Ухвала

від 21.10.2024 по справі 953/10518/21

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/10518/21

Провадження № 1-в/953/342/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2024 року м. Харків Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретар судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду подання начальника Київського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області ОСОБА_3 про приведення вироку Київського районного суду м. Харкова від 27.07.2021 у відповідність до Закону України № 3886-IX від 18.07.2024 відносно засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

В С Т А Н О В И В :

Вироком Київського районного суду м. Харкова від 27 липня 2021 року ОСОБА_4 засуджений за ч.2 ст.185 КК України до 2 років обмеження волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень за вироком Київського районного суду м. Харкова від 27 липня 2021 року і вироком Київського районного суду м. Харкова від 23 березня 2021 року шляхом часткового складання призначених покарань ОСОБА_4 призначене остаточне покарання у вигляді обмеження волі строком на 2 роки 3 місяці. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнений від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку тривалістю 2 роки. Відповідно до ст. 76 КК України ОСОБА_4 зобов`язаний періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Начальник Київського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області ОСОБА_5 звернулась до суду з поданням про приведення вироку суду у відповідність до закону, в якому просить привести вирок Київського районного суду м. Харкова від 27.07.2021 року відносно ОСОБА_4 у відповідність до вимог Закону України « Провнесення зміндо КодексуУкраїни проадміністративні правопорушеннята деякихінших законівУкраїни щодопосилення відповідальностіза дрібневикрадення чужогомайна таврегулювання деякихінших питаньдіяльності правоохороннихорганів» від18.07.2024№ 3886-IX.

Прокурор про час, дату та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, направив до суду заяву, в якій просив провести розгляд справи без його участі, просив подання задовольнити.

Представник установи про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, на судове засідання не з`явився, про причини неприбуття не повідомив.

Засуджений ОСОБА_4 про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, на судове засідання не з`явився, про причини неприбуття не повідомив.

Відповідно до частини п`ятої статті 539 КПК України неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду подання, не перешкоджає проведенню судового розгляду.

Згідно з вимогами частини четвертої статі 107 КПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому розгляді фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали за поданням начальника Київського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області ОСОБА_3 , оглянувши матеріали особової справи засудженого, вважає подання таким, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Вироком Київського районного суду м. Харкова від 23 березня 2021 року ОСОБА_4 засуджений за ч.1 ст.185 КК України до 1 року обмеження волі. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнений від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку тривалістю 1 рік. Відповідно до ст. 76 КК України ОСОБА_4 зобов`язаний періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Вироком Київського районного суду м. Харкова від 27 липня 2021 року ОСОБА_4 засуджений за ч.2 ст.185 КК України до 2 років обмеження волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень за вироком Київського районного суду м. Харкова від 27 липня 2021 року і вироком Київського районного суду м. Харкова від 23 березня 2021 року шляхом часткового складання призначених покарань ОСОБА_4 призначене остаточне покарання у вигляді обмеження волі строком на 2 роки 3 місяці. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнений від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку тривалістю 2 роки. Відповідно до ст. 76 КК України ОСОБА_4 зобов`язаний періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Ухвалами Київського районного суду міста Харкова від 07 серпня 2023 року, 23 жовтня 2023 року, 07 лютого 2024 року відмовлено у задоволенні подання начальника Київського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області ОСОБА_6 про звільнення засудженого ОСОБА_4 від призначеного вироком Київського районного суду м.Харкова від 27 липня 2021 року покарання в зв`язку з закінченням іспитового строку.

Згідно із Законом України «Про внесеннязмін доКодексу Українипро адміністративніправопорушення тадеяких іншихзаконів Українищодо посиленнявідповідальності задрібне викраденнячужого майната врегулюваннядеяких іншихпитань діяльностіправоохоронних органів»від 18.07.2024№ 3886-IX, внесено зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, зокрема, стаття 51 КУпАП викладена в наступній редакції:

Дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, -

тягне за собою накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до тридцяти годин, або адміністративний арешт на строк до п`яти діб.

Дія, передбачена частиною першою цієї статті, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, -

тягне за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк від п`яти до десяти діб.

Повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частиною першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, -

тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк від десяти до п`ятнадцяти діб.

Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені особою, яка три і більше разів протягом року піддавалася адміністративному стягненню за дрібне викрадення чужого майна, -

тягнуть за собою накладення штрафу від шестисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк п`ятнадцять діб".

Суд висновує, що з огляду на внесені зміни Законом України № 3886-IX до Кодексу України про адміністративні правопорушення дрібним викраденням чужого майна вважається викрадення майна, вартість якого на момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пунктом 5 підрозділу 1розділу XX Податкового Кодексу Українипередбачено, що якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом169.1.1 пункту 169.1 статті 169розділуIVцьогоКодексудля відповідного року.

У 2020 році сума одного неоподаткованого мінімуму для адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень становила 1051 грн.

Відповідно дост. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік»слідує, що у 2020 році установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2020 р. на рівні 2102 грн.

Засуджений ОСОБА_4 вчинив свої протиправні дії 25.03.2020, внаслідок яких потерпілому була завдана майнова шкода в розмірі 1019 грн.

У 2021 році сума одного неоподаткованого мінімуму для адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень становила 1135 грн.

Відповідно дост. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік»слідує, що у 2021 році установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2021 р. на рівні 2270 грн.

Засуджений ОСОБА_4 вчинив свої протиправні дії 12.03.2021 року, внаслідок яких потерпілому була завдана майнова шкода в розмірі 490 гривень 00 копійок.

Отже, диспозицією статті 185 КК України, з урахуванням і у відповідності до чинного Закону України « Провнесення зміндо КодексуУкраїни проадміністративні правопорушеннята деякихінших законівУкраїни щодопосилення відповідальностіза дрібневикрадення чужогомайна таврегулювання деякихінших питаньдіяльності правоохороннихорганів» від18.07.2024№ 3886-IX, - не передбачено кримінальної відповідальності за таємне викрадення чужого майна, вартість якого на момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

За положеннями частини першої статті 5 КК України визначено, що закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Такий висновок викладений в постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 07 жовтня 2024 року, в якій Верховний суд зазначив, що Закон № 3886-IX, яким унесені зміни дост. 51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенніст. 5 ККУкраїни для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченогост. 51 КУпАП; зміни, внесеніЗаконом № 3886-IX, мають зворотну дію в часі; у ході з`ясування, чи перевищує вартість викраденого розмір, визначенийст. 51 КУпАП, має братися до уваги розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, установлений на час вчинення правопорушення, з урахуванням положень п. 5 підрозд. 1 розд. ХХ та пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розд.IV Податкового кодексу України; питання, що виникають у кримінальних провадженнях у зв`язку з набуттям чинностіЗаконом № 3886-IX, вирішуються судами за правилами, передбаченими для випадків, коли втратив чинність закон, яким установлювалася кримінальна протиправність діяння.

Враховуючи, що ОСОБА_4 засуджений вироком Київського районного суду м. Харкова від 27 липня 2021 року за ч.2 ст.185 КК України, яким був врахований вирок Київського районного суду м. Харкова від 23 березня 2021 року, за діяння, вчинені до набрання чинності Законом № 3886-IX, призначене покарання не відбув, суд висновує, що на нього поширюються положення частини першої статті 5 КК України щодо зворотної дії закону про кримінальну відповідальність у часі.

За положеннями частини другої статті 74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 537, 539 КПК України, ст. 74 КК України, Законом України « Провнесення зміндо КодексуУкраїни проадміністративні правопорушеннята деякихінших законівУкраїни щодопосилення відповідальностіза дрібневикрадення чужогомайна таврегулювання деякихінших питаньдіяльності правоохороннихорганів» від18.07.2024№ 3886-IX, Постановою Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 07 жовтня 2024 року, суд

П О С Т А Н О В И В :

Подання начальника Київського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області ОСОБА_3 про приведення вироку Київського районного суду м. Харкова від 27 липня 2021 року у відповідність до Закону України № 3886-IX від 18.07.2024 відносно засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_4 від покарання, призначеного вироком Київського районного суду м. Харкова від 27 липня 2021 року за ч.1 ст. 185, ч.2 ст.185 КК України.

Ухвала протягом семи днів з дня її проголошення може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Харківський районний суд Харківської області, а засудженим в той же строк, з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1