Ухвала

від 23.10.2024 по справі 1-155/2011

ПЕРВОМАЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1-155/2011 провадження № 1-в/632/263/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2024 року місто Златопіль

Первомайський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду подання начальника Лозівського районного відділу № 2 філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області про звільнення від призначеного покарання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Первомайський Харківської області, громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , засудженого 21 червня 2011 року Первомайським міськрайонним судом Харківської області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки, звільненого від відбування покарання з випробуванням із застосуванням ст. 75 КК України з іспитовим строком два роки, -

В С Т А Н О В И В:

До Первомайського міськрайонного суду Харківської області надійшло подання начальника Лозівського районного відділу № 2 філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області про застосування положень Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року щодо засудженого ОСОБА_3 та звільнення його від покарання.

Клопотання вмотивоване тим, що вироком Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 21 червня 2011 року ОСОБА_3 засуджений за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки, звільнений від відбування покарання з випробуванням із застосуванням ст. 75 КК України з іспитовим строком два роки.

09 серпня 2024 року набрав чинності Закон України № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (надалі - Закон № 3886-ІХ).

Відповідно до вказаного Закону стаття 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення була викладена у новій редакції, внаслідок чого, дрібним викраденням чужого майна вважається крадіжка, шахрайство, привласнення чи розтрата, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На підставі викладеного та з урахуванням положень ст. 5 КК України начальник Лозівського районного відділу № 2 філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області просить звільнити засудженого ОСОБА_3 від покарання.

Від прокурора та начальника Лозівського районного відділу № 2 філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області надійшли заяви, в яких вони просять розглянути подання без їх участі.

Засуджений у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду подання повідомлявся заздалегідь і належним чином.

Відповідно до ч. 5 ст. 539 КПК України неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду подання, не перешкоджає проведенню судового розгляду.

Частиною 4 ст. 107 КПК України передбачено, що, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому розгляді фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Дослідивши матеріали подання, суд доходить таких висновків.

Під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України (п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України).

Згідно із п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537 цього Кодексу.

09 серпня 2024 року набрав чинності Закон України № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів».

Відповідно до Закону № 3886-ІХ стаття 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення була викладена у новій редакції, внаслідок чого, дрібним викраденням чужого майна вважається крадіжка, шахрайство, привласнення чи розтрата, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пункт 5 підрозділу 1 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України в редакції, що діяла станом на 03 березня 2011 року - день вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбачав, що якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації злочинів або правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1. пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.

Відповідно до підпункту 169.1.1. пункту 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла станом на 03 березня 2011 року), податкова соціальна пільга дорівнювала 100 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.

Отже, сума, яка дорівнювала двом неоподатковуваним мінімумам доходів громадян станом на день вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення (2011 рік) становила 1882 гривні. Водночас ОСОБА_3 таємно викрав чуже майно на загальну суму 298 гривень 10 коп.

Кримінальна протиправність діяння, а також його караність та інші кримінально-правові наслідки визначаються тільки Кримінальним кодексом України (ч. 3 ст. 3 КК України).

Положеннями ч. 2 ст. 4 КК України передбачено, що кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість (ч. 1 ст. 5 КК України).

Вказана норма цілком узгоджується із положеннями ст. 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Частиною 2 ст. 74 КК України, передбачено, що особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_3 за вироком Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 21 червня 2011 року завдав матеріальну шкоду потерпілому на суму, меншу двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, станом на день вчинення кримінального правопорушення, тобто вчинене ним діяння відповідно до положень Закону № 3886-ІХ, не є кримінально-караними на теперішній час, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення подання.

Керуючись ст. ст. 5, 74 КК України, п. 13 ч. 1 ст. 537, ст. 539 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Подання начальника Лозівського районного відділу № 2 філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області - задовольнити.

На підставі ч. 2 ст. 74 КК України звільнити засудженого ОСОБА_3 від покарання призначеного вироком Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 21 червня 2011 року за ч. 3 ст. 185 КК України, у зв`язку із усуненням караності вчиненого ним діяння.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя:ОСОБА_1