, зарахування зустрічних однорідних вимог є одностороннім правочином, спрямованим на припинення зобов`язання, та внаслідок якого має місце індивідуальне задоволення вимог окремого кредитора за рахунок майна боржника.

Так, згідно з п. 7.1.2. статті 7 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Відповідно до положень ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Згідно з ч. 3 ст. 1068 ЦК України банк зобов`язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Таким чином, за договором банківського рахунку та відповідно до наведених норм законодавства банк виконує функції з відкриття та обслуговування банківського рахунку клієнта, зокрема, банк здійснює приймання і зарахування коштів на рахунок, виконання розпоряджень клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунку, а також здійснення інших операцій з рахунком. Жодних інших зобов`язань банку за договорами банківського рахунку чинним законодавством не встановлено.

Разом з тим, відповідно до норм чинного законодавства та договору банківського рахунку, операції за банківським рахунком банк проводить відповідно до розрахункових документів та за розпорядженням клієнта, що надійшли до банку, у строки, визначені договором та Інструкціями, затвердженими Постановою Правління НБУ від 21.01.2004 №22 та Постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 №492.

Згідно з частиною третьою статті 203 ГК України господарське зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони. Аналогічні правила містить і стаття 601 ЦК України.

Отже, заява однієї сторони про зарахування зустрічної однорідної вимоги є одностороннім правочином, який має наслідком припинення зобов`язань. Якщо друга сторона вважає, що заява першої сторони є нікчемним правочином, а відтак, не припиняє зобов`язання (наприклад, за відсутністю зобов`язання другої сторони або в разі недопустимості зарахування зустрічних вимог згідно з частинами четвертою, п`ятою статті 203 ГК України, статтею 602 ЦК України), то друга сторона вправі звернутися до суду з позовом про примусове виконання зобов`язання першою стороною в натурі або про застосування інших способів захисту, встановлених законом.

Разом з тим, судом встановлено, що Постановою Правління Національного банку України від 13.02.2015 № 105 було віднесено Публічне акціонерне товариство «ЗЛАТОБАНК» до категорії неплатоспроможних.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 2 ст. Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» неплатоспроможний банк - банк, щодо якого Національний банк України прийняв рішення про віднесення до категорії неплатоспроможних у порядку, передбаченому Законом України «Про банки і банківську діяльність».

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 13.02.2015 № 30 було розпочато процедуру виведення Публічного акціонерного товариства «ЗЛАТОБАНК» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на три місяці з 14.02.2015 по 13.05.2015 включно.

Так, відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлено правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. Метою цього Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.

Статтею 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» врегульовані наслідки запровадження тимчасової адміністрації.

Згідно з ч. 1 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

Частиною 5 статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється:

1) задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку;

2) примусове стягнення майна (у тому числі коштів) банку, накладення арешту та звернення стягнення на майно (у тому числі кошти) банку (виконавче провадження щодо банку зупиняється, у тому числі знімаються арешти, накладені на майно (у тому числі на кошти) банку, а також скасовуються інші вжиті заходи примусового забезпечення виконання рішення щодо банку);

3) нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), а також зобов`язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов`язань банку;

4) зарахування зустрічних вимог, у тому числі зустрічних однорідних вимог, припинення зобов`язань за домовленістю (згодою) сторін (у тому числі шляхом договірного списання), поєднанням боржника і кредитора в одній особі;

5) нарахування відсотків за зобов`язаннями банку перед вкладниками та кредиторами.

Як передбачено п. 3 ч. 2 ст. 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право, зокрема, продовжувати, обмежувати або припиняти здійснення банком будь-яких операцій.

Постановою правління Національного банку України від 12.05.2015 № 310 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ЗЛАТОБАНК» вирішено відкликати банківську ліцензію та ліквідувати ПАТ «ЗЛАТОБАНК».

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 13.05.2015 № 99 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «ЗЛАТОБАНК» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію» вирішено розпочати ліквідацію банку.

Призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ЗЛАТОБАНК» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Славінського Валерія Івановича строком на 1 рік з 13.05.2015 по 12.05.2016 включно.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24.03.2016 № 391 «Про продовження строків здійснення процедури ліквідації АТ «ЗЛАТОБАНК» та делегування повноважень ліквідатора, продовжено строки здійснення процедури ліквідації АТ «ЗЛАТОБАНК» на два роки по 13.05.2018 включно.

Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» з дня початку процедури ліквідації банку забороняється зарахування зустрічних вимог, у тому числі зустрічних однорідних вимог, припинення зобов`язань за домовленістю (згодою) сторін (у тому числі шляхом договірного списання), прощення боргу, поєднання боржника і кредитора в одній особі внаслідок укладення будь-яких правочинів з іншими особами, крім банку, зарахування на вимогу однієї із сторін.

Обмеження, встановлені цим пунктом, не поширюються на зобов`язання банку щодо зарахування зустрічних однорідних вимог, крім обмежень, прямо передбачених законом, у разі, якщо боржник банку одночасно є кредитором цього банку і грошові кошти спрямовуються на погашення зобов`язань за кредитом цього боржника перед цим банком за кредитними договорами та/або за емітованими цим боржником борговими цінними паперами, виключно з урахуванням того, що: за кредитним договором не було здійснено заміни застави, а саме, не відбувалося зміни будь-якого з предметів застави на предмет застави, яким виступають майнові права на отримання коштів боржника, які розміщені на відповідних рахунках у неплатоспроможному банку, протягом одного року, що передує даті початку процедури виведення Фондом банку з ринку; кошти перебували на поточних та/або депозитних рахунках такого боржника на дату початку процедури виведення Фондом банку з ринку та договірне списання з цих рахунків передбачено умовами договорів, укладених між боржником і банком.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, зарахування зустрічних однорідних вимог відповідно до заяв відповідача-1, відповідача-3 та відповідача-4 прямо заборонено п. 8 ч. 2 ст. 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», оскільки вони не являються боржниками банку.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку здійснює такі повноваження, зокрема, складає реєстр акцептованих вимог кредиторів (вносить зміни до нього) та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів.

Згідно з приписами ст. 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.

Протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону Фонд здійснює такі заходи:

1) визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення;

2) відхиляє вимоги в разі їх не підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні Фонду, та, у разі потреби, заявляє в установленому законодавством порядку заперечення за заявленими до банку вимогами кредиторів;

3) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду.

Реєстр акцептованих вимог кредиторів та зміни до нього підлягають затвердженню виконавчою дирекцією Фонду.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Хімічні технології" звернулося до Публічного акціонерного товариства «ЗЛАТОБАНК» із заявою від 12.06.2015 № 192 про визнання (акцептування) вимог кредиторів та включення їх до реєстру акцептованих вимог кредиторів.

Відповідно до довідки від 19.05.2016 № 1125, наданою Товариству з обмеженою відповідальністю "Хімічні технології", вимоги включено до реєстру акцептованих вимог кредиторів АТ «ЗЛАТОБАНК», акцептована сума вимог складає 291 187, 48 грн., дана вимога віднесена до сьомої черги погашення акцептованих вимог кредиторів АТ «ЗЛАТОБАНК».

Згідно з ч. 8 ст. 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" вимоги, не включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів, задоволенню в ліквідаційній процедурі не підлягають і вважаються погашеними.

З огляду на наведені обставини, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що односторонні правочини, вчинені Товариством з обмеженою відповідальністю "Хімічні технології", Дочірнім підприємством "ІНТЕРГЛАСТ" фірми "ГЛАСТ ГМБХ" та Дочірнім підприємством "Сентекс" щодо припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог шляхом направлення ПАТ «ЗЛАТОБАНК» відповідних заяв є такими, що не відповідають приписам ст. 601 ЦК України, у зв`язку з чим зобов`язання відповідача-1, відповідача-3 та відповідача-4 за кредитним договором від 29.05.2012 № 121/12-KLMV щодо повернення суми кредитної заборгованості - не припинились.

Як вірно встановлено судом, позивач виконав свої зобов`язання за договором належним чином, перерахував позичальнику кредитні кошти згідно з умовами договору, а останній надані кошти в передбачені договором строки не повернув, доказів зворотного суду не надано.

Згідно з частиною 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Не є збільшенням основного зобов`язання надання чергового траншу за договором про відкриття кредитної лінії, що забезпечений договором поруки.

Як вбачається з матеріалів справи, зобов`язання позичальника за кредитним договором від 29.05.2012 № 121/12-KLMV забезпечені договорами поруки, відповідно до умов яких поручителі відповідають перед банком як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед банком у тому ж обсязі, що і боржник, в такому ж порядку та строки, що і боржник. Банк має право вимагати виконання боргових зобов`язань частково або в повному обсязі як від боржника та поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо.

Статтею 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

У розгляді справ за позовом кредитора до боржника та поручителя як солідарних боржників господарським судам слід враховувати, що відповідно до статті 543 ЦК України кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від боржника та поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідно до ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників.

Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі.

Таким чином, при солідарній поруці кредитор наділяється правом самостійно вирішувати питання про те, до кого з них - боржника чи поручителя - чи до обох разом, в якій частині і в якій послідовності пред`являти свої вимоги.

Отже, враховуючи п. 1.1. договорів поруки, у зв`язку з невиконанням позичальником своїх зобов`язань за основним договором, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивач набув право вимоги до відповідачів по стягненню заборгованості за кредитним договором.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Частиною 1 статті 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до ст.ст. 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідачами було порушено умови кредитного договору від 29.05.2012 № 121/12-KLMV та договорів поруки, положення ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 5 442 466, 68 доларів США.

Крім того, позивач просив суд першої інстанції стягнути солідарно з відповідачів 1 300 067, 05 доларів США - заборгованості за процентами.

Приймаючи до уваги положення п. 1.5. кредитного договору від 29.05.2012 № 121/12-KLMV та п. 1.1. договорів поруки, а також, виходячи із наявної у матеріалах справи виписки з банківського рахунку Публічному акціонерному товариству "ЗЛАТОБАНК", суд дійшов вірного висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення заборгованості за процентами у сумі 1 300 067, 05 доларів США.

Щодо вимоги позивача про стягнення солідарно з відповідачів 91 098 037, 80 грн. - пені, яка складається із сум пені за прострочену заборгованість за тілом кредиту нарахованої за період з 27.01.2015 по 29.02.2016 та за прострочену заборгованість за процентами, нараховану за період з 03.03.2014 по 29.02.2016; 5 000,00 грн. - штрафу за неналежне виконання зобов`язання, передбаченого п. 4.3. кредитного договору від 29.05.2012 № 121/12-KLMV та 3 437 005, 60 грн - 3% річних згідно зі статтею 625 ЦК України, суд першої інстанції вірно відзначив наступне.

В пункті 2.1.1 кредитного договору (в редакції договору про внесення змін від 29.01.2015 № 19 до кредитного договору від 29.05.2012 № 121/12-KLMV) сторони передбачили строки повернення кредиту, не пізніше 26.02.2015 включно, чи в інші строки, встановлені в кредитному договорі.

Позивач здійснив розрахунок пені за прострочену заборгованість за тілом кредиту за період з 27.01.2015 по 29.02.2016 та пені за прострочену заборгованість за процентами за період з 03.03.2014 по 29.02.2016.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

В силу положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присічним.

Оскільки положення договору не містять вказівки на встановлення іншого строку припинення нарахування пені, ніж встановленого в ст. 232 Господарського кодексу України, то нарахування штрафних санкцій припиняється зі сплином 6 місяців, про що вірно зазначено судом першої інстанції.

Суд перешої інстанції, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, вірно встановив, що в останньому допущено помилки у визначенні періоду простроченого грошового зобов`язання, розрахунок проведено за період більше 6 місяців в порушення положень ч. 6 ст. 232 ГК України.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що обґрунтованою є сума пені у розмірі 48 941 023, 36 грн за прострочену заборгованість за тілом кредиту, яка розрахована з моменту виникнення прострочення виконання грошового зобов`язання за період не більше 6 місяців з 02.03.2015 по 02.09.2015 та сума пені у розмірі 5 581 060, 63 грн. за прострочену заборгованість за процентами, яка розрахована за період не більше 6 місяців з 02.03.2015 по 02.09.2015.

Так, відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок 3 % річних та вірно встановлено, що нарахування відповідають вимогам законодавства.

У випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень можливості передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою ст. 627 ЦК України, відповідно до якої сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, допускається можливість одночасного стягнення з учасника господарських відносин, що порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені, які є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Суд першої інстанції вірно визнав обґрунтованими вимоги позивача про стягнення солідарно з відповідачів 5 000,00 грн - штрафу за неналежне виконання зобов`язання, передбаченого п. 4.3. кредитного договору від 29.05.2012 № 121/12-KLMV та 3 437 005, 60 грн - 3% річних згідно зі статтею 625 ЦК України, визнавши їх такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, колегія суддів зауважує, що місцевий господарський суд всебічно, повно та об`єктивно дослідив обставини справи, правильно визначив характер спірних правовідносин, надав оцінку поданим сторонами доказам та вірно застосував норми матеріального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення.

Оцінюючи оскаржуване рішення суду першої інстанції через призму застосування принципів оцінки доказів та аргументації своїх висновків, викладених в Рішенні ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", судова колегія зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції не зобов`язує національні суди надавати детальну відповідь на кожен аргумент заявника (сторони у справі); суди зобов`язані давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент; межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення; питання чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає із статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки в світлі конкретних обставин справи (пункти 21, 23 Рішення).

Отже, доводи, викладені скаржником у апеляційній скарзі, не спростовують правомірність застосування імперативних норм чинного законодавства, якими обґрунтоване оскаржуване рішення суду першої інстанції, а тому колегія суддів погоджується з позицією місцевого господарського суду та доходить висновку про необхідність відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2016 у справі № 910/3627/16 - без змін.

У справах Руїс Торіха проти Іспанії, Суомінен проти Фінляндії, Гірвісаарі проти Фінляндії Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), №37801/97 від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99 від 27.09.2001).

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд апеляційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 283, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімічні технології" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2016 у справі № 910/3627/16 залишити без змін.

Матеріали справи №910/3627/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

Порядок та строк оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду передбачений ст.ст. 288-291 ГПК України.

Повний текст складено 22.10.2024

Головуючий суддя М.Л. Доманська

Судді О.М. Остапенко

С.В. Сотніков


Суд	Північний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення	16.10.2024
Оприлюднено	24.10.2024
Номер документу	122496885
Судочинство	Господарське

Доманська М.Л.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 16.10.2024 по справі 910/3627/16ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —910/3627/16

Постанова від 16.10.2024

Постанова
від 16.10.2024 по справі 910/3627/16
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД