Постанова

від 16.10.2024 по справі 320/33830/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/33830/24 Суддя (судді) першої інстанції: Лисенко В.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2024 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Єгорової Н.М.,

суддів - Сорочка Є.О., Чаку Є.В.,

при секретарі - Олешко М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Благодійної організації "Благодійний фонд Дніпровського району м. Києва "Київський еколого-культурний центр" на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 19 липня 2024 року у справі за адміністративним позовом Благодійної організації "Благодійний фонд Дніпровського району м. Києва "Київський еколого-культурний центр" до Кабінету Міністрів України про визнання протиправною та нечинною постанови, -

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2024 року позивач - Благодійна організація "Благодійний фонд Дніпровського району м. Києва "Київський еколого-культурний центр" звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Кабінету Міністрів України, яким просив визнати протиправною та нечинною Постанову Кабінету міністрів України від 01 березня 2024 року № 225 "Деякі питання видалення дерев, чагарників, газонів і квітників під час виконання підготовчих та/або будівельних робіт і експлуатації Національного військового меморіального кладовища".

Також 17 липня 2024 року позивач подав до Київського окружного адміністративного суду заяву про забезпечення позову шляхом заборони Державній установі "Національне військове меморіальне кладовище", Товариству з обмеженою відповідальністю "Автоспецюг" та будь-яким іншим особам вчиняти дії, які можуть призвести до пошкодження та знищення природних ресурсів на територіях земельних ділянок з кадастровими номерами 3222481200:05:002:0457, 3222481200:05:002:0458 на території Гатненської сільської територіальної громади Фастівського району Київської області, зокрема, знищувати (вирубувати) лісові насадження та рослинний покрив у будь-який спосіб.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19 липня 2024 року відмовлено в задоволенні заяви Благодійної організації "Благодійний фонд Дніпровського району м. Києва "Київський еколого-культурний центр" про вжиття заходів забезпечення позову.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та постанови нову ухвалу, якою задовольнити заяву про забезпечення позову шляхом заборони Державній установі "Національне військове меморіальне кладовище", Товариству з обмеженою відповідальністю "Автоспецюг" та будь-яким іншим особам вчиняти дії, які можуть призвести до пошкодження та знищення природних ресурсів на територіях земельних ділянок з кадастровими номерами 3222481200:05:002:0457, 3222481200:05:002:0458 на території Гатненської сільської територіальної громади Фастівського району Київської області, зокрема, знищувати (вирубувати) лісові насадження та рослинний покрив у будь-який спосіб.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи.

Апелянт наголосив, що дії які фактично проводяться на вказаних земельних ділянках призводять до знищення природних ресурсів (лісових ресурсів, ґрунтового покриву, флори та фауни), що свідчить про незворотність таких дій, а невжиття заходів по їх припиненню може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів, за захистом яких позивач звернувся до суду. Крім того, вирубка лісу спричинить незворотні екологічні наслідки для мешканців с. Мархалівка та інших сіл, в тому числі у вигляді підтоплення територій, знищення флори та фауни, зміни рівня ґрунтових вод, зникнення води в колодязях.

Додатково зазначив про наявність очевидних ознак протиправності постанови від 01 березня 2024 року № 225, оскільки зазначена постанова надала право на вирубку цінного лісу без спеціального дозволу, місце розташування кладовища не відповідає санітарним нормам, нормам законів щодо містобудування, не враховано громадський інтерес та необхідність збереження природоохоронних територій, лісів, рослин та тварин , віднесених до Червоної книги України.

Відповідач подав до суду відзив, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, оскільки апелянтом не надано жодних доказів та не зазначено наявних очевидних ознак протиправності оскаржуваної постанови.

Додатково зазначив про те, що доводи апелянта зводяться до порушення відповідачем чинного законодавства під час прийняття оскаржуваного акту та становлять предмет доказування, який має досліджуватись під час розгляду справи по суті та не можуть слугувати підставою для забезпечення позову.

У судовому засіданні представники апелянта доводи апеляційної скарги підтримали, наполягали на її задоволенні з підстав викладених у ній.

Представник Кабінету Міністрів України просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно ч. 2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

За правилами ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено зокрема забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 151 КАС України визначено, що не допускається забезпечення позову шляхом зупинення актів Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, та встановлення для них заборони або обов`язку вчиняти певні дії.

Як вбачається змісту заяви про забезпечення позову, підставами для її задоволення заявник зазначає наявність ознак очевидної протиправності Постанови Кабінету Міністрів України від 01 березня 2024 року № 225. Також наголошує, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до невиправних негативних екологічних наслідків та істотно ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду, водночас масова вирубка дерев відбувається внаслідок виконання оскаржуваної постанови ДУ "Національне військове меморіальне кладовище" та іншими суб`єктами.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що заявник не надав доказів існування очевидних ознак протиправності рішення (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулась до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю та очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача та третім особам до ухвалення рішення в адміністративній справі за поданим позовом до суду, як і не обґрунтував причин неможливості захисту (поновлення) таких прав та інтересів після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів, не розкрив у чому полягає необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав у майбутньому.

Також суд першої інстанції зазначив про те, що спосіб забезпечення позову, обраний заявником, є неспівмірним з позовними вимогами і фактично є вирішенням позову по-суті.

Надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням обґрунтувань, наведених у заяві, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Постановою Кабінету Міністрів України від 01 березня 2024 року № 225 затверджено Порядок видалення дерев, чагарників, газонів і квітників під час виконання підготовчих та/або будівельних робіт і експлуатації Національного військового меморіального кладовища (п. 1).

Державній установі "Національне військове меморіальне кладовище", Київській обласній державній адміністрації (Київській обласній військовій адміністрації), Фастівській районній державній адміністрації (Фастівській районній військовій адміністрації) забезпечити приведення цільового призначення та складу угідь на території Гатненської сільської територіальної громади Фастівського району Київської області (земельні ділянки з кадастровими номерами 3222481200:05:002:0457 площею 258,7298 гектара та 3222481200:05:002:0458 площею 7,9607 гектара) у встановленому законодавством порядку у відповідність із завданнями, пов`язаними із функціонуванням Національного військового меморіального кладовища (п. 3).

Так вказаним порядком визначено процедуру видалення дерев, чагарників, газонів і квітників (далі - зелені насадження) під час виконання підготовчих та/або будівельних робіт і експлуатації Національного військового меморіального кладовища на території Гатненської сільської територіальної громади Фастівського району Київської області (земельні ділянки з кадастровими номерами 3222481200:05:002:0457 площею 258,7298 гектара та 3222481200:05:002:0458 площею 7,9607 гектара), в тому числі у разі зміни цільового призначення земельних ділянок лісогосподарського призначення, відведених у встановленому законодавством порядку для розміщення Національного військового меморіального кладовища.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову та апеляційної скарги заявник зазначив про очевидність ознак протиправності Постанови Кабінету міністрів України від 01 березня 2024 року № 225, оскільки при підготовці та прийнятті вказаної постанови відповідачем не дотримано порядку прийняття актів Кабінету Міністрів України, зокрема не проведено громадське обговорення проекту зазначеного акту, не надано для ознайомлення громадськості та не оприлюднено в належний спосіб. Крім того, оскаржувана постанова надала право третім особам на вирубку цінного лісу без отримання спеціального дозволу.

Колегія суддів звертає увагу, що незгода позивача з оскаржуваною постановою не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову. Разом з тим, обставини щодо дотримання (недотримання) відповідачем порядку прийняття нормативно-правового акту, на які посилається позивач у заяві про забезпечення позову підлягають встановленню судом за наслідками розгляду справи по суті.

Як зазначено вище, предметом спору в даній справі є Постанова Кабінету Міністрів України від 01 березня 2024 року № 225 якою затверджено Порядок видалення дерев, чагарників, газонів і квітників під час виконання підготовчих та/або будівельних робіт і експлуатації Національного військового меморіального кладовища, водночас позивач просить вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Державній установі "Національне військове меморіальне кладовище", Товариству з обмеженою відповідальністю "Автоспецюг" та будь-яким іншим особам вчиняти дії, які можуть призвести до пошкодження та знищення природних ресурсів на територіях земельних ділянок з кадастровими номерами 3222481200:05:002:0457, 3222481200:05:002:0458 на території Гатненської сільської територіальної громади Фастівського району Київської області, зокрема, знищувати (вирубувати) лісові насадження та рослинний покрив у будь-який спосіб.

При розгляді заяви про забезпечення позову в даній справі, суд апеляційної інстанції зазначає про те, що Порядок видалення дерев, чагарників, газонів і квітників під час виконання підготовчих та/або будівельних робіт і експлуатації Національного військового меморіального кладовища затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 01 березня 2024 року № 225 є процедурним актом, який передбачає перелік дій які підлягають вчиненню для реалізації вищезазначеної постанови, а тому забезпечення позову в цій справі зумовить заборону вчиняти такі дії, а отже вимоги заявника прямо суперечать п. 1 ч. 3 ст. 151 КАС України.

В судовому засіданні представники позивача зазначили про те, що п. 1 ч. 3 ст. 151 КАС України заборонено забезпечувати позов шляхом зупинення дії Постанови Кабінету Міністрів України від 01 березня 2024 року № 225, водночас заборона вчиняти Державній установі "Національне військове меморіальне кладовище", Товариству з обмеженою відповідальністю "Автоспецюг" та будь-яким іншим особам певні дії передбачені Порядком видалення дерев, чагарників, газонів і квітників під час виконання підготовчих та/або будівельних робіт і експлуатації Національного військового меморіального кладовища, не порушує зазначених норм.

Також представник апелянта наголосила, що заборона вчиняти певні дії, а саме шляхом знищення (вирубування) лісових насаджень та рослинного покрову у будь-який спосіб передбачені Порядком видалення дерев, чагарників, газонів і квітників під час виконання підготовчих та/або будівельних робіт і експлуатації Національного військового меморіального кладовища, зокрема вирубувати дерева, не зупиняє дію Постанови Кабінету Міністрів України від 01 березня 2024 року № 225.

Суд апеляційної інстанції не може погодитись з такими доводами представників апелянта, оскільки застосування судом заходів забезпечення позову шляхом заборони Державній установі "Національне військове меморіальне кладовище", Товариству з обмеженою відповідальністю "Автоспецюг" та будь-яким іншим вчиняти дії, які можуть призвести до пошкодження та знищення природних ресурсів, зокрема знищувати (вирубувати) лісові насадження та рослинний покрив у будь-який спосіб, фактично зупинить дію окремих положень Постанови Кабінету Міністрів України від 01 березня 2024 року № 225, що прямо заборонено п. 1 ч. 3 ст. 151 КАС України, відповідно до якого не допускається забезпечення позову шляхом зупинення актів Кабінету Міністрів України.

Аналогічні правові висновки висловлені Верховним Судом в постанові від 10 жовтня 2023 року по справі №320/17353/23.

Разом з тим, задоволення судом першої інстанції позовних вимог про визнання протиправною та нечинною постанови Кабінету Міністрів України від 01 березня 2024 року №225 на думку колегії суддів апеляційної інстанції у даній справі, не може слугувати підставою для вжиття заходів забезпечення позову всупереч вимогам п. 1 ч. 3 ст. 151 КАС України.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З огляду на викладене, судова колегія приходить висновку про правильність твердження суду першої інстанції щодо необґрунтованості поданої заяви про забезпечення позову. У зв`язку з чим вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 150-151, 242-244, 250, 308, 310, 312, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Благодійної організації "Благодійний фонд Дніпровського району м. Києва "Київський еколого-культурний центр" - залишити без задоволення, а ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 19 липня 2024 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя Н.М. Єгорова

Судді Є.О. Сорочко

Є.В. Чаку

Повний текст постанови складено "21" жовтня 2024 року.