Ухвала

від 23.10.2024 по справі 922/5282/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 жовтня 2024 року

м. Київ

cправа № 922/5282/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н. М. - головуючий, Баранець О. М., Кондратова І. Д.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Укрпошта"

на рішення Господарського суду міста Києва

у складі судді Кирилюк Т. Ю.

від 10.04.2024 та

на постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Палій В. В., Вовк І. В., Сибіга О. М.

від 09.09.2024

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркон плюс"

до Акціонерного товариства "Укрпошта"

про стягнення 34 328,10 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Маркон плюс" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Харківської дирекції Акціонерного товариства "Укрпошта" про стягнення 34 328,10 грн основного боргу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням умов договору комісії (на реалізацію товару) № 17/698 від 23.04.2020.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.01.2024 справу № 922/5282/23 передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.04.2024 у справі № 922/5282/23 позов задоволено в повному обсязі. Присуджено до стягнення з Акціонерного товариства "Укрпошта" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркон плюс" 34 328,10 грн основного боргу та 2 684,00 грн витрат зі сплати судового збору.

Постановою від 09.09.2024 Північний апеляційний господарський суд залишив без змін рішення Господарського суду міста Києва від 10.04.2024 у справі № 922/5282/23.

02 жовтня 2024 року Акціонерне товариство "Укрпошта" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 10.04.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.09.2024 у справі № 922/5282/23.

Перевіривши касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укрпошта", Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.

Частиною 2 статті 6 та частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України та зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із пунктом 8 частини 1 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Пунктом 1 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Згідно з частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Справи, на які поширюється дія пункту 1 частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, є малозначними в силу властивостей притаманних їм, виходячи з ціни пред?явленого позову та його предмета (постанова об?єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.05.2021 у справі № 905/1623/20).

Згідно з частиною 7 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" установлено у 2023 році прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2 684,00 грн.

Ціна позову у даній справі становить 34 328,10 грн, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на дату подання позову (100 х 2 684,00 грн = 268 400,00 грн). Таким чином справа № 922/5282/23 є малозначною.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).

Отже Верховному Суду надано право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у статті 287 Господарського процесуального кодексу України, що узгоджується з положеннями статті 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.

В своїй касаційній скарзі Акціонерне товариство "Укрпошта" зазначає, що питання врегулювання договірних відносин, на які вплинули військові дії російської федерації, та відшкодування шкоди, завданої діями російської федерації, наразі становить значний суспільний інтерес та має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики щодо справ такого характеру, тому до вказаної справи не можна застосовувати положення щодо її малозначності і вказана справа має бути переглянута Верховним судом у складі Касаційного господарського суду. Акціонерне товариство "Укрпошта" також зауважує, що судами першої та апеляційної інстанцій не було належним чином надано оцінки обставинам справи та доводам, на які посилаються сторони, зокрема, судами не досліджено підстав виникнення форс-мажорних обставин у відповідача; не враховано наявність відкритих кримінальних проваджень, які були внесені до ЄРДР щодо списаного Акціонерним товариством "Укрпошта" товару; судами порушено статті 7, 13-15, 46, 74, частина 4 статті 238 Господарського процесуального кодексу України, тощо.

Розглянувши викладені доводи щодо наявності випадків для касаційного оскарження судових рішень у малозначній справі, передбачених підпунктами "а" та "в" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, Суд дійшов висновку про таке.

Відповідно до частини 4 статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема, єдністю судової практики (пункт 4).

Єдність судової практики є фундаментальною засадою здійснення судочинства і визначається тим, що має гарантувати стабільність правопорядку, об`єктивність і прогнозованість правосуддя. Застосування ж судами різних підходів до тлумачення законодавства, навпаки, призводить до невизначеності закону, його суперечливого та довільного застосування. Також єдність судової практики є складовою вимогою принципу правової визначеності.

При цьому, фундаментального значення для формування єдиної правозастосовчої практики може мати спірне правове питання, яке тривалий час неоднаково вирішується судами.

Водночас, скаржник не наводить жодних аргументів, які б свідчили про неоднозначність правозастосовчої практики саме у питанні застосування норм права у подібних правовідносинах. У поданій касаційній скарзі відсутні посилання на конкретні справи або їх кількісні показники, які б свідчили про те, що судами сформовано різні правові позиції при вирішенні справ з аналогічними обставинами. Акціонерним товариством "Укрпошта" не наведено обґрунтувань, які би дозволили дійти висновку, що при перегляді оскаржуваних судових рішень у цій справі має бути усунута невизначеність на нормативному рівні правових питань, які можуть кваліфікуватися як такі, що мають фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

За оцінкою Суду касаційна скарга також не містить переконливих аргументів, які б свідчили про її виняткове значення. Посилання на військові дії на території України на даний момент має загальний характер, при цьому договір комісії №17/698 від 23.04.2020 не був розірваний і продовжував діяти після введення на території України воєнного стану.

Доводи Акціонерного товариства "Укрпошта" стосовно того, що до вказаної справи не можна застосовувати положення щодо її малозначності, Суд також не приймає до уваги, оскільки, як вже зазначалося вище, предметом позову є стягнення 34 328,10 грн, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, отже справа № 922/5282/23 є малозначною в силу прямої вказівки в пункті 1 частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку, що твердження скаржника про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а справа становить значний суспільний інтерес є безпідставними, так як доводи касаційної скарги фактично зводяться до висловлення незгоди з прийнятими судовими рішеннями і по суті є проханням про повторний перегляд справи та переоцінку встановлених судом обставин та доказів, що виходить за межі повноважень Верховного Суду в силу статті 300 Господарського процесуального кодексу України, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

За змістом статті 7 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

Відповідно до частини 1 статті 46 цього Кодексу сторони користуються рівними процесуальними правами.

На підставі наведеного надання стороні будь-яких переваг, зважаючи на сферу її діяльності, правовий статус, предмет спірних відносин, призведе до порушення одної з основних засад господарського судочинства - рівності учасників судового процесу перед законом і судом.

Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку, що скаржник не навів обґрунтованих доводів, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а справа становить значний суспільний інтерес, а отже Акціонерним товариством "Укрпошта" не дотримано умови допуску малозначної справи до касаційного оскарження, передбачені підпунктами "а" та "в" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За таких обставин, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 922/5282/23 за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Укрпошта" на рішення Господарського суду міста Києва від 10.04.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.09.2024 згідно з пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вона подана на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 12, 163, 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 922/5282/23 за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Укрпошта" на рішення Господарського суду міста Києва від 10.04.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.09.2024.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий Н. М. Губенко

Судді О. М. Баранець

І. Д. Кондратова