Ухвала

від 18.02.2025 по справі 128/1550/24

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 лютого 2025 року

м. Київ

справа № 128/1550/24

провадження № 61-1878ск25

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В.,

розглянув заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Синельникова Євгена Володимировича, Шиповича Владислава Володимировича у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення юридичного факту,

ВСТАНОВИВ:

17 лютого 2025 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 07 червня 2024 року.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 лютого 2025 року касаційну скаргу передано судді-доповідачу Синельникову Є. В. та визначено суддів, які входять до складу колегії: Осіяна О. М., Шиповича В. В.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на пункт 5 частини першої статті 36 ЦПК України, заявив про відвід суддів, зокрема Синельникова Є. В. та Шиповича В. В., від розгляду справи, оскільки зазначені судді, на його думку, безпідставно повертали або залишали без руху його касаційні скарги.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя

не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або необ`єктивності судді.

Наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

ЦПК України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ`єктивність судді, проте визначає, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.

Згідно з приписами частини четвертої статті 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) якщо є обставини, які викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності суддів, зокрема суддя заінтересований у результаті розгляду справи, а також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу (частина друга статті 36 ЦПК України).

Аналіз заяви Проника А. В. про відвід судді Синельникова Є. В. та Шиповича В. В. свідчить, що його доводи значною мірою зводяться до незгоди з процесуальним рішенням суддів Синельникова Є. В. та Шиповича В. В. (залишення без руху та повернення його раніше поданих касаційних скарг без конкретизації таких випадків). Однак, згідно з частиною четвертою статті 36 ЦПК України, доводи ОСОБА_1 про незгоду з судовими рішеннями Верховного Суду в інших справах, які постановлені за участі суддів Синельникова Є. В. та Шиповича В. В., в силу положень частини четвертої статті 36 ЦПК України, не можуть бути підставою для відводу суддів.

Доводи заяви Проника А. В. про відвідвід участі у розгляді справи суддів Верховного Суду Синельникова Є. В. та Шиповича В. В.не свідчать про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності суддів.

Сумніви у неупередженості судді повинні ґрунтуватися на фактичних обставинах, а не на припущеннях. Презумпція особистої неупередженості судді діє допоки не з`являться докази на користь протилежного.

Доказів на спростування презумпції неупередженості суддів Верховного Суду Синельникова Є. В. та Шиповича В. В. не надано.

Окрім цього, аргументи заяви про відвід суддіне свідчать про наявність обставин, встановлених статтею 37 ЦПК України, за наявності яких суддя підлягає відводу (самовідводу).

Верховний Суд наголошує на тому, що учасники справи не можуть використовувати інститут відводу суддів з метою схиляння суду до ухвалення бажаного для них процесуального рішення. Необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є так само порушенням права на справедливий суд, як і незадоволення обґрунтованої заяви про відвід судді.

Верховний Суд звертає увагу на неприпустимість зловживання процесуальними правами та наголошує на необхідності добросовісно користуватися процесуальними правами задля виконання завдань цивільного судочинства (частина перша, пункт 11 частини третьої статті 2, частина перша статті 44 ЦПК України).

Згідно з частинами другою та третьою статті 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Заявлений Проником А. В. відвід суддям Верховного Суду Синельникову Є. В. та Шиповичу В. В. є необґрунтованим, тому питання про відвід суддів відповідно до частини третьої статті 40 ЦПК України підлягає передачі на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України

Водночас заява про відвід щодо інших суддів Верховного Суду не підлягає розгляду. Відвід заявлено суддям Верховного Суду Білоконь О. В., Грушицькому А. І., Лідовцю Р. А., Коротуну В. М., які не входять до складу колегії суддів, визначеної для розгляду справи № 128/1550/24, провадження № 61-1878ск25, а також Хопті С. Ф. , який є суддею Верховного Суду у відставці.

Керуючись статтями 33, 36, 40, 260 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Заявлений ОСОБА_1 відвід суддям Синельникову Євгену Володимировичу та Шиповичу Владиславу Володимировичу у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення юридичного факту, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 07 червня 2024 року- визнати необґрунтованим.

Заяву про відвід передати для вирішення судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.

Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Синельников

О. М. Осіян

В. В. Шипович