Ухвала

від 24.10.2024 по справі 916/1629/24

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

24 жовтня 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/1629/24Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Діброви Г.І.

суддів: Колоколова С.І., Савицького Я.Ф.

за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Одеській області

на рішення Господарського суду Одеської області від 15.08.2024 року, м. Одеса, суддя першої інстанції Цісельський О.В. повний текст рішення складено та підписано 26.08.2024 року

у справі: № 916/1629/24

за позовом 1) Фізичної особи-підприємця Тамбовцева Олександра Вікторовича м. Одеса

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорноморськ Транссервіс» м. Одеса

до відповідача Головного управління Національної поліції в Одеській області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Одеської обласної організації професійної спілки атестованих працівників органів внутрішніх справ України м. Одеса

про зобов`язання звільнити самовільно зайняті земельні ділянки,-

В С Т А Н О В И В:

17.10.2024 року на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Головного управління Національної поліції в Одеській області на рішення Господарського суду Одеської області від 15.08.2024 року у справі № 916/1629/24.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №916/1629/24 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Діброва Г.І, судді Колоколов С.І., Савицький Я.Ф., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.10.2024 року.

На момент надходження апеляційної скарги, матеріали справи №916/1629/24 за позовом Фізичної особи-підприємця Тамбовцева Олександра Вікторовича та Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорноморськ Транссервіс» до Головного управління Національної поліції в Одеській області на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.10.2024 року відкладено вирішення питання про можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Одеській області на рішення Господарського суду Одеської області від 15.08.2024 року у справі № 916/1629/24 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду. Доручено Господарському суду Одеської області невідкладно надіслати матеріали справи №916/1629/24 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

23.10.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №916/1629/24.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наведена апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України за наступними підставами.

Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги. Відповідно до ч. 2 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній скарзі мають бути зазначені:

1) найменування суду, до якого подається скарга;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає апеляційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та електронної пошти, офіційна електронна адреса, за наявності;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб);

4) рішення або ухвала, що оскаржується;

5) у чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення або ухвали (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин тощо);

6) нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції;

7) клопотання особи, яка подала скаргу;

8) дата отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується;

9) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (ч. 2 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України).

Разом з тим, дослідивши апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Одеській області на рішення Господарського суду Одеської області від 15.08.2024 року у справі №916/1629/24, колегією суддів встановлено, що останній в обґрунтуванні пропущення процесуального строку на виконання ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.09.2024 року про усунення недоліків, зазначає, що не мав можливості усунути в строк, передбачений Господарським процесуальним строком України, недоліки, які були зазначенні в ухвалі, в зв`язку із причинами, які не залежали від нього, а саме, через постійні ракетні обстріли, повітряні тривоги, що уповільнюють опрацювання вхідної кореспонденції і зводить нанівець роботу апелянта, з огляду на що просить суд визнати причини пропуску строку на подання апеляційної скарги поважними та поновити даний строк.

З правового контексту приписів ст. 119 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити - з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає відновленню.

Як свідчить правовий аналіз норм чинного законодавства, суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не враховувати який вважалось би несправедливим та таким, що суперечить загальним засадам законодавства.

Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність відповідних обставин, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв`язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, що може використовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Судова колегія зазначає, що лише факт подання стороною клопотання про відновлення строку не зобов`язує суд автоматично відновити цей строк, оскільки клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи ст. 256 Господарського процесуального кодексу України повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку.

Крім того, наявність або відсутність підстав для задоволення заяви про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги визначається за правилами ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, за приписами якої господарський суд може відновити пропущений процесуальний строк за заявою сторони чи з своєї ініціативи, якщо визнає причину пропуску процесуального строку поважною. Поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду, вирішуючи питання щодо поважності пропуску скаржником строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 15.08.2024 року у справі № 916/1629/24, з огляду на підстави, наведені апелянтом, зазначає наступне.

Дійсно, у зв`язку з військовою агресією проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває й на теперішній час.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 листопада 2022 року у справі № 990/115/22 (провадження № 11-107заі22) вказано, що введення воєнного стану дійсно є підставою для поновлення особі строку оскарження у випадку, якщо особа зазначає конкретні обставини, що у зв`язку із введенням воєнного стану завадили їй вчасно подати апеляційну скаргу (наприклад виїзд з місця проживання у зв`язку з проведенням в місці проживання бойових дій, відсутність інформації про результати розгляду справи та неможливість вчасно її отримати, тощо). Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам собою факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку. Сам факт запровадження воєнного стану в Україні без обґрунтування неможливості звернення до суду в розумні строки у зв`язку із запровадженням такого не може вважатися поважною причиною пропуску цих строків.

Тобто, особа, яка заявляє клопотання про поновлення встановленого законом процесуального строку, повинна надати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов`язаний з об`єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.

Аналогічний за змістом висновок викладений у постановах Верховного Суду від 05.09.2022 у справі №697/2360/21 та від 19.10.2022 у справі №398/1739/15.

Як встановлено вище, у клопотанні про поновлення строку апелянт зазначив про постійні ракетні обстріли, повітряні тривоги, масове відключення світла та те, що оператори поштового зв`язку працювали з перебоями, проте апелянтом не надано жодних доказів на підтвердження вказаних обставин, зокрема, того що вказані обставини об`єктивно унеможливили роботу його працівників, в тому числі, з подання цієї апеляційної скарги в межах передбачених Господарським процесуальним кодексом України строків.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2021 року у справі № 911/3513/16 зазначено, що поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони, і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яке він використовує залежно від поважності причин пропуску строку на оскарження.

Поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та з незалежних від скаржника обставин унеможливила звернення до суду з апеляційною скаргою.

Отже, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту такої скарги, а також процесуальних строків її подання.

Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення ЄСПЛ від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» (Case of Union Alimentaria Sanders S. A. v. Spain) заява № 11681/85).

З урахуванням викладеного судова колегія зазначає, що підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали, викладені в апеляційній скарзі, судом апеляційної інстанції визнаються необґрунтованими та неповажними, оскільки скаржником не надано належних доказів для визнання поважності пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 15.08.2024 року у справі № 916/1629/24.

Згідно з ч. 3 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених ст. 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

В зв`язку з вищевикладеним суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржником не виконано вимоги ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до вимог ст. 260 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись ст. 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В:

1. Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Одеській області на рішення Господарського суду Одеської області від 15.08.2024 року у справі № 916/1629/24 залишити без руху.

2. Головному управлінню Національної поліції в Одеській області усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки: вказати інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 15.08.2024 року у справі № 916/1629/24 протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

3. Роз`яснити Головному управлінню Національної поліції в Одеській області, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя Г.І. ДіброваСудді Я.Ф. Савицький С.І. Колоколов