Ухвала

від 16.10.2024 по справі 367/7909/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 11-cc/824/5694/2024 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ст. 303 КПК Доповідач: ОСОБА_2

Єдиний унікальний номер: № 367/7909/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2024 року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючої судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області від 12 серпня 2024 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області від 12.08.2024 року відмовлено у задоволенні скарги захисника адвоката ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на повідомлення від 27.06.2024 року в межах кримінального провадження, відомості щодо якого внесені до ЄРДР за № 12023110000000638 від 28.07.2023 року, про підозру ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 239, ч. 3 ст. 197-1 КК України.

Не погоджуючись із таким рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області від 12.08.2024 рокута постановити нову ухвалу, якою скасувати ОСОБА_7 повідомлення про підозру від 27.06.2024 року у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 239, ч. 3 ст. 197-1 КК України в рамках кримінального провадження № 12023110000000638 від 28.07.2023 року.

Мотивуючи апеляційні вимоги зазначає, що слідчий який склав та погодив підозру не вручав її ОСОБА_7 . Такі дії органу досудового розслідування істотно порушують вимоги ст. 277-278 КПК України, а отже є всі підстави для скасування повідомлення про підозру.

Посилається апелянт і на те, що слідчий суддя при розгляді заяви не встановив повноваження слідчого ВП № 2 Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, оскільки зі сторони слідства слідчому судді не було надано постанови про створення групи слідчих і слідчий суддя не міг перевірити чи міг такий слідчий взагалі складати в рамках даного кримінального провадження повідомлення про підозру ОСОБА_7 .

В судове засідання у справі прокурор, захисник та підозрюваний не з`явилися, причини своєї неявки суду не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце судового розгляду. Разом з тим, з метою недопущення затягування судового розгляду, колегія суддів вирішила за можливе розглянути дану справу за відсутності апелянта та прокурора, що не суперечить положенням ч. 4 ст. 405 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів провадження, у провадженні слідчих слідчого відділу ВП №2 Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області перебувають матеріали кримінального провадження № 12023110000000638 від 28.07.2023 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 239, ч. 3 ст. 197-1 КК України.

27.06.2024 року під час досудового розслідування кримінального провадження, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 239 КК України та ч. 3 ст. 197-1 КК України.

05.08.2024 року адвокат ОСОБА_6 подав в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 скаргу до Ірпінського міського суду Київської області на повідомлення ОСОБА_7 про підозру від 27.06.2024 року у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 239, ч. 3 ст. 197-1 КК України в рамках кримінального провадження № 12023110000000638 від 28.07.2023 року..

Ухвалою слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області від 12.08.2024 року відмовлено у задоволенні скарги адвоката.

З висновками слідчого судді, викладеними в оскаржуваній ухвалі, колегія суддів погоджується з огляду на наступне.

Відповідно до норм кримінального процесуального законодавства, слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 309 КПК України під час досудового розслідування, крім іншого, можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про скасування повідомлення про підозру чи відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру.

Норми щодо повідомлення про підозру регулюються Главою 22 КПК України.

Згідно п. 13 ч. 2 ст. 36 КПК України прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений затверджувати чи відмовляти у затвердженні обвинувального акта, клопотань про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, вносити зміни до складеного слідчим обвинувального акта чи зазначених клопотань, самостійно складати обвинувальний акт чи зазначені клопотання.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 40 КПК України слідчий уповноважений повідомляти за погодженням із прокурором особі про підозру.

Згідно ч. 1 ст. 276 КПК України повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках:

1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення;

2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів;

3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 КПК України письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором.

Зміст письмового повідомлення про підозру має відповідати вимогам, передбаченим ч. 1 ст. 277 КПК України, а саме містити наступні відомості: прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; зміст підозри; правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; права підозрюваного; підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.

Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

КПК України не містить визначення терміну "обгрунтована підозра" і визначення змісту поняття «підозра» обумовлює необхідність врахування практики Європейського суду з прав людини з питань застосування кримінального процесуального законодавства (ч.1 ст. 9 КПК України).

За визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального правопорушення, про яке йде мова у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин».

Згідно з рішеннями ЄСПЛ у справах "Ilgar Mammadov v. Azerbaijan п. 88", "Erdagoz v. Turkey п. 51", "Cebotari v. Moldova п. 48" "обґрунтована підозра" передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. Крім того, Європейський Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.

Отже, на стадії досудового розслідування, суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред`являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в повідомленні про підозру ОСОБА_7 від 27.06.2024 року у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 239, ч. 3 ст. 197-1 КК України, викладено зміст підозри та правову кваліфікацію кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється останній із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.

Здійснюючи судовий контроль під час оскарження повідомлення про підозру, колегія суддів не наділена повноваженням здійснювати перевірку обґрунтованості підозри і встановлювати в діях підозрюваного склад того чи іншого злочину.

Положення ч. 3 ст. 17, ч. 1 ст. 47, ч. 1 ст. 94, п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України дають підстави для висновку, що при оскарженні повідомлення про підозру слідчий суддя уповноважений перевіряти достатність доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення. Таку перевірку слідчий суддя здійснює виключно з метою судового контролю за дотриманням саме прав, свобод та інтересів особи у кримінальному провадженні.

Враховуючи, що стандарт достатніх підстав (доказів) є нижчим ніж стандарт обґрунтованої підозри, для цілей повідомлення особі про підозру він передбачає наявність доказів, які лише об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і вони є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування до висунення обвинувачення або спростування такої підозри.

Як вбачається з матеріалів, наданих до суду апеляційної інстанції, доказів, які пов`язують підозрюваного з кримінальними правопорушеннями, достатньо аби виправдати подальше розслідування до висунення обвинувачення або спростування такої підозри.

При цьому на даному етапі провадження колегія суддів не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, наявність чи відсутність в діях підозрюваного складу того чи іншого кримінального правопорушення, адже такі висновки опосередковано пов`язані з питанням винуватості особи у вчиненні злочину. Крім того, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, їх кваліфікація та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час досудового розслідування. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі "Murray v. the United Kingdom" № 14310/88 від 23.10.1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Що стосується доводів автора апеляційної скарги, що слідчий суддя при розгляді скарги не встановив повноваження слідчого ВП № 2 Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, то колегія суддів зазначає наступне.

Згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань до групи слідчих, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023110000000638 від 28.07.2023 року, входить в тому числі і слідчий ВП № 2 Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_8 (том. 1 с. 39).

Щодо іншого доводу апеляційної скарги, що слідчий який склав та погодив підозру не вручав її ОСОБА_7 , то колегія звертає увагу апелянта, що 27.06.2024 року підозрюваному ОСОБА_7 було вручено повідомлення про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 239, ч. 3 ст. 197-1 КК України, про що свідчить його підпис та вказана дата на повідомленні про підозру. (том. 1 с. 24-31).

Усі інші доводи апеляційної скарги, з урахуванням наведеного, не є підставою для скасування оскаржуваної судової ухвали.

За таких обставин, ухвала слідчого судді відповідно до вимог ст. 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування, про що йде мова в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.

Істотних порушень вимог КПК України при постановленні ухвали слідчим суддею, не встановлено.

Керуючись ст.ст. 303, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області від 12 серпня 2024 року, якою відмовлено у задоволенні скарги захисника адвоката ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на повідомлення від 27.06.2024 року в межах кримінального провадження, відомості щодо якого внесені до ЄРДР за № 12023110000000638 від 28.07.2023 року, про підозру ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 239, ч. 3 ст. 197-1 КК України, - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4