Вирок

від 23.10.2024 по справі 392/1439/24

МАЛОВИСКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 392/1439/24

Провадження № 1-кп/392/285/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2024 року м. Мала Виска

Маловисківський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

потерпілої ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12024120000000728 від 03.07.2024 щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт.Добровеличківка Добровеличківського району Кіровоградської області, українця, громадянина України, не одруженого, з середньою технічною освітою, не маючого на утриманні неповнолітніх або малолітніх дітей, а також осіб похилого віку, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України,

У С Т А Н О В И В:

03.07.2024, перед початком експлуатації та керуванням з технічної точки зору справним автомобілем ВАЗ 21043, реєстраційний номер НОМЕР_1 (далі автомобіль), який належить на праві приватної власності ОСОБА_7 , порушуючи вимоги п.2.3(а) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі ПДР, п.2.3 Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: а)перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу…), обвинувачений не забезпечив належну перевірку автомобіля. Хоч автомобіль знаходився в працездатному стані, на його задній вісі були встановлені шини різних моделей з різними малюнками протектора. Ці невідповідності об`єктивно могли бути виявлені водієм за результатами зовнішнього візуального огляду. Розпочавши керування таким автомобілем обвинувачений порушив п.п.31.4, 31.4.5 (г) ПДР (п.31.4 Забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: 31.4.5 Колеса і шини: г) на одну вісь транспортного засобу встановлено … шини різних моделей з різними малюнками протектора для легкових автомобілів…). 03.07.2024, близько 08:00, рухаючись за межами населеного пункту з боку с.Оникієве (Мар`янівська сільська громада Новоукраїнського р-ну Кіровоградської обл.) у напрямку автомобільної дороги М-30 Стрий-Тернопіль-Дніпро-Ізварине на ділянці автомобільної дороги, яка мала заокруглення вліво, по напрямку його руху, діючи з протиправною недбалістю, не передбачаючи можливості настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачити, обвинувачений не впорався із керуванням та на відстані 1039 м до автодороги М-30 виїхав на праве узбіччя по напрямку свого руху, після чого через 81,9м на асфальтобетонному покритті, на відстані 3,6м до правого краю дороги відбулося перекидання автомобіля.

Таким чином обвинувачений порушив п.п. 1.5, 2.3 (б) і (д), 12.1 ПДР (п.1.5 Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків; 2.3 Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за … технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху; 12.1 Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним).

Згідно висновку експерта №2886 від 13.08.2024 (т.2, а.с.186), в крові обвинуваченого виявлено етиловий спирт 0,62г/дм3, в сечі 1,43 г/дм3, отже він порушив і п.2.9 (а) ПДР (п.2.9 Водієві забороняється: a) керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції).

У результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно висновку судово-медичної експертизи №65 від 15.08.2024 отримала тілесні ушкодження у вигляді сполученої травми: закрита черепно-мозкова травма синці обличчя, садна обличчя, голови, крововиливи в м`які тканини голови, крововилив під м`які мозкові оболонки, переломи кісток основи та склепіння черепу; тупа травма грудної клітки переломи 6, 7 ребер зліва та 6 справа без ушкодження пристінкової плеври; синці ніжних кінцівок, садна верхніх та нижніх кінцівок, поперекової ділянки.

Тілесні ушкодження у вигляді «закрита черепно-мозкова травма садна обличчя, голови, крововиливи в м`які тканини голови, крововилив під м`які мозкові оболонки, переломи кісток основи та склепіння черепу» виникли від травматичних контактів з тупим(ими) предметом(ами), можуть відповідати вказаному строку і у живих осіб мають ознаки тяжких, як небезпечних для життя в момент їх спричинення.

Тілесні ушкодження у вигляді «тупа травма грудної клітки переломи 6, 7 ребер зліва та 6 справа без ушкодження пристінкової плеври» виникли від травматичних контактів з тупим(ими) предметом(ами), можуть відповідати вказаному строку і у живих осіб мають ознаки середніх тілесних ушкоджень.

Тілесні ушкодження у вигляді «синці ніжних кінцівок, садна верхніх та нижніх кінцівок, поперекової ділянки» виникли від травматичних контактів з тупим(ими) предметом(ами), можуть відповідати вказаному строку і у живих осіб мають ознаки легких тілесних ушкоджень.

Можливість виникнення комплексу вищезазначених тілесних ушкоджень при вказаних обставинах, а саме травмування пасажира легкового автомобіля, в результаті його перекидання, не виключається.

Смерть ОСОБА_8 настала від закритої черепно-мозкової травми з крововиливом під м`які мозкові оболонки, переломами кісток основи та склепіння черепу. Перебуває в прямому причинному зв`язку з отриманими в результаті ДТП тілесними ушкодженнями.

При судово-токсикологічному дослідженні в крові з трупу не виявлено етиловий спирт та наркотичні речовини. На момент смерті ОСОБА_8 мала вагітність строком 17 тижнів.

У судовому засіданні обвинувачений свою вину у пред`явленому обвинуваченні визнав повністю та пояснив, що 02.07.2024 він разом з загиблою цивільною дружиною знаходилися в гостях у її матері, ОСОБА_9 , в селі, де вона проживала. Разом з усіма родичами співмешканки вживав пиво. Випив біля 6 літрів, співмешканка лише 0,5 літра. Алкогольні напої вживали приблизно до 01:00 03.07.2024. Після нічного сну, приблизно о 6:00 - 07:30, коли вже розвиднілося, вирішили рушати в Кропивницький, бо треба було встигнути на роботу. Оскільки після вживання алкоголю минула ніч зі сном, вважав себе достатньо тверезим і за його суб`єктивною оцінкою здатним керувати автомобілем. Такої ж думки дотримувалася і загибла співмешканка. Тепер вважає це жахливою помилкою, яка мала катастрофічні наслідки. В машину сіли їхати до Кропивницького 5 осіб, він, співмешканка, її малолітній син 2021 р.н. від першого цивільного шлюбу ОСОБА_10 та 2 її брати ОСОБА_11 і Денис. Спершу, до магазину в с.Оникієво, за кермом перебувала загибла (обвинувачений навчав її водінню). Після купівлі морозива в Оникієво, за кермо сів обвинувачений. А далі сталися події вже описані в обвинувальному акті. Окрім загиблої, ніхто з пасажирів суттєвих тілесних ушкоджень не отримав. Загиблу співмешканку обвинувачений кохав, мав намір зареєструвати з нею шлюб та спільно виховувати обох дітей, рідну та від першого цивільного шлюбу дружини.

Крім того обвинувачений вибачився перед потерпілими (протокол допиту потерпілої ОСОБА_6 від 30.07.2024, т.2 а.с.61), відшкодував моральну шкоду іншим потерпілим (що підтверджується поясненнями потерпілої даними в судовому засіданні), розкаявся у скоєному та просив суд не карати його суворо, та не заперечував проти розгляду кримінального провадження щодо нього в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України. Хотів би допомагати сину загиблої від першого цивільного шлюбу, але не матиме такої змоги, якщо присуд буде надто суворий.

У судовому засіданні потерпіла ОСОБА_6 надала пояснення, що не була очевидцем подій, про смерть сестри їй повідомив обвинувачений та просив пробачення. Загибла сестра кохала обвинуваченого. Моральну шкоду їй відшкодовано, більше матеріальних претензій вона не має. Просила суд обвинуваченого строго не карати та вказувала, що вона зовсім не прагне його ув`язнення.

Показання обвинуваченого підтверджуються фактичними обставинами справи, які ніким не оспорюються.

Відповідно до ст. 349 ч.3 КПК України, враховуючи згоду учасників судового процесу, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому, учасникам кримінального провадження, роз`яснено щодо правильності розуміння зазначеними особами змісту цих обставин, добровільності такої позиції, а також роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини у апеляційному порядку.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_5 доведена повністю і його дії суд кваліфікує за ч. 3 ст.286-1 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, у стані алкогольного сп`яніння, що спричинило смерть потерпілого.

Обставинами, що пом`якшує покарання обвинуваченого є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, щире неусвідомлення ним стану алкогольного сп`яніння (його адекватність також була підтримана думками інших сторонніх спостерігачів в той момент), добровільне відшкодування шкоди потерпілим ще до направлення обвинувального акту до суду та моральні страждання, понесені ним, внаслідок скоєної тяжкої помилки. Моральні страждання полягають в переживаннях внаслідок загибелі коханої людини та його ненародженої дитини. Це покарання є важким і навіть більшим, ніж покарання, що може винести суд. Можна стверджувати, що обвинувачений сам себе покарав і в цьому розумінні він сам є потерпілим від вчинених ним дій. Суд також враховує як пом`якшуючу обставину позицію матері загиблої, ОСОБА_9 , яка подавала слідчому судді клопотання про обрання щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою (т.2 а.с.175).

Обставин, що обтяжують покарання ні обвинувальним актом ні судом не встановлено. Обставини, передбачені п.п.5 та 13 ч.1 ст.67 КК України, не можуть вважатися обтяжуючими в силу ч.4 ст.67 КК України, як ознаки кримінального правопорушення, що впливають на його кваліфікацію. Обставини, передбачені п.п.6-1 та 7 ч.1 ст.67 КК України, не можуть вважатися обтяжуючими, оскільки для визнання їх такими, має значення чи мав обвинувачений намір вчинити злочин саме стосовно вказаних осіб, усвідомлюючи протиправність власних дій та бажаючи досягти відповідних наслідків. Оскільки обвинувачений не бажав досягти суспільно-небезпечних наслідків, що настали, не передбачав їх (хоча повинен був і міг їх передбачити), до вини у формі кримінально протиправної недбалості (ч.3 ст.25 КК України) відповідні обтяжуючі обставини незастосовні. Також слід враховувати, що загибла особа добровільно сіла в автомобіль під керуванням нетверезого водія (відповідно до Методичних вказівок МОЗ 1967 року, 0,5 1,5 проміле легка ступінь сп`яніння), замість того, щоб відмовити його, або, хоча б, самій відмовитися від поїздки. Вочевидь, суб`єктивно вважала його достатньо тверезим, чому допустила також сумісну поїздку з власним малолітнім сином від першого цивільного шлюбу. Це також підтвердила в судовому засіданні і потерпіла, сестра загиблої, яка мала спілкування з нею о 5й ранку по телефону, і загибла переконувала її, що обвинувачений цілком адекватний, щоб кермувати автомобілем.

ОСОБА_5 , раніше не судимий, згідно огляду реєстру судових рішень до адміністративної відповідальності раніше судом не притягався, під наглядом лікарів психіатра чи нарколога не перебуває.

Згідно досудової доповіді, складеної Новоукраїнським районним сектором №2 філії ДУ «Центр пробації» в Кіровоградській області, скерованої до суду 21.10.2024, ОСОБА_5 притягувався до адміністративної відповідальності 06.04.2024 за ч.1 ст.122 КУпАП та 17.06.2024 за ч.1 ст.126 КУпАП (порушення правил дорожнього руху). Проживав зі своєю загиблою цивільною дружиною та її неповнолітньою дитиною у м.Кропивницькому, винаймаючи квартиру. За фахом будівельник-зварник, працював неофіційно будівельником, зварювальником та різноробочим на різних об`єктах. Аналіз інформації свідчить про середній рівень ризику вчинення повторного кримінального правопорушення та середній рівень ймовірної небезпеки для суспільства. Враховуючи зазначене, орган пробації вважає за можливе виправлення правопорушника без ізоляції від суспільства.

При визначенні міри покарання, суд також виходив з наступних міркувань. Згідно ч.2 ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Тривалий термін ізоляції від суспільства, передбачений нижньою межею ч.3 ст.286-1 КК України, на думку суду, навряд чи зможе ефективно запобігти вчиненню нових кримінальних правопорушень, якщо засудженим є пересічна особа, що раніше таких не вчиняла. Скорше навпаки, набуті кримінальні зв`язки та зв`язки з особами з антисоціальною поведінкою, внаслідок тривалого перебування у місцях позбавлення волі, сприяють криміналізації раніше відносно законослухняних осіб. Щодо виправлення засудженого, то тяжке покарання, яке він вже поніс у особливий вищезгаданий спосіб в позасудовому порядку, вже достатнє для перегляду власних життєвих позицій та виправлення засудженого. Тому суд, виносячи вирок, розглядає його як скоріше додаткове покарання ніж уже понесене основне. Надмірна суворість такого додаткового покарання не принесе жодної суспільної користі та не може розглядатися як справедливе в аспекті верховенства права та очах потерпілих.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 року у справі №1-33/2004 правова держава, вважаючи покарання передусім виправним та превентивним засобом, має використовувати не надмірні, а лише необхідні і зумовлені метою заходи. Обмеження конституційних прав обвинуваченого повинно відповідати принципу пропорційності: інтереси забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та безпеки тощо можуть виправдати правові обмеження прав і свобод тільки в разі адекватності соціально обумовленим цілям.

Обвинувачений вчинив тяжкий необережний злочин проти безпеки руху та експлуатації транспорту перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, який спричинив загибель людини, однак раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав, щиро розкаявся, його поведінка в суді свідчить про щире каяття, усвідомив незаконність вчинених ним дій, а тому активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, в судовому засіданні висловлював щирий жаль з приводу вчиненого, засуджував свої дії та вибачився за них, вчинене ним кримінальне правопорушення відноситься до категорії необережних злочинів, добровільно відшкодував завдані збитки потерпілим, які просять не призначати останньому суворе покарання, що істотно знижує ступінь суспільної небезпеки вчиненого, орган пробації вважає за можливе виправлення правопорушника без ізоляції від суспільства, тому суд, з врахуванням всього вищенаведеного, конкретних обставин справи, особи обвинуваченого, його ставлення до скоєного, думки потерпілих, наявності пом`якшуючих покарання обставин та відсутності обставин, що обтяжують покарання, вважає за доцільне призначити обвинуваченому покарання за ч. 3 ст. 286-1 КК України, із застосуванням ст.69 КК України, шляхом переходу до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ч. 3 ст. 286-1 КК України, а саме до покарання у виді обмеження волі, з призначенням додаткового покарання, визначеного ч. 3 ст. 286-1 КК України, у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

За глибоким переконанням суду, таке покарання буде цілком справедливим та пропорційним, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності, не ставитиме особистий і надмірний тягар для обвинуваченого, що є складовим елементом принципу верховенства права відповідно до практики Європейського суду з прав людини (справа «Скополла проти Італії» від 17.09.2009 року, справа «Ізмайлов проти Росії» від 16.10.2008 року).

Судові витрати, згідно ст. 124 КПК України, що підтверджені документально, слід покласти на обвинуваченого.

Арешт, накладений на майно, відповідно до ч. 4ст. 174 КПК України, скасувати.

Цивільні позови у кримінальному провадженні не заявлені.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

У Х В А Л И В:

Визнати винним ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, призначивши покарання, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді 3 (трьох) років обмеження волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 7 (сім) років.

Початок строку відбування покарання у виді обмеження волі ОСОБА_5 , згідно вимог ст.58 КВК України, обчислювати з дня прибуття і постановки на облік у виправному центрі.

Залишити, до набрання вироком законної сили, запобіжний захід, застосований щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , у вигляді тримання під вартою.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, зарахувати у строк покарання ОСОБА_5 строк тримання під вартою з 03.07.2024 до набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні обмеження волі.

Скасувати арешт майна, накладений згідно ухвали слідчого судді Ленінського районного суду м.Кіровограда від 05.07.2024 на автомобіль марки ВАЗ 21043, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Речовий доказ, автомобіль марки ВАЗ 21043, реєстраційний номер НОМЕР_1 - повернути ОСОБА_5 або його уповноваженому представнику.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта: висновок експерта №СЕ-19/112-24/9176-ІТ від 12.07.2024 - 3786,40 грн, висновок експерта №СЕ-19/112-24/9175-ІТ від 05.08.2024 - 3786,40 грн, висновок експерта №СЕ-1709/24 від 20.08.2024 - 2650,48 грн, що разом складає 10223,28 грн.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Кропивницького апеляційного суду через Маловисківський районний суд Кіровоградської областішляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий суддя ОСОБА_12