Ухвала

від 18.11.2024 по справі 128/1550/24

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 листопада 2024 року

м. Київ

справа № 128/1550/24

провадження № 61-10733ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Фаловської І. М.

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 07 червня 2024 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення юридичного факту та

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про встановлення юридичного факту.

10 травня 2024 року ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області позовну заяву ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто позивачу.

07 червня 2024 року ухвалою Вінницького апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області

від 10 травня 2024 року повернуто заявникові у зв`язку з тим, що вона не підписана ним, зокрема, не містила його підпису під текстом апеляційної скарги або під відміткою про наявність документів.

03 вересня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 07 червня 2024 року, в якій просить її скасувати та скерувати справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

24 вересня 2024 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу заявника залишено без руху та надано десять днів з дня отримання копії ухвали для усунення зазначених у ній недоліків.

Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання.

Копію ухвали направлено заявнику на вказану ним в касаційній скарзі адресу.

31 жовтня 2024 року до Верховного Суду надійшло клопотання про усунення недоліків касаційної скарги, в якому, зокрема, ОСОБА_1 подав заяву на усунення недоліків касаційної скарги, яка підписана в її лівому верхньому куті.

Інших вимог ухвали не виконано.

Вивчивши матеріали, подані ОСОБА_1 на усунення недоліків касаційної скарги, встановлено, що заявником не надано касаційної скарги, підпис в якій має бути розташований після основного тексту цього документа чи відомостей про його додатки (у разі їх наявності).

У поданому клопотанні на усунення недоліків касаційної скарги заявник висловлює свої міркування стосовно застосування Верховнийм Судом висновків, викладених в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2024 року.

Вказує, що Верховному Суду необхідно враховувати висновки, викладені тільки до 03 вересня 2024 року відповідно до пункту 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Частиною четвертою статті 17 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» встановлено, що єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема, єдністю судової практики.

Дотримання принципу єдності судової практики необхідно розуміти як початок, ідею, що забезпечує судам у судочинстві одноманітне застосування нормативних правових актів та їх тлумачення, здійснене вищими судовими органами при вирішенні судових справ.

В ухваліВеликої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2024 року в справі

№ 930/191/23 Велика Палата Верховного Суду визначилате, чи є належним виконанням вимог процесуального закону щодо підписання процесуального документа розташування рукописного підпису його автора перед текстом цього документа.

З метою формування єдиної правозастосовної практики Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, викладеного в постановах Верховного Суду в складі колегій суддів Касаційного адміністративного суду від 26 жовтня 2022 року в справі № 120/11814/21-а, від 28 березня 2023 року в справі

№ 120/2708/22, від 17 травня 2023 року в справі № 120/2366/22-а, від 08 червня 2023 року в справі № 120/5397/22, щодо вирішення питання про прийняття судом документа, що не містить підпису особи, яка його подала, під текстом скарги або під відміткою про наявність додатків, та зазначила, що належним виконанням вимог процесуального закону щодо підписання письмового документа є здійснення особою підпису після основного тексту цього документа чи відомостей про його додатки (у разі їх наявності), що свідчитиме про дійсне схвалення автором документа його тексту та унеможливить спотворення його змісту. Такий підхід запобігатиме зловживанню заявником своїми процесуальними правами в частині оспорення юридичної сили документа (його підписання чи непідписання), а також усуватиме сумніви в інших учасників відповідних правовідносин щодо правових наслідків подання такого документа.

Велика Палата Верховного Суду наголосила на тому, що такий підхід не звужує обсягу існуючих процесуальних прав учасників судового процесу, а створює підґрунтя для належного використання таких прав та запобігає їх зловживанню. У такому разі потреба в дотриманні завдання відповідного судочинства превалює над бажанням особи розташувати підпис в іншому місці, ніж під текстом його документа, особливо коли таке бажання не має переконливого обґрунтування.

Залишаючи касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 07 червня 2024 року без руху, Верховний Суд в ухвалі

від 24 вересня 2024 року, зокрема, виснував, що належним виконанням вимог процесуального закону щодо підписання письмового документа є здійснення особою підпису після основного тексту цього документа чи відомостей про його додатки (у разі їх наявності).

Заявником не виконано вимог ухвали Верховного Суду від 24 вересня 2024 року про залишення його касаційної скарги без руху щодо підписання касаційної скарги (заяви, поданої на виконання вимог ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху).

Відповідно до частини другої статті 393 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу (залишення заяви без руху та її повернення в разі неусунення недоліків), про що постановляється відповідна ухвала.

Частинами п`ятою і шостою статті 393 ЦПК України передбачено, що питання про повернення касаційної скарги суд касаційної інстанції вирішує протягом двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення касаційної скарги постановляється ухвала.

Отримавши ухвалу Верховного Суду від 24 вересня 2024 року про залишення касаційної скарги без руху, ОСОБА_1 повною мірою не виконав у відведений судом строк вимог ухвали, що перешкоджає суду касаційної інстанції вирішити питання про відкриття касаційного провадження.

Тому касаційна скарга підлягає поверненню.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 жовтня 2020 року в справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) виснувала, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур. У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), та принципом остаточності судових рішень res judicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є «судом фактів».

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цих Рекомендацій скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком осіб, які беруть участь у справі, оскільки згідно із частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до частини третьої статті 185, частини другої статті 393 ЦПК України у разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається заявникові.

Заява, подана ОСОБА_1 на виконання вимог ухвали Верховного Суду

від 24 вересня 2024 року, не підписана ним, тому вона підлягає поверненню.

Подібні висновки висловлені Верховним Судом при постановленні ухвал у провадженнях: № 61-9610ск22, № 61-11264ск22, № 61-12564ск22,

№ 61?12931ск22, № 61-571ск23, № 61-933ск23, № 61-1841ск23, № 61-1842ск23,

№ 61-2034ск23, № 61-5212ск23, № 61-6115ск23, № 61-6526ск23, № 61-8390ск23,

№ 61-8415ск23, № 61-9316ск23, № 61-9417ск23, № 61-14157ск23, № 61-15626ск23, № 61-16205ск23, № 61-17020ск23, № 61-170ск24, № 61-226ск24, № 61-1677ск24,

№ 61-1675ск24, № 61-1679 ск24, № 61-1644ск24, № 61-2845ск24, № 61-2849ск24, № 61-3597ск24, № 61-4856ск24, № 61-4862ск24, № 61-5715ск24, № 61-5725ск24.

Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 07 червня 2024 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення юридичного фактувважати неподаною та повернути заявнику.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді О. М. Ситнік

В. М. Ігнатенко

І. М. Фаловська