Постанова

від 18.12.2007 по справі 18/367

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

18/367

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 18.12.2007                                                                                           № 18/367

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Губенко Н.М.

 суддів:            Барицької  Т.Л.

          Ропій  Л.М.

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача - ШаповалС.М.– адвокат (дов. № 9/10 від 26.10.2007);

 від відповідача - СмальА.А. – представник (дов. № 226/07 від 11.09.2007);

Ліщенюк А.М. – представник (дов. № 300/07 від 20.11.2007),

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Укржитлокомплекс”

 на рішення Господарського суду м.Києва від 19.07.2007

 у справі № 18/367 (Мандриченко О.В.)

 за позовом                               Приватного підприємства "Власкіт"

 до                                                   Товариства з обмеженою відповідальністю „Укржитлокомплекс”

 про                                                  стягнення 193055,31 грн.

На підставі ст. ст. 77, 99 ГПК України в засіданні суду 13.11.2007 була оголошена перерва до 20.11.2007, а 20.11.2007 та 04.12.2007 розгляд справи відкладався на 04.12.2007 та 18.12.2007 відповідно.

Розпорядженнями Голови Київського апеляційного господарського суду від 20.11.2007 № 01-23/1/11 та від 04.12.2007 № 01-23/1/2 склад колегії суддів змінювався.

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.07.2007 у справі №18/367 позов задоволено повністю, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 173 561,30 грн., 15 984,37 грн. пені, 3 509,64 грн. 3% річних з простроченої суми, 1 930,56 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення мотивоване тим, що позивач виконав роботи на загальну суму 296 887,00 грн., що підтверджується актами форми КБ-2в згідно з п. 4.2 договору № 03/03/БП; відповідач не виконав свої зобов'язання за договором, виконані позивачем роботи оплатив частково, у зв'язку з чим станом на день розгляду справи сума боргу відповідача перед позивачем складає 159 843,72 грн.; за прострочення платежу позивачем нарахована пеня у розмірі 15 984,37 грн. відповідно до п. 6.4 договору № 03/03/БП, що відповідає матеріалам справи, умовам угоди та підлягає стягненню з відповідача; позивачем також нарахована сума боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 173 561,30 грн. та 3 509,64 грн. 3% річних з простроченої суми відповідно до ст. 625 ЦК України.

В апеляційній скарзі ТОВ «Укржитлокомплекс» просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2007 у справі № 18/367 повністю з підстав порушення норм процесуального права та направити справу на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються тим, що в матеріалах справи відсутні докази повідомлення, тобто докази надсилання відповідачу ухвали про порушення провадження у справі, в якій, зокрема, вказано про час і місце розгляду справи, у зв'язку з чим ТОВ «Укржитлокомплекс», який є правонаступником відповідача, не був повідомлений про час та місце проведення судового засідання.

В письмовому поясненні за № 302/07 від 20.11.2007 відповідач зазначив, що у зв'язку з простроченням позивачем виконання робіт за договором № 03/03/БП, відповідачем відповідно до п. 6.3 договору була нарахована штрафна санкція в розмірі 158 209,81 грн., про що позивач був повідомлений претензією № 1 від 12.07.2006; відповідач визнав заборгованість перед позивачем в сумі 159 843,72 грн., а позивач погодився провести взаємозалік заборгованості по актам виконаних робіт та заборгованості за прострочення термінів передачі будинку згідно з претензією № 1 від 12.07.2006, що підтверджується листом позивача; позивач в суді першої інстанції не заявляв вимог про відшкодування витрат на послуги адвоката, крім того, в клопотанні про відшкодування зазначених судових витрат не підтверджено факту відсутності в штатному розкладі позивача посади юрисконсульта.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує проти доводів скарги, посилаючись на те, що судом першої інстанції була надіслана ухвала про порушення провадження у справі, в якій вказано про час і місце судового засідання, відповідачу за адресою: м. Київ, вул. Верхній Вал, 48/28-б, кв. 4, яка була зазначена у реквізитах договору підряду на капітальне будівництво № 03/03/БП, а також зазначена в Свідоцтві про реєстрацію платника податку на додану вартість № 38285180, наданому відповідачем позивачу; крім того, вказана ухвала на адресу суду не поверталася, що свідчить про те, що вона була одержана адресатом; відповідач жодного разу не повідомив позивача про зміну своєї юридичної та (чи) фактичної адреси, чим порушив п. 10.5 договору № 03/03/БП, яким зобов'язано сторони підтримувати ділові контакти та вживати всіх необхідних заходів для забезпечення ефективності та розвитку їх комерційних зв'язків; відповідач, порушуючи вимогу ст. 22 ГПК України про добросовісне користування сторонами їх процесуальними правами, намагається затягнути судовий процес та відстрочити повернення заборгованості, на що вказує відсутність заперечень у відповідача щодо суті спору.

В письмовому запереченні від 03.12.2007 на письмове пояснення від 19.11.2007 позивач, заперечуючи доводи відповідача, вказав, що відповідно до п. 4.2 договору № 03/03/БП, в редакції додаткової угоди № 1 від 22.08.2005, відповідач зобов'язався забезпечувати авансове фінансування робіт позивача в обсязі 65% від загального плану фінансування на поточний місяць, що мало перераховуватися на розрахунковий рахунок позивача не пізніше 5 числа цього місяця, однак відповідач не забезпечував належного фінансування будівельних робіт згідно з графіком фінансування, затвердженим додатком № 4, а ч. 4 ст. 612 ЦК України встановлено, що прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення боржника, крім того, п. 2.13 договору № 03/03/БП передбачено право позивача призупиняти виконання будівельних робіт у випадку прострочення платежів з боку відповідача; відповідно до п. 1.2 договору № 03/03/БП позивач зобов'язався виконати лише будівельно-монтажні роботи з капітального будівництва, тобто загальнобудівельні роботи, виконання яких підтверджується актами виконаних робіт ф. КБ-2, а решту комплексу робіт відповідач виконував силами інших субпідрядних організацій, що підтверджується актом робочої комісії від 09.06.2006; відповідач в претензії № 1 від 18.08.2006 безпідставно посилається на п. 6.3 договору № 03/03/БП, оскільки цим пунктом встановлена відповідальність за порушення термінів будівництва не об'єкту договору № 03/03/БП, а житла; позивач ніколи не отримував ані листи, ані претензії, на які посилається відповідач та які додані ним до пояснення, а відповідачем не надано доказів їх надсилання позивачу; лист позивача № 14 від 08.02.2007, на який вказує відповідач, позивачем не надсилався, адже такий бланк, на якому надруковано лист, позивачем не використовується уже півтора року у зв'язку зі зміною адреси та робочих телефонів; позивач заперечує проти проведення взаємозаліку заборгованості зважаючи на те, що в листі позивача № 14 від 08.02.2007 вказано посилання на лист відповідача від 16.01.2007 № 20/07, в якому міститься пропозиція провести взаємозалік заборгованості відповідача по актах виконаних робіт та заборгованості позивача згідно з претензією № 1 від 12.07.2006, однак претензію № 1 від 12.07.2006 відповідачем не надано, а замість неї надано претензію № 1 від 18.08.2006, доказів надсилання якої також немає; крім того, між позивачем та відповідачем складено відповідно до наказу Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України, Державного комітету статистики України від 10.11.1998 року N 148/234/383, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10.11.1998 р. за N 714/3154, акт звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2006, підписаний сторонами та скріплений печатками 11.04.2007, який вказує, що за період з 31.12.2006 р. по 11.04.2007 р. жодних розрахунків, в тому числі заліків заборгованості, між Позивачем та Відповідачем не було.

15.11.2007 позивачем було подане клопотання про приєднання до справи матеріалів, а саме: копія штатного розпису, довідка про відсутність посади юрист в штаті підприємства, поданих у зв'язку з тим, що в судовому засіданні 13.11.2007 представником відповідача було заявлено, що у позивача є власний штатний юрист і тому послуги адвоката йому не потрібні.

Зазначене клопотання було задоволено в засіданні суду 20.11.2007, а додані до нього матеріали залучені до справи.

На виконання вимог ухвали апеляційного господарського суду від 04.12.2007 у справі № 18/367 відповідачем були надані додаткові докази.

Як вбачається з доданих до апеляційної скарги документів, зокрема, Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Укржитлокомплекс», зареєстрованого державним реєстратором Подільської районної у м. Києві державної адміністрації 20.06.2006 за № 10711450000023230, Товариство з обмеженою відповідальністю «Укржитлокомплекс» створене у зв'язку з реорганізацією шляхом перетворення Закритого акціонерного товариства «Укржитлокомплекс» у Товариство з обмеженою відповідальністю та є правонаступником всіх майнових прав та обов'язків ЗАТ «Укржитлокомплекс».

Згідно зі ст. 25 ГПК України в разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі; усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, є обов'язковими для нього в такій же мірі, в якій вони були б обов'язковими для особи, яку він замінив; правонаступництво можливе на будь-якій стадії судового процесу.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд відповідно до ст.ст. 25, 99 ГПК України здійснює заміну Закритого акціонерного товариства «Укржитлокомплекс» його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю «Укржитлокомплекс».

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представників сторін та враховуючи доводи відзиву на апеляційну скаргу, письмового пояснення і заперечення, а також додатково подані сторонами докази, колегія суддів встановила наступне.

Позивачем до Господарського суду міста Києва подана позовна заява про стягнення із Закритого акціонерного товариства «Укржитлокомплекс» 159 843,72 грн. основного боргу, 15 984,37 грн. пені, 3 509,64 грн. 3% річних, 13 717,58 грн. інфляційних втрат, а також судових витрат.

Згідно з умовами договору підряду на капітальне будівництво № 03/03/БП від 16.12.2003 Закрите акціонерне товариство «Укржитлокомплекс», правонаступником якого є ТОВ «Укржитлокомплекс», за договором замовник, доручив позивачу, за договором підряднику, побудувати десятиповерховий цегляний житловий будинок за адресою: Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Свято-Юріївська, 11, відповідно до наданої проектно-кошторисної документації в порядку та на умовах, передбачених цим договором; позивач зобов'язався виконати будівельно-монтажні роботи з капітального будівництва за вищенаведеною адресою, відповідно до затвердженого проекту, кошторисів, а також робочих креслень на цей об'єкт.

Пунктом 2.10 договору № 03/03/БП передбачено, що відповідач зобов'язаний оплатити позивачу роботи, передбачені п. 1 договору, в розмірах і в строки, встановлені договором.

Пунктом 4.2 договору № 03/03/БП, в редакції додаткової угоди № 1 від 22.08.2005), встановлено, що оплата за цим договором проводиться згідно з графіком фінансування та календарним графіком робіт, затвердженим сторонами, перша проплата складає 65% від загального плану фінансування на поточний місяць та перераховується на розрахунковий рахунок позивача не пізніше 5 числа; виконання робіт підтверджується помісячно актами виконаних робіт (форма 2в) після їх підписання представником відповідача

Пунктом 4.3 договору № 03/03/БП визначено, що відповідач оплачує виконані позивачем роботи протягом 2-х банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт.

Позивачем були виконані роботи на загальну суму 296 887,00 грн., що підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт форми № КБ-2в:

-          № 22-А за березень 2005 р. від 30.09.2006 на 40 824,00 грн.;

-          № 27-1 за червень 2005 р. від 31.08.2006 на 53 546,00 грн.;

-          № 34-1 за жовтень 2005 р. від 30.09.2006 на 62 730,00 грн.;

-          № 49-1 за лютий 2006 р. від 30.09.2006 на 26 623,00 грн.;

-          № 55-1 за червень 2006 р. від 30.09.2006 на 21 803,00 грн.;

-          № 91 за вересень 2006 р. від 30.09.2006 на 16 660,00 грн.;

-          № 92 за вересень 2006 р. від 30.09.2006 на 6 689,00 грн.;

-          № 93 за жовтень 2006 р. від 30.10.2006 на 5 184,00 грн.;

-          № 94 за жовтень 2006 р. від 30.10.2006 на 2 146,00 грн.;

-          № 95 за жовтень 2006 р. від 30.10.2006 на 10 117,00 грн.;

-          № 74-1 за червень 2006 р. від 30.11.2006 на 16 415,00 грн.;

-          № 39-1 за серпень 2006 р. від 30.12.2006 на 13 872,00 грн.;

-          № 51-1 за серпень 2006 р. від 30.12.2006 на 10 787,00 грн.;

-          № 62-А за серпень 2006 р. від 30.12.2006 на 4 753,00 грн.;

-          № 63-1 за серпень 2006 р. від 30.12.2006 на 4 738,00 грн.

Пунктом 4 Прикінцевих положень ГК України встановлено, що Господарський кодекс України застосовується до господарських відносин, які виникли після набрання чинності його положеннями відповідно до цього розділу; до господарських відносин, що виникли до набрання чинності відповідними положеннями Господарського кодексу України, зазначені положення застосовуються щодо тих прав і обов'язків, які продовжують існувати або виникли після набрання чинності цими положеннями.

Згідно із п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України ЦК України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності; щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст.ст. 526, 629 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідачем свої зобов'язання виконані частково, що підтверджується витягами з особового рахунку позивача та вбачається з бухгалтерської довідки позивача і акту звірки взаємних розрахунків, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в сумі 159 843,72 грн.

Відповідачем апеляційному господарському суду був поданий на вимогу ухвали від 04.12.2007 розрахунок фінансування робіт за період з 01.01.2003 по 31.12.2006, доданий до супровідного листа за № 73/07 від 14.12.2007, в якому сума заборгованості підтверджується.

Твердження відповідача про проведення взаємозаліку з позивачем на суму 158 209,81 грн. є безпідставним та необґрунтованим, виходячи з такого.

Статтею 601 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Відповідачем до письмового пояснення № 302/07 від 20.11.2007 додана копія листа позивача № 14 від 08.02.2007, в якому зазначено, що позивач не заперечує проти пропозиції відповідача, викладеної в листі від 16.01.2007 № 20/07 щодо проведення взаємозаліку по розрахунках, що виникли при будівництві 59 кв. житлового будинку в м. Вишневе по вул. Святоюріївській.

В листі відповідача за № 20/07 від 16.01.2007 вказано, що значне порушення позиавчем, як генпідрядником, графіків ведення робіт та відповідно неодноразовий зрив визначеної дати закінчення будівництва призвели до загального здороження майже вдвічі вартості будівництва даного об'єкту та відповідно понесення відповідачем, як замовником, значних збитків; в серпні 2006 р. та повторно у вересні 2006 р. позивачу було направлено претензію про прострочення виконання договору підряду на суму 158 209,81 грн.; разом з тим, після остаточного підписання актів виконаних робіт заборгованість відповідача перед позивачем станом на 01.01.2007 становить 159 843,72 грн.; зважаючи на вищенаведене відповідач пропонує провести взаємозалік заборгованості відповідача по актах виконаних робіт ф. КБ-2 будівництва 59-квартирного житлового будинку в м. Вишневе по вул. Святоюріївській, 11А та заборгованості позивача згідно з претензією № 1 від 12.07.2006.

До письмового пояснення № 302/07 від 20.11.2007 замість претензії № 1 від 12.07.2006 була надана копія претензії № 1 від 18.08.2006, доказів надсилання позивачу якої суду не додано.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.12.2007 у справі № 18/367 було зобов'язано відповідача надати, зокрема, претензію № 1 від 12.07.2006, докази її надсилання (вручення) позивачу, докази надсилання (вручення) позивачу претензії від 18.08.2006.

Відповідачем до суду була подана із супровідним листом № 73/07 від 14.12.2007 копія претензії № 1 від 12.07.2006, в якій зазначено, що договором № 03/03/БП передбачений обов'язок позивача здати в експлуатацію в листопаді 2005 р. об'єкт: 59 квартирний будинок в Києво-Святошинському районі, м. Вишневе, вул. Святоюріївська, 11-а; фактично виконання позивачем взятого на себе зобов'язання мало місце із значним простроченням, оскільки будівництво об'єкту було закінчено 09.06.2006; прострочення становило сім місяців та дев'ять днів, що підтверджується актом робочої комісії про готовність закінченого будівництвом об'єкта від 09.06.2006; на підставі п. 6.3 договору № 03/03/БП позивач зобов'язаний сплатити відповідачу неустойку в розмірі 0,01% від кошторисної вартості об'єкта за кожен день прострочення, а всього 158 209,81 грн.

На зазначеній претензії від 12.07.2006 містить слово: „отримав” та підпис особи, посадове становище якої та належність до уповноважених позивачем на одержання кореспонденції осіб якої встановити неможливо та відповідачем відповідних доказів згідно зі ст. 33 ГПК України не надано.

Доказів надсилання претензії № 1 від 12.07.2006 позивачу відповідачем не надано, хоча в листі відповідача за № 20/07 від 16.01.2007 вказано, що ця претензія направлялася позивачу в серпні 2006 р. та повторно у вересні 2006 р.

Позивачем до заперечення на письмове пояснення від 03.12.2007 додані пояснювальна записка директора за № 26/11/1-2007 від 26.11.2007 та довідка бухгалтера № 26/11(3)-2007 від 26.11.2007, в яких заперечуються факти надходження до позивача листа № 228/06 від 20.09.2006 і додатку до нього претензії № 1 від 12.07.2006, листа № 20/07 від 16.01.2007 та проведення взаємозаліку заборгованості з відповідачем.

Як вбачається з акту звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2006, який був підписаний сторонами та скріплений печатками 11.04.2007, дані про проведення взаємозаліку заборгованості відсутні, а відповідач має заборгованість перед позивачем в розмірі 159 843,72 грн.

Отже відповідачем не доведено, що позивач одержував та погодився із відповідачем на проведення взаємозаліку на суму 158 209,81 грн.

Також апеляційний господарський суд вважає за необхідне зазначити таке.

Додатковою угодою № 1 від 22.08.2005, яка є невід'ємною частиною договору № 03/03/БП, доповнено п. 10 договору підпунктом 10.11 – Додатки до договору: календарний графік робіт – додаток до договору № 3, Графік фінансування – додаток до договору № 4, які є невід'ємною частиною договору № 03/03/БП.

22.08.2005 сторонами були погоджені календарний графік робіт (додаток № 3) та графік фінансування (додаток № 4).

Додатковою угодою № 1 викладено п. 4.2 договору № 03/03/БП в такій редакції, зокрема: „Оплата за цим договором проводиться згідно з графіком фінансування та календарного графіку робіт, затвердженого сторонами, перша проплата складає 65% від загального плану фінансування на поточний місяць та перераховується  на розрахунковий рахунок позивача не пізніше 5 числа.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем графік фінансування не дотримано, чим порушено п. 4.2 договору № 03/03/БП.

Пунктом 2.13 договору № 03/03/БП передбачено, що позивач має право призупиняти  виконання робіт у випадку прострочення платежу згідно з підписаним актом приймання-передачі виконаних робіт більше ніж на 5 банківських днів до усунення заборгованості.

Частиною 4 ст. 612, ст. 613 ЦК України встановлено, що прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора; кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку; якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Оскільки, як вбачається з матеріалів справи, прострочення позивачем виконання обов'язку з передачі об'єкту відбулося внаслідок прострочення кредитора, то підстави для застосування до позивача відповідальності та відповідно нарахування відповідачем штрафної санкції на підставі п. 6.3 договору № 03/03/БП відсутні.

Таким чином позовні вимоги про стягнення з відповідача 159 843,72 грн. основного боргу є такими, що підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6.4 договору № 03/03/БП передбачено, що за порушення строків оплати етапів робіт за договором сторона, що прострочила, виплачує іншій стороні пеню в розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше 10% вказаної суми.

Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно із ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат, доданий до позовної заяви, відповідає матеріалам справи та чинному законодавству України, у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача 15 984,37 грн. пені, 3 509,64 грн. 3% річних та 13 717,58 грн. інфляційних втрат є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Позивачем 09.11.2007 до апеляційного господарського суду подане клопотання про відшкодування витрат за послуги адвоката, в якому заявник просить покласти судові витрат за послуги адвоката в сумі 15 000,00 грн. на відповідача.

Згідно зі ст. 44 ГПК України судові витрати складаються, зокрема, з витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката.

Як вбачається з доданих до клопотання документів, між позивачем та адвокатом Шаповалом Святославом Михайловичем був укладений договір про надання юридичних послуг (послуг адвоката) № 8/1 від 26.10.2007, за умовами якого адвокат, за договором виконавець, що діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 21/511 від 09.03.2006, зобов'язався надати позивачу, за договором замовнику, послуги щодо захисту інтересів останнього в Київському апеляційному господарському суді з питання розгляду апеляційної скарги ТОВ «Укржитлокомплекс» у справі № 18/367, а позивач зобов'язався оплатити такі послуги в розмірі 15 000,00 грн.

Надання послуг адвокатом підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг від 07.11.2007, протоколом судового засідання від 13.11.2007, ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 20.11.2007, 04.12.2007 у справі № 18/367 та даною постановою відповідно до п. 2.3 договору № 8/1.

Оплата позивачем здійснена шляхом видачі адвокату 12 750,00 грн. за видатковим касовим ордером від 06.11.2007 та сплатою позивачем 2 250,00 грн. 15% податку за адвоката в якості податкового агента за платіжним дорученням № 36 від 07.11.2007, що підтверджується вказаними платіжними документами і довідкою позивача № 184/к від 08.11.2007.

Однак, оскільки плата в розмірі 2 250,00 грн. була сплачена не адвокату, вказана сума сплачена позивачем як податок, згідно із положеннями статей 44, 49 ГПК України вона не може компенсуватись за рахунок відповідача, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 12 750,00 грн. витрат за послуги адвоката.

Апеляційний господарський суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, зважаючи на таке.

Відповідно до ст. 64 ГПК України суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше п'яти днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні.

Як вбачається з ухвали про порушення провадження у справі № 18/367 від 13.07.2007, в якій зазначені, зокрема, час і місце розгляду справи, вказана ухвала була надіслана відповідачу на адресу, вказану в позовній заяві: м. Київ, вул. Верхній Вал, 48/28-б, кв. 4, що підтверджується відміткою відділу діловодства Господарського суду міста Києва, проставленою на зворотному боці ухвали відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75.

Адреса відповідача, зазначена в позовній заяві, була повідомлена відповідачем позивачу шляхом її зазначення в договорі № 03/03/БП та наданням позивачу копії свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Відповідачем згідно зі ст. 33 ГПК України не надано доказів повідомлення позивача відповідно до умов п. 10.5 договору № 03/03/БП про його реорганізацію та зміну адреси.

Стороною, не повідомленою належним чином про місце засідання суду, що є порушенням припису пункту 2 частини третьої статті 104 ГПК, слід вважати сторону, стосовно якої судом першої інстанції не дотримано вимог статті 64 ГПК (п. 11 роз'яснення Президії Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України” від 28.03.2002 № 04-5/366).

Оскільки судом першої інстанції було дотримано вимоги ст. 64 ГПК України, а ненадсилання ухвали суду за адресою, вказаною в апеляційній скарзі, відбулося внаслідок невиконання відповідачем договірних зобов'язань, відсутності прояву взаємної поваги та ділової етики відповідача по відношенню до позивача, вимоги про скасування рішення місцевого господарського суду на підставі п. 2 ч. 3 ст. 104 ГПК України є безпідставними.

Вимога апеляційної скарги про направлення справи на новий розгляд до Господарського суду міста Києва відхиляється, оскільки є такою, що не відповідає нормам ГПК України.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та зміни чи скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

 1.Замінити Закрите акціонерне товариство «Укржитлокомплекс» (м. Київ,вул. Верхній Вал, 48/28-б, кв. 4; код 31089658) його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю «Укржитлокомплекс» (м. Київ, вул. Верхній Вал, 48/28-б, кв. 4; 04070, м. Київ, вул. Спаська, 6д; код 31089658).

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2007 у справі № 18/367 залишити без змін, а скаргу без задоволення.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укржитлокомплекс» (м. Київ, вул. Верхній Вал, 48/28-б, кв. 4; 04070, м. Київ, вул. Спаська, 6д; код 31089658) на користь Приватного підприємства «Власкіт» (м. Київ, вул. Бурмистренка, 9/10; код 16285281) 12 750,00 грн. витрат за послуги адвоката.

4. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.

5. Справу № 18/367 повернути до Господарського суду міста Києва.

 Головуючий суддя                                                                      Губенко Н.М.

 Судді                                                                                          Барицька  Т.Л.

                                                                                          Ропій  Л.М.

 21.12.07 (відправлено)