ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
11 жовтня 2024 рокуСправа № 11/Б-1269УХВАЛА
Господарський суд Тернопільської області у складі судді ОСОБА_1
розглянув скаргу б/н від 29.08.2024 (вх. №6813) на дії (бездіяльність) арбітражного керуючого (ліквідатора) ОСОБА_2 у справі
за заявами кредиторів: Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, Тернопільського обласного центру зайнятості, Головного управління Державної податкової служби у Тернопільській області, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, Відкритого акціонерного товариства "Тернопільобленерго", Комунального підприємства теплових мереж Тернопільської обласної ради "Тернопільтеплокомуненерго"; ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18
до боржника: Відкритого акціонерного товариства "Збаразька агропромтехніка"
про визнання банкрутом
за участі представників:
кредитора: ОСОБА_19 ;
боржника: ОСОБА_2 , ліквідатор.
ВСТАНОВИВ:
Справа про банкрутство ВАТ "Збаразька агропромтехніка" перебуває на стадії ліквідаційної процедури.
29.08.2024 через систему "Електронний суд" Тернопільський обласний центр зайнятості подав скаргу на дії (бездіяльність) ліквідатора ОСОБА_2 .
Ухвалою суду для її розгляду призначено судове засідання на 30 вересня 2024 року, у якому, в подальшому, оголошувалася перерва до 11.10.2024.
Через систему "Електронний суд" 26.09.2024 арбітражним керуючим ОСОБА_2 подані заперечення №01-21/106/19 від 26.09.2024 (вх. №7474), а 08.10.2024 додаткові пояснення (вх. №7691).
В судовому засіданні представник Тернопільського обласного центру зайнятості скаргу підтримала у повному обсязі . Натомість, арбітражний керуючий проти доводів скаржника заперечив повністю.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, заслухавши пояснення учасників судового процесу, суд встановив наступне.
Постановою Господарського суду Тернопільської області від 15 лютого 2011 року боржника ВАТ "Збаразька Агропромтехніка" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.
Ухвалою суду від 17.09.2019 ліквідатором банкрута призначено ОСОБА_2 . Оскаржуючи його дії в ході ліквідаційної процедури скаржник зазначає про те, що всупереч вимогам ч. 4 ст. 61 КУзПБ з 17.09.2019 по 10.11.2020 ліквідатор не подавав Центру зайнятості як члену комітету кредиторів банкрута звіту про свою діяльність, інформацію про фінансовий стан і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури та під час її проведення; протягом тривалого часу ним не вжито заходів по розшуку рухомого майна; всупереч нормативно-правовим актам ліквідатор не забезпечив проведення та не провів належним чином інвентаризацію майна та коштів боржника .
Досліджуючи відповідність викладених вище тверджень фактичним обставинам суд зважає, що у розумінні ст.1 КУзПБ ліквідатором є арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення ліквідаційної процедури.
У відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 12 КУзПБ арбітражний керуючий зобов`язаний здійснювати заходи щодо захисту майна боржника.
Для реалізації визначених законодавцем завдань, ч. 1, 2 ст. 61 КУзПБ ліквідатор наділяється , зокрема, такими повноваженнями: приймає у своє відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута; аналізує фінансовий стан банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; формує ліквідаційну масу; заявляє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; веде реєстр вимог кредиторів; здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом.
Водночас, чинне законодавство, яке регулює провадження у справі про банкрутство, наділяє ліквідатора як певними правами, так й обов`язками.
При цьому, ліквідатор у справі про банкрутство має самостійний статус як особа, що за рішенням суду зобов`язана виконувати свої повноваження в ході ліквідаційної процедури, зокрема ті, що направлені на формування ліквідаційної маси боржника та задоволення вимог кредиторів.
При реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий зобов`язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів.
Дії арбітражного керуючого мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою до інтересів інших учасників провадження у справі про банкрутство, виходячи з основоположних засад цивільного законодавства. Відповідна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 07.03.2018 у справі №24/5005/10848/2012.
Водночас, на переконання суду, обов`язком ліквідатора є здійснення всієї повноти заходів спрямованих на виявлення активів боржника. При цьому ні у кого не повинно виникати обґрунтованих сумнів, щодо їх належного здійснення (принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі).
Аналізуючи зміст цього принципу та його застосування у судовій практиці, Верховний Суд в постанові від 06.06.2018 у справі № 904/4863/13 відзначив, що принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора встановлює, зокрема, критерій обґрунтованості сумнівів щодо повноти дій ліквідатора, таким чином покладає на особу, яка оспорює дотримання цієї домінанти, обов`язок обґрунтовувати, що саме не вчинив ліквідатор і як це вплинуло на результат формування ліквідаційної маси.
У спірних правовідносинах , в ході ліквідаційної процедури про здійснені ліквідатором заходи останній повідомляв кредиторів у проміжних звітах про виконану роботу від 11.11.2020 та 15.12.2022.
При цьому суд зауважує, що будучи учасником провадження у справі про банкрутство кредитор наділений широким обсягом прав та повноважень, реалізовуючи які він має діяти своєчасно та у належний спосіб.
Із матеріалів справи слідує, що 29.08.2022 та 15.12.2023, на засіданні комітету кредиторів ВАТ "Збаразька агропромтехніка", оформленого протоколами №2, вирішено, зокрема: прийняти проміжні звіти ліквідатора банкрута до відома та визнати дії останнього, які такі, що не суперечать чинному законодавству.
Натомість, скаржник оспорює цілий ряд дій (бездіяльності) ліквідатора не після їх фактичного вчинення, а лише на завершальній стадії ліквідаційної процедури.
Зокрема, звертаючись до суду із скаргою на дії ліквідатора заявник зазначає, що інвентаризація майна боржника ліквідатором проведена не в повному обсязі, без визначення початкової вартості майна банкрута та залучення до її проведення кредитора у 2019-2021 роках.
Оцінюючи дане твердження суд відзначає, що законодавець у ст. 61 КУзПБ наділив ліквідатора повноваженнями щодо проведення інвентаризації та визначення початкової вартості майна банкрута, але жодною правовою нормою не обумовив обов`язкової участі кредиторів у її проведенні.
Разом з тим, як вбачається з проміжного звіту №2 від 15.12.2022, який прийнятий на зборах кредиторів, арбітражний керуючий ОСОБА_2 повідомляв усіх кредиторів про участь у інвентаризації та огляді місця знаходження юридичної особи банкрута.
В свою чергу, умови реалізації майна банкрута були визначені судом у ухвалі від 26.12.2022.
В силу Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань, котре затверджене наказом Міністерства фінансів України 02.09.2014 № 879 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 жовтня 2014 р. за № 1365/26142 (далі-Положення), інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства. Під час інвентаризації активів і зобов`язань перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан, відповідність критеріям визнання і оцінка.
Відповідно до ст. 62 Кодексу з процедур банкрутства до складу ліквідаційної маси включаються усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання.
Ліквідатором банкрута надані документи, якими підтверджується вчинення ним послідовних заходів, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства, спрямованих на виявлення та повернення майна банкрута, тобто дій спрямованих на виконання основної мети ліквідаційної процедури максимального задоволення вимог кредиторів.
Зокрема, 21.08.2024 від ліквідатора ВАТ "Збаразька агропромтехніка" ОСОБА_2 до суду надійшов Звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс №01-21/102/19 від 20.08.2024 про завершення ліквідаційної процедури та ліквідаційний баланс станом на 31.07.2024.
Перелічені, та інші зібрані у справі докази не дають суду підстав для висновку про те, що у банкрута були фактично наявні земельні ділянки , машини та обладнання, транспортні засоби , інструменти , прилади , інвентар (меблі), тощо, відомості про які мали б бути включені до актів інвентаризації
В свою чергу, посилаючись на те, що арбітражний керуючий не провів інвентаризації усього майна боржника, скаржник жодного факту , який би вказував на те, що актив був у банкрута фактично наявний, однак до складу ліквідаційної маси не увійшов , суду не надав. Відтак, його доводи з цього приводу судом оцінюються критично.
Зібрані у справі письмові докази щодо списаних транспортних засобів банкрута безумовно засвідчують допущену ліквідатором описку з даного приводу у звіті №40 від 17.04.2024 щодо їх кількості. Зокрема, за даними талонів №№459, 461, 465, 469, 480, 481, 583 від 03.04.2024, № 10 від 13.06.2024 та Актів про списання транспортних засобів із відміткою РСЦ ГСЦ МВС ТО про їх списання, слідує що 03.04.2024 компетентним органом було списано сім транспортних засобів банкрута та ще один 13.06.2024. Таким чином загальна кількість списаних транспортних засобів складала вісім одиниць, а тому сама лише технічна помилка у звіті №40 підставою для визнання дій ліквідатора протиправними, слугувати не може.
З приводу доводів скаржника, що стосуються земельної ділянки площею 0,10 га, яка згідно листа Збаразької міської ради №03-3877/26 від 08.07.2021 станом на 01.01.2016 обліковувалася за ВАТ "Збаразька агропромтехніка", то суд відзначає, що відповідно до актуальної інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №385987763 від 08.07.2024 та листа ІНФОРМАЦІЯ_1 №33-19-0.61-2152/2-24 від 16.05.2024 документи згідно даних Державного земельного кадастру до 01.01.2013, що посвідчують право власності чи користування за ВАТ "Збаразька агропромтехніка" не видавалися.
Щодо порушення ліквідатором обов`язку подання відомостей до Єдиного реєстру боржників, судом встановлено, що за результатами розгляду листа арбітражного керуючого ОСОБА_2 №01-21/105/19 від 09.09.2024 Західне міжрегіональне управління юстиції повідомило, що за період 17.09.2019 по 24.02.2022 до тимчасового призупинення державним підприємством "Національні інформаційні системи" роботи Єдиного реєстру підприємств щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство форми звітності №2, №3, №4 ліквідатором банкрута ВТ "Збаразька агропромтехніка" подавалися щомісячно та станом на 13.09.2024 подано звітності від 14.07.2024, 08.08.2024 та 08.09.2024.
Водночас, суд звертає увагу на те, що за викладеними у ч. 4 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства вказівками, ліквідатор не менш ніж один раз на місяць має подавати комітету кредиторів звіт про свою діяльність, інформацію про фінансовий стан і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури та під час проведення ліквідаційної процедури, про використання коштів боржника, а також іншу інформацію на вимогу комітету кредиторів.
Зі змісту листів №10/1622 від 10.07.2024 та №10/1989 від 22.08.2024 встановлено, що скаржник, являючись кредитором банкрута, неодноразово звертався до арбітражного керуючого ОСОБА_2 із вимогою про надання останнім, поряд із іншою, інформації про фінансовий стан і майно боржника.
12.08.2024 ліквідатор банкрута у відповідь на лист №10/1622 від 10.07.2024 повідомив кредитора, що будь-яке майно у банкрута відсутнє, однак жодної інформації про його фінансовий стан не надав.
При цьому судом критично оцінюються посилання ліквідатора на фінансовий звіт №01-21/88/19 від 10.05.2019. Адже останній містить відомості, що стосується витрат понесених ліквідатором під час здійснення ліквідаційної процедури та його грошової винагороди, а не інформацію, запитувану кредитором.
Як наслідок, суд погоджується із доводами кредитора у цій частині вимог, та вважає що скаргу останнього слід частково задовольнити.
Інші, долучені до матеріалів справи докази, доводи та заперечення учасників цього спору були ретельно досліджені судом, однак наведених вище висновків вони не спростовують. В свою чергу, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України". Європейський суд з прав людини, зокрема, зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Керуючись ст. ст. 232-235 Господарського процесуального кодексу України; Кодексом України з процедур банкрутства, суд
УХВАЛИВ:
1. Скаргу задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність арбітражного керуючого (ліквідатора) ОСОБА_2 в частині ненадання Тернопільському обласному центру зайнятості інформації про фінансовий стан Відкритого акціонерного товариства "Збаразька агропромтехніка" .
3. Зобов`язати арбітражного керуючого (ліквідатора) ОСОБА_2 належним чином виконати свої повноваження, визначені ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства , та надати Тернопільському обласному центру зайнятості інформацію про фінансовий стан Відкритого акціонерного товариства "Збаразька агропромтехніка".
4. В решті скарги відмовити.
Ухвала суду, постановлена у справі про банкрутство (неплатоспроможність) за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, може бути оскаржена в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства (стаття 9 Кодексу України з процедур банкрутства). Повний текст виготовлено 23.10.2024.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.
Суддя ОСОБА_1
Суд | Господарський суд Тернопільської області |
Дата ухвалення рішення | 11.10.2024 |
Оприлюднено | 24.10.2024 |
Номер документу | 122498402 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Тернопільської області
Руденко О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні