Ухвала

від 21.10.2024 по справі 128/1550/24

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 жовтня 2024 року

м. Київ

справа № 1128/1550/24

провадження № 61-10733ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Ситнік О. М. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 09 липня 2024 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення юридичного факту Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області та

ВСТАНОВИВ:

25 липня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 09 липня 2024 року, в якій просить її скасувати та скерувати справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

14 серпня 2024 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу залишено без руху та надано заявнику десять днів з дня отримання копії ухвали для усунення зазначених у ній недоліків, а саме для сплати судового збору.

Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання.

Копію вказаної ухвали направлено заявнику на зазначену в касаційній скарзі адресу.

07 жовтня 2024 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про усунення недоліків касаційної скарги, зокрема, подано клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункт 44; рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland»

від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).

Особа, яка подає заяву про звільнення від сплати судового збору, з урахуванням вимог статті 12 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), повинна навести доводи і подати докази (наприклад, довідка про доходи за календарний рік, який передує року подання до суду касаційної скарги, довідка про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків, довідка з органу Пенсійного фонду України про отримання пенсії, тощо) на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановлених законодавством порядку та розмірі.

Заявник у клопотанні, поданому на виконання ухвали Верховного суду

від 14 серпня 2024 року, посилається на скрутний майновий стан. На підтвердження зазначених обставин не надано відповідних доказів, а докази, долучені до клопотання (копія довідки Головного управління Пенсійного фонду у Вінницькій області від 10 квітня 2023 року про те, що він не зареєстрований як отримувач субсидії, копія відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків станом на 06 червня 2024 року, де зазначено про відсутність відповідної інформації), не дають можливості достеменно встановити майновий стан заявника та, відповідно, звільнити останнього від сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Вказане є підставою для відмови в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18 жовтня 2023 року в справі

№ 910/10939/22, вирішуючи питання щодо наслідків відмови суду в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, висловленого в заяві про усунення недоліків апеляційної скарги, виснувала, що, ухваливши рішення про відмову у звільненні від сплати судового збору, суд має постановити ухвалу без руху, направити її заявнику та переконатись, що він отримав цю ухвалу і має розумний строк для сплати судового збору та подання заяви про продовження або поновлення строку на усунення недоліків разом з доказами сплати судового збору.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду (частина друга статті 127 ЦПК України).

Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами ЄСПЛ розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

Основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду, а з боку держави не повинні чинитися правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

ЄСПЛ зауважує, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права (рішення ЄСПЛ від 04 грудня 1995 року у справі «Беллет проти Франції»).

Також Верховний Суд зазначає, що за приписами частини третьої статті 392 ЦПК України касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи.

Встановлено, що касаційна скарга містить рукописний підпис її автора в лівому верхньому першої сторінки перед текстом касаційної скарги, а отже не містить підпису ОСОБА_1 після основного тексту документа. Вказане стосується і заяв та клопотань, які заявник подає на усунення недоліків касаційної скарги.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11 вересня 2024 року в справі

№ 930/191/23 виснувала, що належним виконанням вимог процесуального закону щодо підписання письмового документа є здійснення особою підпису після основного тексту цього документа чи відомостей про його додатки (у разі їх наявності), що свідчитиме про дійсне схвалення автором документа його тексту та унеможливить спотворення його змісту. Такий підхід запобігатиме зловживанню заявником своїми процесуальними правами в частині оспорення юридичної сили документа (його підписання чи непідписання), а також усуватиме сумніви в інших учасників відповідних правовідносин щодо правових наслідків подання такого документу.

Велика Палата Верховного Суду наголосила на тому, що такий підхід не звужує обсягу існуючих процесуальних прав учасників судового процесу, а створює підґрунтя для належного використання таких прав та запобігає їх зловживанню. У такому разі потреба в дотриманні завдання відповідного судочинства превалює над бажанням особи розташувати підпис в іншому місці, ніж під текстом його документа, особливо коли таке бажання не має переконливого обґрунтування.

Отже, належним виконанням вимог процесуального закону щодо підписання письмового документа є здійснення особою підпису після основного тексту цього документа чи відомостей про його додатки (у разі їх наявності).

ОСОБА_1 необхідно надіслати до Верховного Суду підписану касаційну скаргу, підпис в якій має бути розташований після основного тексту цього документа чи відомостей про його додатки (у разі їх наявності), та надати копії цієї скарги відповідно до кількості учасників справи.

Також у разі усунення недоліків касаційної скарги ОСОБА_1 необхідно подати заяву/клопотання з підписом, розташованим після основного тексту цього документа чи відомостей про його додатки (у разі їх наявності).

Заявнику необхідно забезпечити доступ до незалежного і безстороннього вирішення спору за встановленою процедурою.

Касаційний суд вбачає наявність підстав для продовження заявнику встановленого судом процесуального строку для усунення недоліків касаційної скарги, а саме сплати судового збору, надіслання до Верховного Суду підписаної касаційної скарги, підпис в якій має бути розташований після основного тексту цього документа чи відомостей про його додатки (у разі їх наявності), та надання копії цієї скарги відповідно до кількості учасників справи.

Уразі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.

Керуючись статтями 127, 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подачу касаційної скарги.

Продовжити ОСОБА_1 встановлений судом процесуальний строк для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в ухвалі Верховного Суду від 14 серпня 2024 року, на десять днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. М. Ситнік