Ухвала

від 22.10.2024 по справі 140/16032/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 жовтня 2024 року

м. Київ

справа №140/16032/21

адміністративне провадження № К/990/33869/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Загороднюка А.Г.,

суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,

перевіривши касаційну скаргу Волинської обласної державної адміністрації на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Волинської обласної державної адміністрації та Державного підприємства "Служба місцевих автомобільних доріг у Волинській області" про визнання протиправним та скасування розпорядження про звільнення із займаної посади та припинення трудового договору, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Волинської обласної державної адміністрації (далі - відповідач 1) та Державного підприємства "Служба місцевих автомобільних доріг у Волинській області" (далі - відповідач 2), у якому просив:

- визнати протиправним розпорядження першого заступника голови Волинської обласної державної адміністрації № 130-ос від 02 листопада 2020 року "Про звільнення ОСОБА_1 ";

- поновити позивача на посаді директора Державного підприємства "Служба місцевих автомобільних доріг у Волинській області" з 02 листопада 2020 року;

- стягнути з Державного підприємства "Служба місцевих автомобільних доріг у Волинській області" середній заробіток за час вимушеного прогулу з 02 листопада 2020 року до дня поновлення на роботі, який на день пред`явлення позову становить 49315 грн 15 коп.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2023 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2024 року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано розпорядження першого заступника голови Волинської обласної державної адміністрації № 130-ос від 02 листопада 2020 року "Про звільнення ОСОБА_1 ". Поновлено ОСОБА_1 на посаді директора Державного підприємства "Служба місцевих автомобільних доріг у Волинській області" з 03 листопада 2020 року. Стягнуто з Державного підприємства "Служба місцевих автомобільних доріг у Волинській області" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 867773 грн 76 коп. Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді директора Державного підприємства "Служба місцевих автомобільних доріг у Волинській області" та стягнення з Державного підприємства "Служба місцевих автомобільних доріг у Волинській області" на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 24196 грн 48 коп допущено до негайного виконання.

Справа розглянута судом першої інстанції за правилами загального позовного провадження.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Волинська обласна державна адміністрація звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою.

Ухвалами Верховного Суду від 10 травня 2024 року, 29 травня 2024 року та 22 липня 2024 року касаційні скарги повернуто особі, яка її подала.

03 вересня 2024 року до Верховного Суду надійшла четверта касаційна скарга Волинської обласної державної адміністрації, в якій скаржник просить скасувати рішення Волинського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2024 року та постановити нове рішення, яким позов ОСОБА_1 залишити без розгляду.

Ухвалою Верховного Суду від 18 вересня 2024 року визнано неповажними вказані Волинською обласною державною адміністрацією підстави для поновлення строку на касаційне оскарження.

Касаційну скаргу Волинської обласної державної адміністрації на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Волинської обласної державної адміністрації та Державного підприємства "Служба місцевих автомобільних доріг у Волинській області" про визнання протиправним та скасування розпорядження про звільнення із займаної посади та припинення трудового договору, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу залишено без руху.

Надано заявнику касаційної скарги строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції заяви із зазначенням інших поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження, до якої надати належні та допустимі докази, що підтверджують ці обставини.

Також, роз`яснено, що в разі невиконання вимог цієї ухвали в частині подання клопотання із зазначенням інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження та надання відповідних доказів у встановлений судом строк у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.

Роз`яснено, що в разі невиконання вимог цієї ухвали в частині подання уточненої касаційної скарги у встановлений судом строк касаційну скаргу буде повернуто.

03 жовтня 2024 року на виконання ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху надійшла уточнена касаційна скарга та клопотання про поновлення строків на касаційне оскарження, яке обґрунтовано тим, що скаржником направлено запит до Управління з питань цивільного захисту Волинської обласної держаної адміністрації для отримання інформації щодо періодичності, тривалості повітряних тривог та інших загроз (замінування, вимкнення електроенергії) у Волинській області за період з 19 березня 2024 року по 23 березня 2024 року. Відповідно до отриманої інформації Управління з питань цивільного захисту Волинської обласної держаної адміністрації від 23 вересня 2024 року № 7873/42/2-24, з 19 березня 2024 року (з дати набрання сили постановою суду апеляційної інстанції), до подання скаржником касаційної скарги (22 серпня 2024 року) на території Волинської області 90 (дев`яносто) разів оголошувалася повітряна тривога різної тривалості. На переконання скаржника, вказані обставини є поважною причиною для тривалої підготовки та повторного подання касаційної скарги на рішення суддів попередніх інстанцій у цій справі.

Так, частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Тобто особа, яка зацікавлена у поданні касаційної скарги, мусить вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, цілком використовувати наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Отже, учасники процесу мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не мають допускати затримки та невиправданого зволікання під час виконання своїх процесуальних обов`язків.

Також згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Наведеними положеннями КАС України чітко окреслений характер процесуальної поведінки учасників справи, відповідно до якого особа, яка зацікавлена у поданні касаційної скарги, мусить діяти сумлінно, тобто виявляти добросовісне ставлення до наявних у неї прав і здійснювати їхню реалізацію в такий спосіб, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без невиправданих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, передусім щодо дотримання строку на касаційне оскарження. Для цього учасник справи повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати цілком наявні засоби та можливості, передбачені законодавством

Суд зауважує, що строк звернення до суду, як одна із складових гарантії "права на суд", може і має бути поновленим, лише у разі наявності достатніх на те поважних причин.

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.

Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання касаційної скарги здійснюється судом касаційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на касаційне оскарження судового рішення.

Колегія суддів зауважує, що норми КАС України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов`язку надавати докази до суду та доводи ті обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов`язаний з об`єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.

Водночас Суд звертає увагу, що та обставина, що повернення касаційної скарги не позбавляє повторного звернення до суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої касаційної скарги без урахування процесуальних строків, встановлених для цього, а у Суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.

Невиконання скаржником вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.

Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

Cуд зазначає, що невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги, не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.

Разом з тим ухвалою Верховного Суду від 18 вересня 2024 року надавалась оцінка щодо поважності причин пропуску строку після повернення касаційних скарг.

В обґрунтування доводів клопотання про поновлення строку скаржник посилається, що відповідно до інформації Управління з питань цивільного захисту Волинської обласної держаної адміністрації від 23 вересня 2024 року № 7873/42/2-24 про кількість та тривалість повітряних тривог у Волинській області від 19 березня 2024 року по 23 вересня 2024 року. Волинська обласна держана адміністрація є об`єктом критичної інфраструктури, її працівники зобов`язані негайно покидати приміщення в разі оголошення повітряної тривоги, що зумовлює тривалу відсутність доступу працівників до робочих місць. На переконання скаржника, вказані обставини є поважною причиною для тривалої підготовки та повторного подання касаційної скарги на судові рішення у цій справі.

В той же час, наведені скаржником підстави пропуску строку не можуть бути визначені судом, як непереборні чи такі, що не залежали від його волевиявлення та встановлення внутрішніх організаційних моментів.

Разом з тим, посилання відповідача на довготривалі повітряні тривоги не можуть бути основною та поважною причиною для поновлення строку на подання касаційної скарги, оскільки довготривалі повітряні тривоги не мають постійного та довготривалого характеру. Більш того, тривоги оголошуються у різних регіонах України, та не носять постійного, безперервного характеру.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Тому, неналежна організація трудового процесу з боку відповідальних осіб є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків. Слід зазначити, що відповідач як сторона у справі зобов`язаний в розумні строки цікавитися провадженням у його справі, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Отже, зазначені скаржником в клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження доводи не свідчать про наявність об`єктивно непереборних обставин, які б перешкоджали своєчасному оскарженню судових рішень у цій справі та не підтверджені належними доказами.

Ураховуючи зазначене, зважаючи на те, що з моменту прийняття оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції до моменту подання повторної касаційної скарги пройшло шість місяців, доводи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження є необґрунтованими та не можуть бути визнані судом поважною причиною пропуску строку, встановленого КАС України.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

З огляду на викладене, зважаючи на те, що наведені скаржником підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними, наявні підстави для відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 248, 329, 333 КАС України,

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними причини пропуску Волинською обласною державною адміністрацією строку на касаційне оскарження рішення Волинського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2023 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2024 року у справі № 140/16032/21.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Волинської обласної державної адміністрації на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Волинської обласної державної адміністрації та Державного підприємства "Служба місцевих автомобільних доріг у Волинській області" про визнання протиправним та скасування розпорядження про звільнення із займаної посади та припинення трудового договору, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогул.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач судді А.Г. Загороднюк Л.О. Єресько В.М. Соколов