Ухвала

від 15.10.2024 по справі 910/5959/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

15 жовтня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/5959/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н. О.,

секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,

за участю представників:

позивача - Тарасюка В. А. (адвокат),

відповідача - Пустового М. В. (адвокат),

розглянув касаційну скаргу Державного підприємства "Науково-технічний комплекс "Імпульс" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.10.2023 (суддя Селівон А. М.) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2024 (головуючий - Михальська Ю. Б., судді Іоннікова І. А., Тищенко А. І.) у справі

за позовом фізичної особи-підприємця Примаченка В`ячеслава Феліксовича

до Державного підприємства "Науково-технічний комплекс "Імпульс"

про розірвання договору та усунення перешкод в користуванні майном.

ВСТАНОВИВ:

15.04.2023 фізична особа-підприємець Примаченко В`ячеслав Феліксович (далі - ФОП Примаченко В. Ф., Підприємець, орендар, позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом (в редакції заяви про зміну предмета позову від 14.07.2023) до Державного підприємства "Науково-технічний комплекс "Імпульс" (далі - ДП "НТК "Імпульс", Підприємство, орендодавець, відповідач) про:

1) визнання недійсним одностороннього правочину, оформленого повідомленням ДП "НТК "Імпульс" від 22.09.2022 (далі - односторонній правочин від 22.09.2022, оспорюваний правочин), адресованим Підприємцю про припинення дії з 22.10.2022 договору оренди № 20/11-20 нерухомого майна, що належить до державної власності, укладеного 20.11.2020 між відповідачами (далі - договір оренди від 20.11.2020, договір № 20/11-20);

2) розірвання договору оренди від 20.11.2020;

3) зобов`язання орендодавця усунути будь-які перешкоди орендарю у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном та надати доступ до власного майна, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Горлівська, 226/228, посилаючись на положення статей 3, 16, 203, 215, 317, 321, 391, 525, 611, 612, 629, 651, 762 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 20, 42, 188, 193, 216, 235, 236, 283 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статті 24 Закону України від 03.10.2019 № 157-IX "Про оренду державного та комунального майна", чинного з 01.02.2020 (далі - Закон України № 157-IX), підпунктів 2, 5 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) від 27.05.2022 № 634 "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану", чинної з 01.06.2022 (далі - постанова КМУ № 634).

Позовна заява обґрунтовується тим, що:

1) односторонній правочин від 22.09.2022, яким припинено з 22.10.2022 договір оренди від 20.11.2020, вчинено Підприємством за відсутності на те правових підстав, визначених статтею 24 Закону України № 157-IX та договором № 20/11-20, а тому оспорюваний правочин підлягає визнанню недійсним з метою відновлення порушених прав позивача;

2) орендодавцем допущено істотне порушення умов договору оренди від 20.11.2020, яке проявилося в позбавленні орендаря доступу до орендованого приміщення та належного Підприємцю рухомого майна, яке там перебуває, що є підставою для дострокового розірвання вказаного договору згідно частиною 2 статті 651 ЦК України та поновлення порушеного права власності позивача шляхом усунення перешкод в користуванні та розпорядженні належним йому майном, що знаходиться в орендованому приміщенні.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.10.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2024, позов задоволено частково. Визнано недійсним односторонній правочин від 22.09.2022 та розірвано договір оренди від 20.11.2020, укладений між відповідачами.

Рішення та постанова мотивовані посиланням на положення статей 202, 203, 215, 321, 391, 525, 526, 530, 610, 611, 615, 629, 651, 762 ЦК України, статей 188, 207, 218, 235- 237, 283, 286, 291 ГК України), статей 16, 17, 19, 20, 24 Закону України № 157-IX, пунктів 4, 5 Методики розрахунку орендної плати за державне майно, затвердженої постановою КМУ від 28.04.2021 № 630, підпунктів 2, 5 пункту 1 та пункту 5 постанови КМУ № 634, статей 13, 73, 74, 76, 77, 86, 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), застосовуючи які, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог з огляду на те, що:

1) оскільки правовідносини сторін, які виникли в зв`язку з укладенням договору оренди від 20.11.2020, з 01.06.2022 мають здійснюватися з урахуванням положень підпунктів 2, 5 пункту 1 постанови КМУ № 634, згідно з якими орендарі державного майна, розміщеного, зокрема на території м. Києва, в період з 24.02.2022 до 30.09.2022 звільняються від орендної плати без окремого рішення орендодавця, та зважаючи на дату укладення вказаного договору (20.11.2020), тобто до 24.02.2022, та місцезнаходження орендованого приміщення (у м. Києві), то в силу вимог постанови КМУ № 634 в орендодавця не було жодних підстав для нарахування та стягнення з ФОП Примаченка В. Ф. орендної плати за період з 24.02.2022 до 30.09.2022, як наслідок, у Підприємця не виникли зобов`язання зі внесення орендної плати станом на 22.09.2022 за вказаний спірний період;

2) наявність заборгованості з оплати комунальних послуг, що виникли у зв`язку з користуванням предметом оренди, не може бути визнана підставою для припинення договору оренди від 20.11.2020, оскільки заборгованість з оплати комунальних платежів не входить до складу орендної плати, передбаченої договором оренди, та регулюється іншим правочином (договором про відшкодування комунальних послуг від 20.11.2020 № 20/11-20 ККП), укладеним між сторонами;

3) зважаючи на відсутність станом на 22.09.2022 у ФОП Примаченка В. Ф. заборгованості з орендної плати, а також неможливості врахування заборгованості з оплати комунальних послуг за договором від 20.11.2020 № 20/11-20 КПП на обґрунтування підстав для розірвання договору оренди, підстави для припинення відповідачем в односторонньому порядку договору № 20/11-20 у зв`язку з наявністю заборгованості позивача з орендної плати та комунальних послуг відсутні;

4) норми статті 19 Закону України № 157-IX та пункту 5 постанови КМУ № 634, якими передбачено можливість відмови в продовженні договору оренди у випадку необхідності орендованого приміщення для власних потреб балансоутримувача, не надають відповідачу права на одностороннє розірвання договору оренди від 20.11.2020 зі строком дії до 20.10.2023, позаяк регулюють порядок відмови орендодавця (балансоутримувача) саме від продовження договору оренди на новий строк, зокрема шляхом надсилання балансоутримувачем орендарю повідомлення про непродовження договору оренди за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди, а не більш як рік до закінчення строку дії договору;

5) повідомлення ДП "НТК "Імпульс" від 22.09.2022 не містить такої підстави для одностороннього розірвання договору як порушення орендарем умов пункту 5.7 договору № 20/11-20 (обов`язок орендаря застрахувати орендоване майно), як наслідок, таке порушення, якщо воно навіть існувало, не було покладено на обґрунтування права відповідача на одностороннє розірвання договору оренди від 20.11.2020 та не може свідчити про законність такого розірвання. Тим більше, що орендоване майно було застраховане Підприємцем до 14.01.2022, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією договору страхування відповідальності перед третіми особами від 14.01.2021 № 111-1.21.003;

6) таким чином, припинення договору № 20/11-20 орендодавцем в односторонньому порядку, яке оформлено повідомленням від 22.09.2022, за відсутності визначених договором підстав для його одностороннього розірвання (зважаючи на встановлені судом обставини відсутності заборгованості позивача з орендної плати та відсутність будь-яких інших підстав для одностороннього розірвання договору оренди від 20.11.2020), є порушенням норм статей 525, 651 ЦК України та статті 24 Закону України № 157-IX, в зв`язку з чим оспорюваний правочин підлягає визнанню недійсним на підставі частини 1 статті 203 та частин 1, 3 статті 215 цього Кодексу;

7) пунктом 9.2 договору оренди від 20.11.2020 не визначено підстав для застосування до орендаря відповідальності у виді односторонньої відмови від виконання свого зобов`язання управненою стороною зі звільненням її від відповідальності за це (шляхом обмеження орендарю доступу до орендованого приміщення), тому за умов відсутності порушення Підприємцем договірних зобов`язань, зокрема в частині внесення орендної плати з огляду на звільнення орендаря від її сплати в спірний період згідно з положеннями постанови КМУ № 634, не допускається застосування орендодавцем стосовно орендаря такої оперативно-господарської санкції, як припинення доступу до орендованого приміщення, взяття приміщення під охорону та його опечатування, а також заміну замків у вказаному приміщенні, які було застосовано орендодавцем згідно з повідомленням від 11.07.2022 саме в зв`язку із заборгованістю позивача з орендної плати. За таких обставин прийняття ДП "НТК "Імпульс" в односторонньому порядку рішення про відмову від виконання свого зобов`язання шляхом припинення доступу позивачу до орендованого приміщення є необґрунтованим та безпідставним порушенням Підприємством умов договору № 20/11-20, зокрема передбаченого пунктом 7.2 цього договору обов`язку орендодавця не вчиняти незаконних дій, які би перешкоджали орендарю користуватися орендованим майном;

8) оскільки матеріалами справи підтверджується факт невиконання орендодавцем передбаченого договором оренди від 20.11.2020 обов`язку забезпечити орендарю постійний та безперешкодний доступ до орендованого приміщення, що є істотним порушенням умов зазначеного договору, то враховуючи мету його укладення, наявні правові підстави для дострокового розірвання укладеного між сторонами договору № 20/11-20 згідно з частиною 2 статті 651 ЦК України.

Разом з тим, оскільки позивач не довів належними та допустимими доказами як факту належності позивачу на праві власності спірного рухомого майна (товару та речей приватного користування), так і факту перебування такого майна станом на 11.07.2022 в орендованому приміщенні, зокрема, його переліку, вартості тощо, суд першої інстанції дійшов висновку про недоведеність порушення відповідачем права власності позивача та зумовлену цим відсутність підстав для задоволення позовної вимоги про усунення перешкод у здійсненні позивачем права користування та розпорядження своїм майном, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Горлівська, 226/228.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду та постановою суду апеляційної інстанції, ДП "НТК "Імпульс" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить зазначені судові рішення скасувати в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсним одностороннього правочину від 22.09.2022 і про розірвання договору оренди від 20.11.2020 та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.09.2024 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ДП "НТК "Імпульс" на рішення Господарського суду Господарського суду міста Києва від 11.10.2023 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2024 у справі № 910/5959/23 та призначено її до розгляду на 15.10.2024.

На обґрунтовування наявності підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, скаржник посилається на неврахування судами попередніх інстанцій висновку щодо застосування норм частини 3 статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (чинного до 31.01.2020) та статті 24 Закону України № 157-IX (в контексті того, що істотне порушення орендарем такої умови договору оренди комунального майна, як систематичне (два і більше разів) своєчасне (у строк встановлений договором) невнесення орендної плати або несплата її повністю, а також невиконання сторонами інших своїх зобов`язань, в тому числі несплата інших обов`язкових платежів, є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання договору оренди в судовому порядку та повернення орендованого майна орендодавцю), викладеного в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.12.2022 у справі № 925/421/21.

ФОП Примаченко В. Ф. у відзиві на касаційну скаргу просить закрити касаційне провадження в справі згідно з пунктом 5 частини 1 статті 296 ГПК України, оскільки висновки щодо застосування норм права, які викладено в постанові Верховного Суду від 21.12.2022 у справі № 925/421/21, стосуються правовідносин, що не є подібними зі спірними правовідносинами в цій справі.

Судами попередніх інстанцій встановлено такі фактичні обставини:

- за результатами проведеного відповідно до Закону України № 157-IX електронного аукціону від 16.11.2020 № UA-PS2020-10-28-000067-3 між ДП "НТК "Імпульс" (орендодавець) та ФОП Примаченком В. Ф. (орендар) укладено договір № 20/11-20, за умовами пунктів 1.1- 1.3, 2.1, 2.2, 2.5 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно (далі - Майно) площею 167,9 м2, що розміщене на першому поверсі корпусу експериментально-виробничих майстерень літ. "Б" та знаходиться за адресою: 02121, м. Київ, вул. Горлівська, 226/228, перебуває на балансі Підприємства, вартість якого визначено згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на 31 липня 2020 року і становить 3 151 000 грн без врахування ПДВ. Майно передається в оренду з метою використання під магазин-склад сантехніки та опалювальних систем. Стан майна на момент укладення договору визначається в акті приймання-передавання. Передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно. Власником майна залишається держава, а орендар користується ним протягом строку дії договору. Орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний в пункті 10.1 цього договору. Обов`язок щодо складання акта приймання-передавання майна в оренду покладається на орендодавця;

- згідно з пунктами 3.1, 3.2, 3.5, 10.1, 10.4 договору оренди від 20.11.2020 орендна плата перераховується орендарем щомісячно у строк не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, і спрямовується: 30 відсотків від суми орендної плати - до Державного бюджету, а 70 відсотків від суми орендної плати - на рахунок орендодавця. Надання послуг щомісяця оформлюється відповідними двосторонніми актами по одному примірнику для кожної сторони, один з яких обов`язково завіряється та повертається орендодавцю не пізніше 3 календарних днів з моменту отримання таких актів. До 20 числа орендар зобов`язаний надавати орендодавцеві інформацію про перерахування орендної плати за попередній місяць (копію платіжного доручення з відміткою обслуговуючого банку про перерахування орендної плати до Державного бюджету України). На вимогу орендодавця орендар зобов`язаний проводити звіряння взаєморозрахунків по орендних платежах і оформляти відповідні акти звіряння. Орендна плата визначається на підставі протоколу електронного аукціону від 16.11.2020 № 11А-Р8-2020-10-28-000067-3 та становить 40 000 грн з ПДВ за місяць оренди. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на розрахований державними органами статистики індекс інфляції за наступний місяць. Цей договір укладено на строк 2 роки 11 місяців, що діє з 20 листопада 2020 року по 20 жовтня 2023 року. У разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення цього договору або зміну його умов протягом одного місяця після закінчення строку його чинності договір продовжується за згодою сторін на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені цим договором. Зазначені дії оформлюються додатковим договором, який є невід`ємною частиною договору, при обов`язковій наявності дозволу суб`єкта, уповноваженого управляти майном;

- на виконання умов договору оренди від 20.11.2020 орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування державне нерухоме майно площею 167,9 м2, що розміщене на першому поверсі корпусу експериментально-виробничих майстерень літ. "Б" та знаходиться за адресою: 02121 м. Київ, вул. Горлівська, 226/228, перебуває на балансі ДП "НТК "Імпульс", на підтвердження чого 20.11.2020 орендодавцем та орендарем без зауважень було підписано та скріплено печатками акт приймання-передавання орендованого майна (додаток до договору оренди). Факт отримання вказаного нерухомого майна в оренду, його характеристики та факт подальшого користування ФОП Примаченком В. Ф. орендованим майном, зокрема до початку введення воєнного стану в Україні 24.02.2022, сторонами не заперечується;

- пунктом 5.9 № 20/11-20 передбачено, що орендар зобов`язується здійснювати витрати, пов`язані з утриманням орендованого майна, протягом 15 робочих днів після підписання цього договору укласти з орендодавцем договір про відшкодування витрат орендодавця на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю відповідно до тарифів, встановлених для такої групи споживачів;

- 20.11.2020 між ДП "НТК "Імпульс" (балансоутримувач) та ФОП Примаченком В. Ф. (орендар) укладено договір № 20/11-20 ККП про відшкодування комунальних послуг, за умовами пунктів 1.2, 2.1, 2.2, 3.2.3, 3.4.5, 5.1 якого на підставі договору оренди від 20.11.2020 орендар відшкодовує балансоутримувачу витрати за спожиту електроенергію та воду згідно з показниками лічильника та діючих тарифів, а також за комунальні послуги та відшкодування плати за землю, а балансоутримувач забезпечує обслуговування та експлуатацію орендованого приміщення (далі - приміщення), що знаходиться в будівлі за адресою: м. Київ, вул. Горлівська 226/228 (далі - будівля), загальною площею 167,9 м2, а також утримання прибудинкової території. Орендар відшкодовує балансоутримувачу компенсацію за користування комунальними послугами до 10 числа місяця, наступного за звітним. Надання вказаних послуг щомісяця оформлюється відповідними двосторонніми актами по одному примірнику для кожної сторони, один з яких обов`язково завіряється та повертається балансоутримувачу не пізніше 5 робочих днів з моменту отримання таких актів орендарем. Орендаря зобов`язується не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним місяцем, вносити плату на рахунок балансоутримувача будівлі, за комунальні послуги згідно виставлених балансоутримувачем рахунків. Балансоутримувач зобов`язується виставляти рахунки орендарю за комунальні послуги за діючими розцінками і тарифами. Цей договір набирає чинності з моменту підписання сторонами договору. Договір діє до закінчення дії договору оренди від 20.11.2020, якщо сторони не домовляться про інше;

- 30.05.2022 на адресу ФОП Примаченка В. Ф. надійшло повідомлення ДП "НТК "Імпульс" від 03.05.2022 про необхідність погашення заборгованості за договором оренди від 20.11.2020 та за договором про відшкодування комунальних послуг від 20.11.2020 № 20/11-20 ККП на загальну суму 91 537,06 грн;

- після отримання вказаного листа-повідомлення Підприємець звернувся до бухгалтерії Підприємства з вимогою надання розрахунків заборгованості за вказаними договорами з урахуванням дії на території України воєнного стану та невикористання позивачем орендованого майна та усних домовленостей про призупинення платежів на час воєнного стану. Проте жодних розрахунків заборгованості з орендної плати та комунальних платежів позивачу надано не було;

- 11.07.2022 відповідач надіслав позивачу повідомлення від 11.07.2022 про застосування оперативно-господарських санкцій згідно з пунктом 9.2 договору 20/11-20 у виді припинення з 11.07.2022 доступу ФОП Примаченку В. Ф. і будь-яким його працівникам та уповноваженим особам до орендованого приміщення, що розташоване за адресою м. Київ, вул. Горлівська, 226/228 ; взяття приміщення площею 167,9 м2, що розташоване за вказаною адресою, під охорону та його опечатування 11.07.2022, а також заміну замків у цьому приміщенні. Зазначені оперативно-господарські санкції застосовано Підприємством у зв`язку з наявністю заборгованості Підприємця за договором оренди від 20.11.2020 в розмірі 97196,15 грн і за договором про відшкодування комунальних послуг від 20.11.2020 № 20/11-20 ККП - в сумі 21 708,45 грн, та діятимуть до моменту повного погашення заборгованості. Факт надсилання вказаного повідомлення на адресу орендаря підтверджується наявною у матеріалах справи копією опису вкладення від 11.07.2022;

- 27.07.2022 орендар направив на адресу орендодавця для підписання додаткова угода від 01.07.2022 про припинення договору № 20/11-20 за згодою сторін відповідно до пункту 10.7. цього договору. Факт надсилання вказаної додаткової угоди на адресу відповідача та її отримання останнім 11.08.2022 підтверджується наявними в матеріалах справи копіями накладної від 27.07.2022 № 0308301461474, опису вкладення від 27.07.2022 та копією скріншоту повідомлення про вручення відправлення № 0308301461474 адресату. Проте відповідачем вказану додаткову угоду залишено без реагування;

- вважаючи дії орендодавця щодо недопущення позивача до орендованого приміщення та майна, що там знаходиться, неправомірними, 04.08.2022 орендар звернувся до Національної поліції з заявою про скоєння кримінального правопорушення, передбаченого статтею 356 Кримінального кодексу України службовими особами орендодавця, а саме директором ДП "НТК "Імпульс" Куценком Г. В. За заявою Примаченка В`ячеслава Феліксовича до Дарницького управління ГУ Національної поліції України в м. Києві про самоправні дії Куценка Г. В. було зареєстровано кримінальне провадження № 1202210520001668 від 04.08.2022;

- Підприємство звернулося до орендаря з повідомленням від 22.09.2022 про припинення договору оренди від 20.11.2020 та договору про відшкодування комунальних послуг від 20.11.2020 № 20/11-20 ККП, за змістом якого орендодавець повідомив Підприємця про припинення дії договору оренди з 22.10.2022 на підставі пункту 10.7 цього договору (внаслідок одностороннього дострокового розірвання договору управненою стороною), а також про право орендодавця на притримання майна орендаря, яке знаходиться у орендованих приміщеннях, до виконання орендарем вимог орендодавця щодо погашення заборгованості з орендної плати та комунальних платежів. Факт надсилання повідомлення від 22.09.2022 на адресу позивача підтверджується описом вкладення від 23.09.2022 № 0212114151650;

- у повідомленні від 22.09.2022 підставами для дострокового припинення договору оренди від 20.11.2020 в односторонньому порядку за ініціативою орендодавця зазначено: наявність заборгованості з орендної плати та комунальних платежів, яка станом на 01.09.2022 становить 181 117,78 грн, необхідність використання орендованого позивачем майна для здійснення власної виробничої діяльності ДП "НТК "Імпульс", а саме для розширення обсягів такої діяльності із виконання державного оборонного замовлення під час воєнного стану, наявність інших порушень умов договору оренди зі сторони ФОП Примаченка В. Ф. У вказаному повідомленні Підприємство також зазначило про відсутність підстав для підписання надісланої позивачем додаткової угоди від 01.07.2022 про припинення договору оренди за взаємною згодою, оскільки вона направлена на адресу орендодавця лише 27.07.2022, тобто більш пізньою датою та не відображає реальних правовідносин сторін;

- 18.10.2022 ФОП Примаченко В. Ф. повторно звернувся до ДП "НТК "Імпульс" із листом-пропозицією про дострокове припинення (розірвання) договору № 20/11-20 за згодою сторін на підставі частини 2 статті 24 Закону України № 157-IX та підписання додаткової угоди про припинення договору оренди від 20.11.2020 за згодою сторін. Факт надсилання вказаної пропозиції з доданим до неї проєктом додаткової угоди на адресу відповідача та її отримання 20.10.2022 підтверджується наявними в матеріалах справи копіями накладної від 18.10.2022 № 0308301579009, описом вкладення від 18.10.2022 та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0308301579009. Проте вказану пропозицію про розірвання договору № 20/11-20 за згодою сторін залишено орендодавцем без задоволення з огляду на те, що відповідач вважає договір оренди припиненим з 22.10.2022 на підставі повідомлення від 22.09.2022;

- 24.10.2022 позивач звернувся до відповідача з листом-застереженням про недопустимість вирішення господарського спору шляхом скоєння кримінального правопорушення, факт надсилання якого на адресу відповідача підтверджується наявними в матеріалах справи копіями накладної від 24.10.2022 № 0308301631183 та опису вкладення від 24.10.2022. Вказаний лист-застереження 25.10.2022 вручено орендодавцю, проте залишено ним без відповіді;

- 10.01.2023 позивач направив на адресу ДП "НТК "Імпульс" листа з вимогою про зняття обмежень та надання доступу позивачу до власного рухомого майна за адресою: м. Київ, вул. Горлівська, 226/228, факт надсилання якого на адресу відповідача підтверджується наявними в матеріалах справи копіями накладної від 10.01.2023 № 0308301575658 та опису вкладення від 09.01.2023, Однак зазначений лист залишено без відповіді.

Згідно з частиною 1 статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Оскільки вимоги поданої касаційної скарги стосуються незгоди відповідача із судовими рішеннями судів попередніх інстанцій виключно в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсним одностороннього правочину від 22.09.2022 та розірвання договору оренди від 20.11.2020, то їх касаційний перегляд здійснюється лише в частині задоволених позовних вимог.

Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, відзиву на неї, матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність закриття касаційного провадження у справі № 910/5959/23 з огляду на таке.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права, одним з елементів якого є принцип правової визначеності.

Ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже, системність і послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Суб`єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії. Правові норми та судова практика підлягають застосуванню таким чином, яким вони є найбільш очевидними та передбачуваними для учасників цивільного обороту в Україні.

При цьому право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

У рішенні ЄСПЛ від 02.03.1987 у справі "Monnell and Morris v. the United Kingdom" (§ 56) зазначалося, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

Зазначена норма процесуального права спрямована на формування усталеної судової практики вирішення господарських спорів, що виникають з подібних правовідносин, а її застосування судом касаційної інстанції свідчитиме про дотримання принципу правової визначеності.

Відповідно до частин 1, 3 статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Статтею 615 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов`язання або воно припиняється.

За змістом положень частин 1, 2 статті 24 Закону України № 157-IX договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його укладено; укладення з орендарем договору концесії такого майна; приватизації об`єкта оренди орендарем (за участю орендаря); припинення юридичної особи - орендаря або юридичної особи - орендодавця (за відсутності правонаступника); смерті фізичної особи - орендаря; визнання орендаря банкрутом; знищення об`єкта оренди або значне пошкодження об`єкта оренди. Договір оренди може бути достроково припинений за згодою сторін. Договір оренди може бути достроково припинений за рішенням суду та з інших підстав, передбачених цим Законом або договором.

Згідно з підпунктами 2, 5 пункту 1 постанови КМУ № 634 (чинної з 01.06.2022) установлено, що на період воєнного стану, але у будь-якому разі не довше ніж до 30 вересня 2022 р., за договорами оренди державного майна, чинними станом на 24 лютого 2022 р. або укладеними після цієї дати за результатами аукціонів, що відбулися 24 лютого 2022 р. або раніше, звільняються від орендної плати орендарі, які використовують майно, розміщене на територіях Київської, Чернігівської, Сумської, Харківської, Запорізької, Миколаївської областей і м. Києва (крім адміністративно-територіальних одиниць на визначених територіях). Звільнення або перерахунок орендної плати відповідно до цього пункту здійснюється без окремого рішення орендодавця.

Судами попередніх інстанцій достеменно встановлено і скаржником не спростовано той факт, що в силу вимог підпунктів 2, 5 пункту 1 постанови КМУ № 634 Підприємець як орендар державного нерухомого майна, розташованого на території м. Києва, в спірний період (з 24.02.2022 до 30.09.2022) був звільнений від внесення орендної плати без окремого рішення орендодавця, в зв`язку з чим в орендодавця не було жодних підстав для нарахування ФОП Примаченку В. Ф. орендної плати в зазначений період, та, як наслідок, станом на 22.09.2022 у Підприємства не було визначених законом і договором підстав для одностороннього розірвання договору оренди від 20.11.2020 з огляду на відсутність заборгованості орендаря з орендної плати, що в свою чергу свідчить про наявність передбачених частиною 1 статті 203 та частинами 1, 3 статті 215 ЦК України підстав для визнання недійсним оспорюваного одностороннього правочину від 22.09.2022 як вчиненого з порушенням норм статей 525, 615 та частини 3 статті 651 цього Кодексу, статті 24 Закону України № 157-IX.

Водночас суди достовірно встановили факт невиконання орендодавцем передбаченого договором оренди від 20.11.2020 обов`язку забезпечити орендарю постійний та безперешкодний доступ до орендованого приміщення, оскільки Підприємство згідно з листом-повідомленням від 11.07.2022 безпідставно застосувало до орендаря таку оперативно-господарську санкцію, як припинення доступу до орендованого приміщення шляхом взяття приміщення під охорону, його опечатування та заміни замків у вказаному приміщенні, що в розумінні частини 2 статті 651 ЦК України є істотним порушенням орендодавцем умов зазначеного договору та достатньою підставою для його дострокового розірвання.

Колегія суддів зауважує, що висновок судів попередніх інстанцій про зумовлену підпунктами 2, 5 пункту 1 постанови КМУ № 634 відсутність виникнення в орендаря заборгованості з орендної плати в спірний період узгоджується з пунктом 1291 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою КМУ від 03.06.2020 № 483 (в редакції, чинній з 16.09.2022), згідно з яким якщо у зв`язку із змінами у соціально-економічному становищі в країні або в окремих її регіонах внаслідок економічної кризи, стихійного лиха, запровадження карантинних обмежень або інших подій, які можуть негативно вплинути на здатність орендарів продовжувати сплачувати орендну плату за укладеними договорами оренди, КМУ або представницький орган місцевого самоврядування ухвалили рішення про надання орендних знижок, звільнень від сплати орендної плати за договорами оренди певного майна або за договорами оренди майна, яке використовується за певними цільовими призначеннями, визначеними у такому рішенні, то підставою для застосування таких звільнень або знижок є наказ орендодавця, прийнятий на підставі звернення орендаря, на якого вони поширюються, крім випадків, коли у рішенні КМУ або представницького органу місцевого самоврядування зазначається про те, що знижки або звільнення застосовуються без окремого рішення орендодавця.

Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи. Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (такий правовий висновок викладено у пункті 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц).

При цьому на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими (такий правовий висновок наведено у пункті 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19).

Колегія суддів відхиляє твердження скаржника про неврахування судами попередніх інстанцій висновку щодо застосування норм частини 3 статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (чинного до 31.01.2020) та статті 24 Закону України № 157-IX (в контексті того, що істотне порушення орендарем такої умови договору оренди комунального майна, як систематичне (два і більше разів) своєчасне (у строк встановлений договором) невнесення орендної плати або несплата її повністю, а також невиконання сторонами інших своїх зобов`язань, в тому числі несплата інших обов`язкових платежів, є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання договору оренди в судовому порядку та повернення орендованого майна орендодавцю), викладеного в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.12.2022 у справі № 925/421/21, оскільки за змістовим, суб`єктним і об`єктним критеріями спірні правовідносини в справах № 910/5959/23 і № 925/421/21 не є подібними з огляду на істотні відмінності в фактичних обставинах таких спорів, пов`язаних з правами та обов`язками їх сторін, що зумовлює різний зміст спірних правовідносин і виключає застосування вказаних правових позицій під час вирішення цього спору.

Так, на відміну від цієї господарської справи, під час розгляду якої суди достовірно встановили факт відсутності виникнення в Підприємця заборгованості з орендної плати станом на 22.09.2022 в силу прямих вказівок постанови КМУ № 634 щодо звільнення орендаря в спірний період (з 24.02.2022 до 30.09.2022) від внесення орендної плати взагалі без окремого рішення орендодавця, що зумовило недійсність оспорюваного правочину про одностороннє припинення договору оренди від 20.11.2020, вчиненого орендодавцем за умов недоведеності порушення орендарем своїх зобов`язань, ухвалюючи постанову від 21.12.2022 у справі № 925/421/21, якою (постановою) було скасовано судові рішення судів попередніх інстанцій в частині відмови в задоволенні позовних вимог керівника Уманської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської обласної ради та Уманського комунального видавничо-поліграфічного підприємства Черкаської обласної ради (орендодавця) про розірвання договору оренди нерухомого майна та зобов`язання фізичної особи-підприємця Поліщука С. В. повернути орендоване майно комунальної власності з передачею справи в цій частині позову на новий розгляд до суду першої інстанції, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду виходив із встановлених судами попередніх інстанцій протилежних фактичних обставин - такого істотного порушення орендарем договору оренди комунального майна, як систематичне невнесення орендної плати впродовж тривалого періоду (з червня 2020 року по березень 2021 року), протягом якого орендар не звільнявся від внесення орендної плати та повністю погасив заборгованість з орендної плати під час розгляду справи судом першої інстанції

Крім того колегія суддів звертає увагу скаржника на те, що в постанові від 21.12.2022 у справі № 925/421/21 сформульовано передусім висновок Верховного Суду щодо застосування норм частини 3 статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (чинного до 31.01.2020) та статті 24 Закону України № 157-IX в правовідносинах оренди комунального майна, тоді як на спірні правовідносини оренди державного майна в період воєнного стану, пов`язані із тимчасовим (у період з 24.02.2022 до 30.09.2022) звільненням від внесення орендної плати орендарів державного майна, розташованого на територіях Київської, Чернігівської, Сумської, Харківської, Запорізької, Миколаївської областей і м. Києва, поширюється дія положень підпунктів 2, 5 пункту 1 постанови КМУ № 634 (чинної з 01.06.2022), якою об`єктивно (в часовому вимірі) орендні відносини в у справі № 925/421/21 не могли регулюватися.

Отже, у цій справі та іншій справі, на постанову Верховного Суду в якій посилається скаржник у касаційній скарзі, суди виходили з різних фактичних обставин, встановлених у кожній справі окремо на підставі доказів, наданих учасниками справ на підтвердження їх вимог і заперечень, та яким була надана оцінка згідно з вимогами процесуального закону.

У контексті наведеного відсутні підстави для висновку про подібність спірних правовідносин у справі, що наразі розглядається, та в справі № 925/421/21, на постанову Верховного Суду в якій посилається скаржник на обґрунтування підстави касаційного оскарження ухвалених судових рішень.

Зважаючи на те, що наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, не отримала підтвердження після відкриття касаційного провадження, а будь-які інші підстави касаційного оскарження відповідачем не зазначалися та не обґрунтовувалися у поданій касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку про необхідність закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ДП "НТК "Імпульс" на рішення Господарського суду Господарського суду міста Києва від 11.10.2023 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2024 у справі № 910/5959/23 на підставі пункту 5 частини 1 статті 296 цього Кодексу.

Керуючись статтями 234, 235, 296 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційне провадження за касаційною скаргою Державного підприємства "Науково-технічний комплекс "Імпульс" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.10.2023 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2024 у справі № 910/5959/23 закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю. Я. Чумак

Судді Т. Б. Дроботова

Н. О. Багай