Ухвала

від 27.01.2025 по справі 128/1550/24

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 січня 2025 року

м. Київ

справа № 128/1550/24

провадження № 61-512ск25

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 09 липня 2024 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення юридичного факту,

ВСТАНОВИВ:

25 липня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 09 липня 2024 року в указаній справі.

14 серпня 2024 року Верховний Суд своєю ухвалою залишив без руху касаційну скаргу ОСОБА_1 та надав заявникові десять днів з дня отримання копії ухвали для усунення зазначених у ній недоліків, а саме для сплати судового збору. При цьому суд встановив строк виконання ухвали, а також попередив про наслідки її невиконання.

У жовтні 2024 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про усунення недоліків касаційної скарги, зокрема подано клопотання про звільнення його від сплати судового зборуз підстав скрутного майнового стану.

Верховний Суд ухвалою від 21 жовтня 2024 року відмовив ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільнення його від сплати судового збору, продовжив ОСОБА_1 встановлений судом процесуальний строк для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в ухвалі Верховного Суду від 14 серпня 2024 року.

У листопаді 2024 року на адресу Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про усунення недоліків касаційної скарги.

04 грудня 2024 року Верховний Суд постановив ухвалу, якою повернув ОСОБА_1 касаційну скаргу на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 09 липня 2024 року.

У цій ухвалі Верховний Суд зазначив, що, отримавши ухвалу Верховного Суду від 21 жовтня 2024 року про відмову в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору та продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги, заявник не виконав у відведений судом строк вимог ухвали, зокрема не сплатив судовий збір, не надав документів, які б свідчили про його скрутний майновий стан і наявність підстав для звільнення від сплати судового збору, що перешкоджає суду касаційної інстанції вирішити питання про відкриття касаційного провадження. Здовідки Державної фіскальної служби України станом на 11 грудня 2023 року вбачається про те, що за період з 1 кварталу 2023 року до 1 кварталу 2024 року інформація щодо джерел/сум нарахованого (виплаченого) доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків відсутня, а з довідки Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 10 квітня 2023 року вбачається лише про неотримання заявником житлової субсидії та відсутня інформація про те, чи отримує ОСОБА_1 пенсію або будь-яку іншу допомогу, на що зверталася увага в ухвалі про залишення касаційної скарги заявника без руху. Повторний розгляд клопотання про звільнення заявника від сплати судового збору на підставі документів, яким надано оцінку в ухвалі Верховного Судувід 21 жовтня 2024 року, не передбачено, тому касаційна скарга підлягає поверненню.

При цьому Верховний Суд в ухвалі від 04 грудня 2024 року роз`яснив, що повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

13 січня 2025 року до Верховного Суду засобами поштового зв`язку надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 09 липня 2024 року.

Вказана касаційна скарга підлягає залишенню без розгляду з наступних підстав.

Вимоги щодо форми та змісту касаційної скарги визначені статтею 392 ЦПК України.

Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Відповідно до частини третьої статті 185, частини другої статті 393 ЦПК України у разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається.

Із змісту частини сьомої статті 185 ЦПК України вбачається, що повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Встановлено, що обставини, які стали підставою для повернення Верховним Судом касаційної скарги ОСОБА_1 ухвалою від 04 грудня 2024 року (провадження № 61-10733ск24), існувати не перестали, оскільки заявник, повторно звернувшись до Верховного Суду з касаційною скаргою суду на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 09 липня 2024 року, не надає документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі.

При цьому, звернувшись повторно з касаційною скаргою на указане судове рішення, ОСОБА_1 подав заяву, у якій, посилаючись на скрутний майновий стан, просить звільнити його від сплати судового збору. На підтвердження зазначених обставин долучив до заяви копію довідки Головного управління Пенсійного фонду у Вінницькій області від 10 квітня 2023 року про те, що він не зареєстрований як отримувач субсидії, та довідку Державної фіскальної служби України, що за період з 1 кварталу 2023 року до 1 кварталу 2024 року інформація щодо джерел/сум нарахованого (виплаченого) доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків відсутня.

Верховний Суд ураховує, що аналогічне клопотання про звільнення заявника від сплати судового збору на підставі вказаних документів, вже було вирішено та надано оцінку в ухвалі Верховного Суду від 21 жовтня 2024 року у цій справі (провадження № 61-10733ск24).

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з правилами частини другої цієї ж статті суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом і неприпустимість зловживання процесуальними правами є основними засадами (принципами) цивільного судочинства (пункти 2 та 11 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Згідно пункту 1 частини другої статті 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу.

Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

За змістом частини другої цієї статті перелік дій, що суперечать завданню цивільного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним. При цьому пункт 1 частини другої статті 44 ЦПК відносить до таких дій, зокрема подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом.

Відповідно до частини третьої статті 44 ЦПК України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Верховний Суд наголошує на тому, що заявник повторно звертається з касаційною скаргою на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 09 липня 2024 року, яка містить недоліки, на які суд касаційної інстанції вже звертав його увагу в межах цієї справи та роз`яснював йому спосіб усунення цих недоліків.

Таким чином, обставини, що раніше стали підставою для повернення скарги судом, існувати не перестали.

Ураховуючи викладене, Верховний Суд визнає дії ОСОБА_1 проявом неповаги до суду та зловживанням процесуальними правами, що суперечить основним засадам (принципам) цивільного судочинства та його завданню, у зв`язку із чим касаційну скаргу належить залишити без розгляду.

Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно (частина друга статті 257 ЦПК України).

Крім того, у касаційній скарзі ОСОБА_1 заявляє про відвід суддів Лідовця Р. А., Синельникова Є. В., Білоконь О. В., Яременко, Грушицького А. І., Коротуна В. М. , Хопти С. В. та Шиповича В. В.

25 липня 2023 року Вищою радою правосуддя було ухвалено рішення про звільнення у відставку судді Верховного Суду ОСОБА_5 .

У Верховному Суді не працює суддя на прізвище Яременко , а судді Верховного Суду Синельников Є. В. , Білоконь О. В. , Грушицький А. І. , Коротун В. М. та Шипович В. В. не входять до складу колегії, яка визначена для розгляду справи № 128/1550/24.

Відтак доводи заявника про відвід зазначених суддів не підлягають розгляду, оскільки вони участі у розгляді справи не приймають.

Керуючись статтями 43, 44, 260, 263, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 09 липня 2024 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення юридичного факту залишити без розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Коротенко

А. Ю. Зайцев

М. Ю. Тітов