РІШЕННЯ
іменем України
Справа № 684/264/22
Провадження № 2/684/2/2024
22 жовтня 2024 року селище Стара Синява
Старосинявський районний суд Хмельницької області в складі:
головуючої судді Галиш І.Б.
за участі секретаря с/з Гонти Н.І.,
прокурора ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом керівника Летичівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Старосинявської селищної ради до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання недійсним наказу та витребування земельної ділянки,
в с т а н о в и в:
Керівник Летичівської окружної прокуратури Сухоребрий С.А. звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Старосинявської селищної ради до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання недійсним наказу та витребування у ОСОБА_3 земельної ділянки.
В обґрунтування вимог посилається на те, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 30 серпня 2017 року № 22-17904-СГ затверджено проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_2 земельної ділянки площею 2 га (кадастровий номер 6824484000:02:013:0027) та надано йому у власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населеного пункт у Новосинявської сільської ради Старосинявського району Хмельницької області. На підставі зазначеного наказу державним реєстратором 02 вересня 2017 року зареєстровано право власності ОСОБА_2 на вказану земельну ділянку. В подальшому, ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 11 жовтня 2017 р. відчужив її на користь ОСОБА_4 , яка в подальшому на підставі договору купівлі-продажу від 30 грудня 2017 року відчужила її на користь ОСОБА_5 , а потім ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу від 05 травня 2018 р. відчужив її на користь ОСОБА_6 , який на підставі договору купівлі продажу від 24 липня 2020 року відчужив її ОСОБА_3 .
Позивач вказує, що наказ від 30 серпня 2017 року № 22-17904-СГ підлягає визнанню недійсним, а земельна ділянка витребуванню на користь Старосинявської селищної ради, оскільки ОСОБА_2 не мав законного права на отримання спірної земельної ділянки, так як він вже раніше використав своє право на безоплатне отримання земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі для даного виду використання, а саме отримав у власність земельну ділянку такого ж виду в межах норм безоплатної приватизації, а саме: площею 1,89 га (кадастровий номер 6825081800:02:009:0415), що розташована за межами населених пунктів Гелетинецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, право власності на яку зареєстровано 25 липня 2017 року, на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 03 травня 2017 року №22-7974-СГ.
Оскільки земельна ділянка площею 2 га (кадастровий номер 6824484000:02:013:0027) для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населеного пункту Новосинявської сільської ради Старосинявського району Хмельницької області, вибула із земель державної власності внаслідок незаконного використання ОСОБА_2 права на повторну безоплатну передачуодного видувикористання,він немав правана їївідчуження,внаслідок чого ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 придбали її в особи, яка не мала права на отримання та відчуження, тому підлягає витребуванню у добросовісного набувача ОСОБА_7 на користь Старосинявської селищної ради.
З урахуванням п.24 Перехідних положень Земельного кодексу України, за яким з дня набрання чинності цим пунктом (27.05.2021)землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім окремих винятків, на теперішній час територіальні органи Держгеокадастру позбавлені права на розпорядження землями сільськогосподарського призначення, які в силу закону перейшли до комунальної власності, а земельна ділянка площею 2 га (кадастровий номер 6824484000:02:013:0027) для ведення особистого селянського господарства розташована за межами населеного пункту Новосинявської сільської ради Старосинявського району Хмельницької області, яка згідно рішення Хмельницькоїобласної ради увійшла до складу Старосинявської селищної обєданої територіальної громади, тому уповноваженим органом здійснюват повноваження щодо розпорядженнями землями сільськогосподарського призначення на вказаній територіїє Старосинявська селищна рада.
З оглядуна вищевикладене,прокурор просивсуд визнатинедійсним наказГоловного управліннядержгеокадастру уХмельницькій областівід 30 серпня 2017 року №22-17904-СГ, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_2 земельної ділянки площею 2 га (кадастровий номер 6824484000:02:013:0027) та надано йому у власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, та витребувати у ОСОБА_3 вказану земельну ділянки на користь Старосинявської селищної ради, а також просив стягнути на користь прокуратури Хмельницької області з відповідачів судовий збір, що сплачений при подачі позову та забезпечення позовної заяви.
Ухвалою судді Старосинявського районного суду від 25 серпня 2022 року відкрито провадження у вказаній справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загальногопозовного провадження.
13 вересня 2022 року представник відповідача Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області направив до суду відзив на позовну заяву, згідно якого просив відмовити в задоволені позову в частині визнання недійсним наказу від 30 серпня 2017 року № 22-17904-СГ, вказав, просить судові витрати не стягувати з Головного управління та покласти на відповідача ОСОБА_3 . Також у поданому відзиві представник зазначає, що ст.118 ЗК України встановлює вичерпний перелік документів, які подають разом із заявою заінтересованої особи, а ч. 7 цієї ж статті встановлює вичерпний перелік підстав для відмови у задоволенні такої заяви. Вказує, що ОСОБА_2 звертався із заявами, у яких зазначив, що він не скористався правом на безоплатну приватизацію земельних ділянок, а тому, видаючи оскаржуваний наказ, Головне управління Держгеокадастру в Хмельницькій області діяло відповідно до законодавства. Крім того, вказує, що рішення органів виконавчої влади (Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області) є актами індивідуальної дії та вичерпують себе в момент прийняття.
Керівником Летичівської окружної прокуратури 16 вересня 2022 року направлено до суду відповідь на відзив, в якому позивач просить відхилити доводи викладені у відзиві Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, оскільки службові особи Головного управління Держеокадастру у Хмельницькій області мали можливість перевірити наявність у власності ОСОБА_2 земельної ділянки даного виду використання та площі, раніше набутої в порядку безоплатної приватизації та не допустити порушень законодавства. Враховуючи що земельна ділянка з кадастровим номером 6824484000:02:013:0027 вибула із власності держави внаслідок незаконних дій ОСОБА_2 та Головного управління Дергеокадастру у Хмельницькій області, то спірний наказ від 30 серпня 2017 року №22-17904-СГ підлягає скасуванню у судовому порядку.
Ухвалою Старосинявського районного суду від 17 листопада 2022 року зупинено провадження у даній справі до припинення перебування відповідача ОСОБА_2 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан.
30 липня 2024 року ухвалою судді Старосинявського районного суду поновлено провадження у даній цивільній справі у зв`язку з звільненям ОСОБА_2 із військової служби в ЗСУ та призначено підготовче судове засідання.
05 вересня 2024 року ухвалою суду підготовче провадження у справі закрито та призначено розгляд справи по суті.
В судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити та визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій про передання у власність ОСОБА_2 земельну ділянку загальною площею 2 га (кадастровий номер 6824484000:02:013:0027); витребувати у добросовісного набувача ОСОБА_3 на користь держави в особі Старосинявської селищної ради дану земельну ділянку.
Представник Старосинявської селищноїради у судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомлений про день та час судового засідання, однак попередньо подав заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримує.
Представник відповідача Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області в судове засідання не з`явився, попередньо із поданим відзивом до суду подано заяву про розгляд справи без участі представника Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області.
Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в судове засідання повторно не з`явилися, хоча про час та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином, про причини неявки суд не повідомили, відзив на позов не подавали.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 в судове засідання повторно не з`явилися, хоча про час та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином, про причини неявки суд не повідомили, пояснення на позов не подавали.
Суд, заслухавши учасників справи, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, вважає що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно поданої заяви ОСОБА_8 27 квітня 2017 року звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області з проханням надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 2 га з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту Новосинявської сільської ради Старосинявського району Хмельницької області. Також, у поданій заяві ОСОБА_2 вказав, що правом на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства він не скористався.
Наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 16 червня 2017 р. №22-12336-СГ надано ОСОБА_2 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність із земель сільськогосподарського призначення державної власності з місцем розташування об`єкта землеустрою: за межами населеного пункту Новосинявської сільської ради Старосинявського району Хмельницької області.
Відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 30 серпня 2017 року №22-17904-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність" затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_2 та передано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку загальною площею 2 га з кадастровим номером 6824484000:02:013:0027 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану за межами населеного пункту Новосинявської сільської ради Старосинявського району Хмельницької області.
Водночас, як встановлено судом, відповідач ОСОБА_2 звертався до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області з проханням надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності з метою подальшої передачі безоплатно йому у власність для ведення особистого селянського господарства, а саме: орієнтовною площею 2 га, що розташована за межами населених пунктів Гелетинської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області.
Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області 03 травня 2017 року надало ОСОБА_2 дозвіл на розроблення документації із землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки у власність із земель сільськогосподарського призначення державної власності з місцем розташування об`єкта землеустрою, а саме: орієнтовний розмір ділянки 2 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, що розташована за межами населених пунктів Гелетинської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області (наказ № 22-7974-СГ від 03 травня 2017 року).
В подальшому, наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність" передано у власність відповідачу ОСОБА_2 земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, яка розташована за межами населених пунктів Гелетинської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області загальною площею 2 га з кадастровим номером 6825081800:02:009:0415 ( наказ № 22-14810-СГ від 14 липня 2017 року).
Як вбачається із інформаційної довідки № 301509255 від 25 травня 2022 року, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, за ОСОБА_2 на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області № 22-17904- СГ від 30 серпня 2017 року було зареєстровано 02 вересня 2017 року право власності за земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 2 га з кадастровим номером 6824484000:02:013:0027 та на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №22-14810-СГ від 14 липня 2017 року було зареєстровано 25 липня 2017 року право власності за земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 1,89 га з кадастровим номером 6825081800:02:009:0415.
Як встановлено із інформаційної довідки № 301741574 від 30 травня 2022 року, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, ОСОБА_2 дійсно будучи власником спірної земельної ділянки на підставі договору купівлі-продажу від 11 жовтня 2017 року серія та номер 1612, відчужив її на користь ОСОБА_4 , який посвідчено приватним нотаріусом Хмельницького районногонотаріального округуГайдамака О.В.,про щовнесено відомостідо реєстру11жовтня 2017року,індексний номеррішення 22768413.В подальшому ОСОБА_4 будучи власником спірної земельної ділянки на підставі договору купівлі-продажу від 30 грудня 2017 року серія та номер 1200, відчужила її на користь ОСОБА_5 , який посвідчено приватним нотаріусом Хмельницького районного нотаріального округу Щербатюк Н.М., про що внесено відомості до реєстру 30 грудня 2017 року, індексний номер рішення 24256005. Потім ОСОБА_5 , будучи власником спірної земельної ділянки на підставі договору купівлі-продажу від 05 травня 2018 року серія та номер 3395, відчужила її на користь ОСОБА_6 , який посвідчено приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Оксанюк А.А., про що внесено відомості до реєстру 05 травня 2018 року, індексний номер рішення 26017912. В подальшому ОСОБА_6 будучи власником спірної земельної ділянки на підставі договору купівлі-продажу від 24 липня 2020 року, серія та номер 951, відчужив її на користь ОСОБА_9 , який посвідчено приватним нотаріусом Літинського районного нотаріального округу Жуковською І.В., про що внесено відомості до реєстру 24 липня 2020 року, індексний номер рішення 37471717.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ч. 1 ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішеннями органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Відповідно до ч. 3 ст.116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян проводиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, проводиться один раз по кожному виду використання (ч. 4 ст. 116 ЗК України).
Частиною 6 ст.118 ЗК України, передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2 гектара.
П. (г) ч.3 ст.152 ЗК України визначено спосіб захисту прав на земельні ділянки у спосіб визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Судом достовірно встановлено, що на час видачі 30серпня 2017 року ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області наказу № 22-17904-СГ про затвердження проекту землеустрою, щодо відведення ОСОБА_2 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства у власність з кадастровим номером 6824484000:02:013:0027 площею 2 га, що розташована за межами населеного пункту Новосинявської сільської ради Старосинявського району Хмельницької області, та надання даної ділянки ОСОБА_2 у власність, останній уже використав своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок для даного виду використання (наказ № 22-14810- СГ від 14 липня 2017 року).
В силу вимог ст.ст. 116, 121 ЗК України у приватну власність громадян України не можуть безоплатно передаватися із земель державної власності земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства у більшому розмірі, ніж 2,0 гектара. Отже, закон прямо забороняє органам виконавчої влади передавати в приватну власність землі сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства, якщо площа ділянки більше вказаного розміру.
Таким чином, враховуючи, що відповідач ОСОБА_2 реалізував своє право на безоплатне одержання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства більше одного разу за цим видом використання, суд дійшов висновку, що наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 30 серпня 2017 року №22-17904-СГ про затвердження проекту землеустрою та передання у власність ОСОБА_2 земельної ділянки загальною площею 2 га (кадастровий номер 6824484000:02:013:0027), що розташована за межами населеного пункту Новосинявської сільської ради Старосинявського району Хмельницької області, прийнятий із порушенням вимог ст.ст.116,121 ЗК України.
Відповідно до частин першої, другоїстатті 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
Стаття 15 ЦК Українипередбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до частин першої, другоїстатті 16 ЦК Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Частиною 1 статті 387 ЦК України визначено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
За змістом ч. 1 ст. 330 ЦК України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.
Згідно з ч. 1 ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Згідно висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 22 січня 2020 року у справі № 910/1809/18, власник з дотриманням вимогстатті 388 ЦК Україниможе витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування не потрібно визнавати недійсними рішення органів державної влади чи місцевого самоврядування, які вже були реалізовані і вичерпали свою дію, оскаржувати весь ланцюг договорів та інших правочинів щодо спірного майна (пункт 34). Схожі за змістом правові висновки містяться й у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16 (пункти 148-150).
Відповідно до п.52 постанови Великої Палати Верховного Суду №922/614/19 від 11.02.2020 року позивач у межах розгляду справи про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння вправі посилатися, зокрема, на незаконність зазначених наказів без заявлення вимоги про визнання їх незаконними та скасування, оскільки такі рішення за умови їх невідповідності закону не тягнуть правових наслідків, на які вони спрямовані. Подібні за змістом висновки сформульовані Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постановах від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18), від 22 січня 2020 року у справі № 910/1809/18 (провадження №12-148гс19) щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, відступати від яких Велика Палата Верховного Суду не вбачає правових підстав.
Також, у п.147 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №183/1617/16 зазначено, що для витребування майна оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника. Подібні за змістом висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у справі №911/3681/17, від 01.10.2019 у справі № 911/2034/16, від 15.10.2019 у справі №911/3749/17, від 19.11.2019 у справі № 911/3680/17.
Крім того, у п. 10.10 постанови Верховного Суду від 10.12.2021 №924/454/20 зазначено, що позивач у межах розгляду справи про витребування майна з чужого володіння вправі посилатися, зокрема, на незаконність рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування, без заявлення вимоги про визнання його недійсним. Таке рішення за умови його невідповідності закону не тягне правових наслідків, на які воно спрямоване.
З урахуванням наведених вимог закону і встановлених фактичних обставин справи, суд дійшов висновку, що оскільки всупереч вимогам ст.ст. 116, 121 ЗК України ОСОБА_2 отримав у власність земельну ділянку площею 2 га (кадастровий номер 6824484000:02:013:0027) в порядку приватизації неправомірно і не мав права відчужувати 11.10.2017 року її користь ОСОБА_4 , яка в подальшому на підставі договору купівлі-продажу від 30 грудня 2017 відчужила її на користь ОСОБА_5 , яка на підставі договору купівлі-продажу відчужила вказану вказану земельну ділянку на користь ОСОБА_6 , який відчужив її ОСОБА_9 , якій вказана земельна ділянка на даний час належить на праві власності, тому ця ділянка вибула із земель державної власності поза волею належного розпорядника і позовні вимоги щодо її витребування від добросовісного набувача є обґрунтованими та доведеними.
У той же час для витребування нерухомого майна оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування не є ефективним способом захисту права власника. Застосування судом того чи іншого способу захисту має призводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту.
У даній справі, задоволення позовних вимог про визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру від 30серпня 2017 року № 22-17904-СГ не призведе до поновлення прав позивача, відновлення володіння, користування або розпорядження спірною земельною ділянкою, а отже, такі вимоги не є ефективним способом захисту права позивача, та з цих підстав задволенню не підлягають.
Виходячи з обставин справи, належним способом захисту прав позивача є вимоги про витребування майна із чужого незаконного володіння, які і підлягають задоволенню, а рішення суду про витребування з незаконного володіння відповідача нерухомого майна саме по собі є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем.
При цьому, при вирішенні вимог про витребування майна суд враховує, що відповідно до практики ЄСПЛ (рішення ЄСПЛ у справах «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1986 року, «Щокін проти України» від 14 жовтня 2010 року, «Сєрков проти України» від 7 липня 2011 року, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23 листопада 2000 року, «Булвес» АД проти Болгарії» від 22 січня 2009 року, «Трегубенко проти України» від 2 листопада 2004 року, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. ЄСПЛ констатує порушення статті 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.
Критерій законності означає, що втручання держави у право власності особи повинно здійснюватися на підставі закону - нормативно-правового акту, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм.
Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися «значною свободою (полем) розсуду». Втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправдане за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.
Принцип «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар».
З огляду на характер спірних правовідносин та встановлені судом обставини, не вбачається невідповідності заходу втручання держави в право власності ОСОБА_3 критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, так і порушення принципу пропорційності, котрі сформовані у сталій практиці ЄСПЛ.
Земля, як основне національне багатство, що перебуває під особливою охороною держави, є об`єктом права власності Українського народу, а органи державної влади або органи місцевого самоврядування здійснюють права власника від імені народу, в тому числі й тоді, коли приймають рішення щодо розпорядження землями державної або комунальної власності.
Прийняття рішення про передачу земель державної або комунальної власності в приватну власність позбавляє Український народ загалом (стаття 13 Конституції України) правомочностей власника землі в тому обсязі, який дозволяє її статус як землі державної або комунальної власності. В цьому контексті в сфері земельних правовідносин важливу роль відіграє конституційний принцип законності набуття та реалізації права власності на землю в поєднанні з додержанням засад правового порядку в Україні, відповідно до яких органи державної влади або органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (статті 14, 19 Конституції України).
Отже правовідносини, пов`язані з вибуттям земель із державної власності, становлять «суспільний», «публічний» інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, на підставі якого земельна ділянка вибула з державної або комунальної власності, такому суспільному інтересу не відповідає.
При вирішенні питання розподілу судових витрат, суд на підставі ст.141 ЦПК України, зважаючи на часткове задоволення позову, вважає, що з відповідачів пропорційно на користь Хмельницької обласноїпрокуратурипідлягає стягненню судовий збір, сплачений при зверненні до суду за одну вимогу в сумі 2481 грн та за заяву про забезпечення позову в сумі 1240,50 грн, а всього 3721,50 грн. понесених судових витрат.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 81, 128, 141, 264-265, 346 ЦПК України, ст.ст. 90, 116, 121, 152 ЗК України, ст.ст. 330, 387, 388 ЦК України суд,
у х в а л и в:
Позовзадовольнити частково.
Витребувати у ОСОБА_3 на користь Старосинявської селищної ради (код ЄДРПОУ 04402824) земельну ділянку загальною площею 2 га (кадастровий номер 6824484000:02:013:0027) для ведення особистого селянського господарства, що розташована за межами населених пунктів Старосинявської територіальної громади Хельницького району Хмельницької області.
У задоволенні решти вимог відмовити.
Стягнути з відповідачів Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Хмельницької обласної прокуратури понесені судові витрати по 1240,50 грн. з кожного.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Летичівська окружна прокуратура, вул. Чорновола, 3, смт Летичів, Хмельницький район, Хмельницька область, код ЄДРПОУ Хмельницької обласної прокуратури 02911102.
Старосинявська селищна рада Хмельницької області, місце знаходження: вул. І.Франка,8, смт Стара Синява, Хмельницька область, код ЄДПОУ 04402824.
Відповідач: Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, код ЄДРПОУ 39767479, вул. Інститутська 4/1, м. Хмельницький.
Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: ОСОБА_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: ОСОБА_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: ОСОБА_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 , номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .
Повне судове рішення складено 24 жовтня 2024 року.
Головуюча суддя Галиш І.Б.
Суд | Старосинявський районний суд Хмельницької області |
Дата ухвалення рішення | 22.10.2024 |
Оприлюднено | 28.10.2024 |
Номер документу | 122542323 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: |
Цивільне
Старосинявський районний суд Хмельницької області
Галиш І. Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні